Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №740/2217/26 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/2217/26

Провадження № 2/740/1904/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Роздайбіди О.В.,

при секретарі Дьоміній Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У квітні 2026 року ТОВ «Таліон плюс» звернулося до Ніжинського міськрайонного суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 99993,10 грн, 2662,40 грн судового збору та 5000,00 грн витрат на правову допомогу.

Позовна заява обґрунтована тим, що 22.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 341862467 у формі електронного документу, відповідно до якого відповідач отримала від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитні кошти (з урахуванням усіх траншів) у розмірі 33125,00 грн.

Відповідно до умов договору відповідач, ознайомившись із істотними умовами оферти, надав згоду (акцепт) на укладення договору шляхом направлення повідомлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», яке підписано відповідно до абз. 2 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме ввела у спеціальному полі під офертою, яка містить істотні умови договору, одноразовий ідентифікатор, натиснувши іконку «відправити/підписати».

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника НОМЕР_1 , яку позичальник вказала при оформленні кредиту. Відповідач не виконала умови договору, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 99993,10 грн, з яких: 33123,44 грн – заборгованість по кредиту, 66869,66 грн – заборгованість по процентам за користування кредитом.

У подальшому 23.09.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги за договором факторингу № МВ-ТП/54 ТОВ «Таліон плюс». Таким чином, ТОВ «Таліон плюс» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Ухвалою суду від 29.05.2026 у даній справі відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в заявах до суду просила судовий розгляд провести за відсутності, визнала позовні вимоги частково, а саме не заперечувала проти задоволення позову в частині заборгованості по тілу кредиту, врахувати сплачену нею незаконно нараховану комісію у розмірі 1987,50 грн в заборгованість по тілу кредиту, а також визнає відсотки нараховані первиним кредитором у розмірі 19801,21 грн та зменшити витрати на правничу допомогу, так як завищений розмір.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

22.02.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем укладений електронний договір кредитної лінії №341862467, предметом якого є 15200 грн, строк кредитування до 1826 днів (дисконтний період 30 днів до 24.03.2025), базова процентна ставка – 357,70% річних, або 0,98% за кожен день користування кредитом, тип процентної ставки – фіксована. Вказаний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором UJFD.

У подальшому між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ОСОБА_1 було підписано ряд додаткових угод щодо надання кредитодавцем позичальнику траншів в межах погодженого договором кредитного ліміту, а саме: 03.03.2025 – про надання траншу в розмірі 2500 грн, 04.03.2025 – про надання траншу в розмірі 400 грн, 05.03.2025 – в розмірі 950 грн, 07.03.2025 – в розмірі 700 грн, 12.03.2025 – в розмірі 2550 грн, 14.03.2025 – в розмірі 2100 грн, 15.03.2025– в розмірі 5100 грн, 19.03.2025 – в розмірі 1150 грн, 24.03.2025 – в розмірі 500 грн, 05.04.2025 – в розмірі 1975 грн.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за кредитним договором № 341862467 від 22.02.2025 виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому Кредитним договором, що підтверджується платіжними дорученнями (заявою) на переказ та зарахування грошових коштів на банківську картку НОМЕР_2 отримувача ОСОБА_1 підтвердженнями щодо здійснення переказу грошових коштів виданими ТОВ«ПрофітГід», довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про ініціювання платіжних операцій по перерахунку кредитних коштів позичальнику, випискою з АТ «ПУМБ» по рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 ..

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором № 341862467 від 22.02.2025, сума заборгованості ОСОБА_1 за період з 22.02.2025 по 23.09.2025 склала: 33125 грн – тіло кредиту, 54674,15 – проценти, 1987,50 грн- комісія, 16561,72 грн – неустойка, відповідачем сплачено в рахунок заборгованості 36862 грн.

23.09.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/54, згідно з яким право вимоги щодо стягнення заборгованості з боржників, указаних у відповідних Реєстрах прав вимоги було відступлено позивачу.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги від 23.09.2025 та розрахунку заборгованості, позивач набув права грошової вимоги до відповідача на суму 69486,37 грн., з яких: 33123,44 грн – за тілом кредиту, 19801,21 грн – за процентами, 16561,72 грн - неустойка.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон плюс» продовжило нарахування відсотків за кредитним договором № 341862467 від 22.02.2025, і станом на 16.02.2026 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за період з 23.09.2025 по 15.02.2026 склала 116554,82 грн., з яких: 33123,44 грн – заборгованість за тілом кредиту, 66869,66 грн – за процентами, 16561,72 грн - неустойка.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надсилало відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги за договором № 341862467, у якому зазначено, що право вимоги за вказаним договором перейшло до ТОВ «Таліон плюс».

ТОВ «Таліон плюс» надсилало на електронну адресу ОСОБА_1 зазначену ним у кредитному договорі, повідомлення про дострокове розірвання кредитного договору № 341862467 від 22.02.2025, у зв`язку з простроченою заборгованістю за вказаним кредитним договором.

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно статті 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, кредитний договір № 341862467 від 22.02.2025 був укладений в електронній формі.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Докази на підтвердження недійсності вищезазначеного кредитного договору відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 цього Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором

Із урахуванням викладеного між сторонами виникли правовідносини, згідно положень ст.ст. 526, 599, 629, 1054 ЦК України.

Згідно зі ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно із ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Судом ураховується, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд погоджується з наявним у справі розрахунком заборгованості, виконаним позивачем в межах узгодженого сторонами строку кредитування за узгодженими процентними ставками, оскільки він здійснений у відповідності до умов кредитного договору.

Відповідач не скористався своїми процесуальними правами та не надав до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування задля спростування заявлених позовних вимог, а відтак несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням відповідних процесуальних дій.

Водночас, позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості у сумі 99993,10 грн, з яких: 33123,44 грн – прострочена заборгованість за кредитом, 66869,66 грн. – прострочена заборгованість за процентами.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідачкою не надано суду доказів, які б спростовували докази, надані позивачем, щодо розміру заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, суд вважає, що позивачем надано достатньо доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, тому позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача.

Із врахуванням задоволення позову та сплати позивачем 2662 грн 40 коп судового збору відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», на користь позивача підлягає стягненню із відповідача суми сплаченого судового збору.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Судом встановлено, що позивачем 02.12.2024 укладено договір про надання правової допомоги №5 з адвокатським об`єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій» та Додаткову угоду №3106 від 14.04.2026.

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 14.04.2026 адвокатське об`єднання надало позивачу правову допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , вартість послуг визначена в сумі 5000 грн.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, суд дійшов висновку про неспівмірність заявленого розміру судових витрат на правничу допомогу у сумі 5000 грн, а тому сума витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до 3000 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованість за договором № 341862467 від 22.02.2025 у розмірі 99993 (дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто три) гривні 10 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору та 3000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», місцезнаходження за адресою: м. Чернігів, вулиця Жабинського, буд. 13, код ЄДРПОУ – 39700642.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя О. В. Роздайбіда