Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №504/3364/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1851/26

Справа № 504/3364/26

Головуючий у першій інстанції Жовтан П. В. Доповідач Маслеников О. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Масленикова О.А., за участі секретаря судового засідання Хангельдян К.С., в присутності захисника Погрібної Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу з доповненнями захисника Погрібної Т.С., в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Доброславського районного суду Одеської області від 06.08.2026 стосовно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , видане ТСЦ 5141 від 29.12.2023, ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків - НОМЕР_2 ,

- про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Постановою судді Доброславського районного суду Одеської області від 06.08.2026 накладено на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати на користь держави в сумі 665 гривень 60 копійок.

Встановлено, що 03.07.2026 о 15:40 год. за адресою: Одеська область, Одеський район, Новомиколаївська дорога (траса М-14), 21 км + 500 м, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Opel» н/з НОМЕР_3 перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння (ознаки звужені зіниці, які не реагують на світло, почервоніння обличчя). Медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у закладі охорони здоров`я у лікаря нарколога ОСОБА_2 та підтверджується висновком медичного закладу МОЗ КНП ООМЦПЗ ООР №001311 від 08.07.2026. Такими діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» «Правил дорожнього руху», затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, відповідальність за що передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник Погрібна Т.С. не погодилася із оскаржуваною постановою в частині накладення стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вважаючи її незаконною та необґрунтованою, з огляду на наступні обставини:

- суд першої інстанції не забезпечив повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи та належної оцінки наявних у справі доказів, що істотно вплинуло на правильність її вирішення та призвело до необґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 . Розгляд справи фактично здійснювався з застосуванням формального підходу, без повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин, як того прямо вимагає стаття 280 КУпАП України;

- у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази наявності законних підстав для зупинки транспортного засобу, що свідчить про порушення вимог статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», а також факт зупинки та керування транспортним засобом не встановлений та не підтверджений належними доказами;

- ОСОБА_1 не були роз`яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України і ст. 268 КУпАП та його не ознайомлено з протоколом та матеріалами справи, не вручено протоколу;

- органом поліції не доведено наявність законних підстав для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, а також порушена встановлена процедура проведення медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння;

- в матеріалах справи відсутнє належне підтвердження кваліфікації лікаря, який склав висновок;

- порушено процедуру оформлення результатів медичного огляду, що виражається у тому, що протокол про адміністративне правопорушення датований 08.07.2026, тоді як подія, яка покладена в основу притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, мала місце 03.07.2026. Таким чином, між моментом виявлення правопорушення та датою складання протоколу минуло 5 днів. Причини такого істотного часового розриву, обставини та порядок складання протоколу судом першої інстанції не встановлювалися та належної оцінки цьому не надано. При цьому на момент складання висновку ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я не перебував. Зміст висновку йому не повідомлявся, другий його примірник не надсилався;

- позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами строком на 1 рік істотно обмежить його можливість своєчасної допомоги його тяжкохворим батькам.

З огляду на викладені обставини, захисник Погрібна Т.С. просить скасувати постанову суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення захисника Погрібної Т.С., яка підтримала апеляційну скаргу у повному обсязі, перевіривши доводи апеляційної скарги та ретельно дослідивши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючими ознаками: керування транспортним засобом особою в стані наркотичного сп`яніння, повністю доведена та підтверджується належними доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №714329 від 08.07.2026;

- висновком КНП «ООМЦПЗ» ООР, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №001311 від 08.07.2026 згідно якого станом на 03.07.2026 17:05 год. ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп`яніння;

- даними повідомлення про запрошення ОСОБА_1 до підрозділу поліції від 03.07.2026 на 08.07.2026;

- даними довідки ІКС ІПНП «Адмінпрактика» від 08.07.2026, про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_1 , виданого ТСЦ 5141 від 29.12.2023;

- відеозаписом, яким підтверджено, факти викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи захисника стосовно порушення порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, апеляційний суд визнає неспроможними, з огляду на таке.

Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів алкогольного та наркотичного сп`яніння, передбачені ст. 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452).

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого сп`яніння (частина 1 статті 266 КУпАП, пункти 2, 3, 4 Розділу І Інструкції №1452).

Відповідно до п.12 Розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п.2 Розділу ІІІ Інструкції (в редакції на час вчинення) огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря — фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов`язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур.

Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи (п.3 Розділу ІІІ Інструкції (в редакції на час вчинення).

Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове (п.6 Розділу ІІІ Інструкції (в редакції на час вчинення).

Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження — газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи (п.п. 7-8 Розділу ІІІ Інструкції (в редакції на час вчинення).

Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами. Один набір використовується для первинного дослідження. Другий набір використовується для підтверджуючого дослідження (п.9 Розділу ІІІ Інструкції (в редакції на час вчинення).

За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду (п.14 Розділу ІІІ Інструкції (в редакції на час вчинення).

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду (п.15 Розділу ІІІ Інструкції (в редакції на час вчинення).

Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я (п.18 Розділу ІІІ Інструкції (в редакції на час вчинення).

Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними (п.21 Розділу ІІІ Інструкції (в редакції на час вчинення).

Дослідивши матеріали долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, апеляційним судом не встановлено порушень вимог ст.266 КУпАП та Інструкції №1452 під час проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння щодо ОСОБА_1 .

Апеляційний суд вважає безпідставними твердження захисника Погрібної Т.С про те, що в матеріалах справи відсутні достатні та належні докази фіксації факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки такі спростовуються відеозаписом події, відповідно до якого ОСОБА_1 не заперечував, що керував транспортним засобом.

Суд апеляційної інстанції також зауважує, що не мають правового значення доводи апелянта щодо безпідставності зупинки ОСОБА_1 , оскільки такі обставини не є предметом доказування у справі, не впливають на склад вчиненого правопорушення, а тому не підлягають дослідженню, водночас, ОСОБА_1 під час його зупинки працівниками поліції на вказане не звертав увагу, підстави його зупинки не оспорював.

Надаючи оцінку посиланням захисника на те, що огляд ОСОБА_1 було проведено 03.07.2026, в той час як медичний висновок складено лише 08.07.2026, суд апеляційної інстанції наголошує на наступному.

В даному випадку апеляційний суд констатує, що транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 було зупинено співробітниками поліції 03.07.2026, після підозри у перебуванні останнього у стані наркотичного сп`яніння його цього ж дня було направлено до закладу охорони здоров`я для проходження відповідного огляду, після проходження якого було складено 08.07.2026 вищезгаданий висновок №001311, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння.

При цьому, відповідно до наявного в матеріалах провадження відеозапису, лікар повідомив співробітника поліції та ОСОБА_1 про те, що з`явитись за результатами необхідно 08.07.2026.

Відомостей про те, що ОСОБА_1 з`явився до закладу охорони здоров`я для отримання вищезгаданого висновку матеріали справи не містять, натомість, останній не з`явився на виклик співробітника поліції на 08.07.2026 до УПП в Одеській обл., який йому було вручено особисто.

Відтак, з урахуванням того факту, що проведення огляду особи на виявлення стану наркотичного сп`яніння вочевидь вимагає певного часу, обумовленого необхідністю проведення відповідних лабораторних досліджень, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що в даному випадку факт складення висновку за результатами проведення огляду на виявлення стану наркотичного сп`яніння не в день проведення такого огляду, а саме 08.07.2026, є цілком виправданим, обумовленим об`єктивними обставинами - необхідністю проведення лабораторних досліджень та складання висновку закладу охорони здоров`я та не призвело до істотних порушень прав особи на захист.

Доводи про нероз`яснення ОСОБА_1 його прав також не спростовують наявності в його діях складу відповідного адміністративного правопорушення, оскільки після повідомлення про необхідність явки до УПП в Одеській обл. на 08.07.2026 для можливого складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення перебування останнього у стані наркотичного сп`яніння, співробітник поліції роз`яснив ОСОБА_1 його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, а також те, що у разі його неприбуття у визначену вище дату до УПП стосовно нього буде складено протокол без його участі.

Крім того, як вбачається із відеозапису, 08.07.2026 після надходження до УПП висновку щодо результатів медичного відповідно до якого ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп`яніння, співробітник поліції зателефонував ОСОБА_1 та останній повідомив, що не бажає прибувати до УПП та йому було повідомлено, що відносно нього складається протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП та справа буде направлена до місцевого суду.

Складання протоколу після отримання підтверджуючого дослідження за результатами лабораторних досліджень відповідає вимогам ч. 2 ст. 254 КУпАП, оскільки, на переконання апеляційного суду, саме отримання поліцейським результатів дослідження, яким підтверджений факт перебування особи у стані наркотичного сп`яніння, є моментом виявлення особи, яка вчинила правопорушення

Відтак, з огляду на роз`яснення співробітниками поліції ОСОБА_1 його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, посилання захисника на допущення порушення права ОСОБА_1 на захист є такими, що не відповідають дійсності.

Щодо доводів захисника про відсутність у матеріалах справи належного підтвердження кваліфікації лікаря, який склав висновок за результатами медичного огляду, апеляційний суд зазначає, що такі доводи є необґрунтованими. Захисником не наведено конкретних обставин та не надано жодного доказу на підтвердження того, що лікар ОСОБА_2 , який проводив медичний огляд ОСОБА_1 та склав відповідний висновок, не відповідав установленим вимогам щодо кваліфікації. Саме лише посилання на відсутність у матеріалах справи документа про кваліфікацію лікаря без наведення даних, які б ставили під сумнів його право проводити такий огляд, не свідчить про порушення вимог Інструкції №1452 та не є підставою для визнання висновку за результатами медичного огляду недійсним. За таких обставин підстав вважати, що медичний огляд проведено особою, яка не мала відповідної кваліфікації, апеляційним судом не встановлено.

Послання захисника на ту обставину, що позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами істотно обмежить його можливість своєчасної допомоги його тяжкохворим батькам, не можуть бути враховані судом, оскільки саме він повинен був усвідомлювати можливі наслідки керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи вищевикладене апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції дослідивши зібрані докази по справі, із дотриманням вимог ст. 245, 251 КУпАП, об`єктивно з`ясував обставини у справі, надав всім зібраним по справі доказам правильну юридичну оцінку, та дійшов правильного та обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накладаючи адміністративне стягнення, суд першої інстанції дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.33 КУпАП, врахувавши характер та обставини вчиненого правопорушення, особу правопорушника та обставини справи.

При цьому, слід зазначити, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки.

Отже, враховуючи зазначені обставини справи, беручи до уваги особу ОСОБА_1 , а також безальтернативну санкцію ч. 1 ст. 130 КУпАП, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що з метою його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень на нього необхідно накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування всіма транспортними засобами на 1 рік.

Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції в оскарженій постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та були підставою для її скасування або зміни, особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, зокрема, наявності висновку, складеного за зверненням ОСОБА_1 , який би спростовував висновок лікаря ОСОБА_3 не наведено, та під час апеляційного розгляду не встановлено.

У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Таким чином, враховуючи викладене в своїй сукупності, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу захисника Погрібної Т.С. залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 283, 294 КУпАП апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу з доповненнями захисника Погрібної Т.С., в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову судді Доброславського районного суду Одеської області від 06.08.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.А. Маслеников