Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №522/14297/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1885/26

Справа № 522/14297/26

Головуючий у першій інстанції Русєва А. С.

Доповідач Маслеников О. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Масленикова О.А., за участі секретаря судового засідання Хангельдян К.С., в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Лісниченка Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Лісниченка Л.О., в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01.09.2026 стосовно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює в ОМТП, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків - НОМЕР_1 ,

- про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 01.09.2026 накладено на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати на користь держави в сумі 665 гривень 60 копійок.

Встановлено, що ОСОБА_1 11.07.2026 року о 23:25 год. у м. Одеса, вул. Садова, 21, керував транспортним засобом, а саме електросамокатом Jet № 200471, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager Alcotest 0378», тест 1319, результат позитивний 0.67 % проміле. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі відмовився. Такими діями ОСОБА_1 , порушив вимоги п./п. «а» п. 2.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник Лісниченко Л.О. не погодився із оскаржуваною постановою, вважаючи її незаконною та необґрунтованою, з огляду на наступні обставини:

- належні докази керування електросамокатом саме ОСОБА_1 відсутні;

- на запитання про можливість незгоди з результатами драгеру та проходження огляду у медичному закладі ОСОБА_1 отримав незаконну відмову від поліцейського;

- у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на викладені обставини, захисник Лісниченко Л.О. просить скасувати постанову суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Лісниченка Л.О., які підтримали вимоги про задоволення апеляційної скарги, проте не оспорювали факт керування ОСОБА_1 мопедом, перевіривши доводи апеляційної скарги та ретельно дослідивши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, керував транспортирним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

З матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючими ознаками: керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння, повністю доведена та підтверджується належними доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 717082 від 12.07.2026 р., згідно якого ОСОБА_1 , 11.07.2026 року о 23:25 год. у м. Одеса, вул. Садова, 21, керував транспортним засобом, а саме електросамокатом Jet № 200471, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився зі згоди водія на місці зупинки у встановленому законодавством порядку із застосуванням приладу «Drager Alcotest 0378», тест 1319, результат позитивний – 0.67 % проміле проміле;

- роздруківкою з приладу «Alcotest Drager 7510», номер приладу – АRLM 0378, тест 1319, результат позитивний – 0.67 % проміле;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого під час огляду ОСОБА_1 , були виявлені ознаки сп`яніння, зокрема: запах алкоголю з порожнини рота, результат огляду на стан сп`яніння – 0.67 % проміле;

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ООМЦПЗ» ООР від 11.07.2026 року;

- відеозаписом з нагрудних реєстраторів працівників поліції, яким повністю підтверджені обставини, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційний суд вважає безпідставними твердження захисника Лісниченко Л.О. про те, що в матеріалах справи відсутні достатні та належні докази фіксації факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки з відеозапису вбачається, що саме ОСОБА_1 після зупинки електросамоката здійснює його паркування, при цьому під час безпосереднього спілкування з працівниками поліції він жодного разу не заперечив факту керування транспортним засобом саме ним, не повідомляв працівникам поліції про те, що електросамокатом керувала інша особа, та не ставив під сумнів сам факт свого керування. При цьому сам ОСОБА_1 у судовому засіданні в сулі першої інстанції пояснив, що під час спілкування з працівниками поліції не повідомляв їм про те, що не керував електросамокатом.

Отже, наведене твердження сторони захисту фактично ґрунтується виключно на позиції, сформованій вже після складання матеріалів про адміністративне правопорушення, тоді як безпосередньо під час виявлення правопорушення ОСОБА_1 не заперечував факту керування транспортним засобом.

Більше того, з відеозапису вбачається, що на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 погодився, при цьому повідомив, що вживав алкоголь, зокрема, пиво. Така поведінка особи у сукупності з іншими встановленими обставинами справи узгоджується з викладеними у протоколі відомостями про те, що саме ОСОБА_1 керував електросамокатом та мав ознаки алкогольного сп`яніння, що було підставою для його огляду на такий стан.

Надаючи оцінку посиланням захисника на те, що на запитання про можливість незгоди з результатами драгеру та проходження огляду у медичному закладі ОСОБА_1 отримав незаконну відмову від поліцейського, суд апеляційної інстанції наголошує на наступному.

Як вбачається з відеозапису, безпосередньо після проведення огляду із застосуванням спеціального технічного засобу ОСОБА_1 не висловлював незгоди з його результатом, не заявляв про необхідність проведення повторного огляду у закладі охорони здоров`я та не наполягав на такому огляді. Відповідно, твердження про те, що ним одразу після огляду було ініційовано проведення медичного огляду, спростовується змістом відеозапису.

При цьому з матеріалів справи та пояснень самого ОСОБА_1 вбачається, що питання щодо можливості проходження медичного огляду у закладі охорони здоров`я ним було порушено вже під час подальшого оформлення працівниками поліції матеріалів про адміністративне правопорушення, тобто після проведення огляду на місці зупинки та отримання його результату.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що працівники поліції безпідставно позбавили ОСОБА_1 можливості пройти огляд у закладі охорони здоров`я у зв`язку з незгодою з результатом огляду на місці. Навпаки, з відеозапису вбачається, що на момент завершення огляду ОСОБА_1 результат не оспорював, а тому підстав для проведення огляду у медичному закладі саме у зв`язку з незгодою з результатами первинного огляду не заявляв. За такого судом не встановлено порушення процедури проведення огляду ОСОБА_1 на місці зупинки і складання відповідних адміністративних матеріалів.

Враховуючи вищевикладене апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції дослідивши зібрані докази по справі, із дотриманням вимог ст. 245, 251 КУпАП, об`єктивно з`ясував обставини у справі, надав всім зібраним по справі доказам правильну юридичну оцінку, та дійшов правильного та обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накладаючи адміністративне стягнення, суд першої інстанції дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.33 КУпАП, врахувавши характер та обставини вчиненого правопорушення, особу правопорушника та обставини справи.

При цьому, слід зазначити, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки.

Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції в оскарженій постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та були підставою для її скасування або зміни, особою, яка притягується до адміністративної відповідальності не наведено, та під час апеляційного розгляду не встановлено.

У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Таким чином, враховуючи викладене в своїй сукупності, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу захисника Лісниченка Л.О. залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 283, 294 КУпАП апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу захисника Лісниченка Л.О., в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 01.09.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.А. Маслеников