Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №509/299/19 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Провадження № 1-кс/509/809/26

Справа № 509/299/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року с-ще. Овідіополь

Слідчий суддя Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , перевіривши матеріали скарги адвоката ОСОБА_2 , діючого в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність дізнавача та прокурора щодо виконання ухвал слідчих суддів про арешт майна та клопотання про забезпечення виконання цих ухвал і здійснення судового контролю у кримінальному провадженні №12017160150003076 від 30.10.2017,-

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2026 року до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , у якій викладені наступні вимоги: 1) Прийняти цю скаргу до розгляду і розглянути по суті, не відмовляючи у відкритті провадження з формальних підстав. Якщо слідчий суддя дійде висновку, що якась частина вимог не може бути розглянута в порядку ст. ст. 303-307 КПК України, - розглянути по суті решту вимог, а щодо такої частини чітко зазначити в ухвалі, в якому порядку і до якого органу її належить заявити. 2) Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України зобов`язати дізнавача сектору дізнання Відділення поліції №№ 1 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 (а в разі доручення дізнання іншій особі дізнавача, який здійснює дізнання у кримінальному провадженні № 12017160150003076) та прокурора Чорноморської окружної прокуратури Одеської області, який здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, припинити бездіяльність щодо виконання ухвал слідчих суддів Овідіопольського районного суду Одеської області від 07.02.2023 у справі № 509/407/23 та від 24.01.2025 у справі № 509/59/25 про арешт так званого «порому «ІНФОРМАЦІЯ_2»» (він же пором НОМЕР_1) і у строк не пізніше десяти днів з дня отримання копії ухвали слідчого судді вчинити такі дії: a) встановити фактичне місцезнаходження так званого «порому «ІНФОРМАЦІЯ_2»», 6) особисто провести огляд так званого «порому «ІНФОРМАЦІЯ_2»» за місцем його фактичного перебування із застосуванням фото- та відеофіксації, за участю спеціаліста Адміністрації судноплавства, з фіксацією географічних координат, технічного стану, наявних пошкоджень, слідів переобладнання, ознак використання та осіб, які фактично його контролюють, склавши відповідний протокол; в) скласти опис арештованого майна; г) вирішити питання про місце та умови зберігання арештованого майна як речового доказу відповідно до ст. 100 КПК України та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104, визначити особу, відповідальну за його зберігання, і попередити її під розписку про відповідальність за ст. 388 КК України: г) письмово повідомити осіб, у фактичному володінні чи користуванні яких перебуває арештоване майно, зокрема ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , про арешт і заборону відчужения, розпорядження та користування ним і вжити заходів до фактичного припинення користування цим майном; д) письмово повідомити представника потерпілих адвоката ОСОБА_2 про вчинені дії з наданням копій складених процесуальних документів, 3) Зобов`язати прокурора Чорноморської окружної прокуратури Одеської області, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12017160150003076, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою представника потерпілих від 25.07.2026 (CO № 14578) про пошкодження арештованого майна, а також відомості про використання арештованого майна, викладені в цій скарзі, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 388 КК України. 4) Зобов`язати прокурора, який здійснює процесуальне керівництво, надати органу дізнання письмові вказівки відповідно до ст. 36 КПК України щодо вчинення дій, зазначених у пункті 2 прохальної частини цієї скарги, із встановленням конкретних строків, і забезпечити контроль за їх виконанням. 5) У порядку судового контролю за виконанням судового рішення (ч. 3 ст. 129-1 Конституції України) зобов`язати дізнавача і прокурора у той самий строк письмово повідомити слідчого суддю про виконання ухвали слідчого судді з наданням копій протоколів огляду та опису, документів про передачу майна на зберігання і повідомлень осіб про арешт. 6) Зазначити в ухвалі, що ухвали слідчих суддів від 07.02.2023 у справі № 509/407/23 та від 24.01.2025 у справі № 509/59/25 є чинними, підлягають негайному виконанню відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України і є обов`язковими для всіх осіб, у тому числі для осіб, у фактичному володінні яких перебуває арештоване майно, а наявність запису про арешт у Державному судновому реєстрі України не є виконанням цих ухвал у частині заборони користування і збереження майна. 7) Надіслати копію ухвали керівнику Одеської обласної прокуратури та начальнику ГУНП в Одеській області для забезпечення її виконання. 8) Розглянути скаргу за участю представника потерпілих адвоката ОСОБА_2 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів, завчасно повідомивши про дату і час судового засідання на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та в електронний кабінет ЄСІКС.

Слідчий суддя, дослідивши надані матеріали приходить до наступного.

Положеннями ст. 24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК України.

За змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України, прокурор, слідчий суддя, суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, згідно з якою людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; законність, згідно з якою, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до змісту п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Таким чином, законодавець чітко визначив роль слідчого судді у системі кримінального судочинства: забезпечити, аби правоохоронні органи під час здійснення наданих їм повноважень не порушували права, свободи і інтереси особи.

Верховний Суд в ухвалі від 06.03.2018 у справі № 243/6674/17-к зазначив, що кримінальне процесуальне законодавство за своєю суттю складає корпус положень, які обмежують свободу дій держави при розслідуванні злочинів. Сенс кримінального процесуального законодавства у демократичній країні полягає в тому, щоб збалансувати цей легітимний інтерес у розслідуванні злочинів з іншими не менш важливими цінностями і інтересами суспільства: захистом від надмірного втручання держави в приватну сферу, захистом від свавілля, цінністю особистої свободи, запобіганню приниженню гідності, цінністю сімейних зав`язків, свободою підприємницької діяльності тощо.

При цьому законодавцем встановлено, що до слідчого судді можуть бути оскаржені не усі дії, бездіяльність органу досудового розслідування, а у КПК України, а саме у ч. 1 ст. 303 КПК України визначив перелік рішень, дій чи бездіяльності, які можуть бути оскаржені.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; 2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім`ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; 10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; 11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

При цьому у ч. 1 ст. 304 КПК України встановлено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Таким чином законодавцем у КПК України чітко встановлено, що слідчий суддя має право розглядати скарги не на будь-яку бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, а лише передбачену у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, а яка полягає: 1) у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, 2) у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, 3) у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити саме у визначений цим Кодексом строк.

Натомість скаржник просить слідчого суддю зобов`язати дізнавача та прокурора встановити фактичне місцезнаходження так званого «порому «ІНФОРМАЦІЯ_2»», особисто провести огляд так званого «порому «ІНФОРМАЦІЯ_2»» за місцем його фактичного перебування із застосуванням фото- та відеофіксації, за участю спеціаліста Адміністрації судноплавства, з фіксацією географічних координат, технічного стану, наявних пошкоджень, слідів переобладнання, ознак використання та осіб, які фактично його контролюють, склавши відповідний протокол; скласти опис арештованого майна; вирішити питання про місце та умови зберігання арештованого майна як речового доказу відповідно до ст. 100 КПК України та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104, визначити особу, відповідальну за його зберігання, і попередити її під розписку про відповідальність за ст. 388 КК України, письмово повідомити осіб, у фактичному володінні чи користуванні яких перебуває арештоване майно, зокрема ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , про арешт і заборону відчужения, розпорядження та користування ним і вжити заходів до фактичного припинення користування цим майном; письмово повідомити представника потерпілих адвоката ОСОБА_2 про вчинені дії з наданням копій складених процесуальних документів, зобов`язати прокурора надати органу дізнання письмові вказівки відповідно до ст. 36 КПК України щодо вчинення дій, зазначених у пункті 2 прохальної частини цієї скарги, із встановленням конкретних строків, і забезпечити контроль за їх виконанням тощо.

У розумінні статті 303 КПК України нездійснення процесуальних дій, які дізнавач, слідчий, прокурор зобов`язані вчинити у визначений КПК України строк, може вважатися протиправною бездіяльністю й оскаржуватися до суду лише у випадках, коли законний обов`язок службової особи щодо їх вчинення є безальтернативним і не передбачає дискреції як можливості вибору одного з кількох варіантів правомірної поведінки.

Відповідно наведене вказує, що бездіяльність як предмет судового оскарження має місце тоді, коли в установлений статтею 220 КПК України термін слідчий, прокурор не виконує дій, визначених цією статтею як обов`язкові, - не повідомляє особу, яка заявила клопотання, про результати його розгляду та/або не приймає жодного з альтернативно можливих рішень - не задовольняє клопотання і не виносить мотивованої письмової постанови про відмову у його задоволенні (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2019 року в провадженні №11-945сап18).

Уважно проаналізувавши зміст скарги, слідчий суддя зазначає, що невчинення процесуальних дій, про які зазначає вище скаржник, не є бездіяльністю в розумінні пункту 1 частини 1 статті 303 КПК, яка на даному етапі може бути оскаржена слідчому судді.

Відповідно ст. 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Так само, відповідно ч.1 ст. 40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.

Відповідно ч.4 ст. 40-1 КПК України дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення дізнавача.

Щодо зазначених вище вимог у прохальній частині скарги ОСОБА_2 слідчий суддя зазначає, що ч. 1 ст. 303 КПК України не передбачає відповідних повноважень слідчого судді при розгляді заявлених вимог за умови вищевикладених обставин, оскільки зазначене буде втручанням в дискреційні повноваження дізнавача та прокурора, оскільки заявлені вимоги фактично зобов`язують сторону обвинувачення прийняти конкретні процесуальні рішення, та вважатиметься виходом за межі повноважень, якими наділений слідчий суддя, і є неприпустимим.

При цьому слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Щодо вимог про зобов`язання прокурора Чорноморської окружної прокуратури Одеської області, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12017160150003076, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою представника потерпілих від 25.07.2026 (CO № 14578) про пошкодження арештованого майна, а також відомості про використання арештованого майна, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 388 КК України, слідчий суддя зазначає наступне:

Статтею 113 КПК України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Згідно із ст. 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров`я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Частиною 1 ст. 304 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч.1 ст.303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

З поданої скарги вбачається, що заявником оскаржується невнесення прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою представника потерпілих від 25.07.2026 (CO № 14578) про пошкодження арештованого майна.

Суд беручи до уваги положення ст. 214 КПК, згідно з якою внесення відомостей до ЄРДР здійснюється не пізніше 24 годин після подання заяви. У даному випадку чинне законодавство України не пов`язує початок строку звернення особи зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України з часом отримання будь-якого повідомлення від правоохоронного органу. Заявник, відповідно до вимог ч. 1 ст. 304 КПК України, повинен був звернутись до суду протягом десяти днів, після спливу 24 годин, які встановлені ч. 1 ст. 214 КПК України.

Враховуючи положення ч. 5 ст. 115 КПК, відповідно до якої при обчисленні строків днями не береться до уваги той день, від якого починається строк, десятиденний строк для подання скарги на оскаржуваний вид бездіяльності починається з дня, наступного за тим, у який закінчився перебіг 24-годинного строку для реєстрації відомостей.

Отже, у разі бездіяльності уповноваженої особи щодо виконання вимог, передбачених ст.214 КПК України, строк звернення до слідчого судді зі скаргою на зазначену бездіяльність розпочався з 26.07.2026 р.

Проте, скарга подана до суду 07.10.2026, тобто з пропуском встановленого ч.1 ст.304 КПК України строку, при цьому заявником питання про поновлення пропущеного строку на подання скарги не порушується.

Положеннями п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України визначено, що скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Таким чином, оскільки заявником пропущено встановлений ч.1 ст.304 КПК України строк на оскарження бездіяльності, питання про поновлення пропущеного строку на подання скарги не порушується, скарга на підставі п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України підлягає поверненню.

Разом із тим, слідчий суддя роз`яснює, що у відповідності до положень ч. 7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Щодо вимог про зобов`язання дізнавача і прокурора у порядку судового контролю за виконанням судового рішення (ч. 3 ст. 129-1 Конституції України) письмово повідомити слідчого суддю про виконання ухвали слідчого судді з наданням копій протоколів огляду та опису, документів про передачу майна на зберігання і повідомлень осіб про арешт, слідчий суддя зазначає наступне:

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження.

Зазначена норма КПК не передбачає вирішення слідчим суддею питань щодо самостійного здійснення судового контролю за виконання ухвали слідчого судді та перевірку фактичного стану арешту майна, оскільки зазначене не входить до компетенції слідчого судді при проведенні досудового провадження.

Таким чином оскільки вимоги, які викладені в поданій до суду заяві, не передбачені в ч. 1 ст. 303 КПК України та не входять до компетенції слідчого судді при проведенні досудового провадження та не входять до компетенції слідчого судді при проведенні досудового розслідування, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою.

Щодо оскарження бездіяльності прокурора щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою представника потерпілих від 25.07.2026 (CO № 14578) про пошкодження арештованого майна, слідчий суддя повертає скаргу через пропуск встановленого строку оскарження вказаної бездіяльності, проте роз`яснює, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 303, 304, 372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 , діючого в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність дізнавача та прокурора щодо виконання ухвал слідчих суддів про арешт майна та клопотання про забезпечення виконання цих ухвал і здійснення судового контролю у кримінальному провадженні № 12017160150003076 від 30.10.2017, - відмовити.

Скаргу ОСОБА_2 , діючого в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність дізнавача та прокурора щодо виконання ухвал слідчих суддів про арешт майна та клопотання про забезпечення виконання цих ухвал і здійснення судового контролю у кримінальному провадженні № 12017160150003076 від 30.10.2017, - повернути.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Оскільки ухвалу слідчого судді ухвалено без виклику особи, яка може її оскаржити, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1