Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №580/8977/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/8977/25 Головуючий у 1 інстанції: Паламар П.Г.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Кузьмишиної О.М. Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, починаючи з 06.02.2025 та у розмірі 1,115, починаючи з 01.03.2025 для забезпечення індексації пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести починаючи з 06.02.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році”, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році”, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році”, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році”, та починаючи з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році” та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 06.02.2025 перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127, 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118, 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168, 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 та з 01.03.2025 у розмірі 1.115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 з урахуванням раніше виплачених сум.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що при проведенні індексації пенсій відповідно до Порядку № 124 збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, станом на 01.10.2017 у розмірі 3764,40 грн, а кожен наступний перерахунок проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках саме цього показника. Апелянт вказує, що оскільки пенсію ОСОБА_1 обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2017– 2019 роки у розмірі 7763,17 грн, вона не підлягала перерахунку із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,14 з 01.03.2022 та 1,197 з 01.03.2023, у зв`язку з чим, позивачу правомірно встановлено відповідні щомісячні доплати, а з 01.03.2024 та 01.03.2025 проведено перерахунки відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 185 та № 209. Також, апелянт стверджує, що суд першої інстанції неправильно надав оцінку проведеним перерахункам пенсії позивача та не врахував положення Порядку № 124 і правові висновки Верховного Суду. Крім того, апелянт посилається на пропуск ОСОБА_1 шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, зазначаючи, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому, позивач мав можливість своєчасно дізнатися про складові та розмір своєї пенсії, при цьому обставин, які об`єктивно перешкоджали зверненню до суду щодо перерахунку пенсії з 01.03.2021, позивачем не наведено.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, в апеляційному порядку підлягає перегляду рішення суду першої інстанції виключно в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_2 .

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та з 16.05.2020 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», обчислену із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017– 2019 роки у розмірі 7763,17 грн.

02.07.2025 ОСОБА_1 , а 15.07.2025 його представник звернулися до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із запитами щодо проведення перерахунку пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати з 01.03.2021, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 та 01.03.2025. Зокрема, в адвокатському запиті від 15.07.2025 представник позивача просив повідомити про проведення відповідних перерахунків та, у разі їх непроведення, здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням установлених на відповідні роки коефіцієнтів збільшення.

Листом від 17.07.2025 № 2300-0306-8/56791 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило, що пенсію ОСОБА_1 обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017– 2019 роки у розмірі 7763,17 грн, у зв`язку з чим, відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124, пенсія позивача внаслідок індексації не підлягала підвищенню. При цьому, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зазначило, що з 01.03.2021 ОСОБА_1 встановлено щомісячну доплату у розмірі 100,00 грн, з 01.03.2022 - щомісячну доплату у розмірі 135,00 грн, з 01.03.2023 - щомісячну доплату у розмірі 100,00 грн, а з 01.03.2024 та 01.03.2025 проведено перерахунки пенсії у зв`язку з індексацією.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правові відносини у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 124, цим Порядком відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 2 цього Порядку встановлено, що перерахунку підлягають, зокрема, пенсії, обчислені відповідно до Закону № 1058-IV.

Абзацом останнім пункту 4 Порядку № 124 установлено, що перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня. Водночас розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України.

За приписами пункту 5 Порядку № 124, у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 7 Порядку № 124 визначено, що збільшений відповідно до цього Порядку показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, застосовується під час проведення наступних перерахунків пенсій, переведення з одного виду пенсії на інший (крім умов, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону), а також під час обчислення пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» установлено, що у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» встановлено, що з 1 березня 2022 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 16.05.2020 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», при обчисленні якої застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн.

02.07.2025 ОСОБА_1 , а 15.07.2025 його представник звернулися до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо проведення перерахунку пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати, установлених для проведення індексації пенсій у 2021-2025 роках.

Листом від 17.07.2025 № 2300-0306-8/56791 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило, що, оскільки пенсію ОСОБА_1 обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн, відповідно до Порядку № 124 пенсія внаслідок проведення індексації не підлягала підвищенню. Водночас, відповідач зазначив про встановлення позивачу з 01.03.2021 щомісячної доплати у розмірі 100,00 грн, з 01.03.2022 - 135,00 грн, з 01.03.2023 - 100,00 грн та проведення перерахунків пенсії з 01.03.2024 і 01.03.2025.

Частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV встановлено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

З аналізу наведеної норми вбачається, що предметом щорічного збільшення при проведенні індексації є показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії.

Поряд з цим пунктом 5 Порядку № 124 визначено, що у 2019 році перерахунок пенсій проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати станом на 01.10.2017, а кожен наступний перерахунок здійснюється з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника.

Питання співвідношення зазначених положень Порядку № 124 із частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV вирішено Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.04.2025 у справі № 200/5836/24.

У цій постанові Судова палата зазначила, що положення Порядку № 124 у частині визначення показника, який підлягає збільшенню, не узгоджуються з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, та дійшла висновку, що Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV.

Судова палата також дійшла висновку, що при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020-2023 роках відповідно до Закону № 1058-IV, у зв`язку із щорічною індексацією збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

За обставин цієї справи, таким показником для ОСОБА_1 є показник середньої заробітної плати за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн, оскільки, саме цей показник був застосований Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області при призначенні та обчисленні його пенсії.

З огляду на викладене, необґрунтованими є доводи апелянта про те, що при проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 підлягає застосуванню виключно показник середньої заробітної плати станом на 01.10.2017 у розмірі 3764,40 грн, а показник 7763,17 грн не підлягає збільшенню, не ґрунтуються на положеннях частини другої статті 42 Закону № 1058-IV та не відповідають наведеним висновкам Верховного Суду.

Не спростовує зазначеного висновку й посилання апелянта на встановлення ОСОБА_1 замість відповідного збільшення показника середньої заробітної плати щомісячних доплат у розмірі 100,00 грн, 135,00 грн та 100,00 грн.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.04.2025 у справі № 200/5836/24, установивши, що орган Пенсійного фонду здійснював перерахунок пенсії шляхом встановлення щомісячних доплат замість застосування відповідних коефіцієнтів до показника середньої заробітної плати, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії, дійшла висновку про невідповідність таких дій вимогам чинного законодавства.

Верховний Суд у постанові від 10.06.2026 у справі № 440/7571/25 за подібних правовідносин також констатував, що встановлення у 2021-2024 роках щомісячних доплат у розмірі 100,00 грн, 135,00 грн, 100,00 грн та 100,00 грн замість застосування коефіцієнтів 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796 до показника середньої заробітної плати, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії, не відповідає вимогам законодавства.

Водночас, установлені для кожного року коефіцієнти збільшення мають застосовуватися послідовно до показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії.

Так, для проведення індексації пенсій Кабінетом Міністрів України визначено коефіцієнт збільшення у 2021 році - 1,11 Постановою № 127, у 2022 році - 1,14 Постановою № 118, у 2023 році - 1,197 Постановою № 168, у 2024 році - 1,0796 Постановою № 185, а у 2025 році - 1,115 Постановою № 209.

Правовий висновок щодо послідовного застосування таких коефіцієнтів безпосередньо викладений Верховним Судом у постанові від 10.06.2026 у справі № 440/7571/25.

Верховний Суд у вищевказаній постанові дійшов висновку, що застосування лише коефіцієнта, установленого на рік, з якого здійснюється виплата за рішенням суду, без урахування коефіцієнтів попередніх років не відповідає визначеному законом механізму індексації. Обставина звернення особи до суду у пізніший період не змінює порядку застосування коефіцієнтів, оскільки визначення правильного розміру пенсії за період, що підлягає судовому захисту, потребує врахування всіх установлених законодавством попередніх коефіцієнтів.

Таким чином, проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 починаючи з 06.02.2025 не означає застосування коефіцієнтів 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796 поза періодами їх дії чи присудження позивачу пенсійних виплат за 2021-2024 роки. Зазначені коефіцієнти враховуються при визначенні величини показника середньої заробітної плати, який мав бути сформований станом на 06.02.2025 унаслідок проведення передбачених законодавством щорічних перерахунків.

Відповідно, починаючи з 06.02.2025 при визначенні розміру пенсії ОСОБА_1 показник середньої заробітної плати за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн підлягає визначенню з урахуванням послідовного застосування коефіцієнтів 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796, а з 01.03.2025 до такого показника підлягає також застосуванню коефіцієнт 1,115, установлений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209.

Щодо доводів апеляційної скарги про пропуск ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом 06.08.2025, при цьому, перерахунок та виплату пенсії просив здійснити починаючи з 06.02.2025, тобто за період у межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.

Та обставина, що при визначенні належного розміру пенсії з 06.02.2025 підлягають урахуванню коефіцієнти індексації, встановлені у 2021-2024 роках, не свідчить про надання судового захисту за відповідні попередні періоди.

Верховний Суд у постанові від 10.06.2026 у справі № 440/7571/25 прямо зазначив, що обмеження періоду виплати моментом звернення до суду не виключає необхідності послідовного застосування попередніх коефіцієнтів для правильного визначення розміру пенсійної виплати.

Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19.05.2026 у справі № 340/1079/25, у якій позовні вимоги щодо проведення індексації шляхом послідовного застосування коефіцієнтів 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796 були задоволені з дати, що перебувала в межах шестимісячного строку звернення до суду, а доводи органу Пенсійного фонду щодо пропуску строку звернення до суду визнані необґрунтованими.

За таких обставин, посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 повинен був дізнатися про неналежне проведення індексації ще з моменту отримання пенсії у 2021 році, не є підставою для відмови в задоволенні заявлених позовних вимог, оскільки судом першої інстанції захищено право позивача виключно за період починаючи з 06.02.2025, який перебуває в межах установленого процесуальним законом строку звернення до суду.

Посилання апелянта на правові висновки Верховного Суду щодо визначення моменту, з якого особа повинна була дізнатися про порушення свого права на належний розмір пенсії, не спростовують зазначеного, оскільки, у даній справі суд першої інстанції не здійснював захист порушеного права ОСОБА_1 за період, що передує 06.02.2025.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 06.02.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн, який враховувався для обчислення його пенсії, на коефіцієнти 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796, а з 01.03.2025 - також на коефіцієнт 1,115, з урахуванням раніше виплачених сум.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Кузьмишина О.М.

Ключкович В.Ю.