Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №215/6591/26 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/6591/26

2/215/4063/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого, судді Науменко Я.О., за участю секретаря судового засідання Оніщенко Ю.М.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі в спрощеному позовному провадженні справу за позовом представник позивача – адвоката Пахомової Дарини Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

17.07.2026 представник позивача – адвокат Пахомова Д.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала до суду вказану позовну заяву, в обґрунтування якої вказує, що за судовим наказом від 14.12.2023 № 235/3192/23 Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з відповідача стягувалися аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.

У зв`язку з досягненням ІНФОРМАЦІЯ_3 сином ОСОБА_3 повноліття, стягнення аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , становить 1/6 частину заробітку (доходу) відповідача.

Позивач вважає зазначений розмір аліментів недостатнім для забезпечення матеріальних потреб та гармонійного розвитку неповнолітньої дитини, у зв`язку з чим просить збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , до 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.08.2026 прийнято до розгляду цивільну справу №215/6591/26 та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 05.10.2026.

Представник позивача та позивач в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Представник позивача подала до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечують (вх. № 24339 від 05.10.2026).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, а саме за допомогою судової повістки, яка була направлена на поштову адресу за його зареєстрованим місцем проживання та повернута на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Відзив на позовну заяву відповідач не подав, будь-яких клопотань на адресу суду від нього не надходило.

У зв`язку з чим, суд вважає за необхідне у відповідності до вимог ст. 280-281 ЦПК України вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, однак в судові засідання не з`явився, у встановлений судом термін відзив на позовну заяву не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється, суд проводить розгляд цивільної справи за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 15 січня 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 було зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис № 4. Після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_8 », що підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 19 серпня 2011 року (а.с.8).

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 квітня 2014 року у справі № 2/235/1135/14 (унікальний № 235/2367/14-ц), яке набрало законної сили 06 травня 2014 року, зазначений шлюб розірвано, а за дружиною після його розірвання залишено прізвище « ОСОБА_8 » (а.с.9-10).

Відповідно до повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 19 серпня 2011 року, ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_9 , батьками якого зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_10 (а.с.13).

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 17 серпня 2011 року, ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_6 , батьками якого також зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_10 (а.с.10).

13 червня 2024 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_11 , після чого їй присвоєно прізвище « ОСОБА_12 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 (а.с.7).

Судовим наказом Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06 грудня 2023 року у справі № 235/3192/23 (провадження № 2-н/235/167/23) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_10 стягнуто аліменти на утримання синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 04 грудня 2023 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.16- 16 на звороті).

На виконання зазначеного судового наказу постановою старшого державного виконавця Покровського відділу ДВС у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пугач Ю.О. від 27 грудня 2023 року відкрито виконавче провадження № 73679747 (а.с.14-14 на звороті).

Позивач проживає у місті Кривому Розі на умовах оренди. Згідно з договором оренди житлового приміщення від 20 травня 2026 року, укладеним між ОСОБА_13 та ОСОБА_1 , останній передано в оренду трикімнатну квартиру загальною площею 64 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 20 травня 2027 року. Розмір щомісячної орендної плати становить 5 000 грн. (а.с.11-12 на звороті).

З поданої до суду довідки Краматорського фахового коледжу технологій та дизайну від 03 червня 2026 року № 143/2026 вбачається, що ОСОБА_1 є здобувачем освіти за дистанційною формою навчання за спеціальністю D1 «Облік та оподаткування» за рахунок коштів регіонального замовлення. Термін повного навчання – з 01 вересня 2025 року по 30 червня 2027 року (а.с.15).

Правовий статус позивача як внутрішньо переміщеної особи підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 03 червня 2026 року № 1240-5004062372. У ній зазначено зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , та фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 (а.с.6).

Відповідач ОСОБА_2 також має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується відповідною довідкою від 03 червня 2026 року № 1240-5004062422. Згідно з нею його зареєстрованим місцем проживання є АДРЕСА_2 , а фактичним місцем проживання/перебування – АДРЕСА_3 (а.с.5).

Відповідно до ч. 3 ст. 183 СК України якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Частиною 1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами для зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, незалежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Отже, якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів.

Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 і ця судова практика є незмінною.

При цьому суд враховує, що відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з частиною першою статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з частиною третьою статті 183 СК України, якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Разом із тим зазначене положення визначає порядок подальшого стягнення аліментів після досягнення найстаршою дитиною повноліття та не позбавляє одержувача аліментів права звернутися до суду з позовом про збільшення їх розміру у разі наявності передбачених законом підстав.

Відповідно до частини першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, визначений судовим рішенням розмір аліментів не є незмінним та може бути переглянутий судом у разі зміни обставин, які враховувалися при його встановленні. При цьому зміна сімейного стану платника аліментів є самостійною підставою для перегляду розміру аліментів.

Судом встановлено, що судовим наказом Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06 грудня 2023 року у справі № 235/3192/23 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_10 стягнуто аліменти на утримання синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 04 грудня 2023 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Старший син сторін – ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_6 .

У зв`язку з досягненням ОСОБА_14 повноліття припинилася передбачена судовим наказом підстава для стягнення аліментів у визначеному на двох дітей розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача. Відповідно, на утримання іншої неповнолітньої дитини – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , фактично припадає 1/6 частина заробітку (доходу) відповідача.

Разом із тим досягнення старшим сином повноліття змінило сімейний стан відповідача та кількість дітей, яких він зобов`язаний утримувати в порядку статті 180 СК України. На час розгляду справи відповідач має обов`язок щодо утримання лише одного неповнолітнього сина – ОСОБА_6 .

Вказана обставина має істотне значення для визначення належного розміру аліментів, оскільки первісний розмір аліментів був визначений судом з урахуванням необхідності одночасного утримання двох дітей. Після досягнення старшим сином повноліття сімейні обставини, які існували на час визначення такого розміру, змінилися, однак фактичний розмір аліментів на неповнолітнього ОСОБА_5 залишився на рівні 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача.

При цьому суд виходить із того, що припинення обов`язку щодо утримання старшої дитини не припиняє та не зменшує обов`язку відповідача забезпечувати належне утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 . Навпаки, після припинення обов`язку щодо повнолітнього сина відповідач має можливість спрямовувати відповідну частину своїх доходів на належне матеріальне забезпечення дитини, яка продовжує бути неповнолітньою.

Суд також враховує вік ОСОБА_6 , 2011 року народження, та пов`язані з його віком потреби у належному харчуванні, одязі, навчанні, розвитку, медичному забезпеченні та інших необхідних витратах. З огляду на вік дитини зазначені потреби є постійними та потребують відповідного матеріального забезпечення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 проживає разом із дитиною у місті Кривому Розі на умовах оренди житла, за яке щомісячно сплачує 5 000 грн. Крім того, позивач є здобувачем освіти за дистанційною формою навчання, що також підтверджується матеріалами справи.

Наведені обставини свідчать про наявність у позивача витрат, пов`язаних із забезпеченням належних умов проживання та утримання сім`ї, у тому числі неповнолітньої дитини. При цьому обов`язок щодо утримання дитини покладається законом на обох батьків, а не лише на того з них, з ким дитина проживає.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, у судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав, заперечень проти позову або доказів на підтвердження наявності обставин, які перешкоджають збільшенню розміру аліментів, суду не надав.

Зокрема, відповідачем не подано доказів наявності інших неповнолітніх дітей або інших утриманців, стану здоров`я, який перешкоджає виконанню обов`язку щодо утримання сина, чи інших обставин, передбачених статтею 182 СК України, які б свідчили про неможливість сплачувати аліменти у розмірі, заявленому позивачем.

При цьому суд бере до уваги, що відповідно до статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, а розірвання шлюбу між батьками та проживання дитини з одним із них не впливають на обсяг їхніх обов`язків щодо дитини.

Отже, встановлені у справі обставини у своїй сукупності свідчать про істотну зміну сімейного стану відповідача після досягнення старшим сином повноліття, а також про необхідність належного матеріального забезпечення неповнолітнього ОСОБА_4 з урахуванням його віку та потреб.

За таких обставин суд доходить висновку, що наявні правові підстави для збільшення визначеного раніше розміру аліментів з 1/6 до 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно.

Визначення аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача відповідає положенням статей 180, 182, 183, 192 СК України, забезпечує необхідний та достатній рівень матеріального утримання неповнолітньої дитини та відповідає її найкращим інтересам.

При цьому суд враховує, що відповідно до частини другої статті 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а максимальний розмір аліментів не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6 про збільшення розміру аліментів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом із тим суд вважає необхідним визначити момент, з якого підлягає стягненню збільшений розмір аліментів.

До набрання законної сили цим рішенням суду правовою підставою для стягнення аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_6 залишається судовий наказ Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06 грудня 2023 року у справі № 235/3192/23, на підставі якого здійснюється відповідне виконавче провадження.

Після набрання законної сили цим рішенням суду подальше стягнення аліментів на утримання ОСОБА_6 має здійснюватися у зміненому судом розмірі, а саме у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Таким чином, до набрання законної сили цим рішенням аліменти підлягають стягненню у розмірі, визначеному судовим наказом Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06 грудня 2023 року у справі № 235/3192/23, а після набрання законної сили цим рішенням – у визначеному цим рішенням збільшеному розмірі.

При цьому суд зазначає, що збільшення розміру аліментів у цій справі не є санкцією щодо відповідача, а є способом забезпечення належного виконання ним встановленого законом обов`язку щодо матеріального утримання неповнолітнього сина з урахуванням зміни його сімейного стану та сукупності обставин, встановлених судом.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати, понесені сторонами у зв`язку з розглядом справи, розподіляються між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів, судовий збір, від сплати якого позивача звільнено, підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись статтями 180, 181, 182, 183, 191, 192 СК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов представника позивача – адвоката Пахомової Дарини Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів – задовольнити.

Змінити розмір аліментів, визначений судовим наказом Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06 грудня 2023 року у справі № 235/3192/23, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на 1/4 частину всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Визначити, що судовий наказ Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06 грудня 2023 року у справі № 235/3192/23 в частині стягнення аліментів на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше встановленого законом мінімального гарантованого розміру аліментів, підлягає виконанню до дня набрання законної сили цим рішенням суду.

Після набрання законної сили цим рішенням суду стягнення аліментів на утримання ОСОБА_6 здійснювати відповідно до цього рішення суду у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку в Дніпровському апеляційному суді шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено 05 жовтня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП - НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 фактичне місце проживання ВПО: АДРЕСА_3 .

Представник позивача: Пахомова Дарина Миколаївна, місце здійснення адвокатської діяльності за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП - НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_6 , фактичне місце проживання ВПО: АДРЕСА_7 .

СУДДЯ