Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №935/1483/26 — Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/1483/26

Провадження № 2/935/1289/26

РІШЕННЯ

Іменем України

07 жовтня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді – Рибнікової М.М., з участю секретаря судового засідання – Бондаренко Н.С., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому вказує, що 31.12.2024 року між позивачем та відповідачем укладено в електронній формі Договір № 520948-КС-001 про надання кредиту, згідно до якого відповідачу надано грошові кошти в розмірі 13000,00 гривень.

Позивач свої зобов`язання за договором кредиту виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти.

Станом на 05 травня 2026 року у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 60 620 гривень 00 копійки, з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту – 18 000,00 гривень; сума прострочених платежів по процентах 30 020,00 гривень, сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ – 9 000,00 грн., сума прострочених платежів за комісією – 3 600,00 грн.Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором № 520948-КС-001 про надання кредиту в розмірі 60 620 гривень 00 копійки, сплачений судовий збір в розмірі 2662 гривні 40 копійок. Розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача.

Ухвалою суду від 03 червня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справ із викликом (повідомленням) сторін.

Ухвалою суду від 14 липня 2026 року клопотання про витребування доказів задоволено.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, просив справу розглядати за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, згідно до норм п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.

Відповідно до пункту 2 частини 7 статті 128 ЦПК України, судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно до Судового виклику № 935/1483/26 від 15.07.2026 року розміщеного на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, відповідач ОСОБА_1 повідомлений про судове засідання, яке відбудеться 05.10.2026 року о 10:00 годині.

Частиною 11 статті 128 ЦПК України, визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно до частини 4 статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази в сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 31 грудня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі Договір № 520948-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), згідно до якого, кредит становить 13 000,00 гривень, строк, на який надається кредит 24 тижнів до 17.06.2025 року, стандартна процентна ставка за кредитом 1 % в день, комісія за видачу кредиту 2600,00 гривень. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 31 880,68 гривень. У разі прострочення позичальником дати сплати чергового платежу, кредитодавець має право нараховувати штраф за кожний випадок такого порушення строків сплати на початок наступного дня після дня обов`язкового платежу.

Даний кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом.

ОСОБА_1 також заповнив Анкету клієнта, в якій вказав бажану суму кредиту 13000,00 гривень, дата отримання кредиту 31.12.2024 року, номер банківського рахунку / банківської картки для перерахунку коштів НОМЕР_1 .

Як вбачається з підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, підтверджено успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: дата здійснення переказу 05.06.2023, сума переказу 13000,00 гривень, номер платіжної картки отримувача НОМЕР_2 .

Додатковою угодою №1 від 08.01.2025 до Договору №520948-КС-001 про надання кредиту від 31.12.2024 року (Споживчий кредит. Електронна форма), сторони уклали цю угоду та дійшли згоди на наступних умовах: 1. Кредитодавець та Позичальник підтверджують, що станом на 08.01.2025р. сума неповернутого Позичальником Кредиту становить: 13 000 грн.; сума нарахованих та несплачених процентів за користування Кредитом становить: 1 170 грн. (надалі - Несплачені проценти);сума нарахованої та несплаченої Комісії становить: 2 600 грн. (надалі – Несплачена Комісія). 2. Кредитодавець та Позичальник домовились, що з дати укладення Додаткової угоди: 2.1. Кредит збільшується на 5 000 грн., та Кредитодавець, на умовах викладених в Договорі, збільшує суму Кредиту, а Позичальник отримує збільшення суми Кредиту та зобов`язується повернути, Кредит збільшений на 5 000 грн. у строки та на умовах викладених у Договорі. 2.2. Після збільшення суми Кредиту, загальний розмір отриманого (відповідно до Договору та Додаткової угоди) та неповернутого Позичальником Кредиту складатиме 18 000 грн. 3. На дату укладення Додаткової угоди Несплачені проценти, а також Несплачена комісія вносяться до Графіку платежів (п.6.1 цієї Додаткової угоди)та підлягають сплаті відповідно до Графіку платежів. 4. Комісія за надання додаткової суми кредиту: 1 000 грн. 5. Після укладення цієї Додаткової угоди та збільшення розміру Кредиту будуть змінені умови кредитування за Договором. У зв`язку із зазначеним, після укладення цієї Додаткової угоди та отримання Позичальником додаткових грошових коштів у Кредит: - загальний розмір Кредиту становить: 18 000 грн. (п.1 та п.2. Додаткової угоди); - орієнтовна реальна річна процентна ставка: 11311,05 процентів; - орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 43 591,28 грн.; - загальні витрати за Кредитом: 25 591,28 грн.; - кількість днів користування Кредитом, що залишається після укладення цієї Додаткової угоди: 161 календарних днів; - денна процентна ставка: 0,88 процентів.

Відповідно до довідки про стан заборгованості ОСОБА_1 за Договором № 520948-КС-001 про надання кредиту від 31.12.2024, виданого ТОВ «Бізнес Позика», має заборгованість за станом на 19 травня 2026 року в розмірі 60 620 гривень 00 копійки, з яких: заборгованість за кредитом 18000 гривень 00 копійок, заборгованість за відсотками 30 020 гривень 00 копійок, сума заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦКУ – 9 000,00 грн., суми прострочених платежів за комісією 3 600,00 грн.

Крім того, відповідач підписав Паспорт споживчого кредиту, де останній ознайомився та сторонами погоджено умови користування кредитними коштами, а саме: передбачено строки внесення кредитних коштів, відсоткову ставку річних за користування кредитом, відповідальність в разі порушення договірних зобов`язань та інше.

Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика» надано інформацію щодо порядку укладення договору, прав та обов`язків сторін договору, порядку нарахування процентів, комісії, черговість погашення вимоги та повернення кредиту, реструктуризації (продовження) договору та програма лояльності, відповідальність сторін та інше.

Як вбачається з повідомлення № 20.1.0.0.0/7-260724/52895-БТ від 27-07-2026, виданого АТ КБ «ПРИВАТБАНК», на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) банком було емітовано банківську картку № НОМЕР_4 та відкрито відповідний банківський рахунок. Також надано рух грошових коштів по рахунку, відкритому до платіжної картки № НОМЕР_4 , за період з 31-12-2024 по 17-06-2025.

Відповідач не спростував зазначені обставини.

За пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Кодексу). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

В силу частину 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно положень ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відтак після підписання договору електронним підписом у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги фінансової установи.

Згідно вимог ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

На підставі встановлених відповідно до матеріалів справи обставин, виходячи з «балансу ймовірностей» як стандарту доказування, котрий ЄСПЛ у рішенні «J.K. AND OTHERS v. SWEDEN» (заява № 59166/12) від 23.08.2016 визнає притаманним саме цивільним справам, відповідно до якого доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав, суд доходить до висновку, що між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі надавши відповідачу кредитні ресурси та можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, в порушення умов договору відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Частиною другою статті 8 цього Закону передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2024 у справі №331/2974/23 зроблено висновок про те, що Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати комісії, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, та визнано помилковим висновок про нікчемність умови договору щодо одноразової комісії за здійснення операції з видачі кредиту за обставин, коли така комісія була передбачена договором та паспортом споживчого кредиту.

Зі змісту п.1.6. Договору №520948-КС-001 про надання кредиту від 31.12.2024 вбачається, що комісія за видачу кредиту визначена як грошові кошти, які позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю як одну зі складових оплати за надання та користування кредитом, та нараховується одноразово у дату видачі кредиту, якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за видачу кредиту. В п. 2.5. вказаного договору обумовлена комісія за видачу кредиту 2600,00 грн. В Додатковій угоді №1 від 08.01.2025 сторонами також було узгоджено що Комісія за надання додаткової суми кредиту: 1 000 грн.

Враховуючи положення чинного на день укладення договору законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із кредитодавцем, якщо вважав встановлення комісії за видачу кредиту в зазначеній сумі несправедливою умовою, натомість позичальник погодив зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. Підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 засвідчив, що погодився на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені договором, відтак судом не встановлено підстав, які свідчили б про невідповідність умов договору про надання кредиту від 31.12.2024 та Додаткової угоди до цього договору від 08.01.2025 вимогам законодавства.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.06.2021 в справі № 201/10403/19, від 13.03.2023 в справі № 707/782/22.

Суд також відмічає, що відповідно до ч. 1 статті 15 Закону України «Про споживче кредитування» споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

ОСОБА_1 , ознайомившись з умовами Паспорта споживчого кредитування та кредитного договору, своїм правом відмовитися від договору не скористався, після укладення кредитного договору не виконував його умови та покладені на нього договірні зобов`язання, сплачуючи кредит, проценти та комісію у відповідному розмірі, що свідчить про свідоме визнання позичальником умов договору, в подальшому ним було ініційовано укладення Додаткової угоди, умови якої по сплаті комісії вказані у Графіку платежів строки, отже відсутні підстави вважати положення договору про встановлення комісії нікчемними.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium - принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Верховного Суду від 20.09.2024 у справі №331/2974/23).

Тобто комісія за видачу кредиту була прямо передбачена договірними документами, включена до загальних витрат за споживчим кредитом, а її вид, порядок нарахування та розмір були доведені до відома позичальника і погоджені ним при укладенні договору і сплачені у визначені строки.

Щодо стягнення 9000,0 0 грн. заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно п. 7.5. Договору № 520948-КС-001 у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії, та/або суми кредиту у визначені цим Договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700000% річних від суми заборгованості в силу положень ст. 625 ЦК України.

Разом з тим, відповідно до пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Починаючи з 24.02.2022 указом Президента України №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України був введений в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє до теперішнього часу.

На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України, а основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).

Оскільки позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України за період, у який на території України введено воєнний стан, беручи до уваги положення пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення 9000,00 грн. як суму заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України відсутні, тому у цій частині позовну заяву слід залишити без задоволення.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов до переконання, що відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором № 520948-КС-001, заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 51 620,00 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 18 000,00 грн., заборгованості по відсотках у розмірі 30 020,00 грн., суми прострочення платежів за комісією – 3600,00 грн., відтак суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 гривень, як передбачено статтею 4 Закону України «Про судовий збір», що підтверджується платіжною інструкцією №15840 від 22.05.2026.

Ціна позову визначена позивачем сумою стягнення 60 620,00 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 2267,12 грн. (51 620,00 /60 620,00*2662,4).

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України суд призначив проголошення рішення о 16-30 год. 07.10.2026.

Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити часткового.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» код ЄДРПОУ: 41084239, заборгованість за Договором № 520948-КС-001 про надання кредиту від 31.12.2024 року в розмірі 51 620 гривень 00 копійки, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 18 000,00 гривень, суми прострочених платежів по процентах 30 020,00 гривень, суми прострочених платежів за комісією – 3 600,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» код ЄДРПОУ: 41084239 сплачений судовий збір в розмірі 2 267 гривні 12 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено тільки вступну і резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі України, 26, оф. 411, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя М.М. Рибнікова .