Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №739/769/26 — Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Суд: Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №739/769/26

Суддя: Чепурко В. В.

Справа № 739/769/26

Провадження № 2/739/559/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 жовтня 2026 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Чепурка В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Лукаш Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

1. Описова частина

Стислий виклад позицій учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (далі – позивач), діючи через свого представника – Паладич А., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №1428171 від 07 лютого 2024 року в розмірі 58 500 грн. 00 коп.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до вказаного договору відповідач отримав від ТОВ «Слон Кредит» кредит у розмірі 6 000 грн. 00 коп. на строк 360 днів. Договір було укладено в електронній формі, відповідач підписав його шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. У подальшому 15 липня 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та позивачем було укладено договір факторингу, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, у результаті чого виникла прострочена заборгованість у розмірі 58 500 грн. 00 коп., з яких: 6 000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту, 49 500 грн. 00 коп. заборгованість за процентами та 3 000 грн. 00 коп. заборгованість за штрафом, пенею, яка й підлягає стягненню на користь позивача.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, при цьому в позовній заяві міститься її клопотання про розгляд справи без її участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча викликався до суду належним чином, зокрема як шляхом надіслання повістки про виклик за адресою його проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, так і шляхом опублікування оголошення про виклик на офіційному веб-сайті Судової влади України. За таких обставин, відповідно до пункту 4 частини сьомої статті 128, статті 130 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду. При цьому останній заяв по суті справи та про розгляд справи без його участі до суду не подав.

Заяви та клопотання учасників справи

Інших заяв та клопотань від представників позивача та відповідача не надходило.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 22 травня 2026 року судом відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у справі, при цьому роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов та заперечення, а позивачу, у разі подання відповідачем відзиву, право подати відповідь на відзив, а також визначено необхідні для вчинення вказаних дій строки.

У зв`язку з розглядом справи у порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, те, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, у судове засідання не з`явився і відзиву на позов не подав, беручи до уваги позицію представника позивача, суд ухвалив здійснити розгляд справи за наявними у матеріалах справи доказами з постановленням заочного рішення.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється без участі сторін у справі, на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи

Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено, 07 лютого 2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту №1428171 відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 6 000 грн. 00 коп. на 360 днів зі сплатою зниженої процентної ставки у розмірі 0,375% на день, яка застосовується у разі сплати відповідачем першого платежу до 08 березня 2024 року згідно визначеного графіку та стандартної процентної ставки у розмірі 2,5% на день, яка застосовується у разі невиконання умови щодо сплати вказаного платежу (а.с. 8-12).

Вказаний договір був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису, шляхом використання одноразового пароля-ідентифікатора В161 (а.с. 11) та шляхом обміну електронними повідомленнями, що передбачено положеннями статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також узгоджується з висновками Верховного Суду, які містяться у постанові, винесеній 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19.

Пунктом 2.1 договору було передбачено, що кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с. 8).

Згідно повідомлення ТОВ «ПЕЙТЕК» від 14 серпня 2025 року ТОВ «Слон Кредит» на ім`я відповідача 07 лютого 2024 року перерахувало кошти в сумі 6 000 грн. 00 коп. (а.с. 22).

Отже, ТОВ «Слон Кредит» належним чином виконало свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором №1428171 щодо надання кредиту.

Як вбачається, незважаючи на визначені договором порядок та строки повернення кредиту відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконавав, здійснив лише один платіж на сплату кредиту 08 березня 2024 року на суму 675 грн. 00 коп., які були зараховані в рахунок погашення процентів, у зв`язку з чим, згідно розрахунку, складеного представником ТОВ «Слон Кредит» станом на 01 лютого 2025 року виникла заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 58 500 грн. 00 коп., з яких: 6 000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту, 49 500 грн. 00 коп. заборгованість за процентами та 3 000 грн. 00 коп. заборгованість за штрафом, пенею (а.с. 20-22).

Суд погоджується з наведеним вище розрахунком лише в частині розміру заборгованості за тілом кредиту.

Стосовно нарахованих за кредитним договором штрафних санкцій у розмірі 3 000 грн. 00 коп. суд зазначає наступне.

Так, пунктом 6.4 вказаного вище кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання / неналежного виконання зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів відповідачу нараховується штраф у розмірі 900 грн. 00 коп. на четвертий день невиконання чи неналежного виконання зобов`язань та 66 грн. 00 коп. за кожен день порушення свого зобов`язання, починаючи з п`ятого дня порушення зобов`язання.

Відповідач дійсно порушив свої зобов`язання щодо повернення отриманих кредитних коштів та сплати відсотків за вказаними вище кредитним договором.

Водночас, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, на території України було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та продовжує діяти на даний час.

У зв`язку з викладеним відповідач на період дії в Україні воєнного стану звільняється від сплати штрафу за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором №1428171 у розмірі 3 000 грн. 00 коп. і вказаний штраф має бути списаний кредитодавцем. Відповідно доводи останнього про стягнення з відповідача зазначеного штрафу є необґрунтованими.

Оцінюючи доводи позивача про наявність у відповідача станом на 01 лютого 2025 року за кредитним договором №1428171 заборгованості зі сплати процентів у розмірі 49 500 грн. 00 коп., суд враховує наступне.

Так, на момент укладення вказаного вище кредитного договору сторонами у справі дійсно було погоджено сплату відповідачем зниженої процентної ставки у розмірі 0,375% на день у разі сплати першого платежу до 08 березня 2024 року та стандартної процентної ставки у розмірі 2,5% на день.

Відповідач здійснив 08 березня 2024 платіж на виконання своїх зобов`язань у розмірі 675 грн. 00 коп., тобто розмірі, який передбачений графіком, у зв`язку з чим до 08 березня 2024 року включно йому мали нараховуватися проценти за ставкою 0,375% на день.

Суд зазначає, що 24 грудня 2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ (далі – Закон України №3498-ІХ), яким, серед іншого, внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII (далі – Закон України №1734-VIII).

Так, частиною п`ятою статті 8 Закону України №1734-VIII, яка визначає реальну річну процентну ставку, денну процентну ставку та загальну вартість кредиту для споживача, передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому пунктом 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №1734-VIII було передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Отже, з 09 березня 2024 року до 21 квітня 2024 року, відповідач був зобов`язаний сплачувати проценти у розмірі 2,5% на день, а з 22 квітня по 19 серпня 2024 року включно розмір денної процентної ставки не може перевищувати – 1,5%, а з 20 серпня 2024 року розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%.

Вирішуючи питання щодо розміру процентів, які відповідач був зобов`язаний сплачувати за кредитним договором №1428171 суд, з урахуванням викладеного вище, зазначає, що за період з 07 лютого по 08 березня 2024 року, тобто протягом перших 31 дня користування кредитними коштами відповідач був зобов`язаний сплачувати 0,375% на день, або ж загалом 11,625% (31 х 0,375%).

При цьому за період з 09 березня по 21 квітня 2024 року, тобто протягом наступних 44 днів, відповідач був зобов`язаний сплачувати 2,5% на день, або ж загалом 110% (44 х 2,5%).

За період з 22 квітня по 19 серпня 2024 року, тобто протягом наступних 120 днів, відповідач був зобов`язаний сплачувати 1,5% на день, або ж загалом 180 % (120 х 1,5%).

З 20 серпня 2024 року по 01 лютого 2025, тобто протягом решти 166 днів відповідач був зобов`язаний сплачувати 1% на день, або ж загалом 166% (166 х 1%).

Відповідно за період користування кредитним коштами згідно кредитного договору №1428171 з 07 лютого 2024 року по 01 лютого 2025 року відповідач зобов`язаний сплатити 467,625% (11,625% + 110% + 180% + 166%) від суми заборгованості.

Отже, розмір процентів, які відповідач зобов`язаний сплати згідно вказаного кредитного договору за період з 07 лютого 2024 року по 01 лютого 2025 року становить 28 057 грн. 50 коп. (6 000 грн. 00 коп. х 467,625%).

Оскільки 08 березня 2024 року відповідач сплатив 675 грн. 00 коп. в рахунок погашення процентів за кредитним договором, розмір заборгованості за процентами становить 27 382 грн. 50 коп. (28 057 грн. 50 коп. – 675 грн. 00 коп.).

15 липня 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та позивачем було укладено договір факторингу №01.02-23/25, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором, що підтверджується копією договору факторингу, реєстром боржників до вказаного договору, та платіжною інструкцією про перерахування коштів на виконання зазначеного договору факторингу (а.с. 23-28).

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належний йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першою статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом статті 516 ЦПК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до частини другої статті 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки в ході судового розгляду встановлено, що у відповідача за кредитним договором №1428171 від 07 лютого 2024 року виникла заборгованість у розмірі 33 382 грн. 50 коп. (6 000 грн. 00 коп. + 27 382 грн. 50 коп.), при цьому право вимоги за вказаним договором на час розгляду справи належить позивачу, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову частково та стягнення зазначеної заборгованості з відповідача на користь позивача. При цьому в задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Судові витрати

Позивачем здійснено судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662 грн. 40 коп. при цьому відповідачем судові витрати не здійснювалися.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1 519 грн. 27 коп. (33 382 грн. 50 коп. х 2 662 грн. 40 коп. / 58 500 грн. 00 коп.).

На підставі викладеного, керуючись статтями 81-83, 141, 258-259, 263-268, 273, 280-289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1428171 від 07 лютого 2024 року в розмірі 33 382 (тридцять три тисячі триста вісімдесят дві) гривні 50 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судові витрати у розмірі 1 519 (одна тисяча п`ятсот дев`ятнадцять) гривень 50 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, який має право подати її до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У випадку залишення ухвалою суду заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачем шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду у загальному порядку в тридцятиденний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», ЄДРПОУ – 37616221, місцезнаходження: м. Київ, вул. Іллінська, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В.В. Чепурко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua