Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №522/11019/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1781/26

Номер справи місцевого суду: 522/11019/26

Головуючий у першій інстанції Гаєва Л.В.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Лозко Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання Шахової О.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу захисника Верхоли Ігоря Олеговича, який діє в інтересах ОСОБА_1

на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 06 серпня 2026 року

встановив:

Постановою судді Біляївського районного суду Одеської області від 07 серпня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Вирішено питання щодо судового збору.

Судом встановлено, що 11 травня 2026 року приблизно о 14:20 год ОСОБА_1 допустила ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання свого малолітнього сина – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 11 травня 2026 року приблизно о 14 годині 20 хвилин за адресою: м. Одеса, Привокзальна площа, будинок №2 біля ресторану Макдональдс предметом схожим на газовий балончик забризкав в очі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим спричинив йому фізичний опік кон`юктиви обох очей 1 ступеня.

В апеляційній скарзі захисник Верхола І.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить скасувати постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 06 серпня 2026 року та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

За доводами апеляційної скарги у справі відсутні належні та допустимі докази, які б підвереджували факт розпилення сином ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , газу в обличчя ОСОБА_3 з використанням перцового балончика. Про такі обставини свідчать лише пояснення потерпілого, до яких слід ставитися критично, оскільки він в силу свого віку не несе відповідальності за надання недостовірних свідчень, а також оговорює

ОСОБА_2 через наявність між ними конфлікту, що ставить під сумнів правдивість таких свідчень потерпілого.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала вимоги апеляційної скарги, надала пояснення за доводами апеляційної скарги.

Заслухавши ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Приймаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що її вина у скоєнні інкримінованого правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД№178695 від 02 червня 2026 року, довідкою Багатопрофільного медичного центру Центру мікрохірургії ока від 11 травня 2026 року, пояснення неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 , свідоцтвом про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже під час розгляду справи, законодавець покладає на суд обов`язок, обумовлений з`ясуванням істотних обставин справи, перелік яких регламентовано законом, які слугують правовими підставами (підґрунтям) для прийняття рішення про визнання особи винуватою у скоєнні інкримінованого правопорушення та застосування до неї заходу державного примусу у вигляді накладення стягнення.

За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.

Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.

Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей

Об`єктом цього адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей; незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.

Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини (ч.1 ст. 150 СК України).

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч.4 ст. 155 СК України).

Поняття доказів та джерела їх отримання, визначені ст. 251 КУпАП, зокрема, до таких джерел законодавець відносить протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, відеозапис, інші документи.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №178695 убачається, що: «11 травня 2026 року близько 14:20 год ОСОБА_1 ухилилася від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до свого сина ОСОБА_2 , так як останній, перебуваючи за адресою: Привокзальна площа, 2, поблизу ресторану «McDonald’s» о 14:20 год забризкав в очі ОСОБА_3 , предметом схожим на газовий балончик, чим спричинив хімічний опік кон`юнктиви обох очей I ступеня, що підтверджується медичною довідкою, чим вчинила порушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП».

З довідки, виданої Багатопрофільним медичним центром Центру мікрохірургії ока убачається, що 11 травня 2026 року ОСОБА_3 прибув до кабінету швидкої очної допомоги з приводу хімічного опіку кон`юнктивів обох очей I ступеня у зв`язку з чим потребував амбулаторного лікування.

Із заяви ОСОБА_4 , а також його письмових пояснень, наданих правоохоронцям убачається, що він, як опікун потерпілого ОСОБА_3 , повідомив про заподіяння останньому тілесних ушкоджень, спричинених ОСОБА_2 , який вчинив хуліганські ді, а саме забризкав газовим балоном очі та наніс тілесні ушкодження потерпілому.

Вказані вище обставини під час розгляду справи судом першої інстанції підтвердив потерпілий ОСОБА_3 , який прямо вказав на ОСОБА_2 , як на особу, яка з використанням балончику забризкала йому очі у зв`язку з чим він був вимушений звертатися за допомогою до закладу охорони здоров`я.

Сукупність наведених вище відомостей, поза розумним сумнівом підтверджують факт протиправних дій ОСОБА_2 , унаслідок яких ОСОБА_3 спричинені ушкодження органів зору, у зв`язку з чим він був вимушений звертатися за допомогою до медичного закладу.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність таких обставин, апеляційний суд оцінює критично та відхиляє, як такі, що спростовуються матеріалами справи, яким суд першої інстанції, з висновками якого погоджується апеляційний суд, надав належну правову оцінку.

Отже апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до

ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Порушень судом першої інстанції норм КУпАП під час з`ясування обставин по справі апеляційним судом не встановлено.

За таких обставин, підстав для закриття провадження справи не встановлено, і висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП є вірним.

Підсумовуючи наведене вище апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі за п. 1 ст. 247 КУпАП, з мотивів наведених у скарзі.

Керуючись ст. 294 КУпАП

постановив:

Апеляційну скаргу захисника Верхоли Ігоря Олеговича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 06 серпня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.П. Лозко