Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №130/1156/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 130/1156/26

Провадження № 33/801/1014/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Грушковська Л. Ю.

Доповідач: Матківська М. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Матківська М. В.,

розглянувши в режимі відеоконференції за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Заборського Олександра Валентиновича,

апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Заборського Олександра Валентиновича

на постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 25 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

Встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 632986, складеного 05 квітня 2026 року о 22 год 01 хв, - водій ОСОБА_1 05 квітня 2026 року о 20 год 45 хв в с. Северинівка по вул. Лісовій керував автомобілем Опель, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Продув алкотестер Драгер 6820, прилад 0819 тест 48., чим порушив п. 2.5 ПДР – відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 25 серпня 2026 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення за вчинене правопорушення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн. в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ухвалення Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 665,60 грн.

В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Заборський О. В., вважаючи постанову суду незаконною та необґрунтованою, такою що ухвалена з порушенням норм процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у протоколі серії ЕПР1 № 632986 зазначено, що ОСОБА_1 «керував у стані алкогольного сп`яніння», пройшов огляд за допомогою Drager 6820 і отримав результат 1,74 проміле. Водночас як порушену норму зазначено пункт 2.5 ПДР України, за яким водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд. Посилання на пункт 2.5 ПДР логічно відповідає обвинуваченню у відмові від огляду, тоді як заборона керувати транспортним засобом у стані сп`яніння міститься у пункті 2.9 «а» ПДР. Отже, словесний опис події, зафіксований результат тесту та наведена норма ПДР не утворюють єдиного, зрозумілого обвинувачення. Суд не вправі усувати цей недолік шляхом самостійної заміни пункту 2.5 ПДР на пункт 2.9 «а» ПДР або шляхом вибору однієї з альтернативних форм правопорушення вже під час ухвалення постанови. Така дія не була б виправленням технічної описки, а означала б зміну юридичної та фактичної конструкції обвинувачення, щодо якої особа не отримала належної можливості підготувати захист.

З наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що за варіантом обвинувачення, який випливає з пункту 2.5 ПДР, склад правопорушення відсутній через фактичне проходження огляду. Перехід же до іншої форми частини першої статті 130 КУпАП, тобто керування у стані сп`яніння, вимагав від суду не лише змінити межі обвинувачення, а й окремо перевірити факт первинного керування, процедуру отримання результату та всі заперечення щодо його допустимості. Наданий судовий акт не свідчить, що така перевірка була проведена.

Крім того, після отримання показника 1,74 проміле поліцейські не поставили ОСОБА_1 чіткого питання про те, чи погоджується він із результатом, не зафіксували його однозначної відповіді та не запропонували пройти огляд у закладі охорони здоров`я саме у зв`язку з отриманим показником. Попередня загальна пропозиція обрати місце огляду, висловлена до застосування Drager, не замінює процесуальної дії після отримання конкретного результату, адже лише після оголошення показника особа може усвідомлено визначити, чи визнає його та чи потребує медичної перевірки.

Також первинний факт самостійного керування транспортним засобом у зазначений у протоколі час належними доказами не підтверджено, час, місце та послідовність подій у процесуальних документах викладені суперечливо, а суд не мав права компенсувати недоліки доказування припущеннями або самостійним виправленням обвинувачення.

29 вересня 2026 року до суду надійшли клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Заборського О. В.: клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщеннями суду з використанням власних технічних засобів; клопотання про повне дослідження доказів в матеріалах справи; клопотання про визнання процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння неналежною; клопотання про визнання протоколу про адміністративне правопорушення неналежним доказом по справі; клопотання про зупинення розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції при здійсненні підготовки справи до розгляду вирішив задовольнити: клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Заборського О. В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщеннями суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Заборський О. В. доводи викладені у апеляційній скарзі підтримав, просить її задовольнити. Подані клопотання підтримав. Не заперечив розпочати розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 та просить задовольнити його клопотання про зупинення розгляду справи.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку 22 вересня 2026 року повідомлення у додаток «Viber» (а. с. 127).

Відповідно до частин 5 і 6 статті 294 КУпАП апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Апеляційним судом враховується, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, згідно ч. 3 ст. 268 КУпАП, а апеляційний перегляд справи має бути здійснений протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду, згідно ч. 4 ст. 294 КУпАП.

Розглянувши решту заявлених клопотань сторони захисту апеляційний суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Щодо клопотання про зупинення судового розгляду.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності до вимог закону.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ст. 246 КУпАП порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення у районних, районних у містах, міських чи міськрайонним судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено право суду (судді) зупиняти провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 124 КУпАП, за обставин, наведених захисником у його клопотанні.

При цьому, якщо певні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону).

Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» № 2201-IX від 14 квітня 2022 року, який набрав законної сили 01 травня 2022 року законодавцем були внесені зміни у чинний Кримінальний процесуальний кодекс України щодо зупинення кримінального провадження: ч. 1 ст. 335 КПК України викладено в такій редакції: «1. у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору».

У КУпАП такі зміни цим законом не були внесені. Це свідчить про те, що законодавець мав на меті врегулювати виключно питання щодо зупинення кримінального провадження в умовах воєнного стану.

Зокрема, це обумовлено тим, що статус обвинуваченого відрізняється від статусу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Так, відповідно до КПК України участь обвинуваченого у розгляді кримінального провадження є обов`язковою. На відміну від провадження у справах про адміністративні правопорушення, де визначено, що участь особи є обов`язковою тільки при розгляді справ про адміністративні правопорушення, що передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 КУпАП.

Стаття 130 КУпАП до цього переліку не входить.

Враховуючи наведене, застосувати норми КПК України до правовідносин, у даній справі, за аналогією закону не є можливим.

Крім цього, строки притягнення до кримінальної відповідальності є більш тривалими, ніж строки накладення адміністративного стягнення та порядок їх обчислення є різним. Так, у КУпАП не передбачено можливості зупинення строків накладення адміністративного стягнення, а сплив такого строку, навіть за наявності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, є безумовною підставою для закриття провадження у справі.

Отже, чинним КУпАП передбачено лише можливість зупинення строків розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо) (ч. 4 ст. 277 КУпАП).

Відповідно до ст. 6 ЄСПЛ кожна особа має право на розгляд її справи упродовж розумного строку судом встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти неї обвинувачення.

В той же час, згідно з положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 2 цієї статті не передбачена обов`язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи про притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , забезпечено право на захист шляхом участі захисника в розгляді даної справи з метою захисту його інтересів під час судового розгляду справи.

З огляду на викладене, апеляційний суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника Заборського О. В. про зупинення провадження у справі.

Щодо клопотань про повне дослідження доказів, наявних у матеріалах провадження, визнання процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння неналежною та визнання протоколу про адміністративне правопорушення неналежним доказом у справі, апеляційний суд зазначає, що такі клопотання не потребують окремого вирішення, оскільки фактично стосуються оцінки доказів та встановлення обставин, що входять до предмета апеляційного перегляду.

Апеляційний суд під час перегляду справи досліджує матеріали провадження в повному обсязі, всебічно та об`єктивно оцінює кожний доказ окремо та їх сукупність, з`ясовуючи, зокрема, належність і допустимість протоколу про адміністративне правопорушення та дотримання встановленого порядку проведення огляду на стан сп`яніння. Учасники провадження мають можливість надавати пояснення та брати участь у дослідженні доказів відповідно до прав, передбачених главою 21 КУпАП.

За результатами такої оцінки апеляційний суд надає відповідні правові висновки щодо належності та допустимості зазначених доказів. У разі встановлення істотних порушень порядку складення протоколу або проведення огляду на стан сп`яніння відповідні обставини будуть враховані при вирішенні питання про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення та, за наявності передбачених законом підстав, можуть зумовити закриття провадження у справі. За таких обставин підстав для окремого задоволення заявлених клопотань немає.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Заборського О. В., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованими ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За правилами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, на виконання вимог зазначених статей 245, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно вимог статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2.9. (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за два самостійні склади адміністративного правопорушення: керування транспортним засобом у стані сп`яніння, що полягає у порушенні пункту 2.9 (а) ПДР, та відмову водія від проходження огляду у встановленому порядку, що є порушенням пункту 2.5 ПДР.

Суд першої інстанції, за наслідками розгляду справи, дійшов висновку, що зафіксована о 21:02 відмова ОСОБА_1 від проходження огляду та його подальша згода о 21:44:45 пройти огляд за допомогою Drager є послідовними у часі подіями, які не виключають одна одну. Наступна згода особи на проходження огляду не спростовує встановленого судом факту того, що на попередні пропозиції працівника поліції пройти огляд особа відмовилася.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 632986 від 05 квітня 2026 року вбачається, що водій ОСОБА_1 05 квітня 2026 року о 20 год 45 хв в с. Северинівка по вул. Лісовій керував автомобілем Опель, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Продув алкотестер Драгер 6820, прилад 0819 тест 48., чим порушив п. 2.5 ПДР – відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів (а. с. 1).

Апеляційний суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення є не лише одним із джерел доказів у справі, а й процесуальним документом, яким визначаються межі пред`явленого особі адміністративного обвинувачення. Саме в межах зазначених у протоколі фактичних обставин та правової кваліфікації має здійснюватися судовий розгляд. При цьому особа повинна мати реальну можливість знати, у вчиненні якого саме діяння та за порушення яких конкретно вимог закону її притягають до адміністративної відповідальності, і відповідно здійснювати свій захист.

За таких обставин посилання суду першої інстанції на те, що зафіксована о 21:02 відмова ОСОБА_1 від проходження огляду та його подальша згода о 21:44:45 пройти огляд за допомогою Drager є послідовними в часі подіями, які не виключають одна одну, є помилковим у контексті цієї справи, оскільки ОСОБА_1 у межах встановленого законом порядку та строку пройшов огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.

Відтак інкриміноване працівниками поліції порушення пункту 2.5 ПДР, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо виживання лікарських засобів, зафіксоване у протоколі про адміністративне правопорушення, не узгоджується з фактичними обставинами справи.

На переконання апеляційного суду, за умови, коли особі інкримінується відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, одночасне встановлення факту такої відмови та документально підтвердженого факту проходження особою відповідного огляду є взаємовиключним. Інакше кажучи, особа не може одночасно вважатися такою, що відмовилася від проходження огляду, і такою, що цей огляд фактично пройшла. За таких обставин протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 632986 від 05 квітня 2026 року не може бути визнаний належним та достатнім доказом вини ОСОБА_1 у порушенні пункту 2.5 ПДР.

Отже, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні пункту 2.5 ПДР України не ґрунтується на сукупності належних, допустимих та достатніх доказів, а встановлені судом обставини фактично виходять за межі пред`явленого особі адміністративного обвинувачення, визначеного протоколом про адміністративне правопорушення.

Оскільки протокол про адміністративне правопорушення, складений 05 квітня 2026 року відносно ОСОБА_1 , не відповідає вимогам закону – він не може бути підставою для притягнення останнього до відповідальності за ч. 1 статті 130 КУпАП.

Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За наведених обставин, враховуючи те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 632986 від 05 квітня 2026 року є недопустимим доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 1 статті 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

постановив:

У задоволенні клопотання захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Заборського Олександра Валентиновича про зупинення провадження у справі – відмовити.

Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Заборського Олександра Валентиновича – задовольнити.

Постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 25 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддяМ. В. Матківська