Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №577/725/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №577/725/26

Номер провадження 22-ц/816/2409/26

Категорія - 39

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Нестеренка М.В. (суддя-доповідач), суддів: Собини О.І., Сидоренко А.П.,

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

у присутності:

представника позивача - Васюти Крістіни Сергіївни (в режимі відеоконференції),

представника відповідача - Величко Марини Геннадіївни (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Величко Марини Геннадіївни,

на ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 травня 2026 року, постановлену у м. Конотоп у складі судді Рідзевської І.О.,

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст заочного рішення, доводів заяв і ухвали суду першої інстанції

Заочним рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17 березня 2026 року позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, оф.521, ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за кредитними договорами в розмірі 29 520 грн, судовий збір в розмірі 2662,40 грн та 2000 грн витрат на правничу допомогу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням представник відповідачки, адвокат Величко М.Г., подала апеляційну скаргу до Сумського апеляційного суду.

Ухвалою від 29 квітня 2026 року Сумський апеляційний суд повернув вказану апеляційну скаргу у зв`язку з тим, що відповідачка не зверталася до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, що відповідно до статей 284, 287 ЦПК України є необхідною передумовою його апеляційного оскарження.

Представник відповідачки, адвокат Величко М.Г., звернулась до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, у якій просила переглянути та скасувати заочне рішення.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 14 травня 2026 року заяву представника відповідачки ОСОБА_1 – адвоката Величко М.Г. про перегляд заочного рішення залишено без руху у зв`язку з пропуском строку, встановленого статтею 284 ЦПК України, та необхідністю належного обґрунтування причин його пропуску. Суд зазначив, що доводи представника про поважність причин пропуску строку, зумовлених попереднім зверненням із апеляційною скаргою на заочне рішення, яку ухвалою апеляційного суду від 29 квітня 2026 року було повернуто, не свідчать про поважність причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення. При цьому суд врахував, що як апеляційну скаргу, так і заяву про перегляд заочного рішення складено та подано адвокатом, який за своїм фахом обізнаний із нормами чинного законодавства та встановленим процесуальним порядком оскарження судових рішень, а тому помилкове обрання способу оскарження заочного рішення не може визнаватися поважною причиною пропуску строку. Заявнику надано п`ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважних причин його пропуску та відповідних доказів.

25 травня 2026 року представник відповідачки подала заяву про усунення недоліків, у якій посилалася на положення статей 284, 289 ЦПК України та вважала, що Кодексом передбачено два альтернативні способи оскарження заочного рішення – шляхом подання заяви про його перегляд або апеляційної скарги, у зв`язку з чим первісне звернення безпосередньо з апеляційною скаргою не є порушенням процесуального порядку. Зазначала, що апеляційну скаргу на заочне рішення було подано своєчасно, однак ухвалою Сумського апеляційного суду від 29 квітня 2026 року її повернуто із роз`ясненням права відповідачки звернутися до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення.

На думку представника, відмова у прийнятті заяви про перегляд заочного рішення фактично позбавить відповідачку можливості захистити свої права та подати докази у справі, оскільки рішення ухвалено без її участі. Посилаючись на принципи доступу до правосуддя, справедливості судочинства та недопустимості надмірного формалізму, положення статей 2, 4, 12, 17 ЦПК України, статтю 3 Конституції України, практику ЄСПЛ та постанову Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 240/4894/23, представник просила прийняти заяву про перегляд заочного рішення до розгляду та відкрити провадження у справі.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 травня 2026 року заяву представника відповідачки ОСОБА_1 – адвоката Величко М.Г. про перегляд заочного рішення визнано неподаною та повернуто заявнику. Суд виходив із того, що ухвалою від 14 травня 2026 року заяву було залишено без руху та надано п`ятиденний строк для усунення недоліків, яку представник заявника отримала 19 травня 2026 року. У встановлений строк заявник подала заяву, однак, на думку суду, не усунула зазначених в ухвалі недоліків, а лише повторно виклала обставини, наведені у первісній заяві. Станом на 28 травня 2026 року недоліки заяви усунуті не були, у зв`язку з чим, керуючись частиною третьою статті 185 ЦПК України, суд дійшов висновку про необхідність визнати заяву неподаною та повернути її заявнику. При цьому суд роз`яснив, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду після усунення обставин, які стали підставою для її повернення.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 травня 2026 року, представник ОСОБА_1 – адвокат Величко М.Г. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження за заявою про перегляд заочного рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідачка не брала участі у розгляді справи та дізналася про заочне рішення 17 березня 2026 року, оскільки тривалий час перебувала за кордоном та повернулася в Україну лише у лютому 2026 року. Представник вказує, що після того, як апеляційним судом ухвалою від 29 квітня 2026 року було повернуто первісну апеляційну скаргу на заочне рішення та роз`яснено необхідність звернення із заявою про його перегляд до суду першої інстанції, відповідачка звернулася з відповідною заявою. На думку скаржника, звернення безпосередньо з апеляційною скаргою на заочне рішення не є порушенням процесуального порядку, оскільки статті 284, 289 ЦПК України передбачають альтернативні способи його оскарження.

Скаржник вважає, що повернення заяви про перегляд заочного рішення фактично позбавляє відповідачку можливості захистити свої права та інтереси, подати докази й оскаржити рішення, ухвалене без її участі. Посилається на принцип доступу до правосуддя, положення статей 2, 4, 12, 17 ЦПК України, статтю 3 Конституції України, практику ЄСПЛ щодо недопустимості надмірного формалізму та постанову Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 240/4894/23. Вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, та просить скасувати ухвалу від 28 травня 2026 року і направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ТОВ «Факторинг Партнерс» подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просило залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а заочне рішення суду першої інстанції - без змін.

Позивач вважав доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Зазначав, що заперечення відповідачки щодо укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів заявлені нею лише на стадії апеляційного перегляду, тоді як посилання на звернення до правоохоронних органів саме по собі не підтверджує факту вчинення шахрайських дій та не спростовує виникнення між сторонами договірних правовідносин.

Також позивач посилався на наявність у матеріалах справи доказів укладення кредитного договору в електронній формі та перерахування відповідачці кредитних коштів, у зв`язку з чим вважав відсутніми підстави для задоволення апеляційної скарги.

26 вересня 2026 року представником відповідачки ОСОБА_1 адвокатом Величко М.Г. подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу, яка залишається апеляційним судом без розгляду, оскільки така заява не передбачена нормами ЦПК України, по суті є штучним доповненням доводів апеляційної скарги, поданим поза строком на її подання.

З аналогічних причин апеляційним судом без розгляду письмові пояснення ТОВ «Факторинг Партнерс» від 05 жовтня 2026 року.

Отже зміст відповіді представника відповідача на відзив на апеляційну скаргу і письмових пояснень позивача щодо відповіді на відзив у постанові не наводяться.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

Заочним рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17 березня 2026 року позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд.6, оф.521, ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за кредитними договорами в розмірі 29 520 грн., судовий збір в розмірі 2662,40 грн та 2000 грн витрат на правничу допомогу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням представник відповідачки, адвокат Величко М.Г., подала апеляційну скаргу до Сумського апеляційного суду.

Ухвалою від 29 квітня 2026 року Сумський апеляційний суд повернув вказану апеляційну скаргу у зв`язку з тим, що відповідачка не зверталася до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, що відповідно до статей 284, 287 ЦПК України є необхідною передумовою його апеляційного оскарження.

Представник відповідачки, адвокат Величко М.Г., звернулась до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, у якій просила переглянути та скасувати заочне рішення.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 14 травня 2026 року заяву представника відповідачки ОСОБА_1 – адвоката Величко М.Г. про перегляд заочного рішення залишено без руху у зв`язку з пропуском строку, встановленого статтею 284 ЦПК України, та необхідністю належного обґрунтування причин його пропуску.

25 травня 2026 року представник відповідачки подала заяву про усунення недоліків, у якій посилалася на положення статей 284, 289 ЦПК України.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 травня 2026 року заяву представника відповідачки ОСОБА_1 – адвоката Величко М.Г. про перегляд заочного рішення визнано неподаною та повернуто заявнику.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішння (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

Європейський суд з прав людини зауважував, що:

відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року);

процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Згідно з частиною другою цієї статті документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За змістом статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24) Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання щодо наслідків пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, зазначила, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення, подана з пропуском установленого законом строку, за відсутності підстав для його поновлення, підлягає залишенню без розгляду.

Оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення, є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не без задоволення.

Натомість у цій справі суд першої інстанції, дійшовши висновку про пропуск ОСОБА_1 строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та відсутність поважних причин для його поновлення, залишив заяву без руху, запропонував заявниці навести інші підстави для поновлення строку, а після подання нею заяви про усунення недоліків визнав заяву про перегляд заочного рішення неподаною та повернув її заявниці на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України.

Проте такий процесуальний наслідок не відповідає наведеним положенням процесуального закону та висновкам Великої Палати Верховного Суду.

Положення статті 185 ЦПК України регулюють питання залишення позовної заяви без руху та її повернення у разі неусунення недоліків, пов`язаних із недодержанням вимог, установлених статтями 175 і 177 цього Кодексу. Можливість застосування положень статті 185 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення передбачена частиною восьмою статті 285 ЦПК України, однак таке застосування стосується недоліків форми та змісту заяви, вимоги до яких установлені цією статтею.

Водночас пропуск установленого законом строку на подання заяви про перегляд заочного рішення не є недоліком її форми чи змісту, який може бути усунутий у порядку статті 185 ЦПК України. Наслідки пропуску такого строку безпосередньо врегульовані статтями 126, 127 та 284 ЦПК України.

Тому після вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку та встановлення відсутності підстав для його поновлення у суду першої інстанції не було правових підстав застосовувати положення частини третьої статті 185 ЦПК України, визнавати заяву неподаною та повертати її заявниці.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, оскільки до процесуальних правовідносин, пов`язаних із пропуском строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, застосував наслідки, передбачені статтею 185 ЦПК України, тоді як відповідно до частини другої статті 126 ЦПК України та висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 756/11081/20 за відсутності підстав для поновлення пропущеного строку така заява підлягає залишенню без розгляду.

При цьому оскаржуваною ухвалою заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення визнано неподаною та повернуто заявниці, внаслідок чого провадження за цією заявою фактично припинено. Отже, така ухвала перешкоджає подальшому провадженню щодо перегляду заочного рішення.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки неправильне застосування судом першої інстанції положень статті 185 ЦПК України призвело до постановлення помилкової ухвали про повернення заяви, яка перешкоджає подальшому провадженню за заявою про перегляд заочного рішення, оскаржувана ухвала відповідно до пункту 6 частини першої статті 374, пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскаржуваною ухвалою заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення визнано неподаною та повернуто заявниці, що унеможливило її подальший розгляд судом першої інстанції. Отже, така ухвала перешкоджає подальшому провадженню щодо перегляду заочного рішення.

Ураховуючи, що неправильне застосування судом першої інстанції положень статті 185 ЦПК України призвело до постановлення помилкової ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених пунктом 4 частини першої статті 379 ЦПК України підстав для її скасування та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 травня 2026 року — скасуванню, а справа — направленню до Конотопського міськрайонного суду Сумської області для продовження розгляду.

Керуючись статтями 367-369, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником адвокатом Величко Мариною Геннадіївною, задовольнити.

Ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 травня 2026 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повна постанова складена 08 жовтня 2026 року.

Головуючий - М.В. Нестеренко

Судді: О.І. Собина

А.П. Сидоренко