Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №514/1471/26 — Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

_____________________________________________________________________________________

Справа № 514/1471/26

Провадження по справі № 3/514/561/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року с-ще Бессарабське

Суддя Тарутинського районного суду Одеської області Кравченко П.А., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від відділення поліції №2 Болградського районного ВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільне Тарутинського району Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №178357 від 16.08.2026 року, 16.08.2026 року о 08 год. 40 хв. ОСОБА_1 погрожував фізичною розправою громадянину ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян, та висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ст. 173 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, оскільки жодних хуліганських дій не вчиняв.

Вислухавши пояснення сторі, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, з огляду на таке.

Диспозицією ст. 173 КУпАП визначено, що адміністративній відповідальності підлягають особи, що здійснили дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» № 10 від 22 грудня 2006 року зазначено, що при розгляді справ адміністративних та кримінальних справ про хуліганство необхідно встановлювати всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з`ясовувати, чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, а також з`ясовувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.

Положеннями ст. 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Об`єктом правопорушення, відповідальність за яке визначена ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері громадського порядку, тобто з об`єктивної сторони хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони вищевказаного правопорушення є місце його скоєння, а самегромадське місце, яке дістало законодавче визначення - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи зазапрошенням, або заплату, постійно, періодично або час відчасу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіон (п.1ст.1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 22 вересня 2005 року). Однак, протокол про адміністративне правопорушення та додані матеріали не містить зазначення жодних відомостей того, що місце, в якому було вчинено вказане діяння (службовий кабінет), дійсно є громадським місцем, до якого наявний вільний доступ громадян, натомість диспозиціяст. 173 КУпАПпередбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення дрібного хуліганства саме в громадських місцях.

Також суддя враховує те, що для кваліфікації дій особи за ст. 173 КУпАП необхідна наявність у цих діях хуліганського мотиву. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Мотиви вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.

Отже, хуліганські спонукання - головна відмінна риса діянь, що кваліфікуються за ст. 173 КУпАП. Дрібне хуліганство вчиняється безпричинно, із-за неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Натомість, вчинення подібних діянь з інших, не хуліганських мотивів, може утворювати інший вид правопорушень, тобто, діяння не може кваліфікуватися за ст. 173 КУпАП, як вчинене з хуліганських мотивів, якщо воно вчинене за інших спонукань (приводів), зокрема, як відповідна реакція на поведінку потерпілих або інших осіб.

З огляду на вищенаведене, для встановлення істини по справі та належної оцінки дій ОСОБА_1 має значення мотив його поведінки, направленість умислу особи.

Досліджуючи матеріали справи, а також виходячи з пояснень ОСОБА_1 можна зробити висновок, що між ними відбулась конфліктна ситуація, однак характер поведінки обох та причини конфлікту не свідчать про те, що дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності були спрямовані на порушення громадського порядку та спокою громадян та не вчинялися ОСОБА_1 з хуліганських мотивів. Тобто мотив явної неповаги до суспільства відсутній.

Згідно ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого додержання законності.

За даних обставин, доходжу до переконання, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 173, 221, 247, 280, 283, КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Тарутинський районний суд Одеської області.

Суддя П.А. Кравченко