Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №503/1703/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1568/26

Номер справи місцевого суду: 503/1703/25

Головуючий у 1-й інстанції Вороненко Д. В.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Лозко Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання Шахової О.В., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката

Шахова В.А.,

розглянувши апеляційну скаргу захисника Шахова Володимира Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1

на постанову судді Кодимсьского районного суду Одеської області від 13 жовтня 2025 року

встановив:

Постановою судді Кодимсьского районного суду Одеської області від 13 жовтня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 172-20 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн. Вирішено питання щодо судового збору.

Судом встановлено, що 08 жовтня 2025 року близько 14 год. 00 хв. командуванням військової частини НОМЕР_1 було виявлено солдата ОСОБА_1 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння на території підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 . В подальшому солдата ОСОБА_1 було доставлено до Подільської міської лікарні, де за результатом медичного огляду у нього було встановлено стан алкогольного сп`яніння (висновок № 248 від 08.10.2025 року об 17:05 годині), таким чином солдат ОСОБА_1 у порушення вимог ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 08.10.2025 року об 14:00 годині виконував обов`язки військової служби в стані алкогольного сп`яніння на території підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 , в умовах особливого періоду та будучи протягом року підданим адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 17220 КУпАП, постановою Кодимського районного суду Одеської області від 07.08.2025 року у справі № 503/1311/25, у зв`язку з чим своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник Шахов В.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить скасувати постанову судді Кодимсьского районного суду Одеської області від 13 жовтня 2025 року та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

За доводами апеляційної скарги справу розглянуто без належного повідомлення ОСОБА_1 про судове засідання. Протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом, оскільки його складено з порушеннями, а саме у графі протоколу «підписи присутніх» містяться дві позначки, підписи виконані невстановленими особами, без зазначення анкетних даних. Протокол про адміністративне правопорушення не містить підстав для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, не вказано службову особу, яка виявила ОСОБА_1 . Усупереч ст. 266-1 КУпАП та п.3 Порядку, під час проведення огляду ОСОБА_1 не залучалася уповноважена посадова особа правоохоронного органу спеціального призначення. Всупереч п.п. 14,15 Порядку, висновок лікаря не було вручено ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не отримував копію оскаржуваної постанови у порядку, передбаченому ст. 285 КУпАП.

В судовому засіданні захисник Шахов В.А. підтримав вимоги апеляційної скарги, надав пояснення за доводами апеляційної скарги.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином .

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд, врахувавши фактичні обставини справи, вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Заслухавши захисника Шахова В.А., перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Строк на апеляційне оскарження, пропущений із поважних причин, може бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи.

При вирішенні питання про можливість поновлення пропущеного процесуального строку, суд має зважати на причини, які слугували перешкодами у реалізації особою права на апеляційне оскарження.

Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд повинен у сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та зазначити, з яких підстав подане скаржником клопотання може бути задоволене.

Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Так, 13 жовтня 2025 року судом прийнято оскаржувану постанову, тому у відповідності до ст. 294 КУпАП перебіг строку на апеляційне оскарження цієї постанови суду розпочався з 14 жовтня 2026 року і закінчився 23 жовтня 2025 року.

З матеріалів справи убачається, що справу розглянуто без участі ОСОБА_1 , відомості, які б свідчили про вручення йому копії оскаржуваної постанови суду у порядку, передбаченому ст. 285 КУпАП у справі відсутні, тому за таких обставин апеляційний суд вважає, що апелянту потрібно поновити строк на апеляційне оскарження, у зв`язку з чим клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню.

Щодо суті апеляційної скарги, апеляційний суд зауважує про таке.

Приймаючи постанову при притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 172-20 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що його вина у скоєнні інкримінованого правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ОД №583 від 08 жовтня 2025 року, висновком щодо результатів медичного огляду №248, письмовими поясненнями ОСОБА_1 .

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Диспозиція ч. 3 ст. 172-20 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, - вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає проходження військової служби (ч. 2,3 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу").

Особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію").

24 лютого 2022 року Указом Президента України N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено, по теперішній час.

Військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ч. 1 ст. 266-1 КУпАП).

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів (ч. 2 ст. 266-1 КУпАП).

У разі незгоди військовозобов`язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (ч. 4 ст. 266-1 КУпАП).

Складення висновків у закладі охорони здоров`я за результатами огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проводиться у присутності посадової особи, уповноваженої на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення (ч. 5 ст. 266-1 КУпАП).

Порядок направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 7 ст. 266-1 КУпАП).

Порядок направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 року N 32 (далі - Порядок).

Цей Порядок визначає процедуру направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів (далі - військовозобов`язані), а також військовослужбовців Збройних Сил (далі - військовослужбовці) для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), та проведення огляду (п. 1 Порядку).

Військовослужбовець/військовозобов`язаний, який відмовився від проведення огляду уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу і тесту або не висловив згоду з його результатами, направляється відповідним командиром (начальником) для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я (п. 8 Порядку)

Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право на проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих держадміністрацій з урахуванням необхідності проведення такого огляду також і в районах ведення бойових дій (п. 9 Порядку) .

Уповноважена посадова особа забезпечує проведення огляду військовослужбовця/військовозобов`язаного у закладі охорони здоров`я (п. 10 Порядку).

Огляд військовослужбовців/військовозобов`язаних у закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби (п. 12 Порядку).

Лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд військовослужбовця/військовозобов`язаного, складає за його результатами акт медичного огляду та висновок (п. 14 Порядку).

Поняття доказів та джерела їх отримання, визначені ст. 251 КУпАП, зокрема, до таких джерел законодавець відносить протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відеозапис, інші документи.

З протоколу про військове адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 172-20 КУпАП серії ОД №583 від 08 жовтня 2025 року убачається, що: «08 жовтня 2025 року близько

14:00 год. командуванням військової частини НОМЕР_1 було виявлено солдата

ОСОБА_1 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння на території підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 . В подальшому солдата ОСОБА_1 було доставлено до Подільської міської лікарні, де за результатом медичного огляду у нього було встановлено стан алкогольного сп`яніння (висновок № 248 від 08 жовтня 2025 року об 17:05 годині). Таким чином солдат

ОСОБА_1 у порушення вимог ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 08.10.2025 року об 14:00 годині виконував обов`язки військової служби в стані алкогольного сп`яніння на території підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 , в умовах особливого періоду, тобто вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП».

Вказаний вище протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності підписав без зауважень, зазначив, що вину визнає.

Доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення не містить підстав для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також не вказано службову особу, яка виявила ОСОБА_1 , спростовуються матеріалами справи.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 було виявлено командування військової частини НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння на території підрозділу цієї військової частини, що відповідно до положень ст. 266-1 КУпАП та Порядку є підставою для направлення військовослужбовця для проведення огляду на стан сп`яніння.

Зазначені вище обставини власними підписами засвідчили свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Саме по собі не зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення конкретної службової особи, яка виявила ОСОБА_1 , не утворює наслідків недопустимості для протоколу, як джерела доказів, як про те зазначає, захисник, оскільки вичерпне коло відомостей, які мають бути відображені та зафіксовані у змісті цього документа, визначені ст. 256 КУпАП, яка не містить умови про обов`язковість зазначення вказаної вище інформації.

Ураховуючи, що особистий огляд речей ОСОБА_1 не проводився, такі не вилучалися для тимчасового зберігання, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, відтак, зважаючи на положення ст. 264 КУпАП, правові підстави для залучення у цьому випадку понятих та зазначення про них відомостей у змісті протоколу про адміністративне правопорушення були відсутні.

З висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08 жовтня 2025 року убачається, що лікарем, який склав цей документ, встановлено факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Цей документ містить підпис ОСОБА_1 , як обстежуваної особи про ознайомлення з результатами огляду, тому апеляційний суд відхиляє посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не було вручено копію висновку щодо результатів медичного огляду та ця обставина перешкодила йому оскаржити результати огляду, оскільки він був ознайомлений зі змістом такого та результатами огляду, проведеного лікарем закладу охорони здоров`я.

Також, апеляційний суд не погоджується з аргументами адвоката про те, що під час проведення огляду ОСОБА_1 , не залучено уповноважену посадову особу правоохоронного органу спеціального призначення.

Системний аналіз ч.4 ст. 266-1 КУпАП та п.п. 8-15 Порядку дає підстави дійти висновку, що законодавець не пов`язує можливість проведення огляду військовослужбовця на стан сп`яніння у закладі охорони за обов`язкової участі уповноваженої посадової особи правоохоронного органу спеціального призначення.

Частиною 5 ст. 266-1 КУпАП обумовлено, що складення висновків у закладі охорони здоров`я за результатами огляду військовослужбовців проводиться, серед іншого, у присутності правоохоронного органу спеціального призначення.

Апеляційний суд зауважує, що складення висновку не є тотожним проведення огляду у закладі охорони здоров`я.

Не зазначення у висновку відомостей про уповноважену посадову особу правоохоронного органу спеціального призначення не свідчить про те, що фактично така особа не була присутня під час проведення огляду ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За висновком ЄСПЛ з огляду на принцип, згідно з яким Конвенція покликана гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними, право на справедливий суд не може вважатися ефективним, якщо клопотання та зауваження сторін не будуть справді "заслухані", тобто належним чином розглянуті судом. У рішеннях судів і трибуналів мають бути належним чином наведені підстави, на яких вони ґрунтуються. Цей обов`язок обґрунтовувати рішення не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, висунутий скаржником, а передбачає, що сторони судового провадження можуть розраховувати на отримання конкретної та чіткої відповіді на аргументи, які є вирішальними для результату цього провадження. Ступінь застосування цього обов`язку обґрунтовувати рішення може змінюватися залежно від характеру рішення та має визначатися з огляду на обставини справи (див. рішення у справі "Мазахір Джафаров проти Азербайджану" (Mazahir Jafarov v. Azerbaijan), заява N 39331/09, пункти 34 і 35, від 02 квітня 2020 року з подальшими посиланнями).

Переглядаючи цю справу апеляційний суд враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема рішення у справі справі "Серявін та інші проти України", де ЄСПЛ зазначав: "ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті".

Апеляційний суд враховує, що розгляд цієї справи проведено без участі

ОСОБА_1 водночас, це не вплинуло на правильність висновку судді про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-20 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості захищати свої інтереси у суді, шляхом подання апеляційної скарги з наведенням мотивів і доводів в обґрунтування власної правової позиції захисту, і це право йому було забезпечено апеляційним судом, шляхом проведення судового засідання за участі його захисника Шахова В.А.

Апеляційним судом створено ОСОБА_1 умови з метою забезпечення реалізації права особисто надати пояснення у судовому засіданні під час апеляційного перегляду справи, однак особа, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання не з`явився, тим самим нівелював можливість надати пояснення за доводами апеляційної скарги особисто.

З огляду на наведене, апеляційним судом було забезпечено ОСОБА_1 реалізацію права бути "почутим", тим самим дотримано гарантії справедливого розгляду справи

Отже апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до

ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Порушень судом першої інстанції норм КУпАП під час з`ясування обставин по справі апеляційним судом не встановлено.

За таких обставин, підстав для закриття провадження справи не встановлено, і висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП є вірним.

Підсумовуючи наведене вище апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі за п. 1 ст. 247 КУпАП, з мотивів наведених у скарзі.

Керуючись ст. 294 КУпАП

постановив:

Клопотання захисника Шахова Володимира Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Кодимсьского районного суду Одеської області від 13 жовтня 2025 року.

Апеляційну скаргу захисника Шахова Володимира Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Кодимсьского районного суду Одеської області від 13 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.П. Лозко