Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №592/10147/25 — Сумський апеляційний суд

Суд: Сумський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №592/10147/25

Суддя: Криворотенко В. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 рокум.Суми

Справа №592/10147/25

Номер провадження 22-ц/816/2532/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Замченко А. О. , Черних О. М.

сторони:

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Толмачової Валентини Миколаївни

на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 червня 2026 року, постановлену у складі судді Фоменко І. М. у м. Суми,

у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про встановлення факту стану війни в Україні, встановлення факту банківського геноциду, зупинення дії кредитного договору, фіксації суми боргу,

у с т а н о в и в:

У провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми перебуває цивільна справа за позовом АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

09 липня 2025 року ОСОБА_1 в особі представника - ОСОБА_2 , звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до АТ «Сенс Банк» та просив суд здійснити захист життя, здоров`я, безпеки ОСОБА_1 під час повномасштабної війни, починаючи з 24.02.2022 р., на підставі прямої дії положень ст. 27 та ст. 3 Конституції України шляхом:

- встановлення факту стану війни в Україні з 24.02.2022р.;

- встановлення факту банківського геноциду з боку АТ «Сенс Банк» відносно ОСОБА_1 з 24.02.2022р., тобто під час повномасштабної війни (стану війни, воєнного положення) з рф;

- зупинення дії кредитного договору від 29.07.2021р., укладеного ОСОБА_1 з АТ «Сенс Банк», з 24.02.2022р. на час повномасштабної війни (стану війни, воєнного положення) з рф;

- фіксації суми боргу за договором кредиту від 29.07.2021р., укладеного ОСОБА_1 з АТ «Сенс Банк», станом на 24.02.2022р., в розмірі 73088 грн. 34 коп., на час повномасштабної війни (стану війни, воєнного положення) з рф, з урахуванням суми платежів, які були ОСОБА_1 сплачені за період з 24.02.2022 р. до цього часу.

Ухвалою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 вересня 2025 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_1 , залишено без руху.

Суддя вважала, що позовні вимоги про встановлення факту стану війни в Україні з 24.02.2022 р. та встановлення факту банківського геноциду з боку АТ «Сенс Банк» відносно ОСОБА_1 з 24.02.2022 р., не пов`язані із первісним позовом щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, тому спільний їх розгляд не є доцільним.

Щодо вимог про зупинення дії кредитного договору та фіксації суми боргу станом на 24.02.2022 року, то суддя посилаючись на те, що це є дві самостійні вимоги, а позивачем за зустрічним позовом сплачено судовий збір в розмірі 968,96 грн, як за одну вимогу немайнового характеру, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, тобто позивачем при звернені до суду з вказаною зустрічною позовною заявою не сплачено судовий збір у відповідності до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» у сумі 968,96 грн за другу вимогу немайнового характеру.

Тому запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз`яснено позивачу, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернеться позивачеві.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 червня 2026 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_1 , до АТ «Сенс Банк» про встановлення факту стану війни в Україні, встановлення факту банківського геноциду, зупинення дії кредитного договору, фіксації суми боргу, вирішено вважати неподаною та повернуто позивачу.

Роз`яснено позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що у встановлений судом строк позивач та його представник за зустрічним позовом не усунули недоліки, зазначені в ухвалі від 23 вересня 2025 року.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 червня 2026 року, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу до цього суду для вирішення питання щодо можливості прийняття зустрічного позову

На думку апелянта, суд першої інстанції не вірно витлумачив зміст зустрічної позовної вимоги, зазначивши тільки шляхи захисту цього права, а не сам спосіб захисту, який гарантується ст. 8 Конституції України.

Зазначає, що обставини, про які йдеться в зустрічному позові, повинні доводитися в судовому засіданні при розгляді справи по суті, а суд в оскаржуваній ухвалі передчасно зробив певні висновки, чим позбавив ОСОБА_1 доступу до правосуддя.

Звертає увагу на те, що згідно із законодавством позивач за зустрічним позовом сплатив судовий збір у розмірі, передбаченому за подання до суду позовної заяви, в якій заявлено одну немайнову вимогу, доказом чого є квитанція про сплату судового збору, яка долучена до зустрічного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду про повернення зустрічної позовної заяви.

Перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, міститься у ч. 1 ст. 353 ЦПК України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України в апеляційному порядку окремо від рішення може бути оскаржена ухвала про повернення заяви позивачеві (заявникові).

У ч. 2 ст. 194 ЦПК України зазначено, що до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених ч. 1 цієї статті, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 185 ЦПК України, до якої відсилає ч. 2 ст. 194 ЦПК України передбачено, що про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.

Вищенаведене свідчить про те, що процесуальним законом визначено єдиний уніфікований підхід при застосуванні наслідків подання позовної заяви (як первісної, так і зустрічної), а тому ухвала про повернення зустрічної позовної заяви підлягає апеляційному оскарженню на підставі п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що в апеляційному порядку оскаржується ухвала про повернення зустрічної позовної заяви позивачеві, розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

У пункті 5 частини третьої статті 2 ЦПК України вказано, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 49 ЦПК України встановлено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно частини першої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (частина друга статті 193 ЦПК України).

Зустрічний позов дозволяє розглянути в одному процесі вимоги обох сторін, що дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їх прав та інтересів, а також запобігає можливості винесення суперечливих і взаємовиключних судових рішень у цивільній справі.

Відповідно до статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Статтею 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На підставі частин 1-3 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, зокрема, цивільного характеру. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати указані права без будь-яких перепон чи ускладнень.

Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя, що кореспондується із положеннями статті 4 ЦПК України, з огляду на які, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що у зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Толмачової В. М. визначив учасників справи, виклав обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, та сплатив судовий збір за вимогу немайнового характеру.

Залишаючи вказаний зустрічний позов без руху, суд першої інстанції, серед іншого, вважав, що вимога про зупинення дії кредитного договору та вимога про фіксацію суми боргу є дві різні за своєю суттю вимогами, тому позивачем при звернення до суду з вказаним позовом не сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн за другу вимогу немайнового характеру.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, з урахуванням того, що суд, формуючи такий висновок, не врахував зміст заявленої вимоги, наведеної у зустрічному позові, його обґрунтування, запропонований позивачем спосіб захисту на відновлення порушеного права позивача.

Фактично позивачем заявлена вимога про здійснення захисту його життя, здоров`я, безпеки під час повномасштабної війни шляхом встановлення факту війни в Україні з 24.02.2022 р., встановлення факту банківського геноциду з боку банку відносно нього, зупинення дії кредитного договору укладеного від 29.07.2021 р., укладеного між ним та банком, на час повномасштабної війни та фіксації суми боргу за вказаним договором кредиту, які між собою тісно пов`язані та у разі задоволення яких позивач отримає відповідний захист порушеного права. Тому висновок суду про заявлення позивачем у зустрічному позові декількох вимог суперечить змісту зустрічного позову.

Відтак, відповідно до вищевикладеного, при постановленні ухвали про залишення позову без руху, а в подальшому повертаючи позовну заяву на підставі ст. 185 ЦПК України суд першої інстанції не врахував всіх вказаних обставин та передчасно постановив ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви позивачу.

Таким чином, з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

З врахуванням наведеного, суду першої інстанції при новому вирішенні питання про прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду необхідно більш детально вивчити зміст зустрічного позову та дати йому оцінку з дотриманням процесуального закону.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Толмачової Валентини Миколаївни – задовільнити.

Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 червня 2026 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: А. О. Замченко

О. М. Черних

Оригінал: reyestr.court.gov.ua