Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №947/6301/22 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/4427/26

Справа № 947/6301/22

Головуючий у першій інстанції Плавич І. В.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.,

за участю секретаря Соболєвої Р.М.,

учасники справи: позивач – ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_4

на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 08 жовтня 2024 року, ухвалене Малиновським районним судом м. Одеси, у складі: судді Плавича І.В. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – ОСОБА_3 про стягнення різниці між матеріальною шкодою та страховим відшкодуванням,

в с т а н о в и в :

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси із позовом до ОСОБА_2 , в якому із посиланням як на правове обґрунтування своїх вимог на положення ст. 11, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188, 1191 1192, 1194 ЦК України просила стягнути з відповідача на її користь різницю між вартістю автомобіля до ДТП та вартістю автомобіля після ДТП, з врахуванням виплати страхового відшкодування в розмірі 436742,00 грн, франшизи – 1000 грн, а також судові витрати.

В обґрунтування вимог зазначила, що 23 червня 2021 року в м. Одеса, вул. Центральний аеропорт, 23А, відбулася ДТП за участю транспортного засобу DODGE Challenger з номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 та транспортного засобу VOLKSWAGEN Touareg з номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 .

Власником автомобілю DODGE Challenger з номерним знаком НОМЕР_1 , vin код НОМЕР_3 є ОСОБА_1 .

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 27.09.2021 у справі № 521/10907/21, залишеною апеляційним судом без змін, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрите у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. У вказаній постанові зазначено, що водій ОСОБА_2 здійснив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а саме – перед виконанням повороту ліворуч не надав перевагу в русі транспортному засобу, що рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем DODGE Challenger з номерним знаком НОМЕР_1 .

Відповідно до висновку судового експерта № 7101 від 04.11.2021 про визначення вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку автомобіля DODGE Challenger державний номер НОМЕР_1 , виконаного судовим експертом Федотовим Ф.В., вартість матеріальної шкоди, завданої власнику пошкодженого автомобіля DODGE Challenger державний номер НОМЕР_1 , пошкодженого при ДТП 23.06.2021 року, дорівнює його ринковій вартості та становить 635742 гривень.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в СК «Уніка», відповідно до закону – ліміт відповідальності складає 130000 гривень, франшиза 1000 грн.

Відповідно до висновку судового експерта вартість залишків пошкодженого автомобіля дорівнює вартості металобрухту.

Позивач зазначає, що вартість автомобіля DODGE Challenger державний номер НОМЕР_1 у пошкодженому стані склала 70000,00 грн.

Різниця між матеріальною шкодою та страховим відшкодуванням складає, з врахуванням вартості залишків пошкодженого автомобіля:

635742 – 129000-70000=436742 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача (т. 1, а.с. 2-5).

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 27 січня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у якості матеріальної шкоди 436742 грн та судові витрати 4370 грн (т. 1, а.с. 74-74зв.).

29.06.2023 відповідач ОСОБА_2 подав заяву про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 27.01.2023, в якій зазначив, що зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Судових повісток не отримував, оскільки вони були направлені на адресу АДРЕСА_1 . Вказував, що дана справа взагалі не підсудна Київському районному суду м. Одеси, а повинна розглядатися Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області (т. 1, а.с. 85-89).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03.08.2023 заяву представника ОСОБА_2 – адвоката Дерев`янко Миколи Олександровича про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 27.01.2023 у цивільній справі № 947/6301/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди внаслідок ДТП – задоволено.

Скасовано заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 27.01.2023 року у цивільній справі № 947/6301/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди внаслідок ДТП.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди внаслідок ДТП передано на розгляд Малиновському районному суду м. Одеси (т. 1, а.с. 114-116).

Матеріали цивільної справи надійшли на адресу Малиновського районного суду м. Одеси 16.08.2023 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2023 визначено головуючого суддю (суддя – доповідач) Плавича І.В. (т. 1, а.с. 127-128).

Від представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Ворсуляка О.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволені позовної заяви відмовити повністю, зазначаючи, що відповідач не визнає, що постанова Малиновського районного суду м. Одеси у справі № 521/10907/21, яка залишена без змін Одеським апеляційним судом, є судовим рішенням, яке встановлює вину ОСОБА_2 у вчиненні ДТП 23.06.2021 року. Суд не розглядав питання винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, не застосовував принцип змагальності, а лише закрив провадження у справі, констатуючи висунуте «обвинувачення» - версією органів Національної поліції, що викладено у протоколі про адміністративне правопорушення.

Тому вважає, що зацікавлені особи мають право доводити винуватість ОСОБА_2 у скоєнні ДТП в інших судових процесах, зокрема, і в дійсному в рамках цивільного судочинства усіма дозволеними засобами доказування, але без посилання на обставини преюдиційності постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, оскільки закриття таке не є еквівалентом притягнення винуватої особи до адміністративної відповідальності, а отже і не встановлює вину особи. Сам же відповідач ОСОБА_2 також вправі порушувати питання винуватості іншого водія у вчиненні ДТП, не дивлячись на те, що протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_5 суд не розглядав. Проте це не свідчить, що і дана особа не може бути винуватою у вчиненні ДТП.

Зазначає, що на замовлення відповідача експертами ОНДІСЕ було проведено судову експертизу. Висновок експертів ОНДІСЕ № 2103678/21-3680 комп`ютерно- технічного та автотехнічного дослідження обставин зіткнення автомобіля VOLKSWAGEN Touareg, р.н. НОМЕР_2 , з автомобілем DODGE Challenger, р.н. НОМЕР_1 , встановлює вину обох водіїв.

Крім того, відповідач ОСОБА_2 не був запрошений для проведення огляду автомобіля експертом ОСОБА_6 , а тому не міг наполягати на діагностуванні, дефектуванні складників. І вважає необґрунтованою суму вартості авто DODGE Challenger після ДТП в розмірі 70000,00 грн (т. 1, а.с. 191-197).

Протокольною ухвалою суду від 27.03.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 229).

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 08 жовтня 2024 року в задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – ОСОБА_3 , про стягнення різниці між матеріальною шкодою та страховим відшкодуванням відмовлено (т. 2, а.с. 45-50).

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_4 просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 08.10.2024 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 різницю між вартістю автомобіля до ДТП та вартістю автомобіля після ДТП, з врахуванням виплати страхового відшкодування в розмірі 436742 грн, а також судові витрати.

Доводами апеляційної скарги є те, що вартість автомобіля Dodge Chellenger, д.н.з. НОМЕР_1 у пошкодженому стані склала 70000 грн, а отже різниця між матеріальною шкодою та страховим відшкодуванням з врахуванням вартості залишків автомобіля складає 635742-129000-70000=436742 грн.

Звертає увагу на те, що відповідач ОСОБА_2 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП був присутній та надав відомості про актуальне місце проживання, а саме: АДРЕСА_2 , та вказана адреса була зазначена і в протоколі про адміністративне правопорушення, однак в подальшому ця адреса проживання і стала причиною скасування правильного по суті заочного рішення.

Щодо посилання суду першої інстанції на практику ВС, а саме на постанову від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18, то таке є неправильним, оскільки у вказаній постанові мова йде про інші правовідносини, і крім того вказана постанова не містить відомостей про те, що у зв`язку із відсутністю підпису про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність такий доказ як висновок експерта визнається неналежним, більш того, у зазначеній постанові основним аргументом є відсутність у сторони по справі права на звернення до експерта для проведення дослідження, оскільки таке право з`явилося у ЦПК України в ст. 106 лише у 2017 році, тож взяття до уваги такої постанови ВС слід розуміти як неправильне застосування норм матеріального права.

Судом помилково визнано неналежним доказом висновок судового експерта, оскільки на момент його виготовлення судового провадження не було, а послуги незалежного експерта були замовлені з метою визначення реального розміру завданого збитку та для забезпечення можливості оскарження дій страхової компанії в разі невизнання розміру завданого збитку або інших підстав.

Стороною відповідача будь-яких заяв або клопотань щодо призначення та проведення експертизи за матеріалами справи не заявлялося.

Щодо наданого відповідачем висновку експертів ОНДІСЕ № 2103678/21-3680, яка нібито встановлює вину обох водії, то такий висновок не є належним доказом та не стосується предмета доказування, оскільки він був виконаний в поза процесуальний порядок, тобто експертам на дослідження надано лише обмежену кількість вихідних даних, лише ті, які вважала за необхідне надати сторона, яка зверталася із заявою про проведення такої експертизи. Такий висновок був виготовлений ще на стадії розгляду справи про адміністративне правопорушення, однак не був предметом судового розгляду з підстав ненадання такого висновку відповідачем.

При цьому, при зверненні до ОНДІСЕ відповідач надав вихідні дані, які не були зазначені на схемі ДТП, яку склав поліцейський на місці ДТП, а на даний час схема руху на місці ДТП змінилася до невпізнанності, тому перевірити правильність таких даних наразі неможливо, що вчергове ставить під сумнів такий висновок (т. 2, а.с. 57-59).

Ухвалами Одеського апеляційного суду (у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого – ОСОБА_7 , суддів – Таварткіладзе О.М., Погорєлової С.О.) від 16.12.2024 та 19.12.2024 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду (т. 2, а.с. 70, 74).

Рішенням Вищої ради правосуддя № 122/0/15-25 від 28.01.2025 суддю ОСОБА_7 звільнено з посади судді Одеського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до п. 3.9 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, затверджених рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду від 28.12.2018 року із змінами та доповненнями, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи та визначено склад суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Назарову М.В. (т. 2, а.с. 76-77).

Ухвалою Одеського апеляційного суду (у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Назарової М.В.(суддя-доповідач), Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.) від 12.02.2025 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду (т. 2, а.с. 78).

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_8 просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення – залишити без змін, зазначаючи, що скаржником не наведено аргументів того, що надане позивачем експертне дослідження складене з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки КТЗ. З цього приводу зауважує, що дотримання процесуальної форми та встановленого законом порядку отримання доказів це не формальність, а гарантія виконання завдань з дотримання засад цивільного судочинства.

Звертає увагу на те, що в позові та в апеляційній скарзі позивач зазначає про вартість авто після ДТП у розмірі 70000 грн, проте позивачем не надано жодного документу, який би підтверджував цю суму, а у висновку експерта сума 70000 грн відсутня.

Зауважує, що у справах про відшкодування шкоди позивач має довести наявність шкоди, протиправність поведінки та причинний зв`язок, однак, позивачем не доведено причинний зв`язок між подією та шкодою, між поведінкою відповідача та шкодою, також не доведено й шкоду (її розмір).

Крім того, зазначає, що позивач унеможливив проведення судової експертизи в межах судового розгляду для перевірки недостовірних розрахунків експерта ОСОБА_6 , здійснивши продаж вказаного транспортного засобу.

Щодо тверджень скаржника про отримання відповідачем висновку експертів ОНДІСЕ в поза процесуальному порядку, то такі вважає неспроможними, оскільки стаття 106 ЦПК України прямо передбачає право учасника справи на подання висновку експерта, підготовленого на його замовлення (т. 2, а.с. 151-159).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 21.10.2025 вилучено суддів Таварткіладзе О.М., Погорєлову С.О. та здійснено заміну на суддів Коновалову В.А., Кострицького В.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 367 ЦПК України).

У судовому засіданні 19.05.2026 представник позивача (скаржника) ОСОБА_1 – ОСОБА_4 просив апеляційну скаргу задовольнити, представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_8 та третя особа ОСОБА_3 проти задоволення апеляційної скарги заперечували. У справі оголошена перерва на 06.10.2026 о 14:00 (т. 2, а.с. 162-162зв.).

У судовому засіданні 06.10.2026 представник позивача (скаржника) ОСОБА_1 – ОСОБА_4 підтримав раніше висловлену позицію, відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, третя особа ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Інші учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, зокрема, позивач (скаржник) ОСОБА_1 – у відповідності до ч. 5 ст. 130 ЦПК України, так як її повноважий представник ОСОБА_4 отримав судову повістку-повідомлення на 06.10.2026 в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» 12.08.2026 о 21:30:06, що підтверджується довідкрою про доставку електронного документа (т. 2, а.с. 165), а також додатково, проставивши підпис у довідковому листі про час та місце слухання справи (т. 2, а.с. 163)..

Заява представника відповідача ОСОБА_8 від 05.10.2026 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференціїх поза межами приміщення суду ухвалою Одеського апеляційного суду від 06.10.2026 залишено без розгляду як подану з порушенням строку, встановленого ч. 2 ст. 212 ЦПК України.

Вказане в силу ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, що з`явилися, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що 23.06.2021 в м. Одеса, вул. Центральний аеропорт, 23А, відбулася ДТП за участю транспортного засобу DODGE Challenger з номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 та транспортного засобу VOLKSWAGEN Touareg з номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 .

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 27.09.2021 у справі № 521/10607/21 провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності (т. 1, а.с. 7).

У постанові Малиновського районного суду м. Одеси від 27.09.2021 у справі № 521/10607/21 зазначено, що 23.06.2021 о 16:01 год ОСОБА_2 в м. Одесі по вул. Центральній аеропорт, 23а, керуючи т/з VOLKSWAGEN Touareg д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Центральний аеропорт зі сторони Овідіопольської дороги, здійснюючи поворот ліворуч на вул. Центральний аеропорт, скоїв зіткнення з автомобілем DODGE Challenger д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , що рухався у зустрічному напрямку на зелений сигнал світлофору. В результаті ДТП т/з та майно АЗС «Укрнафта» отримали пошкодження з матеріальними збитками.

Причиною даної дорожньо-транспортної пригоди стало порушення ОСОБА_2 вимог п. 16.6 ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

Закриваючи провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності у порядку, визначеному п. 7 ст. 247 КУпАП, суд зазначив, що зібраними доказами підтверджується в діях ОСОБА_2 порушення п. 16.6 ПДР, оскільки обставини, зазначені в матеріалах справи, підтверджені належними доказами.

Згідно з інформацією, наявною у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, постановою Одеського апеляційного суду від 19.10.2021 постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2021 року залишено без змін.

Власником автомобілю DODGE Challenger з номерним знаком НОМЕР_1 є ОСОБА_1 , на підтвердження чого в матеріалах справи наявна копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 20.05.2020 (т. 1, а.с. 6).

Відповідно до висновку експерта № 7101 від 04.11.2021, складеного суб`єктом підприємницької діяльності, фізичною особою-підприємцем, судовим експертом Федотовим Федором Васильовичем, який здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва Міністерства юстиції України № 851 від 23.08.2013, 25.06.2021 на ім`я судового експерта Федотова Ф.В. надійшла заява від ОСОБА_1 про проведення експертного автотоварознавчого дослідження з метою визначення ринкової вартості КТЗ, вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля DODGE Challenger, р.н. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, яка сталася 23.06.2021.

На вирішення дослідження експерту поставлені наступні питання:

1. Яка ринкова вартість автомобіля DODGE Challenger, р.н. НОМЕР_1 , на момент ДТП, яка сталася 23.06.2021?

2. Яка вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля DODGE Challenger, р.н. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, яка сталася 23.06.2021?

3. Яка ринкова вартість автомобіля DODGE Challenger, р.н. НОМЕР_1 , з урахуванням аварійних пошкоджень, отриманих в ДТП, яка сталася 23.06.2021?

За результатами проведеного дослідження зроблено такі висновки:

1. Ринкова вартість автомобіля DODGE Challenger, р.н. НОМЕР_1 , на момент ДТП, яка сталася 23.06.2021, становить 635742 грн.

2. Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля DODGE Challenger, р.н. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, яка сталася 23.06.2021, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент ДТП і становить 635742 грн.

3. Ринкова вартість автомобіля DODGE Challenger, р.н. НОМЕР_1 , з урахуванням аварійних пошкоджень, отриманих в ДТП 23.06.2021 визначається такою, що дорівнює вартості утилізації КТЗ (т. 1, а.с. 14зв.).

У дослідницькій частині висновку (п. 1.7 «Визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням фізичного зносу складників, що підлягають заміні») зазначено, що на підставі проведеного порівняльного аналізу відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників його ринковою вартістю на момент ДТП 23.06.2021 встановлено, що величина вартості відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників (Сврз=724850,76 грн) перевищує значення ринкової вартості досліджуваного КТЗ на момент пошкодження (С=635742 грн).

Визначення ринкової вартості КТЗ з урахуванням аварійних пошкоджень неможливо.

У дослідницькій частині висновку (п. 1.8 «Визначення вартості КТЗ з урахуванням пошкоджень») зазначено, що процедури по виявленню та проведенню діагностування справних складників можуть коштувати в рази більше самих справних складників, тому є економічно недоцільними. На підставі зовнішнього візуального огляду транспортного засобу, складники, які можливо застосувати для альтернативного використання є двигун з АКПП, складові підвіски заднього мосту. Технічний стан вищевказаних складових зовнішнім візуальним оглядом перевірити неможливо, потребують діагностування агрегати з їх повним розбиранням, що є також економічно недоцільним. Складові гальмівної системи, рульовий механізм, складові, які з`єднані методом зварювання – не підлягають альтернативному використанню за параметрами безпеки дорожнього руху. Таким чином, складники досліджуваного автомобіля, які можливо використати для альтернативного застосування, є двигун, АКПП, складові заднього мосту, визначення вартості яких не надається можливим (т. 1, а.с. 14).

Крім того, в матеріалах справи наявний висновок експертів № 21-3678/21-3680 від 27.07.2021 комп`ютерно-технічного та автотехнічного дослідження обставин зіткнення автомобіля VOLKSWAGEN Touareg д.н.з. НОМЕР_2 з автомобілем DODGE Challenger д.н.з. НОМЕР_1 , який надала сторона відповідача разом із відзивом на позовну заяву (т. 1, а.с. 198-207).

Експертне дослідження проводилося судовими експертами ОНДІСЕ Павленко А.В. та ОСОБА_9 на підставі заяви адвоката Терещенко І.І. від 01.07.2021 про призначення автотехнічного дослідження по матеріалам ДТП від 23.06.2021.

У даному висновку зазначено:

1. В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля VOLKSWAGEN Touareg д.н.з. НОМЕР_2 повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1 та п. 16.1 ч. 1 Правил дорожнього руху України.

2. В умовах даної дорожньо-транспортної події водій автомобіля VOLKSWAGEN Touareg д.н.з. НОМЕР_2 , мав технічну можливість запобігти події шляхом виконання вимог п. 10.1, п. 16.6 ч. 1 Правил дорожнього руху України.

3. В умовах даної дорожньо-транспортної події дії водія автомобіля DODGE Challenger д.н.з. НОМЕР_1 , не відповідали вимогам п. 12.4, п. 12.9(б) Правил дорожнього руху України.

4. В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля DODGE Challenger д.н.з. НОМЕР_1 , повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3, п. 12.4, п. 12.9(б) Правил дорожнього руху України.

5. В умовах даної дорожньо-транспортної події водій автомобіля DODGE Challenger д.н.з. НОМЕР_1 , мав технічну можливість запобігти події шляхом виконання вимог п. 12.4, п. 12.9(б) Правил дорожнього руху України.

6. Наявність технічної можливості у водія автомобіля VOLKSWAGEN Touareg д.н.з. НОМЕР_2 запобігти даній події дозволяє дійти висновку про те, що в умовах даної дорожньо-транспортної пригоди його дії не відповідали вимогам п. 10.1, п. 16.6 ч. 1 Правил дорожнього руху України, створювали достатні умови для настання дорожньо-транспортної пригоди і перебували в причинному зв`язку з її настанням.

З технічної точки зору водій автомобіля DODGE Challenger д.н.з. НОМЕР_1 в умовах даної пригоди мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем VOLKSWAGEN Touareg д.н.з. НОМЕР_2 шляхом виконання вимог п. 12.4, п. 12.9(б) Правил дорожнього руху України. У даному випадку невідповідність зазначеним вище пунктам Правил створювали необхідні і достатні умови для настання події і перебували у причинному зв`язку (т. 1, а.с. 207).

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач заперечує вартість матеріального збитку, посилається на те, що він не був повідомлений про час та місце огляду транспортного засобу.

Судом встановлено, що позивач після проведення висновку автотоварознавчого дослідження продав транспортний засіб.

Частиною 6 ст. 106 ЦПК зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Разом з тим, у висновку експерта № 7101 від 04.11.2021 року не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду.

Відповідне положення міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року № 522/1029/18.

Згідно зі статтею 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок доведення розміру заподіяної позивачу шкоди покладається саме на нього.

Оцінюючи висновок експерта № 7101 від 04.11.2021 року, суд вважав, що він є недопустимим доказом, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Таким чином, суд виснував, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження розміру заявленої до стягнення із відповідача суми, що є обов`язком саме позивача, тому відмовив у задоволенні позовних вимог.

Переглядаючи оскаржуване рішення за доводами апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У статті 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим замість завдавача шкоди в передбаченому Законом порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням.

Відповідно до пункту 22.1статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (тут і далі - в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) у разі настання страхового випадку страховику межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовуєу встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За положеннями статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (подібні за змістом висновки викладено у постанові Великої Палати ВС від 09.11.2021).

Із матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, яким керував ОСОБА_2 - VOLKSWAGEN Touareg з номерним знаком НОМЕР_2 , станом на момент дорожньо-транспортної пригоди забезпечена в СК «УНІКА» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ліміт відповідальності складає 130000 грн, франшиза – 1000 грн. Вказані обставини ніким по сраві не оспорюються.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого, належить, зокрема, шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди (пункт 30.1 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди (пункт 30.2 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Позивачем на підтвердження розміру спричиненої матеріальної шкоди надано висновок експерта № 7101 від 04.11.2021, відповідно до якого вартість матеріальної шкоди, завданої власнику пошкодженого автомобіля DODGE Challenger державний номер НОМЕР_1 , пошкодженого при ДТП 23.06.2021 року дорівнює його ринковій вартості та становить 635742 гривень.

Вказаний висновок не містить відомостей про попередження експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого не висновку та за відмову від дачі такого, а також не зазначено, що він підготовлений для суду, що є порушенням вимог ст. 106 ЦПК України, а тому такий не є експертним висновком в розумінні вимог закону.

Проте, якщо процесуальні вимоги до експертного дослідження не дотримані, суд може оцінювати цей документ як звичайний письмовий доказ (документ, що містить відомості про обставини справи), за умови що він відповідає загальним вимогам до письмових доказів.

Отже, вказаний письмовий доказ, складений суб`єктом підприємницької діяльності, який має кваліфікацію судового експерта відповідно до Наказу Міністерства юстиції України (https://minjust.gov.ua/files/general/2024/12/17/20241217112514-79.pdf), - ОСОБА_6 за замовленням учасника справи – ОСОБА_1 та як висновок спеціаліста є належним та допустимим доказом у розумінні вимог ст. 77, 78 ЦПК України щодо предмета доказування по теперішній справі, яким є розмір завданої автомобілю позивача шкоди.

В світлі наведеного часткового слушними є доводи апеляційної скарги позивача про помилковість врахування судом висновків Великої Палати Верховного Суду у пунктах 65-68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-270цс19, в п. 65-68), в якій зазначено, що "висновок будівельно-технічного експертного дослідження 18 серпня 2014 року не може бути визнаний належним та допустимий доказом", з огляду на наступне.

Так, ст. 106 ЦПК України, передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи.

Частиною 6 ст. 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Разом з тим, у висновку № 7101 від 04.11.2021 не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду.

Враховуючи наведене, суд мав врахувати вказаний висновок саме як письмовий доказ – висновок спеціаліста, а не робити висновок про відсутність будь-яких доказів по справі щодо розміру завданої шкоди.

Вказаний висновок спеціаліста свідчить про те, що визначення ринкової вартості автомобіля DODGE Challenger державний номер НОМЕР_1 з урахуванням аварійних пошкоджень визначається рівною вартості утилізації КТЗ.

Відповідно до п. 8.2 (підпункту в) Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» вартість матеріального збитку (У), завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження, якщо КТЗ неможливо відновити відповідно до технічних вимог виробника. Ринкова вартість транспортного засобу на дату пошкодження (23.06.2021) становить 635742 грн, а вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент ДТП і становить 635742 грн.

Зазначені обставини свідчать про те, що автомобіль DODGE Challenger державний номер НОМЕР_1 , є фізично знищеним, у зв`язку з тим, що його ремонт є технічно неможливим, що слідує з висновку спеціаліста та вартість матеріального збитку визначена за ринковою вартістю автомобіля до дорожньо-транспортної пригоди.

У постановах Верховного Суду від 25.11.2021, 02.12.2021 зазначено, що порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу регламентовано Законом № 1961-ІV, який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.

Довід апеляційної скарги про неврахування вказаного висновку спеціаліста та необхідність відшкодування винуватцем ДТП у повному обсязі завдану позивачу шкоду у розмірі, що перевищує ліміт відповідальності страховика, не може бути взятий до уваги через недоведеність такого розміру, виходячи з такого.

Порядок відшкодування завданої позивачу шкоди мав відбуватися в порядку, визначеному статтею 30 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивачу як власнику автомобіля DODGE Challenger державний номер НОМЕР_1 , який згідно вищенаведеного висновку спеціаліста є фізично знищений, і відшкодуванню винуватцем дійсно підлягає різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди. Такого висновку дійшла Велика Палат Верховного Суду у справі № 125/1216/20 від 14 червня 2023 року.

Права та обов`язки учасників справи закріплені в статтях 43, 49 ЦПК України, згідно з якими учасники справи мають право, зокрема, брати участь у дослідженні доказів, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ст. 12 ЦПК України)

Європейський суд з прав людини роз`яснив, що принцип рівності сторін - це один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 12, частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, що мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

За змістом ст. 77, 78 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У наданому в обґрунтування своїх позовних вимог висновку спеціаліста № 7101 від 04.11.2021 відсутні висновки щодо ринкової вартості належного позивачу автомобіля DODGE Challenger державний номер НОМЕР_1 , з урахуванням пошкоджень, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 23.06.2021.

Стверджуючи про продаж пошкодженого автомобілю за 70000 грн та ставляючи питання про зменшення на цю суму відшкодування з ОСОБА_2 , позивач жодного доказу про реалізацію автівки за таку суму суду не надав.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти і об`єктивності з`ясування фактичних обставин справи та оцінки доказів, що мають важливе значення для правильного вирішення справи.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично-значущих обставин та надання доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного і обґрунтованого рішення.

Аналіз статті 367 ЦПК України свідчить, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції.

Відповідачем ОСОБА_2 в особі свого представника у відзиві на апеляційну скаргу слушно зазначається про відсутність доказів вартості пошкодженого автомобіля DODGE Challenger державний номер НОМЕР_1 , і такий реалізований не як металобрухт, а рахується за іншим власником, і за даними загальнодоступного ресурсу http://www.unda.com.ua/proverka-gosnomer-UA/ НОМЕР_5 / остання операція – 315 – перереєстрація 08.06.2022 на нового власника по договору, укладеному в ТЦС 5141 Одеська область, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5.

Наведеного наданий позивачем висновок спеціаліста № 7101 від 04.11.2021 не спростовує, він є неповним щодо розрахунку страхового відшкодування, в якому не до кінця визначено вартість матеріального збитку, а саме - відсутнє посилання на вартість його утилізаційних залишків (вартість транспортного засобу DODGE Challenger державний номер НОМЕР_1 , після ДТП, яка сталася 23.06.2021), оскільки зазначений транспортний засіб є фізично знищений.

З огляду на реалізацію вказаного ТЗ втрачена можливість оцінки залишків металобрухту, його складових частин, які можливо використовувати для альтернативного застосування (двигу, АКПП, складові заднього мосту – згідно зазначеного висновку спеціаліста), такі не передані завдавачу шкоди або страховику, а реалізовані як транспортний засіб, що свідчить про ненадання позивачем доказів щодо дійсного розміру завданої йому шкоди.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06.10.2026, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено позивачу в залученні до матеріалів справи висновку експерта № 7101-ДОД судової транспортно-товарознавчої експертизи з визначення утилізаційної вартості колісного транспортного засобу автомобіля DODGE Challenger реєстраційий номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталася 23.06.2021, складеного 12 вересня 2026 року судовим експертом Федотовим Ф.В., згідно якого утилізаційна вартість вказаного колісного ТЗ становить 133329 грн.

КЦС ВС у своїй постанові від 24.07.2024 у справі № 646/857/18 роз`яснив апеляційним судам застосування процедури discovery та умови для прийняття нових доказів, а саме – що суд апеляційної інстанції, здійснюючи апеляційний розгляд справи, може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа, з доведених нею поважних причин, не мала можливості подати до суду першої інстанції. Разом з тим, вирішуючи питання стосовно прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, суд апеляційної інстанції зобов`язаний мотивувати свій висновок у відповідній ухвалі або в ухваленому судовому рішенні.

Верховний Суд зазначає, що застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі та підтвердження їх відповідними доказами. Суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції зумовлене поважними причинами (поважність причин повинен довести заявник, який подає такі докази). Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами.

Учасники справи зобов`язані подавати всі наявні в них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Норми ЦПК України надають детальну регламентацію строків подання доказів, що об`єктивно мінімізує можливі випадки зловживання правами у сфері доказування.

Верховний Суд звернув увагу, що зазначена законодавча регламентація відповідає процедурі повного розкриття доказів (discovery). По суті зазначені норми спрямовані на зміщення акценту зі стадії розгляду справи по суті на стадію підготовчого провадження, під час якого і має відбуватися збір процесуального матеріалу і так званий обмін змагальними паперами, що забезпечує розгляд справи в розумні строки. Це свідчить про посилення ролі підготовчого провадження у структурі загального позовного провадження цивільного судочинства в Україні саме в суді першої інстанції.

Зазначене підтверджується численною, сталою і незмінною практикою Верховного Суду, яка наведена в постанові.

Неприпустимим є надання саме позивачем нових доказів в суді апеляційної інстанції задля підсилення власної позиції після отриманого рішення про відмову у задоволенні позову.

Будь-яких доказів поважності причин ненадання вказаного доказу або неможливості його отримання суду позивачем не надано.

Крім того, в даному випадку, зазначаючи, що надана експертиза є додатковою та що вона є невід`ємною частиною експертного дослідження Висновок № 7101 від 04.11.2021, експерт, який заявляв у первісній експертизі про неможливість визначення ринкової вартості КТЗ з урахуванням аварійних пошкоджень, за сплином 5 років вважає можливим оцінити пошкоджений ТЗ та його залишкову вартість, а зроблена ним оцінка у 133329 грн не відповідає заявленій позивачем первісно залишковій вартості ТЗ (металобрухту) у 70000 грн.

Під час постановлення вказаної ухвали апеляційним судом також враховано заперечення третьої особи ОСОБА_3 проти задоволення вказаного клопотання.

Отже, позивачем у строки, встановлені ЦПК України, не надано суду належних, достатніх та допустимих доказів, як то передбачено статтею 81 ЦПК України, і є його процесуальним обов`язком, вартості транспортного засобу DODGE Challenger державний номер НОМЕР_1 після дорожньо-транспортної пригоди, суд же відповідно до вимог частини 1 статті 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Тому колегія суддів вважає, що оскільки автомобіль DODGE Challenger державний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, яка сталася 23.06.2021, згідно висновку спеціаліста № 7101 від 04.11.2021 автотоварознавчого дослідження вважається фізично знищеним, то відповідно до положень пункту 30.2 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач мав право на відшкодування шкоди у вигляді різниці між вартістю автомобіля DODGE Challenger державний номер НОМЕР_1 до та після ДТП, водночас повинен був довести зазначені суми, проте він не виконав своїх процесуальних обов`язків, зокрема, не надав до суду своєчасно належних та допустимих доказів вартості автомобіля після ДТП (доказів вартості зданого в металобрухт транспортного засобу DODGE Challenger державний номер НОМЕР_1 , для визначення вартості транспортного засобу після дорожньо-транспортноїпригоди за ціною металобрухту), що унеможливлює захист його порушених прав за матеріалами цієї справи, тому позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення різниці між матеріальною шкодою та страховим відшкодуванням задоволенню в наведеній частині не підлягають.

Крім того, до уваги слід взяти висновки Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 125/1216/20, зроблені під час вирішення питання про стягнення майнової та моральної шкоди за пошкодження внаслідок ДТП автомобіля, що якщо ремонт автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП вважається економічно необґрунтованим, такий автомобіль вважається фізично знищеним; а тому порядок відшкодування завданої шкоди має відбуватися в порядку, визначеному ст. 30 Закону № 1961-IV, і позивач мав передати залишки транспортного засобу відповідачу як особі, яка відповідає за завдану шкоду, чим набути право отримати від останнього відшкодування шкоди в розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП.

Натомість, позивачем відчужено пошкоджений автомобіль, що унеможливлює до застосування вказані висновки з одночасним стягненням шкоди з винної особи у розмірі, що перевищує страховий ліміт.

Що стосується суми франшизи, яка не оспорюється учасниками процесу, то вона підлягає стягненню з відповідача на користь позивача як безумовна сума, що не відшкодовується страховиком винуватця.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

Апеляційний суд вважає, що рішення суду в оскаржуваній частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – ОСОБА_3 про стягнення різниці між матеріальною шкодою та страховим відшкодуванням слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – ОСОБА_3 про стягнення різниці між матеріальною шкодою та страховим відшкодуванням задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивачки майнову шкоду, задану пошкодженням автомобіля, у розмірі 1000 грн, а в іншій частині позовних вимог – відмовити.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною 1 цієї статті визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що за подання позову позивач сплатила судовий збір у розмірі 4370 грн (т. 1, а.с. 1), а за подання апеляційної скарги - 6551,13 (т. 2, а.с. 68). З огляду на часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 25,12 грн.

Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 08 жовтня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – ОСОБА_3 про стягнення різниці між матеріальною шкодою та страховим відшкодуванням задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_3 ) у відшкодування різниці між матеріальною шкодою та страховим відшкодуванням 1000 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 25,12 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови – 07 жовтня 2026 року

Головуючий М.В. Назарова

Судді: В.А. Коновалова

В.В. Кострицький