Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №742/5082/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/3352/26

Єдиний унікальний № 742/5082/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

у складі головуючого судді Давидчука Д.П.,

за участю секретаря судового засідання Сумцової Т.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції сторін.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Позовні вимоги мотивує тим, що з 05.08.2016 по 18.09.2024 перебувала у шлюбі з відповідачем, від якого сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Діти проживають з матір`ю в м. Прилуки. Відповідач систематичної фінансової допомоги на їх утримання не надає, хоча забезпечення дітей є затратним через значні витрати на базові потреби, а також лікування, навчання та розвиток (зокрема лікування травми хребта та підготовка до школи ОСОБА_5 , заняття з логопедом, навчання в гімназії № 14 і секція футболу Данила, що підтверджується відповідними довідками).

Середні місячні витрати на одну дитину складають 14 000 грн. Виходячи з принципу рівності обов`язків батьків, половину цієї суми — 7 000 грн на місяць за кожну дитину — повинен сплачувати батько.

Враховуючи, що відповідач є працездатним і має можливість надавати допомогу, позивач просить стягувати з нього аліменти на утримання двох дітей у твердій грошовій сумі по 7 000 грн на кожну дитину щомісячно, з індексацією відповідно до закону, від дня подання позову до їх повноліття.

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 вересня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження.

Згідно з ч. 1 ст.24 4ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Відтак, суд 08.10.2026 перейшов до стадії ухвалення рішення.

ІІІ. Позиції сторін.

Позивач в судове засідання не з`явилася, проте попередньо подала письмову заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав.

Позивачем у позовній заяві зазначене місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 .

За вказаною адресою Відповідачу рекомендованим повідомленням направлено ухвалу про відкриття провадження у справі, з викликом його в судове засідання.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18.09.2024(а.с.6-7).

Відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8зв).

Згідно з витягами з реєстру територіальної громади, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані та проживають ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 20.07.2020 року по теперішній час, малолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 10.07.2020 року по теперішній час, та малолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 19.11.2021 року по теперішній час(а.с.9-11).

Згідно з довідкою № 424 від 04.09.2026 року, виданою лікарем ОСОБА_8 , малолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходиться на диспансерному обліку з діагнозом: компресійний перелом тіла 1-го поперекового хребця, та йому рекомендовано нагляд ортопеда, масаж i ЛФК(а.с.12).

Згідно з довідкою № 423 від 04.09.2026 року, виданою лікарем ОСОБА_8 , малолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться на диспансерному обліку з діагнозом: розлад розвитку мовлення і мови, та йому рекомендовано консультацію сурдолога, заняття з педагогом-дефектологом, логопедом i психологом(а.с.14).

Згідно з довідкою № 01-55/83 від 10.09.2026 року, виданою директором Центру творчості дітей та юнацтва Прилуцької міської ради Чернігівської області Савченко Т., малолітній ОСОБА_7 , 2021 року народження, дійсно навчається (відвідує заняття) у Центрі творчості дітей та юнацтва Прилуцької міської ради Чернігівської області у 2026/2027 навчальному році в групі раннього розвитку дитини(а.с.13).

Згідно з довідкою № 01-16/92 від 09.09.2026 року, виданою директором Прилуцької гімназії № 14 Прилуцької міської ради Чернігівської області Правдивцем М., малолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчається у 1 класі Прилуцької гімназії № 14 Прилуцької міської ради Чернігівської області з 01 вересня 2026 року(а.с.15).

Згідно з довідкою № 177 від 04.09.2026 року, виданою директором закладу спеціалізованої позашкільної освіти «Дитячо-юнацька спортивна школа Прилуцької міської ради Чернігівської області» Харченком В., малолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно відвідує навчально-тренувальні заняття на відділенні футбол Прилуцької ДЮСШ з 01 вересня 2026 року(а.с.16).

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 pоку № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст.. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину встановлені у ст.. 181 СК України. Так, за загальним правилом, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Згідно із ст. 181 цього Кодексу, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 СК України встановлені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

З роз`яснень, викладених у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 вбачається, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК, аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

Відповідно до п. 1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-Х1І від 27.02.1991р. та яка набула чинності для України 27.09.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави - учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно з ст.18 Конвенції, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

VІ. Висновки суду.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відтак, у них виник спільний обов`язок утримувати дітей.

Сімейний кодекс України виходить із принципу рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживають діти.

Судова практика містить висновки про те, що факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не належить до переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини (відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 755/14148/18 та від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20).

При вирішенні питання про спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дітей, суд виходить з того, що відповідач є батьком, а позивач — матір`ю малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з матір`ю, здобувають освіту, проходять необхідні курси лікування та реабілітації, що потребує значного фінансового забезпечення для їх повноцінного розвитку, проте відповідач належної фінансової допомоги на їх утримання у достатньому обсязі не надає. При цьому відповідач є особою працездатного віку, має можливість надавати таку допомогу дітям, про що свідчить інформація з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів № 3416412 від 08.10.2026, додана до матеріалів справи, згідно з якою джерелами доходів ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є, зокрема, ФОП ОСОБА_9 (код 101 — заробітна плата), Управління соціального захисту населення Прилуцької міської ради, а також ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «КІС» ТАК.

Оцінюючи надані відомості про доходи, суд зауважує, що із заробітної плати платника на користь неповнолітніх дітей може бути стягнуто не більше 70% від його загального доходу. Відповідно до частини 3 статті 70 Закону України «Про виконавче провадження», загальний розмір усіх примусових утримань під час стягнення аліментів на неповнолітніх дітей не може перевищувати 70 відсотків від чистого заробітку боржника, навіть якщо судом присуджено фіксовану виплату. Цей процесуальний ліміт системно пов`язаний зі статтею 184 Сімейного кодексу України, яка дозволяє призначати аліменти у твердій грошовій сумі (наприклад, через мінливий дохід платника), але зобов`язує виконавців враховувати матеріальний стан особи, щоб сума примусового стягнення не залишала її без засобів до існування. Базою для захисту прав у таких правовідносинах виступають статті 15 та 16 Цивільного кодексу України, які гарантують кожному право на судовий захист свого майнового інтересу, що дає платнику законну підставу оскаржити дії державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо нарахована тверда сума боргу призводить до незаконного відрахування понад установлений 70-відсотковий поріг.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення аліментів у розмірі 7000,00 грн на кожну дитину, суд, зважаючи на реальні і розумні потреби дітей у матеріальному утриманні, а також оцінивши надані докази та матеріальний стан сторін, доходить висновку про часткове задоволення позову. Суд вважає за необхідне стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі по 5000,00 грн на кожну дитину щомісячно, починаючи від дня подання позовної заяви і до досягнення дітьми повноліття, що забезпечить баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів.

Саме такий розмір аліментів суд вважає необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку та покриття базових потреб дітей.

Крім того, відповідно до статей 192,201 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду, не є сталим і може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1ст. 191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. У відповідності до п.1 ч.1ст.430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

VІІ. Розподіл судових витрат.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

За таких обставин позивач у справі про стягнення аліментів звільнений від сплати судового збору, що є підставою для стягнення із відповідача в порядку ст. 141, 142 ЦПК України 1331,20 грн. судового збору в дохід держави.

Керуючись вищевикладеним, на підставі ст.ст. 12, 13, 81, 258-259, 263, 264, 265, 280-285, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити частково.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 грн., починаючи з 11.09.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 грн., починаючи з 11.09.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Визначити, що розмір аліментів підлягає щорічній індексації відповідно до ч. 2 ст. 184 Сімейного кодексу України

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1331,20 грн судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць звернути до негайного виконання.

Копію заочного рішення направити відповідачам в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду.

Відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення до суду апеляційної інстанції лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Через неявку всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України), а датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 08.10.2026

Суддя Дмитро ДАВИДЧУК