Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №502/2194/26 — Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/2194/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

за участю секретаря судового засідання – Нанєвої А.В.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа СВК «Маяк», про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, у якому просить встановити факт належності та визнати за нею право власності на земельну частку (пай) колишнього КСП «Маяк» Кілійського району Одеської області, розміром 3,44 умовних кадастрових гектарів із земель пайового фонду на території Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.

В обґрунтування позову зазначено, що вона працювала в коглоспі «Шлях Леніна». На підставі загальних зборів від 17.03.2000 року КСП «Маяк» перейменовано в СВК «Маяк». СВК «Маяк» є правонаступником колгоспу «Шлях Леніна» і КСП Агрофірма «Маяк». Відповідно до рішення загальних зборів членів КСП «Маяк» (протокол № 1 від 28.02.1996 р.) були затвердженні списки членів КСП, які мають право на земельну частку (пай).

Як вказує позивач, у вказаному підприємстві вона працювала з 21.04.1987 року по 30.12.2001 року, однак в списках розпаювання її не було.

Під час перебування позивача членом КСП «Маяк» на підставі Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» пройшло паювання земель колективної власності КСП «Маяк» та відповідно до рішення загальних зборів членів КСП «Маяк» були затвердженні списки членів КСП, які мають право на земельну частку (пай).

В свою чергу, позивач не була присутня на загальних зборах КСП по сімейним обставинам та після затвердження списку членів КСП «Маяк» не отримувала сертифіката на земельну частку (пай).

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд:

-встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , як колишньому члену колективного сільськогосподарського підприємства «Маяк» права на земельну частку (пай), розміром 3,44 умовних кадастрових гектарів із земель пайового фонду на території Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.

-визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право на земельну частку (пай) колишнього КСП «Маяк» Кілійського району Одеської області, розміром 3,44 умовних кадастрових гектарів із земель пайового фонду на території Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, надали заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав наведених у позові та наявних в матеріалах доказів.

Представник відповідача Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав.

Представник третьої особи СВК «Маяк» надав заяву про розгляд справи без їх участі, проти позову не заперечували.

Згідно з ч.4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

У відповідності з частиною 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що відповідно до трудової книжки заповненої 25.07.1986 року на ім`я ОСОБА_1 : - на підставі наказу № 12 від 21.04.1987 року, позивач прийнята в коглосп «Шлях Леніна» ветфельдшером; - наказом № 9 від 01.04.1991 року, звільнена за власним бажанням; - наказом №32 від 17.08.1992 року прийнята ветфельдшером в КСП «Маяк». - на підставі наказу № 32 від 30.12.2001 року, звільнена на підставі ст. 38 КЗпП України.

Під час перебування позивача членом КСП «Маяк» на підставі Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» пройшло паювання земель колективної власності КСП «Маяк» та відповідно до рішення загальних зборів членів КСП «Маяк» (протокол № 1 від 28.02.1996 р.) були затвердженні списки членів КСП, які мають право на земельну частку (пай).

Згідно довідки за вих. № 43 від 02.09.2026 року, виданої СВК «Маяк» вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно працювала в СВК «Маяк» на посаді фельдшера з 21.04.1987 року по 30.12.2001 року, але в списках розпаювання її не було.

Як зазначає позивач, вона не була присутня на загальних зборах КСП по сімейним обставинам та після затвердження списку членів КСП «Маяк» не отримувала сертифіката на земельну частку (пай).

У серпні 2026 року позивач звернулась до СВК «Маяк» з метою виділення їй земельної частки (паю), однак позивачу було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду з відповідною заявою.

В подальшому, представником позивача був направлений адвокатський запит до Відділу № 4 управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру в Одеській області в якому просив надати інформацію щодо: 1) чи видавався ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 як члену Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Маяк» Кілійського району Одеської області Сертифікат на право на земельну частку (пай) сільськогосподарського підприємства «Маяк» в м. Кілія Кілійського району Одеської області, якщо так, то надати його копію або відповідну інформацію; 2)чи видавався ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 Державний акт на право приватної власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, якщо так, то надати його копію або відповідну інформацію; 3)Який середній розмір в умовних кадастрових гектарах земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства «Маяк» в м. Кілія Кілійського району Одеської області.

31.08.2026 року представнику позивача надійшла відповідь за вих. № 2264/340-26 відповідно до якого вбачається, що в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку по КСП «Маяк» м. Кілія Кілійського району Одеської області відсутня інформація про реєстрацію та видачу сертифікату на право на земельну частку (пай) громадянці ОСОБА_2 . Згідно з наявними у відділі № 4 управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Книгами записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, 3 договорів оренди землі та других примірників державних актів станом на 31.12.2012р. відсутня інформація щодо реєстрації та видачі правовстановлюючих документів за громадянкою ОСОБА_3 . Разом із тим, відповідно до Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП «Маяк» Кілійського району Одеської області середній розмір земельної частки (паю) складає 3,44 умовних кадастрових гектарів.

У зв`язку з реорганізацією КСП «Маяк», його правонаступником став СВК «Маяк».

При розгляді і вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:

Відповідно до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.ст. 16 та 328 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до Указу Президента № 720 від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали у ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) при паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства кооперативу, товариства є рівними.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 цього Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства; сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю (п.17 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України).

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" Земельного кодексу), член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Так, позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Отже, як встановлено судом, позивач була членом КСП «Маяк» на час передачі у колективну власність землі, та її було включено до списків членів даного КСП, які мали право на земельну частку (пай), при цьому йому відповідний сертифікат не був виданий.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) відповідно до ч. 1 ст. 2 вищевказаного Закону є документом, що посвідчує право на земельну частку (пай).

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав ( п. а ч. 3 ст. 152 ЗК України).

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки, право позивача на земельну частку (пай) в землях колективної власності колишнього КСП «Маяк» було порушено, суд виходячи з принципу земельного законодавства щодо забезпечення рівності права власності на землю громадян, що визначено п. б) ч. 1 ст. 5 ЗК України, вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача шляхом визнання за нею права на земельну частку (пай) в землях колективної власності колишнього КСП «Маяк» (на даний час – СВК «Маяк») за рахунок вільних земель на території Кілійської міської ради.

На підставі викладеного, керуючись п.2 Указом Президента України від 08.08.1995р. №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», ч.1 ст.1, ч.ч.1, 2 ст.2, ст.3 Закону України від 05.06.2003р. «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», ст.ст. 81, 200, ст. 206, ст. 258, ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа СВК «Маяк», про визнання права власності - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , як колишньому члену колективного сільськогосподарського підприємства «Маяк» права на земельну частку (пай), розміром 3,44 умовних кадастрових гектарів із земель пайового фонду на території Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право на земельну частку (пай) колишнього КСП «Маяк» Кілійського району Одеської області, розміром 3,44 умовних кадастрових гектарів із земель пайового фонду на території Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Березніков