Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №523/18349/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/18349/26

Провадження №2/523/9230/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси у складі

головуючої судді - Середи І.В.,

за участю секретаря - Ячменьової Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами кредиту,

УСТАНОВИВ:

19 серпня 2026 року до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВ «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 15102,48 грн за договорами про надання коштів у кредит № № 45497236 від 03 грудня 2025 року та № 6284975 від 16 грудня 2025 року, укладеним між відповідачкою та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», право вимоги за якими набув позивач.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачка належним чином не виконала зобов`язання за укладеними кредитними договорами, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Оскільки позивач на підставі договору факторингу набув права грошової вимоги до відповідачки за її кредитними зобов`язаннями, то просить стягнути з неї вказану суму боргу разом із понесеними судовими витратами.

21 серпня 2026 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідачки провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

03 вересня 2026 року ОСОБА_1 надала суду відзив на позов, в якому визнає факт укладення кредитних договорів № 45497236 від 03 грудня 2025 року і № 6284975 від 16 грудня 2025 року та отримання за ними кредитних коштів. При цьому не визнає заявлений позивачем розмір заборгованості у сумі 15102,48 грн, оскільки вважає, що розрахунок заборгованості потребує детальної перевірки судом щодо кожної його складової, зокрема щодо процентів, пені та інших нарахувань.

У зв`язку з цим відповідачка просить суд перевірити правильність нарахування заборгованості, виходячи із умов договору, відповідність нарахування пені вимогам Закону України «Про споживче кредитування». У разі якщо суд дійде висновку про можливість стягнення пені, відповідачка просить застосувати положення статті 551 ЦК України та зменшити її розмір до розумного та співмірного розміру, враховуючи співвідношення між основною сумою заборгованості та заявленою пенею, характер зобов`язання, період прострочення та інші істотні обставини справи.

У своєму відзиві відповідачка, хоча і не заперечує проти факту отримання кредитних коштів за договорами, але просить суд витребувати відповідні докази за клопотанням позивача та дослідити їх.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, відповідачка вважає їх неспівмірними із складністю справи, обсягом фактично виконаної роботи, часу, необхідного для виконання відповідних робіт, характеру спору, ціни позову, у зв`язку з чим просить зменшити їх до розумного та співмірного розміру та розподілити судовий збір пропорційно до заявлених вимог.

07 вересня 2026 року позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог у зв`язку з отриманими запереченнями відповідачки, та просив стягнути з неї заборгованість за договором позики № 45497236 в розмірі 3671,23 грн, з яких 2954,40 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 717,03 грн - сума заборгованості за процентами; за договором позики № 6284975 в розмірі 2522,25 грн, з яких 1500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 1022,25 грн - сума заборгованості за процентами, а також судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6500 грн.

Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи встановлено, що 03 грудня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір про надання коштів у кредит № 45497236, відповідно до якого Товариство надало відповідачці кредит у розмірі 3000 грн на власні потреби у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на платіжну картку НОМЕР_1 , вказану відповідачкою, строком на 25 днів (з 03 по 27 грудня 2025 року) зі сплатою процентів за користування кредитом за фіксованою (базовою) ставкою 0,27 % у день від суми кредиту та комісії за надання кредиту у розмірі 16 % від суми кредиту, що складає 480 грн. У разі порушення позичальницею строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00% за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Кредитний договір укладався за допомогою ІТС Товариства, електронна ідентифікація відповідачки здійснювалася при вході клієнта в особистий кабінет шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого на електронну пошту відповідачки, вказану при вході - negayval@ukr.net. Текст договору, підписаний Товариством аналогом власноручного підпису уповноваженої особи та відтиску печатки Товариства, направлявся в особистий кабінет відповідачки для ознайомлення та підписання.

Договір вважається укладеними з моменту підписання електронним підписом відповідачки, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється клієнту на засоби зв`язку, повідомлені Товариству в ITC.

Підписанням кредитного договору одноразовим ідентифікатором - 37820 відповідачка підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами Правил надання коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», які розміщені на вебсайті, повністю приймає їх умови, розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Як вбачається з вищенаведеного порядку при укладенні договору відповідачкою здійснені дії, які чітко свідчать про її свідомий вибір щодо укладення договору, без чого укладення було б неможливе.

Позивач свої умови договору позики виконав у повному обсязі, за посередництвом ТОВ «Європейська платіжна система», перерахувавши 03 грудня 2025 року на банківський картковий рахунок, зазначений відповідачкою - № НОМЕР_1 , кошти у розмірі 3000 грн, що підтверджується електронною платіжною інструкцією.

Проте відповідачка належним чином не виконала свої зобов`язання за вказаним кредитним договором.

У зв`язку з цим за договором кредиту станом на 11 березня 2026 року утворилася заборгованість у розмірі 9580,23 грн, з яких 2954,40 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 717,03 грн - заборгованість за процентами, які нараховувалися з 04 грудня 2025 року по 20 січня 2026 року та 5908,80 грн - заборгованість за неустойкою.

16 грудня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір про надання коштів у кредит № 6284975, відповідно до якого Товариство надало відповідачці кредит у розмірі 1500 грн на власні потреби у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на платіжну картку НОМЕР_1 , вказану відповідачкою, строком на 352 днів (з 16 грудня 2025 року по 02 грудня 2026 року) зі сплатою процентів за користування кредитом за фіксованою (базовою) ставкою 0,95 % у день від суми кредиту та комісії за надання кредиту у розмірі 17,25 % від суми кредиту, що складає 258,75 грн. У разі порушення позичальницею строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка у розмірі 75,00 грн за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Кредитний договір укладався за допомогою ІТС Товариства, відповідачка підписала договір одноразовим ідентифікатором - 142170 о 22:28:07 годині. Підписанням договору вона підтвердила, що ознайомлена з усіма умовами Правил надання коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», які розміщені на вебсайті, повністю приймає їх умови, розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил.

Позивач свої умови договору позики виконав у повному обсязі, за посередництвом ТОВ «Європейська платіжна система», перерахувавши 16 грудня 2025 року на банківський картковий рахунок, зазначений відповідачкою - № НОМЕР_1 , кошти у розмірі 1500 грн, що підтверджується відповідною електронною платіжною інструкцією.

У зв`язку з цим за договором кредиту станом на 03 квітня 2026 року утворилася заборгованість у розмірі 5522,25 грн, з яких 1500 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 1097,25 грн - заборгованість за процентами, які нараховувалися з 16 грудня 2025 року по 03 квітня 2026 року, та 2925 грн - заборгованість за неустойкою.

25 лютого 2026 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром маркет» уклали договір факторингу № 25/02/26, за умовами якого останній набув право вимоги, у тому числі і до відповідачки за договорами кредиту № 45497236 від 03 грудня 2025 року та № 6284975 від 16 грудня 2025 року за плату та на умовах, визначених цим договором.

Перелік боржників, підстави виникнення права вимоги та сума грошових вимог визначені у реєстрах прав вимоги № 6 від 20 травня 2026 року та № 5 від 20 травня 2026 року, що є невід`ємними частинами договору факторингу.

Отже, позивач набув права грошової вимоги до відповідачки за вищевказаними кредитними зобов`язаннями на загальну суму 15102,48 грн.

Проте з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідачки за кредитним договором № 45497236 від 03 грудня 2025 року - 3671,23 грн, з яких 2954,40 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 717,03 грн - заборгованість за процентами; за кредитним договором № 6284975 від 16 грудня 2025 року - 2522,25 грн, з яких 1500 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 1022,25 грн - заборгованість за процентами.

За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України), у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Як встановлено судом, ОСОБА_1 , уклавши кредитні договори, взяла на себе зобов`язання щодо повернення грошових коштів, сплати процентів та інших платежів, передбачених договором.

Відповідачка підтвердила факт укладення кредитних договорів та отримання за ними грошових коштів, тому підстав для витребування інформації з банку за клопотанням позивача немає, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Отже, заборгованість за тілом кредиту та проценти, нараховані за період кредитування за процентними ставками, передбаченими договором, підлягають стягненню з відповідачки.

На підставі викладеного, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, беручи до уваги недопустимість односторонньої відмови від виконання договірних зобов`язань, суд вважає, що зменшені позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитними зобов`язаннями підлягають задоволенню, оскільки кошти в добровільному порядку позивачеві не повернуті, що є порушенням грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

За нормами ст.137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат правничої допомоги позивачем надано договір про надання правової допомоги № 11-05/26/ФП від 11 травня 2026 року, укладений між адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна та ТОВ «Фінпром маркет», витяг з акту № 2-ФП приймання-передачі наданих послуг від 12 червня 2026 року до договору про надання правничої допомоги № 11-05/26/ФП від 11 травня 2026 року, за яким вартість наданої послуги за вивчення/збір документації та складання позовної зави стосовно боржниці ОСОБА_1 складає 6500 грн, платіжну інструкцію на ім`я ОСОБА_2 на загальну суму 264000 грн згідно з актом №2-ФП приймання наданої правничої допомоги від 12 червня 2026 року за договором про надання правничої допомоги №11-05/26/ФП.

Ураховуючи вказані норми, нескладність справи, розгляд якої здійснено судом в порядку спрощеного провадження, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення правничої допомоги підлягає частковому задоволенню у розмірі 3000 грн.

При вирішенні питання про стягнення правничої допомоги судом враховано правові висновки Верховного Суду у справах № 755/9215/15-ц, № 922/445/19.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, у подальшому зменшив позовні вимоги, які підлягають задоволенню у повному обсязі.

Отже, згідно зі ст.ст. 137, 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір у повному обсязі, сплачений позивачем за подачу позову, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Керуючись ст.ст. 76, 81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 279, 354-355 ЦПК України -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ: 43311346, місцезнаходження: вул. Садова, 31/33, м. Ірпінь, Київська область, 08205) заборгованість за кредитним договором № 45497236 від 03 грудня 2025 року у розмірі 3671,23 грн, з яких 2954,40 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 717,03 грн - заборгованість за процентами; за кредитним договором № 6284975 від 16 грудня 2025 року - 2522,25 грн, з яких 1500 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 1022,25 грн - заборгованість за процентами, всього у розмірі 6193,48 грн, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Рішення складено 08 жовтня 2026 року.

Суддя