Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №503/61/26 — Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/61/26

Провадження № 1-кп/503/92/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Кодима

Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима кримінальне провадження №12026161180000017 від 06.01.2026 року з угодою про визнання винуватості за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кодима Одеської області, громадянина України, українця, із середньою освітою, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,

в с т а н о в и в :

До Кодимського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, разом із угодою про визнання винуватості.

На підставі обвинувального акту судом встановлено, що постановою Кодимського районного суду Одеської області від 29.01.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАІІ та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1(один) рік.

Після набрання зазначеним рішенням суду законної сили ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомленим з її змістом, так як отримав вказану постанову поштовим зв`язком та сплатив штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.1 ст.129-1 Конституції України, відповідно до якої судове рішення є обов`язковим до виконання, та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, всупереч постанови суду 06.01.2026 року приблизно о 8 годині 45 хвилин ОСОБА_4 , знову особисто керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки «DAEWOO LANOS» реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Леоніда Каденюка в м. Кодима Подільського району Одеської області, та 08 годині 46 хвилин був зупинений уповноваженими працівниками СРПП ВПД №1 Подільського РУП ГУ НП в Одеській області в порядку пункту 3 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію». Тобто своїми діями ОСОБА_4 умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, а саме умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

15.01.2026 між прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_6 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12026161180000017 від 06.01.2026 року та підозрюваним, наразі обвинуваченим ОСОБА_4 у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості, яка відповідає вимогам ст.471 КПК України. .

Згідно даної угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст. 382 КК України. ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, за ч.1 ст. 382 КК України у вигляді штрафу в розмірі п`ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.

У судовому засіданні прокурор підтримав подану до суду угоду про визнання винуватості, зазначивши, що вона укладена уповноваженим прокурором із додержанням вимог кримінального процесуального закону, відповідає вимогам статей 468-472 КПК України, є добровільною та такою, що ґрунтується на беззастережному визнанні обвинуваченим своєї винуватості. Просив суд затвердити зазначену угоду та постановити вирок, яким призначити ОСОБА_4 погоджене сторонами покарання на умовах, визначених її положеннями.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердив, що угоду про визнання винуватості укладено ним добровільно, без застосування будь-якого фізичного чи психологічного примусу, насильства, погроз, обіцянок або інших незаконних засобів впливу. Пояснив, що зміст пред`явленого йому обвинувачення, характер інкримінованого кримінального правопорушення, його правову кваліфікацію, права, передбачені кримінальним процесуальним законом, а також наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди йому повністю роз`яснені та зрозумілі. Вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, визнав повністю та беззастережно в обсязі пред`явленого обвинувачення, підтвердив усі фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, відмовився від здійснення процесуальних прав, визначених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, підтримав укладену угоду та просив суд її затвердити.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 підтримав правову позицію свого підзахисного та прокурора, зазначивши, що угоду укладено після конфіденційного спілкування з обвинуваченим, за його вільним волевиявленням, після надання йому повної професійної правової допомоги та роз`яснення всіх правових наслідків її укладення. На думку захисника, умови угоди відповідають вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства, права та законні інтереси обвинуваченого не порушують, а погоджене сторонами покарання є справедливим, необхідним і достатнім для досягнення мети кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та постановити вирок на її підставі.

Заслухавши учасників підготовчого судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього документи, угоду про визнання винуватості, розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень п.1 ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Судом встановлено в судовому засіданні, що обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, який згідно ст.12 КК України, є нетяжким кримінальним правопорушенням.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України: права визначені положеннями цієї статті, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

При вирішенні питання про відповідність угоди про визнання винуватості від 06.01.2026 року вимогам ст.ст.469, 472, 474 КПК України, суд враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього кодексу, зокрема, щодо змісту та порядку укладення угод, а також щодо узгодженої між сторонами міри покарання, яка відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Правова кваліфікація дій кримінального правопорушення правильна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

Суд не вдавався до перевірки фактичних обставин вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, оскільки не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання винуватості.

Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Відповідно до ст. 65 КК України, у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджену сторонами міру покарання у виді у вигляді штрафу в розмірі п`ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.

А відтак, покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості за ч.1 ст.382 КК України може забезпечити досягнення мети покарання.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.1ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності жодного разу не притягувався, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання.

Обставинами, передбаченими ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до обвинувального акту, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставин, передбачених ст. 67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , немає.

Враховуючи викладене, та те, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, особу обвинуваченого, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Витрати пов`язані із залученням експертів відсутні. Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст.ст. 314, 369, 370-374, 469, 472 -475, п.15 ст.615 КПК України, суд

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 15 січня 2026 року між прокурором Подільської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 в службовому кабінеті №1 Подільської окружної прокуратури Одеської області, розташованої в м. Кодима Подільського району Одеської області, площа Перемоги 1.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Речові докази, а саме: DVD-R диск, на якому завантажено відео з нагрудного пристрою відеофіксації (бодікамери) поліцейських, якими було зупинено ОСОБА_4 06.01.2026 року в м. Кодима, по вул. Леоніда Каденюка, Кодимської ТГ Подільського району Одеської області, - залишити в матеріалах кримінального провадження №12026161180000017 від 06.01.2026 року.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, а саме:

1) обвинуваченим, його захисником виключно з таких підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з таких підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Повний текст вироку негайно після проголошення вступної та резолютивної частини згідно п.15 ст.615 КПК України вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя

Кодимського районного суду ОСОБА_1