Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №369/7385/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 369/7385/26

Номер провадження № 2/521/8385/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

08 жовтня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді: Шевчук Н.О.,

секретаря судового засідання: Сироти О.О.

за участю учасників, представників учасників справи:

від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» – не з`явився;

від ОСОБА_1 – не з`явилася.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, 1, офіс 105, ЄДРПОУ: 40932411) до ОСОБА_1 (останнє місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви.

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» звернулося до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №72-011-850-2-18-Г від 26.03.2018 року у загальному розмірі 29228 грн. 26 коп. та судових витрат у справі.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що 26.03.2018 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №72-011-850-2-18-Г.

Представник позивача зазначив, що АТ «МЕГАБАНК» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику кредит у розмірі та на умовах, погоджених у кредитному договорі, позичальник кредит одержав, що відображено у виписках з його рахунку. Проте, відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в загальному розмірі 29228 грн. 26 коп.

В подальшому, 03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «Мустанг Фінанс» укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL1N426240, відповідно до умов якого право вимоги за Кредитним договором №72-011-850-2-18-Г від 26.03.2018 року перейшло до ТОВ «Мустанг Фінанс».

27.12.2024 між ТОВ «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит», укладено Договір відступлення прав вимоги №1/12, відповідно до умов якого право вимоги за Кредитним договором №72-011-850-2-18-Г від 26.03.2018 року перейшло до ТОВ «ФК Єврокредит».

Представник позивача зазначив, що згідно із розрахунком заборгованості, наданого первісним кредитодавцем станом на 03.09.2024 року, заборгованість відповідача становить у загальному розмірі 29228 грн. 26 коп., з яких: заборгованість за кредитом – 27377 грн. 92 коп.; заборгованість по сплаті відсотків – 164 грн. 65 коп.; заборгованість за комісією – 1685 грн. 69 коп., у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.04.2026 року цивільну справу №369/7385/26 направлено до Хаджибейського районного суду міста Одеси за підсудністю.

Після надходження справи, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 07.08.2026 року у справі №369/7385/26 було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства не є перешкодою для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, за доводами прохальної частини позовних вимог та клопотання від 14.09.2026 року (вх.№67071), представник позивача підтримав позовні вимоги, також просив розглядати справу за його відсутності, крім того зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі, яке судом розглянуте та задоволене.

Відповідачка ОСОБА_1 повторно не з`явилася в судове засідання без поважних причин. Про час та місце розгляду справи відповідачка була сповіщена належним чином, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням наявним у матеріалах справи (відповідно до положень ч. 11 ст. 128 ЦПК), які направлялися на останню відому адресу реєстрації відповідача, з огляду на що, суд приходить до переконання про можливість розглянути справу за відсутності відповідача, згідно вимог ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК та ухвалити заочне рішення.

Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно до п. п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на сайті Хаджибейського районного суду міста Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.

Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, у зв`язку із тим, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, суд, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст. ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі письмових матеріалів.

Згідно приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд зазначає про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з відмовою в іншій частині, враховуючи таке.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 26.03.2018 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «МЕГАБАНК» із Заявою №78430 на отримання кредиту на спожживчі цілі, в якій просила надати кредит у сумі 28026 грн. 91 коп.

26.03.2018 року між ПАТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №72-011-850-2-18-Г.

Відповідно до умов та порядку надання кредиту встановлено наступне: кредит надається на строк з 26.03.20218 року до 25.03.2021 року включно; загальний розмір кредиту – 28026 грн. 91 коп.; процентна ставка за користування Кредитом, що нараховується на суму заборгованості фіксована – 15% річних; розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, в % від суми кредиту сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця та становить 2,5%; процентна ставка за користування Кредитом понад строк, вказаний в п.2.2. Договору становить 0,1 % річних.

Судом встановлено, що Договір про надання кредиту підписано ОСОБА_1 особисто.

Додатком №1 до кредитного договору №72-011-850-2-18-Г від 26.03.2018 року між сторонами погоджена загальна вартість кредиту та реальної річної процентної ставки за договором та Графік платежів, які також підписана відповідачем особисто.

26.03.2018 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту «Споживчий кредит готівкою» та Графік платежів, де також погоджені всі умови кредитування.

Згідно платіжної інструкції, вбачається, що 26.03.2018 року ОСОБА_1 отримала кошти у розмірі 28026 грн. 91 коп. відповідно до Договору 72-011-850-2-18-Г.

Згідно виписки по особовому рахунку, наданого АТ «МЕГАБАНК» за період з 26.03.2018 року по 02.12.2022 року вбачається, що 26.03.2018 року ОСОБА_1 отримала кошти у розмірі 28026 грн. 91 коп. відповідно до Договору 72-011-850-2-18-Г.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого первісним кредитодавцем станом на 03.09.2024 року, заборгованість відповідача становить у загальному розмірі 29228 грн. 26 коп., з яких: заборгованість за кредитом – 27377 грн. 92 коп.; заборгованість по сплаті відсотків – 164 грн. 65 коп.; заборгованість за комісією – 1685 грн. 69 коп.

03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «Мустанг Фінанс» укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL1N426240, відповідно до умов якого право вимоги за Кредитним договором №72-011-850-2-18-Г від 26.03.2018 року перейшло до ТОВ «Мустанг Фінанс».

Згідно Витягу з Додатку №1 до Договору № GL1N426240 від 03.09.2024 року заборгованість відповідача становить у загальному розмірі 29228 грн. 26 коп., з яких: заборгованість за кредитом – 27377 грн. 92 коп.; заборгованість по сплаті відсотків – 164 грн. 65 коп.; заборгованість за комісією – 1685 грн. 69 коп

27.12.2024 між ТОВ «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит», укладено Договір відступлення прав вимоги №1/12 , відповідно до умов якого право вимоги за Кредитним договором №72-011-850-2-18-Г від 26.03.2018 року перейшло до ТОВ «ФК Єврокредит».

Згідно Витягу з Додатку №1 до Договору №1/12 від 27.12.2024 року заборгованість відповідача становить у загальному розмірі 29228 грн. 26 коп., з яких: заборгованість за кредитом – 27377 грн. 92 коп.; заборгованість по сплаті відсотків – 164 грн. 65 коп.; заборгованість за комісією – 1685 грн. 69 коп.

Доказів погашення заборгованості ані перед первісним позикодавцем, ані перед позивачем, з боку відповідача матеріали справи не містять.

Окрім наведеного, у матеріалах справи на підтвердження наданих адвокатом послуг наявні Договір про надання правничої допомоги №1/07 від 01.07.2025 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» та АО «АЛЬЯНС ДЛС», Додаток №1 до Договору про надання правничої допомоги №1/07 від 01.07.2025 року із зазначенням вартості послуг, ордер адвоката Журавльова С.Г.

Також, інших письмових доказів стосовно спірних правовідносин, які виникли між сторонами, матеріали справи не містять.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої останнім суми заборгованості за кредитним договором.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У ч.1 ст. 512 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

У даній справі судом встановлено, що 26.03.2018 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «МЕГАБАНК» із Заявою №78430 на отримання кредиту на спожживчі цілі, в якій просила надати кредит у сумі 28026 грн. 91 коп. та 26.03.2018 року між ПАТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №72-011-850-2-18-Г.

Відповідно до платіжної інструкції, вбачається, що 26.03.2018 року ОСОБА_1 отримала кошти у розмірі 28026 грн. 91 коп. відповідно до Договору 72-011-850-2-18-Г.

Згідно виписки по особовому рахунку, наданого АТ «МЕГАБАНК» за період з 26.03.2018 року по 02.12.2022 року вбачається, що 26.03.2018 року ОСОБА_1 отримала кошти у розмірі 28026 грн. 91 коп. відповідно до Договору 72-011-850-2-18-Г.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого первісним кредитодавцем станом на 03.09.2024 року, заборгованість відповідача становить у загальному розмірі 29228 грн. 26 коп., з яких: заборгованість за кредитом – 27377 грн. 92 коп.; заборгованість по сплаті відсотків – 164 грн. 65 коп.; заборгованість за комісією – 1685 грн. 69 коп.

Відповідно до умов кредитного договору, відповідач, в свою чергу, взяла на себе зобов`язання належним чином виконувати кредитні зобов`язання.

Водночас, наявними у справі письмовими доказами підтверджується той факт, що відповідач отримала кредит та допустила прострочення виконання грошового зобов`язання, передбачені умовами кредитного договору.

Судом встановлено, що 03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «Мустанг Фінанс» укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL1N426240, відповідно до умов якого право вимоги за Кредитним договором №72-011-850-2-18-Г від 26.03.2018 року перейшло до ТОВ «Мустанг Фінанс».

Згідно Витягу з Додатку №1 до Договору № GL1N426240 від 03.09.2024 року заборгованість відповідача становить у загальному розмірі 29228 грн. 26 коп., з яких: заборгованість за кредитом – 27377 грн. 92 коп.; заборгованість по сплаті відсотків – 164 грн. 65 коп.; заборгованість за комісією – 1685 грн. 69 коп

27.12.2024 між ТОВ «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит», укладено Договір відступлення прав вимоги №1/12 , відповідно до умов якого право вимоги за Кредитним договором №72-011-850-2-18-Г від 26.03.2018 року перейшло до ТОВ «ФК Єврокредит».

Згідно Витягу з Додатку №1 до Договору №1/12 від 27.12.2024 року заборгованість відповідача становить у загальному розмірі 29228 грн. 26 коп., з яких: заборгованість за кредитом – 27377 грн. 92 коп.; заборгованість по сплаті відсотків – 164 грн. 65 коп.; заборгованість за комісією – 1685 грн. 69 коп.

Таким чином, ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за вищезазначеним кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «ФК Єврокредит» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.

Разом з тим, відповідачка ОСОБА_1 заперечень щодо незгоди із розміром нарахованої заборгованості суду не надала, доказів про відсутність заборгованості у розмірі, вказаному в розрахунку, суду нею також не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконання з настанням цієї події.

Отже, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в межах кредитного договору в добровільному порядку ані первісному кредитору, ані позивачу не повернуті, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, яка визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь – який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до переконання, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 27377 грн. 92 коп. та заборгованість по сплаті відсотків у розмірі 164 грн. 65 коп., що загалом становить 27542 грн. 57 коп. потребують задоволення. При цьому, суд зазначає що зворотного суду відповідачем не доведено належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Водночас, щодо до сплати відповідачем комісії, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 11 вказаного закону, після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Положення ч.1,2,5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Згідно з абзацами другим та третім частини четвертої статті 11 Закону України Про захист прав споживачів споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки, комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Відповідно до ч.8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Крім того, відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України Про захист прав споживачів у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) підтверджено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України Про захист прав споживачів з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 (у редакції, чинній на момент укладення спірного кредитного договору), банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Відтак, враховуючи аналіз змісту кредитного договору, та те, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які товариством встановлена комісія у пп. 2.8 п. 2 договору , вимоги позовної заяви в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми комісії у розмірі 1685 грн. 69 коп. задоволення не потребують.

Щодо стягнення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Так з матеріалів справи вбачається, що між 01.07.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» та АО «АЛЬЯНС ДЛС» було укладено Договір про надання правничої допомоги №1/07, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокат приймає доручення та бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором.

Судом встановлено, що позивачем заявлені позовні вимоги щодо вартості послуг з надання правової допомоги АО «АЛЬЯНС ДЛС» в особі адвоката Журавльова С.Г. позивачу, яку просить позивач стягнути з відповідача на його користь у розмірі 11200 грн.

Як передбачено ч. 4,5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі N 755/9215/15-ц).

Відтак, враховуючи вищенаведені правові позиції Європейського Суду, оцінюючи характер правової допомоги у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справи, приймаючи до уваги те, що представник позивача особистої участі у судовому засіданні не приймав, судом частково задоволені позовні вимоги, щодо стягнення заборгованості, а саме у розмірі 27542 грн. 57 коп., беручи до уваги принцип пропорційності та співмірності витрат на правничу допомогу до розміру задоволених позовних вимог, суд виснує, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу у даному разі у розмірі 11200 грн. є надмірними, з огляду на що, обґрунтованим розміром витрат на правничу допомогу суд вважає 4000 грн.

Відтак, у зв`язку з урахуванням пропорційно задоволених позовних вимог у розмірі 27542 грн. 57 коп. витрати на правничу допомогу складають 3768 грн.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору 2662 грн. 40 коп.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що із відповідача належить стягнути суму сплаченого позивачем судового збору пропорційно до задоволення позовних вимог у розмірі 2508 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 530, 611, 612, 625-627, 1054-1055 ЦК України, ст. 2, 5, 10, 12, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-282, 354 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, 1, офіс 105, ЄДРПОУ: 40932411) до ОСОБА_1 (останнє місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (останнє місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, 1, офіс 105, ЄДРПОУ: 40932411) заборгованість за кредитним договором №72-011-850-2-18-Г від 26.03.2018 року у загальному розмірі 27542 грн. 57 коп., з яких: заборгованість за кредитом – 27377 грн. 92 коп.; заборгованість по сплаті відсотків – 164 грн. 65 коп., судовий збір у розмірі 2508 грн., витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3768 грн.

В частині позовних вимог про стягнення із ОСОБА_1 (останнє місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, 1, офіс 105, ЄДРПОУ: 40932411) комісії у розмірі 1685 грн. 69 коп. – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 08.10.2026 року.

Повні відомості про учасників справи згідно із п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, 1, офіс 105, ЄДРПОУ: 40932411).

Відповідач: ОСОБА_1 (останнє місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Суддя Н.О. Шевчук