Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №740/4472/26 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/4472/26

Провадження № 2/740/3072/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Карпуся І.М.,

із секретарем судового засідання Кубрак Н.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду із позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 491008984 від 09.08.2019 у сумі 30152,91 грн., судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09.08.2019 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір № 491008984 , за умовами якого банк надав відповідачу кредит у сумі 16526,03 грн., строком до 12.08.2022, а останній зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 39,90%.

Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, проте ОСОБА_1 зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконував.

17.05.2021 було укладено договір № 2 відповідно до якого АТ «АЛЬФА-БАНК» відступило на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491008984.

18.05.2021 було укладено договір № 18-05/21 відповідно до якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491008984 .

10.01.2023 укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі й до відповідача за договором № 491008984.

Станом на день звернення до суду заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором № 491008984 складає 30152,91 грн., з яких: 14927,15 грн.- заборгованість за тілом кредиту, 14876,99 грн. – заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги, 348,77 грн. – борг за штрафом/пенею.

Ухвалою судді 04.09.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали подати відзив та роз`яснено сторонам право звернутися до суду з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Положеннями п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 ст. 6 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» визначено, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою: 1) створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом; 2) ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою.

Станом на час розгляду справи місце проживання відповідача ОСОБА_1 зареєстроване в АДРЕСА_1 , на яку позивачем згідно вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України надіслано копії позову з додатками, а судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення - копію ухвали про відкриття провадження у справі, який повернутий з відміткою "адресат відсутній".

За правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, що зареєстроване у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом враховується правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 по справі 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідачем не подано заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, заяву щодо розгляду справи із повідомленням сторін, відзиву, заперечення, повідомлення іншої адреси свого проживання.

Інші заяви, клопотання сторін станом на час розгляду справи відсутні, у зв`язку з чим відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини, і дійшов наступного висновку.

Встановлено, що 09.08.2019 ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» та оферту на укладання з АТ «Альфа-Банк» угоди про надання кредиту №491008984, за умовами якої: тип кредиту - кредит готівкою, сума кредиту 16526,03 грн., процентна ставка 39,9% річних, тип ставки - фіксована, строк кредиту – 36 місяців, дата повернення кредиту - 12.08.2022

Додатком № 1 до Угоди про надання кредиту № 491008984 є підписаний сторонами графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки (а.с.51-52)

Факт отримання відповідачем кредитних коштів за договором № 491008984 у сумі 16526,03 грн. та часткове погашення ним кредиту підтверджується меморіальним ордером № 2970887 та випискою по рахунку за період із 09.08.2019 по 17.05.2021, наданою АТ «СЕНС БАНК» на виконання ухвали суду про витребування доказів.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, у зв`язку із порушенням умов кредитного договору № 491008984 від 09.08.2019 станом на 17.05.2021 заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Альфа-Банк» склала 22793,67 грн., що складається із заборгованості: за кредитом - 14927,15 грн., за відсотками – 7517,75 грн., по штрафам – 348,77 грн.

17.05.2021 було укладено договір факторингу № 2, відповідно до якого АТ «АЛЬФА-БАНК» відступило на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі й до ОСОБА_1 за договором № 491008984 .

18.05.2021 укладено договір факторингу № 18-05/21, відповідно до якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491008984 .

Отримавши право вимоги до відповідача, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» продовжило нарахування відсотків за кредитом до закінчення строку кредитування, внаслідок чого станом на 10.01.2023 заборгованість ОСОБА_1 за договором №491008984 склала 30152,91 грн., з яких: 14927,15 грн. – за тілом кредиту, 14876,99 – за відсотками, 348,77 грн. – за пенею (а.с.50)

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі й до ОСОБА_1 за договором № 491008984 .

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» станом на 04.08.2026 заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем складає 30152,91 грн., з яких: 14927,15 грн. – за тілом кредиту, 14876,99 – за відсотками, 348,77 грн. – за пенею (а.с.49зворот).

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 530 ЦК України встановлює, що якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 1048 ЦК України передбачає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст.1077 ЦК України зазначено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримав кредит у ПАТ «Альфа-Банк», яке виконало свої обов`язки за договором №491008984 від 09.08.2019 та надало відповідачу кредит, однак останній належним чином не виконував свої зобов`язання за договором, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 30152,91 грн. Позивач набув права грошової вимоги за вказаним кредитним договором до відповідача на підставі Договору факторингу № 10-01/2023 від 10.01.2023.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду у встановленому порядку заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву на позов, доказів щодо обставин, які ураховуються при визначенні розміру суми заборгованості, у зв`язку з чим несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням цих процесуальних дій, в даному випадку - ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, позов ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Судом встановлено, що позивачем укладено договір з Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 (а.с. 10зворот-12).

Згідно заявки на надання юридичної допомоги №317 від 04.07.2026 та витягу з акта № 24 про надання юридичної допомоги від 31.07.2026, вартість послуг Адвокатського об`єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» по супроводу примусового стягнення заборгованості із ОСОБА_1 становить 13000 грн. (а.с.8).

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постанові від 22.03.2023 у справі № 758/6113/19 Верховний Суд зазначив, «що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу)».

Виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи складність справи, що така розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, наявність сталої судової практики в такій категорії справ, обсяг виконаних адвокатом робіт, ціну позову, суд дійшов висновку про неспівмірність заявленої суми судових витрат на правничу допомогу у розмірі 13000 грн., а тому сума витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до 3000 грн.

При зверненні до суду позивачем сплачено 2662,40 грн. судового збору, тому вказана сума, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12,81,89,141, 263-265, 272,274-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, адреса: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, заборгованість за договором № 491008984 від 09.08.2019 у розмірі 30152 грн. 91 коп., понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн., а всього стягнути з нього 35815 (тридцять п`ять тисяч вісімсот п`ятнадцять) грн. 31 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.М. Карпусь