Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №750/7070/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/7070/26

Провадження № 2/750/3561/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Сапона А.В.

секретар судового засідання Потапенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

26.06.2026 ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» звернулося до суду, через систему «Електронний суд», із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №010/0356/82/91880845 від 05 серпня 2019 року в розмірі 154221,60 грн, судового збору в сумі 2662,40 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 11200,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.08.2019 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №010/0356/82/91880845, відповідно до умов якого банк відкриває клієнту картковий рахунок в гривні, випускає та надає клієнту платіжну карту, а також забезпечує проведення розрахунків за операціями здійсненими з використанням платіжної карти або їх реквізитів відповідно до правил платіжних систем, правил і тарифів на ведення та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб. Розмір поточного кредитного ліміту кредитування на дату початку кредитування 43000 грн, строк кредиту 48 місяців, який може бути продовжено, проценти за користування кредитом в розмірі 45,00% річних.

Надалі право грошової вимоги до відповідача неодноразово відступалося іншим фінансовим установам, а саме: 09.04.2020 р. - від АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» (договір №114/2-31-F); 07.10.2025 р. - від ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» до ТОВ «Санфорд Капітал» (договір №1/07/10).

У свою чергу відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, станом на 07.10.2025 р. заборгованість становить: залишок простроченого кредиту в сумі 55152,24 грн, залишок прострочених процентів в сумі 99069,36 грн, що разом становить 154221,60 грн.

На підставі вище зазначеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 154221,60 грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 11 200,00 грн.

Ухвалою судді від 10.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, позовній заяві просив розгляд справи здійснювати без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує, а також 19.08.2026 від представника позивача надійшло клопотання аналогічного змісту.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця його проживання. Рекомендований лист з копією ухвали про відкриття провадження та судовою повісткою про виклик до суду на 21.08.2026 о 10:15 год. був отриманий 19.07.2026 ОСОБА_1 та 21.08.2026 від нього надійшла заява про відкладення розгляду справи, тоді як рекомендований лист, про виклик відповідача в судове засідання, призначене на 07.10.2026 о 08:30 год. повернутий до суду із зазначенням причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідач відзиву на позов не подав.

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Суд на підставі ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення, відповідно до статей 223, 280, 281 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Судом установлено, що 05.08.2019 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» №010/0356/82/91880845, відповідно до якого банк відкриває клієнту картковий рахунок в гривні, випускає та надає клієнту платіжну карту, а також забезпечує проведення розрахунків за операціями здійсненими з використанням платіжної карти або їх реквізитів відповідно до правил платіжних систем, правил і тарифів на ведення та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб. Розмір поточного кредитного ліміту кредитування на дату початку кредитування 43000 грн, строк кредиту 48 місяців, який може бути продовжено, проценти за користування кредитом в розмірі 45,00% річних.

ОСОБА_1 власноруч підписав паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка» 02.08.2019 а також розписку про отримання картки, підтвердивши таким чином, що отримав та ознайомився з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, отримав всі пояснення, необхідні для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, отримавши платіжну картку НОМЕР_1 у непошкодженому стані.

Відповідач належним чином не виконував кредитних зобов`язань у зв`язку з чим, станом на 07.10.2025 сформувалась заборгованість перед Банком за Кредитним договором №010/0356/82/91880845 від 02.08.2019 в розмірі 154221,60 грн, з яких: 55152,24 грн. залишок простроченого кредиту, 99069,36 грн. залишок прострочених процентів.

В подальшому право вимоги за вказаним правочином неодноразово відступалося іншим фінансовим установам, а саме:

09.04.2020 - між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» укладено договір відступлення права вимоги №114/2-31-F. Також, між сторонами укладено ряд додаткових угод до договору відступлення права вимоги №114/2-31-F від 09.04.2020, а саме: 25.09.2020 додаткова угода №2, якою сторони продовжили строк дії договору до 09.10.2021 (включно); 08.10.2021 додаткова угода №5, якою сторони продовжили строк дії договору до 09.04.2022 (включно);

11.09.2025 між ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» та ТОВ «Санфорд Капітал» укладено попередній договір відступлення прав вимоги №11/09/2025;

07.10.2025 між ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» та ТОВ «Санфорд Капітал» укладено договір відступлення права вимоги №1/07/10.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників від 07.10.2025 р. до договору відступлення права вимоги №1/07/10 від 07.10.2025 р. до ТОВ «Санфорд Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №010/0356/82/91880845 від 02.08.2019 в розмірі 154221,60 грн.

Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а зміст договору становлять умови, визначені сторонами та погоджені ними, а також обов`язкові умови, передбачені законом.

Судом установлено, що 02.08.2019 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №010/0356/82/91880845 в паперовій формі шляхом підписання відповідачем заяви про відкриття карткового рахунку та надання кредиту, паспорта споживчого кредиту власноручно у відділенні банку.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строки та в порядку, визначені договором.

Укладеним сторонами договором погоджено фіксовану процентну ставку у розмірі 45,00 % річних, що відповідає вимогам ст. 1056-1 ЦК України.

Матеріалами справи підтверджується належне виконання первісним кредитором своїх зобов`язань за договором, а саме випуск та надання платіжної картки ОСОБА_1 з встановленим лімітом на дату початку кредитування у сумі 43000 грн, що свідчить про реальність правовідносин та фактичне набуття відповідачем статусу боржника.

Разом із тим відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 07.10.2025 утворилась заборгованість у загальному розмірі 154221,60 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 55152,24 грн та заборгованості за процентами у сумі 99069,36 грн.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості узгоджується з умовами кредитного договору, містить деталізацію нарахувань та відповідає обсягу переданого права вимоги. Будь-яких доказів неправильності такого розрахунку, контррозрахунку або доказів погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою шляхом відступлення права вимоги, при цьому до нового кредитора переходять усі права первісного кредитора в тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу цих прав.

Судом установлено, що право вимоги за кредитним договором №010/0356/82/91880845 було послідовно відступлено: від АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» на підставі договору №114/2-31-F від 09.04.2020 з додатковими угодами, а в подальшому - від ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» до ТОВ «Санфорд Капітал» на підставі договору відступлення права вимоги №1/07/10 від 07.10.2025.

Надані договори відступлення, додаткові угоди та витяг з реєстру боржників підтверджують безперервність переходу права вимоги, належну індивідуалізацію боржника та обсяг заборгованості, що виключає сумніви щодо правонаступництва позивача. Отже, суд приходить до висновку, що ТОВ «Санфорд Капітал» є належним кредитором у спірному зобов`язанні та має право на судовий захист свого порушеного права.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а одностороння відмова від його виконання не допускається.

Оскільки факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, правомірність переходу права вимоги до позивача та наявність непогашеної заборгованості підтверджені належними і допустимими доказами, які відповідачем не спростовані, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Санфорд Капітал» заборгованості у розмірі 154221,60 грн у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати, які відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 2662 гривні 40 копійок.

Крім цього, згідно статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №607/14338/19-ц від 01.12.2021.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Верховний Суд у постанові від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19 роз`яснив, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

З урахуванням викладеного вище, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Отже, зміст наведених норм законодавства вказує на те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду №810/3213/16 від 04.08.2020, № 640/15803/19 від 05.08.2020.

У постанові від 24.01.2019 у справі №910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Із матеріалів справи вбачається, що правнича допомога ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» надавалася на підставі договору про надання правничої допомоги №1/04 від 01.04.2024 року адвокатським об`єднанням «АЛЬЯНС ДЛС» в особі адвоката Маслюженко Миколи Павловича.

Представником позивача надано суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу договір про надання правничої допомоги №1/04 від 01.04.2024 року; акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги (Додаток №3 до Договору про надання правничої допомоги №1/04 від 01.0.2024) без дати та не заповнений; вартість послуг (прейскурант), який є додатком №2 до Договору про надання правничої допомоги №1/04 від 01.0.2024, відповідно до якого визначено та погоджено вартість надання послуг по стягненню заборгованості з боржників, яка має враховуватись при визначення суми гонорару за надання послуг.

Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду та участі адвоката у її розгляді, зокрема розгляду справи без участі останнього відповідно до заявленого клопотання, обсягом виконаних адвокатом робіт (за відсутності в акті приймання-передачі послуг з правничої допомоги переліку (опису) послуг, наданих за Договором про надання правничої допомоги №1/04 від 01.04.2024), часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 525, 526, 530, 533, 543, 611, 625, 1050, 1054 ЦПК України, статтями 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 280-288, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №010/0356/82/91880845 від 02.08.2019 року у розмірі 154221 (сто п`ятдесят чотири тисячі двісті двадцять одну) гривню 24 копійки.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» судовий збір у сумі 2662 гривень 40 копійок, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А.В. Сапон