Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №501/3177/24 — Чорноморський міський суд Одеської області

07 жовтня 2026 року Єдиний унікальний № 501/3177/24 Провадження № 2-др/501/32/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

07 жовтня 2026 року м. Чорноморськ

Чорноморський міський суд Одеської області

у складі: головуючого судді - Тордія Е.Н. секретаря судових засідань – Дунаєвої Т.В.

номер справи № 501/3177/24 провадження 2-др/501/32/26

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Чорноморську Одеської області заяву представника позивача адвоката Клименко О.В. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 підстава та предмет позову про припинення права на частку у спільному майні,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад обставин правовідносин.

В провадженні Чорноморського міського суду Одеської області перебувала цивільна справа № 501/3177/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні.

Рішенням від 02 вересня 2026 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.

09 вересня 2026 року представник позивача адвокат Клименко О.В. через сиситему « Електронний суд» звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по цій цивільній справі, просив вирішити питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, які поніс позивач в розмірі 60000,00 гривень.

Позиція учасників судового процесу.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Клименко О.В. підтримав свою заяву та прохав її задовольнити. В обґрунтування вимог пояснив ,що при винесені рішення 02 вересня 2026 року Чорноморським міським судом Одеської області питання щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу вирішувалось, проте з відповідача на користь позивача стягнуто лише 1000,00 грн., замість заявлених 60000,00 грн.

Між позивачем ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Клименко О.В.» 03 лютого 2024 року було укладено Договір про надання послуг № 138/24/ФЛ-ц.

Рішення суду надійшло до електронного кабінету позивач 03 вересня 2026 року , після підготовки необхідних документів 09 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» надіслана заява про винесення додаткового рішення. Тому вважає що строк подання доказів на відшкодування правової допомоги не пропущені. Щодо суми гонорару зазначив ,що згідно укладеного договору та детальному опису виконаних робіт вважає 60000.00 грн. спів мірними з виконаним роботами тому просив заяву задовольнити.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились про слухання справи повідомлені належним чином.

Позиція суду

Вислухавши представника позивача ,дослідивши матеріали справи, подану заяву, Суд вважає заяву такою що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

23 липня 2024 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справ між суддями позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя передано в провадження судді Смирнова В.В.

Ухвалою суду від 22 серпня 2024 року у зв`язку з не відповідністю позовної заяви вимогам ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява залишена без руху.

Після усунення недолік позовної заяви ухвалою суду від 27 серпня 2024 року позовна заява прийнята до провадження та призначена до загального розгляду на 17 жовтня 2024 року.Справа неодноразово призначалась до слухання проте відкладавсь через неявку сторін у справі.

21 січня 2025 року через систему « Електронний суд» представником позивача адвокатом Клименко О.В. долучені додаткові докази ,вартості спірного майна .

29 січня 2025 року , 20 лютого 2025 року через систему « Електронний суд» представником позивача адвокатом Клименко О.В. подані уточненні позовні вимоги.

В подальшому до винесення заочного рішення в судові засідання сторони не з`являлись 12 травня 2025 року судом постановлено заочне рішення про задоволення позовних вимог.

21 серпня 2025 року ОСОБА_2 подана заява про перегляд заочного рішення суду від 12 травня 2025 року.

Ухвалою суду від 25 серпня 2025 року заява прийнята до провадження та призначена до судового розгляду на 29 вересня 2025 року.

У зв`язку з перебуванні головуючого на лікарняному розгляд заяви відкладався.

03 лютого 2026 року через систему « Електронний суд» адвокатом Клименко О.В. подані письмові пояснення щодо заяви про скасування судового рішення.

Суддю Чорноморського міського суду Одеської області ОСОБА_3 звільнено з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 115/0/15-26 від 27 січня 2026 року.

На підставі розпорядження в.о. керівника апарату Чорноморського міського суду Одеської області від 06 лютого 2026 року № 3 142 вище вказана заява про перегляд заочного рішення призначена до повторного автоматизованого розподілу судових справ.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 лютого 2026 року цивільна справа передана в провадження судді Тордія Е.Н.

Матеріали справи передані в провадження судді Тордія Е.Н. 06 лютого 2026 року.

Ухвалою суду від 11 лютого 2026 року заява прийнята до провадження та призначена до судового розгляду на 17 березня 2026 року.

Ухвалою суду від 17 березня 2026 року заочне рішення суду від 12 травня 2025 року скасовано , розгляд справи призначено в загальному провадженні на 13 квітня 2026 року в підготовче судове засідання .

13 квітня 2026 року адвокатом Клименко О.В. подана заява про розгляд справи за відсутністю його та позивача ОСОБА_1 , позовні вимоги прохав задовольнити.

13 квітня 2026 року підготовче засідання закрито , справу призначено до судового розгляду.

В призначених судових засіданнях 11 травня 2026 року та 04 червня 2026 року , 02 липня 2026 року представник позивача адвокат Клименко О.В. участь приймав, особисто.

04 червня 2026 року представник позивача адвокат Клименко О.В. через систему

« Електронний суд» надіслана заява про стягнення з відповідача 60 000.00 грн. витрат на

професійну правову допомогу

Рішенням від 02 вересня 2026 року, позовні вимоги товариства задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на правову допомогу у розмірі 1000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Клименко О.В., діючий від імені ОСОБА_1 надано договір № 138/24/ФЛ-ц про надання правової допомоги від 03 лютого 2024 року; Акт прийняття-передачі наданих послуг від 07 вересня 2026 року.

Сторони погодили фіксований гонорар за ведення справи у суді першої інстанції в розмірі 60 000,00 грн. Окремо погоджено, що зазначена сума сплачується клієнтом протягом двох місяців після ухвалення рішення судом першої інстанції незалежно від суми, яка буде компенсована судом як витрати на правничу допомогу.

Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.

Згідно із ч.1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Впровадження зазначеного принципу має на меті забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ч.1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина третя статті 133 ЦПК України).

Частина 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо суд не вирішив питання про судові витрати.

Відповідно до ст.59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частина 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України визначає, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до пункту 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Згідно до положень ч.4 ст. 62 Цивільного процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» .

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» установлює, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час , що відповідає положенням ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

При розгляді справи судом за умовами ч.1 ст. 182 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу

відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до ч.1 ст. 134 Цивільного процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

З огляду на статтю 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат визначається : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявила клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107-109).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейський суд з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (East/West Alliance Limited v. Ukraine), заява № 19336/04).Також у рішенні ЄСПЛ зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду

В даній цивільній справі позивачем ОСОБА_1 та її представником адвокатом Клименко О.В. доказів на підтвердження обсягу витрат на правничу допомогу під час перебуванні цивільної справи в провадженні судді Смирнова В.В. Суду не надано.

Адвокат Клименко О.В. підготував та надіслав 21 січня 2025 року через систему

« Електронний суд» заяву про долучення додаткові докази ,вартості спірного майна . 29 січня 2025 року , 20 лютого 2025 року через систему « Електронний суд» представником позивача адвокатом Клименко О.В. подані уточненні позовні вимоги.

Після передачі справи в провадження головуючого у справі був присутнім тричі в судових засіданнях , які в загальному часовому просторі зайняли 2 години та оцінені у 30 000.00 грн. В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти визначеної суми правової допомоги та прохав її зменшити.

Суд зауважує ,що 04 червня 2026 року представник позивача адвокат Клименко О.В. через систему « Електронний суд» надіслана заява про стягнення з відповідача 60 000.00 грн. витрат на професійну правову допомогу , докази виконаних робіт адвокатом надані суду 09 вересня 2026 року - після ухвалення рішення у справі, понесення позивачем витрат ( квитанції тощо) суду не надано.

Клопотання про поновлення процесуального строку для подання таких доказів з обґрунтуванням поважності причин їх неподання до закінчення судових дебатів у справі не заявив.

Суд не бере до уваги пояснення адвоката Клименко О.В. щодо строку подання заяви та його поновлення , оскільки клопотання про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення, не можна ототожнювати із клопотанням про поновлення процесуального строку на подання доказів тому така вимога залишається Судом без розгляду.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19).

Прохальна частина заяви сторони про розподіл судових витрат має містити вимогу про відшкодування судових витрат. (ухвала Верховного Суду від 04.08.2021 року у справі № 759/2921/19

Якщо вимога про стягнення витрат на правову допомогу не була заявлена, суд не може ухвалити рішення про їх компенсацію, оскільки це суперечить принципу змагальності та диспозитивності процесу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у поданій до суду позовній заяві в її прохальній частині , взагалі не заявлено про понесені судові витрати на правову допомогу. Подані до суду представником позивача адвокатом Клименко О.В. уточнені позовні вимоги також не містять таких посилань.

Як , зазначалось вище 04 червня 2026 року адвокатом Клименко О.В. подано заяву про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу , при цьому жодним чином не зазначено ,що докази будуть надані пізніше, тощо.

Також , влучно зауважити ,що рішенням суду від 02 квітня 2026 року виходячи з судової практики на користь позивача було стягнуто 1000.00 грн. на відшкодування понесених нею витрат на правову допомогу, відповідно до наданих доказів , тому наявні правові підстави для залишення даної заяви про ухвалення додаткового рішення суду без задоволення.

Стаття 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Висновок суду.

Оцінивши надані суду докази у їх сукупності , надавши їм належну правову оцінку Суд дійшов висновку ,що заява адвоката Клименко О.В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення додаткових витрат на правову допомогу, є не доведеною та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13,15,81 -86, 270 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача адвоката Клименко О.В. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 підстава та предмет позову про припинення права на частку у спільному майні - залишити без задоволення

Повний текст ухвали суду складено 07 жовтня 2026 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасники судового розгляду мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.

Головуючий