Суд: Широківський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження
Дата: 07 жовтня 2026 р.
Справа: №197/1330/26
Суддя: Панчук М. В.
Справа № 197/1330/26
Провадження № 1-кп/197/58/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2026 року с-ще Широке
Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Широке у спрощеному провадженні кримінальне провадження № 12026046740000052 від 28.07.2026 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Нове Життя, Широківського району, Дніпропетровської області, громадянки України, з середньою освітою, офіційно працевлаштована, одруженої, на утриманні малолітніх дітей та осіб з обмеженими можливостями не маюча, інвалідності не маюча, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
– у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
встановив:
17 липня 2026 року, приблизно о 17:00, ОСОБА_3 перебувала на території будинку АДРЕСА_1 , разом з потерпілою ОСОБА_4 . Де, під час спілкування, між останніми виник словесний конфлікт, в результаті якого у ОСОБА_3 , з мотивів особистої неприязні, раптово виник умисел, спрямований на спричинення умисних легких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 . Реалізуючи свій раптово виниклий прямий умисел, спрямований на спричинення умисних легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, ОСОБА_3 підійшла до ОСОБА_4 , яка в той час стояла обличчям до неї, після чого нанесла їй один удар відкритою долонею своєї правої руки в область носу та лівого ока потерпілої. В подальшому ОСОБА_3 схопила потерпілу своєю лівою рукою за праву руку та застосовуючи фізичну силу, почала умисно стискати праву руку останньої в районі передпліччя. В результаті своїх дій ОСОБА_3 спричинила потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: 4 садна вкриті коричневими скоринками вище рівні шкіри навколо, розмірами 0,7х0,3см до 3х0,5см - на правому та лівому скаті носа, на тильній поверхні правого передпліччя у верхній третині. Виявлений переривчастий синець червоного кольору з нечіткими контурами, розмірами, 4,5х1,5 см - на повіках лівого ока, які згідно висновку судово-медичного експерта за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів.
Вчинивши вказані дії, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - умисне завдання легкого тілесного ушкодження.
Враховуючи ту обставину, що під час дізнання потерпіла та обвинувачена надали заяви (остання складена у присутності захисниці ОСОБА_5 ), в яких зазначили, що згодні зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами та із розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні, ознайомлені з обмеженням права апеляційного оскарження у такому випадку, а обвинувачений також вказав, що беззаперечно визнає свою винуватість, обвинувальний акт розглядався судом відповідно до положень ч. 2 ст. 381 КПК України без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження. Її винуватість у вчиненні зазначеного кримінального проступку не оспорювалася жодним учасником судового провадження.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує пом`якшуючу обставину – щире каяття. Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого – не встановлено.
Як особа, обвинувачена ОСОБА_3 раніше не судима, за місцем проживання характеризується добре, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, офіційно працевлаштована, одружена, на утриманні малолітніх дітей та осіб з обмеженими можливостями не має, інвалідності не має, спиртними напоями не зловживає, приймає участь в громадському житті села.
Відповідно до ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Суд також, з огляду на положення ч. 6 ст. 368 КПК України, враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №570/3743/15-к, в якій зазначається, що покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини кримінального провадження, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Враховуючи ступінь тяжкості та характер суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, його суспільно небезпечні наслідки, особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючої обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України, із врахуванням вимог ч. 2 ст. 53 КК України, що є необхідним та достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, процесуальні витрати відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження (в тому числі запобіжні заходи) не застосовувалися. Речові докази, долю яких необхідно вирішувати - відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 368, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд
ухвалив:
визнати ОСОБА_3 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Широківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених частиною першою статті 394 КПК України, а саме: даний вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua