Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №745/634/26 — Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 745/634/26

Номер провадження 3/728/974/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд у складі

головуючого судді – Сороколіта Є.М.,

за участі:

секретаря судового засідання – Кирути Л.І.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 (м. Мена) Корюківського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_2 , не працюючого, до адміністративної відповідальності не притягався,

за частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також – КУпАП),

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про таке.

І. Опис фактичних обставин, встановлених судом.

1. ОСОБА_1 (далі також – Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності) 13 вересня 2026 року о 22 год 23 хв, перебуваючи за місцем проживання в АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство, а саме застосував фізичну силу – хапав за руку та вдарив рукою по голові, чим викликав біль, тривожність та страх у своєї падчериці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІІ. Рух справи.

2. Після надходження адміністративних матеріалів 02.10.2026 до Бахмацького районного суду (далі також – Суд), які згідно з постановою Чернігівського апеляційного суду від 25.09.2026 № 745/634/26, були передані для розгляду у зв`язку із задоволенням відповідного до подання Сосницького районного суду Чернігівської області від 18.09.2026 № 01-23/254/2026, їх розгляд було призначено на 07.10.2026 у судовому засіданні о 16 год 45 хв.

ІІІ. Позиція Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

3. У судове засідання, призначене на 07.10.2026 о 16 год 45 хв, Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з`явився, причини неявки не повідомив.

4. За змістом положень статті 268 КУпАП неявка належним чином повідомленої особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи за її відсутності.

ІV. Досліджені докази.

5. На підтвердження вини Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення Суду надано такі докази, передбачені статтею 251 КУпАП, які були досліджені безпосередньо у судовому засіданні:

- протокол про адміністративне правопорушення від 13.09.2026 серії ВАД № 940019;

- рапорт інспектора з інформаційної підтримки Нагорного І.І. відділення поліції № 1 (м. Мена) Корюківського РУП ГУНП в Чернігівській області від 14.09.2026, яким підтверджується виклик працівників поліції за заявою ОСОБА_2 ;

- заява ОСОБА_3 , щодо здійснення перевірки по факту вчинення домашнього насильства відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_2 від 13.09.2026;

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 13.09.2026;

- письмові пояснення ОСОБА_3 від 13.09.2026;

- письмові пояснення ОСОБА_2 від 13.09.2026;

- диск з відеозаписом.

V. Оцінка Суду.

6. Перш за все, стосовно поінформованості Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, Суд відмічає, що після надходження адміністративних матеріалів Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, повідомлялася про судові засіданні шляхом телефонограми та направлення судового виклику поштовим відправленням.

7. Разом з тим, ужиті заходи не сприяли досягненню мети забезпечення участі в судовому засіданні Особи, що притягається до адміністративної відповідальності, хоча останні прямо та беззаперечно у своїй сукупності указують на те, що Особа, що притягається до адміністративної відповідальності була поінформована про цей процес, який здійснюється, однак бажання приймати у ньому безпосередню участь, не дивлячись про обізнаність у його здійсненні, не виявила.

8. Пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини (далі також – Конвенція), ратифікованої Законом України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” від 17.07.1997 № 475/97-ВР передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

9. Розумність тривалості провадження повинна оцінюватись, у розрізі практики ЄСПЛ окресленої ним у його рішеннях, відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливості для заявника питання, що розглядається (див., з-поміж багатьох інших, рішення у справі “Фрідлендер проти Франції”, [GC], № 30979/96, пункт 43, ECHR 2000-VII).

10. При цьому сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

11. Як наслідок, ураховуючи поінформованість ОСОБА_1 про даний процес, як і про дату, час та місце його здійснення, Суд, при відсутності у особи з певних своїх причин та міркувань стійкого бажання приймати участь в цьому процесі, уважає таку поведінку останньої своїм особистим вільним користуванням власними правами на власний розсуд.

12. Більш того, Суд вважає, що ним виконано процесуальний обов`язок повідомлення Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду цієї справи.

13. Щодо суті вчиненого правопорушення, оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись виключно законом і правосвідомістю Суд наголошує на тому, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в діях (бездіяльності) такої особи складу та події адміністративного правопорушення.

14. Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

15. Суд нагадує, що частина перша статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

16. Кваліфікуючою ознакою вищезгаданого адміністративного правопорушення виступає його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

17. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” від 07.12.2017 № 2229-VIII (далі також – Закон № 2229-VIII) домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

18. Пунктом 17 статті 1 вказаного Закону передбачено, що фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

19. Окрім того, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

20. При цьому згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону № 2229-VIII під дитиною, яка постраждала від домашнього насильства розуміють особу, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

21. Вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що передбаченими статтею 251 КУпАП:

- рапортом інспектора з інформаційної підтримки ОСОБА_4 відділення поліції № 1 (м. Мена) Корюківського РУП ГУНП в Чернігівській області від 14.09.2026, яким підтверджується виклик працівників поліції за заявою ОСОБА_2 ;

- заявою ОСОБА_3 , щодо здійснення перевірки по факту вчинення домашнього насильства щодо її неповнолітньої доньки ОСОБА_2 від 13.09.2026;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 13.09.2026, в яких він зазначив, що 13.09.2026 приїхав із заробітків з м. Ічня, зайшовши додому побачив свою співмешканку ОСОБА_3 у п`яному вигляді, в будинку був безлад, ця картина його розлютила і він почав лаятись на останню, в подальшому за неї заступилася його падчерка ОСОБА_2 , після чого він вхопив її за руку та відштовхнув в сторону;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 13.09.2026, в яких вона зазначила, що в останній час між нею та її співмешканцем ОСОБА_1 виникають суперечки на ґрунті ревнощів і під час останньої, яка відбулася 13.09.2026 близько 22 год 00 хв, ОСОБА_1 почав на неї кричати та потягнув її дитину за руку;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 13.09.2026, в яких вона зазначила що 13.09.2026 близько 22 год 00 хв вони з матір`ю лягли спати, до них підійшов ОСОБА_1 взяв її за руку та потягнув з ліжка, після чого остання хотіла втекти з будинку, але ОСОБА_1 вдарив її рукою по обличчю, після чого вона втекла на вулицю та викликала поліцію;

- диском з відеозаписом.

22. У цьому контексті Суд відмічає, що беззаперечним є той факт, що сімейні відносини повинні бути побудованими на засадах справедливості, добросовісності та розумності, взаємоповаги та відповідно до моральних засад суспільства.

23. За змістом положень статей 150, 151 Сімейного кодексу України батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства. Зокрема, забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

24. Додатково Суд нагадує, що до ознак домашнього насильства можна віднести умисність дій (з наміром досягнення бажаного результату), спричинення шкоди, порушення прав і свобод людини, а також значну перевагу сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

25. За таких обставин дії ОСОБА_1 є нічим іншим, як проявом надмірного тиску на дитину та намаганням перевагою у фізичній силі досягти запланованої мети.

26. Також у протоколі про адміністративне правопорушення від 13.09.2026 серії ВАД № 940019 зафіксовані обставини вчинення правопорушень, вони узгоджуються із іншими дослідженими доказами.

27. Отже, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного характеру (ляпаси, стусани, штовхання), внаслідок чого була завдана шкода фізичному здоров`ю неповнолітньої потерпілої.

VІ. Накладення адміністративного стягнення.

28. Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП не встановлено.

29. Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП не встановлено.

30. Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення за частиною другою статті 173-2 КУпАП, Суд, відповідно до статті 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, приймаючи до уваги відсутність обставин, що як пом`якшують адміністративну відповідальність, так і таких, що її обтяжують, вважає за доцільне застосувати до громадянина ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 45 (сорока п`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 765 грн 00 коп. (сімсот шістдесят п`ять гривень 00 копійок), яке є достатнім для виховання вищезазначеної особи, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як ним, так і іншими особами.

31. Підстави для застосування іншого, більш м`якого або більш суворого стягнення, відсутні.

32. Окрім того, відповідно до статті 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” чи Законом України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”.

33. Враховуючи факт вчинення домашнього насильства вперше, відсутність відомостей про застосування термінового заборонного припису, Суд не вважає за необхідне направляти Особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, для проходження корекційної програми для осіб, які вчинили домашнє насильство.

34. Відповідно до статті 40-1 КУпАП та статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI з Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню на користь держави судовий збір.

35. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 9, 23, 33, 173-2, 247, 276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд, –

П О С Т А Н О В И В :

1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

2. Призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 45 (сорока п`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 765 грн 00 коп. (сімсот шістдесят п`ять гривень 00 копійок).

3. Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн 60 коп (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Строк пред`явлення постанови до виконання становить 3 (три) місяці з моменту набрання нею законної сили.

Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, такий штраф стягується у подвійному розмірі штрафу визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Суддя

Бахмацького районного суду Сороколіт Євген Миколайович