Суд: Тернівський міський суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №194/1171/26
Суддя: Хоменко Д. Є.
Справа № 194/1171/26
Номер провадження № 2/194/1216/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
07 жовтня 2026 року м.Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Хоменка Д.Є.,
за участю секретаря судового засідання – Клімової Д.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про розірвання шлюбу.
Аргументуючи заявлені вимоги, зазначає, з 07.08.2024 року позивач з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбу, що підтверджується копією повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 468.
Від даного шлюбу сторони дітей не мають.
Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що стосунки між сторонами припинені з листопада 2025 р., спільне господарство не ведуть, між сторонами постійні суперечки, відсутнє взаєморозуміння і довір`я, подальше подружнє життя та збереження шлюбу не можливе.
Позивач в судове засідання не з`явилися, але в позовній заяві просить розглядати справу без участі позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Отже, враховуючи приписи ст. 280 ЦПК України, неявку відповідача та неподання ним відзиву, суд приходить до висновку про проведення заочного розгляду справи.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувають у шлюбі, який зареєстрований 07 серпня 2024 року Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 468, про що свідчить свідоцтво, видане повторно, про шлюб серії НОМЕР_1 . ( а.с.5)
Від даного шлюбу сторони не мають дітей.
На час розгляду справи шлюбні стосунки між сторонами припинені з листопада 2025 р., спільне господарство не ведуть, основна причина розпаду сім`ї – це постійні суперечки, внаслідок чого між ними відсутнє взаєморозуміння і довір`я, подальше подружнє життя та збереження шлюбу не можливе, тому шлюб між сторонами повинен бути розірваний.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя відповідно до ст. 110 СК України.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 112 ч. 2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Приймаючи до уваги, що причини, які спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивачка просила після розірвання шлюбу змінити їй прізвище на дошлюбне « ОСОБА_3 ».
Таким чином, суд вважає, що шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Судові витрати, згідно ст. 141 ЦПК підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.78,81,89,141, 263-265 ЦПК України, ст.ст.110,112 СК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 07.08.2024 року Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 468.
Після припинення шлюбу ОСОБА_1 , змінити прізвище на дошлюбне « ОСОБА_3 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у сумі 1331,20 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заява про перегляд цього рішення може бути подана відповідачем в Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Хоменко Д.Є.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua