Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №517/1181/26 — Захарівський районний суд Одеської області

Справа № 517/1181/26

Провадження № 3/517/499/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 рокусмт. Захарівка

Суддя Захарівського районного суду Одеської області Гончар І.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

До суду 06.10.2025 року від відділення поліції № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області надійшов протокол серії ВБА № 182047 від 05.10.2026 та матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_1 , відповідно до яких остання вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП України. Судом встановлено, що згідно з відомостями, зазначеними у протоколі, 30.08.2026 року ОСОБА_1 нібито ухилялася від виконання передбачених законом обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання свого неповнолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки останній у нічний час зайшов на територію домогосподарства ОСОБА_3 без дозволу та нагляду дорослих.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала. Пояснила, що 30.08.2026 року її син разом з іншими дітьми перебував на вулиці та грався біля занедбаного будинку, приблизно о 22:00 год. Зазначила, що вказаний будинок є занедбаним, територія біля нього не огороджена, у зв`язку з чим діти могли вільно перебувати поблизу нього. При цьому ОСОБА_1 заперечила, що її син мав намір проникнути на чуже подвір`я чи завдати будь-якої шкоди майну. За її словами, вона не була присутня під час події та достовірно не знає, за яких саме обставин її син опинився на території, яку ОСОБА_3 вважає своїм домоволодінням. Також ОСОБА_1 пояснила, що з ОСОБА_3 вона не перебуває у дружніх стосунках, між ними раніше виникали конфліктні ситуації. Зокрема, за її словами, раніше вони викликали працівників поліції у зв`язку з поведінкою племінника ОСОБА_3 , який, як зазначила ОСОБА_1 , поводився агресивно та влаштовував конфлікти. Крім того, ОСОБА_1 зазначила, що після вказаної ситуації ОСОБА_3 висловлювала намір звернутися до поліції із заявою щодо неї у зв`язку з тим, що її син нібито зайшов на територію її домоволодіння. При цьому ОСОБА_1 заперечила належність зазначеної території ОСОБА_3 , зазначивши, що остання лише утримує там господарство.

ОСОБА_1 також пояснила, що до 05.10.2026 року їй не було відомо про звернення ОСОБА_3 до органів поліції та про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та надавши їм оцінку в їх сукупності, приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, серед іншого, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Таким чином, наведена у протоколі суть правопорушення повинна містити конкретний опис дій або бездіяльності особи, які утворюють склад відповідного адміністративного правопорушення, а не лише посилання на певну подію за участю дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП адміністративна відповідальність настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Отже, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає не у будь-якій поведінці дитини, яка може бути оцінена як неналежна, а саме у конкретному ухиленні батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дитини.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП необхідно встановити не лише факт наявності у неї неповнолітньої дитини, а й конкретні обставини, які свідчать про невиконання або неналежне виконання нею батьківських обов`язків, передбачених законодавством, та причинний зв`язок між відповідною поведінкою батьків і невиконанням таких обов`язків.

Сам по собі факт перебування неповнолітньої дитини у вечірній час поза межами місця проживання або факт її перебування на території, яку інша особа вважає своїм домоволодінням, не є безумовним доказом ухилення батьків від виконання обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган або посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган або посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що на підтвердження вини ОСОБА_1 органом поліції фактично зазначено обставину перебування її сина у вечірній час на території, яку ОСОБА_3 вважає своїм домоволодінням.

Разом із тим матеріали справи не містять належних та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 умисно або з необережності ухилялася від виконання покладених на неї законом батьківських обов`язків, а також конкретних відомостей про те, які саме обов`язки щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання чи виховання дитини вона не виконувала.

Не встановлено також, які саме дії чи бездіяльність ОСОБА_1 орган поліції вважає ухиленням від виконання батьківських обов`язків, у чому конкретно полягало таке ухилення та якими доказами це підтверджується.

Сам протокол про адміністративне правопорушення за відсутності інших належних та допустимих доказів не може безумовно підтверджувати наявність у діях особи всіх елементів складу адміністративного правопорушення, оскільки відповідно до ст. 251 КУпАП він є одним із доказів у справі та підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Торосівською гімназією Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області 05.10.2026 року надано довідку-характеристику щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій зазначено, що дитина має особливі освітні потреби, а мати приділяє увагу її розвитку та вихованню.

Також згідно з довідкою-характеристикою № 225 від 05.10.2026 року Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_1 характеризується позитивно.

Зазначені документи самі по собі не спростовують можливості вчинення адміністративного правопорушення, однак у сукупності з іншими матеріалами справи мають значення для оцінки того, чи мала місце системна або конкретна неналежна поведінка матері, яка свідчила б саме про ухилення від виконання нею батьківських обов`язків.

При цьому суд звертає увагу, що наявність у дитини особливих освітніх потреб та необхідність забезпечення їй належних умов розвитку, навчання і виховання самі по собі не означають, що будь-який окремий випадок перебування дитини без безпосереднього нагляду батьків автоматично свідчить про ухилення останніх від виконання своїх обов`язків.

Для наявності складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, необхідно довести конкретне невиконання або неналежне виконання батьківських обов`язків, а не лише факт настання певної події за участю неповнолітньої дитини.

Суд також враховує, що відповідно до положень КУпАП розгляд справи здійснюється в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд не вправі самостійно формувати нове обвинувачення, змінювати фактичні обставини, зазначені у протоколі, або замінювати орган, який склав протокол, у частині доведення вини особи та збирання доказів.

У даному випадку протокол не містить достатньо конкретних відомостей про те, у чому саме полягало ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків, які саме передбачені законодавством обов`язки нею не виконувалися та якими належними доказами це підтверджується.

Наведене має істотне значення, оскільки відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає саме за ухилення від виконання батьківських обов`язків, а не за сам факт вчинення неповнолітньою дитиною певних дій без безпосереднього нагляду батьків.

За таких обставин суд приходить до висновку, що матеріалами справи не доведено наявності в діях ОСОБА_1 об`єктивної та суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 ухилялася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання свого неповнолітнього сина, не надано.

Сам факт перебування неповнолітнього ОСОБА_2 у вечірній час поза межами домоволодіння матері та його перебування на території, яку ОСОБА_3 вважає своїм домоволодінням, за відсутності інших належних доказів не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 23, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП України, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду.

Суддя: Ірина ГОНЧАР