Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №216/6224/25 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/6224/25

провадження №2/216/793/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Гайтко Л.А.

за участю секретаря судового засідання Маленька Т.О.

без участі сторін та без застосування технічного запису

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» про застосування наслідків недійсності (нікчемності) окремої частини правочину, -

В С Т А Н О В И В :

До Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області подано позовну заяву Акціонерного товариства “АКЦЕНТ-БАНК” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач просить суд винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “АКЦЕНТ-БАНК” заборгованість за Кредитним договором №АВН0СТ155101721206489849 від 17.07.2024 р. у розмірі 128009 грн. 29 коп., яка складається з:

-98320 грн. 64 коп. – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);

- 28549 грн. 60 коп. загальний залишок заборгованості за процентами;

- 1139 грн. 05 коп. – загальний залишок заборгованості за пенею.

Провадження у справі відкрито ухвалою судді від 18.08.2025 року. Розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.

30.09.2026 р. від повноважного представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Михайловської О.М. через систему “Електронний суд” надійшла зустрічна позовна заява, в якій просить суд :

- застосувати передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України правові наслідки недійсності всіх складових частин кредитного договору №ABH0CT155101721206489849 від 17.07.2024 року положень стосовно розміру та суми процентної ставки за користування кредитом, а саме:

- позовні вимоги АТ "Акцент-Банк" у первісному позові задовольнити частково: стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101721206489849 від 17.07.2024 року в розмірі 47 858,10 грн;

- в іншій частині вимог – відмовити;

- стягнути з відповідача за зустрічним позовом на користь ОСОБА_1 судові витати в сумі 968,96 грн.

Ухвалою суду від 11.12.2025 р. до спільного розгляду з первісним позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» про застосування наслідків недійсності (нікчемності) окремої частини правочину. Суд перейшов від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання по справі.

18.01.2026 р. від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) через канцелярію суду надійшов Відзив на зустрічний позов, в якому, зокрема, відповідач за первісним позовом просив суд відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог, розглядати справу за відсутності представника Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК».

11.02.2026 р. від повноважного представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 адвоката Михайловської О.М. через систему “Електронний суд” надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача ОСОБА_1 та її представника.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 звернулась до AT «A-Банк» (надалі - Банк) щодо отримання банківських послуг та підписала Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в AT «А-Банк».

17.07.2024 року, будучи клієнтом Банку, ОСОБА_1 уклала з Банком кредитний договір №АВН0СТ155101721206489849 щодо надання їй кредиту в розмірі 100 000 грн. строком на 60 місяців (тобто до 16.07.2029 року) зі сплатою процентів у розмірі 75.00 щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно меморіального ордеру №TR.37902329.36169.65455 від 17.07.2024 р. позивач за первісним позовом Акціонерне товариство “АКЦЕНТ-БАНК” виконав свої зобов`язання за кредитним договором №АВН0СТ155101721206489849 та надав відповідачу за первісним позовом ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 100 000 грн.

Згідно із наданим позивачем розрахунком та випискою за картковим рахунком, у ОСОБА_1 за кредитним договором №АВН0СТ155101721206489849 станом на 04.08.2025 року виникла заборгованість в сумі розмірі 128009 грн. 29 коп., з яких : 98320 грн. 64 коп. – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 28549 грн. 60 коп. загальний залишок заборгованості за процентами, 1139 грн. 05 коп. – пеня.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У наведеній нормі закріплена презумпція правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована. Презумпція може бути спростована у двох випадках: якщо правочини за своїм змістом, формою чи іншими елементами в імперативній формі визнаються недійсними законом з моменту їх вчинення (нікчемні правочини) або недійсність яких встановлюється судом на вимогу заінтересованої особи у встановлених законом випадках.

За положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частин першої та другої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в даному випадку - АТ «Акцент-Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону №675-VIII.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.

На офіційному веб-сайті АТ «Акцент Банк» www.a-bank.com.ua/terms у вільному доступі для всіх клієнтів АТ «Акцент Банк» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, наявні документи, що містять, зокрема, Публічну пропозицію АТ «Акцент Банк» на укладання договору банківського обслуговування фізичних осіб, Типову форму заяви на приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (картки для власних та кредитних коштів, Загальні умови договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків, Інформацію для ознайомлення споживачів фінансових послуг, Тарифи на обслуговування фізичних осіб (в різних редакціях за датами дії, в тому числі й чинних на момент укладання кредитних договорів).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 12 серпня 2022 року у справі № 234/7297/20 (№ 61-11504св21), від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), від 18 червня 2021 року у справі № 234/8079/20 (провадження № 61-2904св21).

Тобто, судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Судом встановлено, що 02.03.2023 р. ОСОБА_1 звернулась до AT «Aкцент Банк» (надалі - Банк) щодо отримання банківських послуг та підписала Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в AT «Акцент Банк», а також Заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою (рахунком).

Відповідно до анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент Банк» відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 02.03.2023 р. надала Банку свої персональні дані. Крім цього, у анкеті-заяві зазначено, що відповідачу Умови договору про надання банківських послуг зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

17.07.2024 року, будучи клієнтом Банку, ОСОБА_1 уклала з Банком кредитний договір №АВН0СТ155101721206489849 (надання послуги “Швидка готівка”) щодо надання їй кредиту в розмірі 100 000 грн. строком на 60 місяців (тобто до 16.07.2029 року) зі сплатою процентів у розмірі 75.00 щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн. (Кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки да договором).

У заяві про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101721206489849 від 17.07.2024 р. зазначено, що до укладання цієї угоди клієнт ознайомився з дійсними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщенні за посиланням www.a-bank.com.ua/terms, та до укладення цієї угоди ознайомлений з інформацією, яка розміщується на веб-сайті та доступна за посиланням www.a-bank.com.ua, в повному об`ємі у відповідності до ч. 2 ст. 12 Закону України « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».(п. 20 Заяви).

Згідно підписаного відповідачем за первісним позовом Паспорта споживчого кредиту за програмою «Швидка готівка» та заяви клієнта № АВН0СТ155101721206489849 від 17.07.2024 р., сторонами були узгоджені основні умови кредитування, в тому числі: сума кредиту, строк кредитування та відсоткова ставка.

Відповідно до п. 11 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» та/або Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» у випадку порушення Клієнтом зобов`язань із погашення Заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.

Кредитний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису.

Підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент Банк», заяву про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101721206489849 від 17.07.2024 р., складовою якої є також Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки да договором, Паспорт споживчого кредиту за програмою «Швидка готівка» ОСОБА_1 відповідно до статей 3, 627 ЦК України, добровільно погодилась на такі умови кредитного договору, взяла на себе відповідні зобов`язання.

Крім того, факт укладення договору у вищевказаній формі, фактично не заперечується відповідачем (позивачем за зустрічним позовом), яка не оспорює підписання нею анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент Банк», заяви про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101721206489849 від 17.07.2024 р.

Отже, Договір укладений між сторонами шляхом ідентифікації, верифікації позичальника ОСОБА_1 та використання нею електронного цифрового підпису, що узгоджується з вимогами законодавства.

У п.9 Заяви Клієнта АВН0СТ155101721206489849 від 17.07.2024 р. зазначено номер карти клієнта, на який було зараховано кошти кредиту.

Згідно меморіального ордеру №TR.37902329.36169.65455 від 17.07.2024 р. позивач за первісним позовом Акціонерне товариство “АКЦЕНТ-БАНК” виконав свої зобов`язання за кредитним договором №АВН0СТ155101721206489849 та надав відповідачу за первісним позовом ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 100 000 грн.

Згідно Виписки по кредиту стосовно клієнта ОСОБА_1 , вбачається, що заборгованість по кредиту станом на 04.08.2025 р. становить 98320,64 грн.

АТ «Акцент-Банк» свої зобов`язання виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 можливість розпоряджатися кредитними коштами, що підтверджується випискою по картці та по кредиту, але відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 04.08.2025 року має заборгованість по кредиту в розмірі 98320,64 грн. та заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 28549,60 грн., що підтверджується наданим розрахунком.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що Кредитннй договір №АВН0СТ155101721206489849 від 17.07.2024 р. укладений у спосіб визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Між сторонами у справі було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису ОСОБА_1 .

Дослідивши надані суду письмові докази, враховуючи проаналізовані норми права, суд приходить до висновку про необхідність задоволення первісного позову Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 в частині стягнення 98320,64 грн. – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та 28549,60 грн. загальний залишок заборгованості за процентами.

Вирішуючи питання, щодо стягнення з відповідача за первісним позовом пені за кредитним договором суд приходить до таких висновків.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України №2102-IX, у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено та останній діє на дату розгляду справи.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача за первісним позовом 1139,05 грн. пені за вказаний період до задоволення не підлягають.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісних позовних вимог, а саме, стягненню з відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 на користь позивача за первісним позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» підлягає 98320,64 грн. – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та 28549,60 грн. загальний залишок заборгованості за процентами.

Щодо позовних вимог зустрічної позовної заяви, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У зустрічній позовній заяві представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 не заперечує щодо отримання ОСОБА_1 кредиту у сумі 100 000 грн., проте заперечує проти нарахованих відсотків, стверджує, що умови всіх складових частин кредитного договору №ABH0CT155101721206489849 від 17.07.2024 року стосовно розміру та суми процентної ставки за користування кредитом є недійсними (нікчемними), адже на думку представника позивача за зустрічним позовом Акціонерне товариство “АКЦЕНТ-БАНК” не вказавши складових документах кредитного договору інформацію щодо суми процентів за користування кредитом у грн. у складі загального щомісячного платежу, ввів в оману Позичальника стосовно її обов`язків.

Нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.

Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Нікчемний правочин (частина друга статті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes).

Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу /набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає.

Такі висновки зроблені в постанові Верховного Суду від 08 лютого 2023 року у справі №359/12165/14-ц.

Тлумачення частини першої статті 203 ЦК України свідчить, що під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених в ньому. Зміст правочину, в першу чергу, має відповідати вимогам актів цивільного законодавства, перелічених ст. 4 ЦК України. Втім більшість законодавчих актів носять комплексний характер і в них поряд із приватно - правовими можуть міститися норми різноманітної галузевої приналежності. За такої ситуації необхідно вести мову про те, що зміст правочину має не суперечити вимогам, встановленим у приватно - правовій нормі, хоча б вона містилася в будь-якому нормативно-правовому акті, а не лише акті цивільного законодавства. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно - правових нормах.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 18 травня 2022 року в справі №613/1436/17.

Суд критично оцінює твердження представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , що зі змісту Заяви про приєднання не вбачається дата

щомісячного платежу та обов`язку Позичальника здійснювати щомісячне погашення кредиту у певну дату, що не надає право Банку переносити прострочену заборгованість, а також стосовно недійсності всіх складових частин кредитного договору №ABH0CT155101721206489849 від 17.07.2024 року, положень стосовно розміру та суми процентної ставки за користування кредитом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Судом встановлено, що 02.03.2023 р. ОСОБА_1 звернулась до AT «Aкцент Банк» щодо отримання банківських послуг та підписала Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в AT «Акцент Банк», а також Заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою (рахунком).

На офіційному веб-сайті АТ «Акцент Банк» www.a-bank.com.ua/terms у вільному доступі для всіх клієнтів АТ «Акцент Банк» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, наявні документи, що містять, зокрема, Публічну пропозицію АТ «Акцент Банк» на укладання договору банківського обслуговування фізичних осіб, Типову форму заяви на приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (картки для власних та кредитних коштів, Загальні умови договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків, Інформацію для ознайомлення споживачів фінансових послуг, Тарифи на обслуговування фізичних осіб (в різних редакціях за датами дії, в тому числі й чинних на момент укладання кредитних договорів).

Відповідно до анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент Банк» ОСОБА_1 02.03.2023 р. надала Банку свої персональні дані. Крім цього, у анкеті-заяві зазначено, що ОСОБА_1 . Умови договору про надання банківських послуг зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

В ході судового розгляду також встановлено, що між сторонами у справі було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов кредитного договору №АВН0СТ155101721206489849 від 17.07.2024 р. (в тому числі щодо суми кредиту, строку кредитування та відсоткової ставки), невід`ємною частиною вказаного кредитного договору є: Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки да договором, Паспорт споживчого кредиту за програмою «Швидка готівка», які містять чітку інформацію про суми процентів за користування кредитом та строк їх сплати позичальником.

Кредитний договір №АВН0СТ155101721206489849 від 17.07.2024 р. оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису ОСОБА_1 , а відтак вказаний кредитннй договір укладено сторонами у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

З огляду на наведене у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» про застосування наслідків недійсності (нікчемності) окремої частини правочину слід відмовити.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісних позовних вимог Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» про застосування наслідків недійсності (нікчемності) окремої частини правочину.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

За звернення до суду з позовною заявою в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір», позивачем за первісним позовом АТ «АКЦЕНТ-БАНК» були понесені витрати з оплати судового збору в сумі 2422,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги АТ «АКЦЕНТ-БАНК» підлягають частковому задоволенню, то згідно з вимогами ст. 141 КПК України, пропорційно до розміру задоволеної частини позовних вимог, з ОСОБА_1 на користь АТ «АКЦЕНТ-БАНК» підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2400,84 грн. (2422,40 грн. х 126870,24 грн. : 128009,29 грн.).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 203, 207, 215, 526, 527, 530, 610, 628, 638, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 81, 89, 128, 131, 136, 141, 247, 258-259, 263, 265, 268, 276, 277, 279, 354-355ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь AT "АКЦЕНТ БАНК":

- 98320 грн. 64 коп. залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);

- 28549 грн. 60 коп. загальний залишок заборгованості за процентами;

- 2400 грн. 84 коп. судових витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 - відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» про застосування наслідків недійсності (нікчемності) окремої частини правочину - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в Дніпровський Апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 05.10.2026 р.

Суддя Л.А. Гайтко