Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №522/9284/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1652/26

Номер справи місцевого суду: 522/9284/26

Головуючий у першій інстанції Дерус А. В.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді Кострицького В.В., розглянувши клопотання захисника Сафронюка Павла Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою захисника Сафронюка Павла Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,-

установив:

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2026 року за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, застосовано до неї адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

03.08.2026 захисник Сафронюк П.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся з апеляційною на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2026 року, в якій апелянт просив скасувати постанову Приморського районного суду міста Одеси від 15.06.2026 в частині виду накладеного адміністративного стягнення та ухвалити в цій частині нову постанову, застосувавши до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.

Разом з апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що оскаржувана постанова сторонам та учасникам не вручалась та не направлялась, зі змістом оскаржуваної постанови адвокат Сафронюк П.В. ознайомився 30.07.2026 року в реєстрі судових рішень.

Також просить врахувати той факт, що під час розгляду справи фактично тривала повітряна тривога.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.

За змістом ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об`єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

У своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п. 27 від 26.04.2007 у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України» (ухвала) від 14.10.2003). При визначеності наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об`єктивних причин, які унеможливлювали особу вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова прийнята судом першої інстанції 15.06.2026.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст постанови Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2026 року до реєстру надіслано судом: 15.06.2026, зареєстровано: 16.06.2026 та забезпечено надання загального доступу: 17.06.2026.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була повідомлений належним чином, про дату судового засідання розгляду даної справи про адміністративне правопорушення про, що в протоколі про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 666929, остання під її власний підпис ознайомлено, що судове засіданні відбудеться 15.06.2026 о 10:00 год у Приморському районному суді м. Одеси.

Звертаючись до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2026 року, скаржником будь-яких обставин неможливості звернення з апеляційною скаргою в передбачений законом строк, які були б об`єктивно непереборними в цей період, та не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами не наведено та відповідних доказів не надано.

За таких обставин ОСОБА_1 , будучи обізнаною про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 666929 від 15.05.2026, мала об`єктивну можливість залучити адвоката для захисту своїх прав або особисто інтересуватись про стан відомих їй адміністративних проваджень відносно неї та приймати участь у їх розгляді.

Разом з тим, неучасть ОСОБА_1 під час винесення оскаржуваної постанови, також не є беззаперечними (поважними) підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повинна самостійно цікавитись рухом справи, реалізовувати свої права, гарантовані конституцією України та КУпАП.

Доводи захисника про те, що копія оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не вручалась та не направлялась, а її захисник ознайомився зі змістом судового рішення лише 30.07.2026 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, самі по собі не свідчать про наявність об`єктивних та непереборних обставин, які перешкоджали своєчасному апеляційному оскарженню постанови суду.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 достовірно була обізнана про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції, що підтверджується її власноручним підписом у протоколі про адміністративне правопорушення. Водночас з моменту призначеної дати судового розгляду і до звернення захисника з апеляційною скаргою остання не вживала будь-яких заходів для з`ясування результатів розгляду відомого їй провадження та отримання копії прийнятого судового рішення.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 прибула до приміщення суду у призначений час та очікувала початку судового засідання, однак у подальшому у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги була змушена залишити приміщення суду, також не може бути визнано належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

На підтвердження зазначених обставин апелянтом не надано жодних доказів, зокрема доказів фактичного перебування ОСОБА_1 у приміщенні суду 15.06.2026, звернення її до канцелярії суду, працівників апарату суду чи служби судової охорони щодо з`ясування стану розгляду справи, а також доказів подальшого вжиття нею заходів для отримання інформації про результат розгляду справи.

Сам по собі факт оголошення повітряної тривоги у день судового засідання не свідчить про неможливість протягом усього встановленого законом десятиденного строку з`ясувати результат судового розгляду та реалізувати право на апеляційне оскарження.

Апелянтом не наведено обставин, які б пояснювали, яким чином повітряна тривога саме 15.06.2026 об`єктивно унеможливлювала звернення до суду або перевірку відомостей про прийняте судове рішення у наступні дні.

Посилання захисника на те, що він особисто ознайомився з постановою лише 30.07.2026, також не свідчить про поважність причин пропуску строку, оскільки не містить пояснення причин, з яких особа, притягнута до адміністративної відповідальності, будучи завчасно повідомленою про розгляд справи, упродовж більш ніж місяця не цікавилася результатом її розгляду.

Крім того, до апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку, за винятком документів, що підтверджують повноваження захисника, не додано будь-яких доказів на підтвердження наведених у клопотанні обставин та існування об`єктивних перешкод для своєчасного звернення з апеляційною скаргою.

Отже, наведені у клопотанні обставини мають характер лише тверджень сторони захисту, які належними та допустимими доказами не підтверджені, та не свідчать про існування протягом установленого законом строку таких об`єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення ОСОБА_1 і фактично унеможливлювали своєчасне апеляційне оскарження постанови суду.

Тобто, дослідженні матеріали та обставини справи дають апеляційному суду підстави вважати, що апелянт був обізнаний про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, а тому повинен був проявити зацікавленість результатом розгляду даного протоколу в розумний строк.

З цих підстав, слід зазначити, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція), кожен при вирішенні судом питання щодо його прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 рішення ЄСПЛ) від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Разом з тим, ставлячи питання про поновлення строку, апелянт не вказує про існування в нього об`єктивно обумовлених труднощів чи перешкод, що унеможливили або значно ускладнили апелянту своєчасно цікавитись про стан розгляду справи за відомим йому протоколом про адміністративне правопорушення, що складений відносно нього, та відповідно своєчасно оскаржити судове рішення від 15.06.2026.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що з моменту винесення оскаржуваної постанови пройшло більше півтора місяці, апелянт був обізнаний про складання протоколу відносно неї (а.с.1), про розгляд справи відносно нього сповіщався належним чином, про що свідчить власноручний підпис в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1), отже апеляційний суд вважає, що апелянтом не обґрунтовано належним чином поважних і виключних причин пропуску строку на оскарження постанови судді Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2026 року, а тому в поновленні строку на оскарження зазначеної постанови стороні слід відмовити, а апеляційну скаргу відповідно до вимог ст. 294 КУпАП слід повернути апелянту.

Інших доказів, які свідчать про існування поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та які могли бути підставою для його поновлення, матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає роз`яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторно звернутися з апеляційною скаргою на дану постанову суду з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження та з наданням належних доказів поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Апеляційний суд наголошує, що положеннями ст. 294 КУпАП прямо визначено, що строк на апеляційне оскарження рахується з дня винесення постанови, а не з дня отримання копії судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив:

Відмовити в задоволені клопотання захисника Сафронюка Павла Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження у справі за апеляційною скаргою захисника Сафронюка Павла Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що не позбавляє його права повторно звернутися з апеляційною скаргою на дану постанову суду з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження та з наданням належних доказів поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу захисника Сафронюка Павла Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , повернути особі, яка її подала, разом з доданими до неї матеріалами.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький