Суд: Бахмацький районний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 05 жовтня 2026 р.
Справа: №728/2361/26
Суддя: Сороколіт Є. М.
Єдиний унікальний номер 728/2361/26
Номер провадження 3/728/893/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 жовтня 2026 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд у складі
головуючого судді – Сороколіта Є.М.,
за участі:
секретаря судового засідання – Кирути Л.І.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за статтями 124 та частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також – КУпАП),
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про таке.
І. Опис фактичних обставин, встановлених судом.
1. ОСОБА_1 (далі також – Водій або Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності) інкримінується, що останній, 31 серпня 2026 року о 09 год 30 хв, в м. Бахмач по вул. Соборності, буд. 6, керуючи автомобілем MERCEDES-BENZ 200Е, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з велосипедом під керуванням ОСОБА_2 , який виїжджав з вул. Шевченка, чим порушив пункт 12.1 Правил дорожнього руху (далі також – ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України “Про Правила дорожнього руху” від 10.10.2001 № 1306, а саме не врахував безпечної швидкості руху, особливостей вантажу та стану транспортного засобу. При дорожньо-транспортній пригоді автомобіль та велосипед отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, травмованих немає.
2. Також Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, 31 серпня 2026 року о 09 год 30 хв, в м. Бахмач по вул. Соборності, буд. 6, керував автомобілем MERCEDES-BENZ 200Е, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України “Про Правила дорожнього руху” від 10.10.2001 № 1306.
3. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у закладі охорони здоров`я, а саме лікарем-наркологом КНП “БАХМАЦЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ|,| та підтверджується висновком медичного закладу № 7 від 31.08.2026
4. Згадане правопорушення має ознаку повторності, оскільки ОСОБА_1 раніше притягався до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, згідно з постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22.10.2025 № 159/4338/25 (провадження № 3/159/2091/25).
5. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане 06.11.2021.
ІІ. Рух справи.
6. Після надходження матеріалів до Бахмацького районного суду (далі також – Суд), їх розгляд було призначено на 06.10.2026 у судовому засіданні об 11 год 00 хв.
ІІІ. Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
7. У судове засідання з розгляду адміністративних матеріалів, призначене на 06.10.2026 об 11 год 00 хв, Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з`явився, причини неявки не повідомив.
8. За змістом положень статті 268 КУпАП неявка належним чином повідомленої особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи за її відсутності.
ІV. Досліджені докази.
9. На підтвердження вини Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення Суду надано такі докази, передбачені статтею 251 КУпАП, які були досліджені безпосередньо у судовому засіданні:
- протоколи про адміністративне правопорушення від 31.08.2026 серії ЕПР 1 № 759694, серії ЕПР 1 №759709;
- довідка від 02.09.2026 № 109572-2026, видана відділенням поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане 06.11.2021;
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 31.08.2026, якими підтверджується факт ДТП;
- заява ОСОБА_2 від 31.08.2026 щодо відсутності претензій в зв`язку з тим, що після ДТП тілесних ушкоджень вона не отримала, медичної допомоги не потребує;
- рапорт інспектора-чергового відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області від 31.08.2026, яким підтверджується виклик працівників поліції за заявою гр.Цибульської, в ході відпрацювання якого було встановлено факт скоєння ДТП за адресою по вул. Шевченка, буд. 8 в м.Бахмач;
- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП “БАХМАЦЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ” Бахмацької міської ради |від 31.08.2026 № 7;
- копія постанови Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22.10.2025 № 159/4338/25 (провадження № 3/159/2091/25) з відміткою про набрання законної сили 12.11.2025 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік;
- довідка від 01.09.2026 № 109379-2026, якою підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу 1700 грн та позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік;
- довідка від 02.09.2026 № 109571-2026, згідно якої, інформація про транспортний засіб MERCEDES-BENZ 200Е, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в базі ІПНП “Цунамі” відсутня;
- два диски з відеозаписом.
V. Оцінка Суду.
А) Загальні зауваження.
10. Перш за все, стосовно поінформованості Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, Суд відмічає, що після надходження адміністративних матеріалів Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, повідомлялася про судові засіданні шляхом направлення судової повістки за адресою указаною в протоколі, а також шляхом публікації оголошення про виклик на сайті місцевого суду.
11. Разом з тим, ужиті заходи не сприяли досягненню мети забезпечення участі в судовому засіданні Особи, що притягається до адміністративної відповідальності, хоча останні прямо та беззаперечно у своїй сукупності указують на те, що Особа, що притягається до адміністративної відповідальності була поінформована про цей процес, який здійснюється, однак бажання приймати у ньому безпосередню участь, не дивлячись про обізнаність у його здійсненні, не виявила.
12. Пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини (далі також – Конвенція), ратифікованої Законом України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” від 17.07.1997 № 475/97-ВР передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
13. Розумність тривалості провадження повинна оцінюватись, у розрізі практики ЄСПЛ окресленої ним у його рішеннях, відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливості для заявника питання, що розглядається (див., з-поміж багатьох інших, рішення у справі “Фрідлендер проти Франції”, [GC], № 30979/96, пункт 43, ECHR 2000-VII).
14. При цьому сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
15. Як наслідок, ураховуючи поінформованість ОСОБА_1 про даний процес, як і про дату, час та місце його здійснення, Суд при відсутності у особи з певних своїх причин та міркувань стійкого бажання приймати участь в цьому процесі, уважає таку поведінку останньої своїм особистим вільним користуванням власними правами на власний розсуд.
16. Більш того, Суд вважає, що ним виконано процесуальний обов`язок повідомлення Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду цієї справи.
17. Щодо суті вчиненого правопорушення, оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись виключно законом і правосвідомістю Суд наголошує на тому, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в діях (бездіяльності) такої особи складу та події адміністративного правопорушення.
18. Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В) Щодо правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
20. Положеннями статті 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, у тому числі, за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
21. Об`єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки на транспорті.
22. Об`єктивна сторона полягає, серед іншого, у вчиненні будь-яких порушень правил дорожнього руху, за наслідком яких завдається матеріальна шкода.
23. Зокрема, згідно з положеннями пункту 12.1 ПДР водій, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
24. Додатково Суд зауважує, що, на його переконання, у випадку виникнення ДТП за участю декількох водіїв, наявність чи відсутність у їх діях складу правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, потребує встановлення причинного зв`язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них (якщо такі мали місце) та наслідками, що настали, тобто з`ясування ступеня участі (внеску) кожного з них у спричинення протиправного наслідку.
25. У тому числі, на таку особливість у правозастосуванні відповідних норм орієнтував Пленум Верховного Суду України у постанові від 23.12.2005 № 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті.
26. Зокрема, у пункті 7 цієї постанови роз`яснено, що у випадках, коли передбачені статтею 286 Кримінального кодексу України суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з`ясовувати характер порушень, які допустив кожний з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. Виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом.
27. Також це питання висвітлювалося Верховним Судом України при перегляді судових рішень. Зокрема, у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2014 року, справа № 5-18кс14, зазначено, що у випадку виникнення дорожньо-транспортної події за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їхніх діях складу злочину, передбаченого відповідними частинами статті 286 КК України, потребує встановлення причинного зв`язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, тобто з`ясування ступені участі (внеску) кожного з них у спричиненні злочинного наслідку.
28. Адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, є правопорушенням з матеріальним складом і вважається закінченим з моменту настання наслідку у виді матеріальної шкоди.
29. Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
30. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, як з пояснень ОСОБА_1 вбачається, що така пригода трапилася на перехресті вулиць Соборності та Шевченка у м. Бахмачі, коли він рухався по вул. Соборності, по головній дорозі в напрямку до залізничного переїзду і побачив як велосипедистка переїжджає йому дорогу. Він намагався загальмувати та здійснив виїзд на зустрічну смугу з метою об`їзду перешкоди, однак повністю уникнути зіткнення йому не вдалося.
31. Оглянутим у судовому засіданні відеозаписом фіксації обставин правопорушення (файли PSS-20260831-092929UTC+0300.mp4, PSS-20260831-093929UTC+0300.mp4 та PSS-20260831-094437UTC+0300.mp4) також підтверджується, що дорожньо-транспортна пригода відбулася на перехресті доріг.
32. Більш того, на 08 хв 12 сек відеозапису фіксації обставин правопорушення, що відповідає часовій позначці 31/08/2026 09:37:45 (файл PSS-20260831-092929UTC+0300.mp4) вбачається, що на перехресті доріг вулиць Соборності та Шевченка у м. Бахмачі, велосипедист, яка попередньо рухалася по вул. Шевченка в напрямку залізничного переїзду, маючи перешкоду з права у виді транспортного засобу MERCEDES-BENZ 200Е, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , продовжує свій рух без зниження швидкості
У цьому контексті Суд нагадує, що згідно з вимогами пунктів 1.4, 1.5 ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
33. Також відповідно до пункту 1.10 ПДР:
- безпечна швидкість – швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах;
- видимість у напрямку руху – максимальна відстань, на якій з місця водія можна чітко розпізнати межі елементів дороги та розміщення учасників руху, що дає змогу водієві орієнтуватися під час керування транспортним засобом, зокрема для вибору безпечної швидкості та здійснення безпечного маневру;
- головна дорога – дорога з покриттям відносно ґрунтової та або , що позначається знаками 1.22, 1.23.1, 1.23.2, 1.23.3, 1.23.4, 2.3. Наявність на другорядній дорозі покриття безпосередньо перед перехрестям не прирівнює її за значенням до перехрещуваної;
- дати дорогу – вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість;
- дорожні умови – сукупність факторів, що характеризують (з урахуванням пори року, періоду доби, атмосферних явищ, освітленості дороги) видимість у напрямку руху, стан поверхні проїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), а також її ширину, величину похилів на спусках і підйомах, віражів і заокруглень, наявність тротуарів або узбіч, засобів організації дорожнього руху та їх стан;
- дорожня обстановка – сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом;
- маневрування (маневр) – початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з`їзд з проїзної частини, рух заднім ходом;
- небезпека для руху – зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об`єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку;
- оглядовість – об`єктивна можливість бачити дорожню обстановку з місця водія;
- перевага – право на першочерговий рух стосовно інших учасників дорожнього руху;
- перешкода для руху — нерухомий об`єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об`єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу;
- перехрестя – місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території;
- смуга руху – поздовжня смуга на проїзній частині завширшки щонайменше 2,75 м, що позначена або не позначена дорожньою розміткою і призначена для руху нерейкових транспортних засобів.
34. Відповідно до пункту 10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
35. У даному випадку, на переконання Суду, до умов виникнення дорожньо-транспортної пригоди можна віднести ймовірне недотримання швидкісного режиму у межах населеного пункту водієм транспортного засобу MERCEDES-BENZ 200Е, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , однак, за відсутності складеної схеми дорожньо-транспортної пригоди з точним визначенням організації руху на перехресті, напрямками руху учасників, місця зіткнення транспортних засобів, та інших слідів дорожньо-транспортної пригоди, а також моменту виникнення небезпеки для руху, Суд не може “поза розумним сумнівом”, що саме недотримання швидкісного режиму у межах населеного пункту перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з фактом його настання та наслідками, а не порушення вимог Розділу 16 ПДР – “ПРОЇЗД ПЕРЕХРЕСТЬ”.
36. Окремо Суд наголошує, що не зважаючи на часткове визнання Особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, своє вини у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, таке визнання не може бути самостійною достатньою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, особливо коли таке визнання не узгоджується з іншими дослідженими доказами.
37. Суд звертає увагу, що свобода від самовикриття охоплює ряд суб`єктивних прав, зокрема і право не свідчити проти себе, та бути поінформованим про це право. Свобода від самовикриття, як неодноразово наголошував ЄСПЛ у своїх рішеннях, є основою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції. Важливість цього принципу обґрунтовується захистом обвинуваченого від неправомірного примусу органами влади, а його неухильне дотримання дозволяє уникнути судових помилок і досягати цілей статті 6 Конвенції (рішення у справі Саундерс проти Сполученого Королівства, § 68).
38. Підсумовуючи зазначене вище, Суд враховує, що у відповідності до статті 62 Конституції України, як норми прямої дії, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
39. У справі Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії (Barbera, Messegue and Jabardo v. Spain, § 77, 146) ЄСПЛ установив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої права та обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться в провину, всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
В інших своїх рішеннях ЄСПЛ указує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа Коробов проти України, заява № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18.01.1978 у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), § 161).
40. Суд зазначає, що виходячи із загальних засад судочинства, визначених положеннями статті 129 Конституції України, він не має права перебирати на себе функцію обвинувача та у будь-який спосіб виправляти виявлені недоліки, зокрема перекваліфіковувати діяння чи іншим чином змінювати обвинувачення.
41. Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
42. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
43. Отже, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП, а саме порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
С) Щодо правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП.
44. Суд наголошує, Суд наголошує, що адміністративне правопорушення за частиною другою статті 130 КУпАП є кваліфікованим складом адміністративного правопорушення за частиною першою цієї статті за ознакою повторності.
45. У свою чергу, з об`єктивної сторони адміністративне правопорушення, зазначене у частині першій статті 130 КУпАП, може виражатися через три окремі діяння:
1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;
3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
46. Так, за змістом положень статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
47. Згідно з пунктами 6-7 Розділу І “Загальні положення” Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі також – Інструкція), затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858, огляд на стан сп`яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (далі – заклад охорони здоров`я).
48. Відповідно до пунктів 8-9 Розділу ІІ “Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів” Інструкції форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
49. При цьому у відповідності до пункту 8 Інструкції Розділу І “Загальні положення” у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я.
50. А згідно з пунктом 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
51. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, склавши протокол про адміністративне правопорушення від 30.08.2026 серії ЕПР1 № 758963, уповноважений орган висуває “обвинувачення” Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, саме у порушенні заборони пункту 2.9.(а) ПДР, тобто у керуванні транспортним засобом особою у стані алкогольного сп`яніння.
52. Вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що передбачені статтею 251 КУпАП:
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП “БАХМАЦЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ” Бахмацької міської ради |від 31.08.2026 № 7;
- довідкою від 01.09.2026 № 109379-2026, якою підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу 1700 грн та позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік;
- довідкою від 02.09.2026 № 109571-2026, згідно якої, інформація про транспортний засіб MERCEDES-BENZ 200Е, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в базі ІПНП “Цунамі” відсутня;
- дисками із відеозаписом.
53. З дослідженого Судом відеозапису фіксації обставин правопорушення (файли PSS-20260831-101902UTC+0300.mp4 та PSS-20260831-102437UTC+0300.mp4) вбачається, як водій транспортного засобу MERCEDES-BENZ 200Е, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , пройшов медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння у КНП “Бахмацька міська лікарня” БМР, за результати якого додано до адміністративних матеріалів у вигляді висновку від 31.08.2026 № 7 і за змістом якого встановлено, що Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
54. При цьому Водій раніше притягався до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік згідно з постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22.10.2025 № 159/4338/25 (провадження № 3/159/2091/25) з відміткою про набрання законної сили 12.11.2025.
55. Відповідно Суд приходить до висновку, що всі обставини вчиненого відображені у протоколі про адміністративне правопорушення від 31.08.2026 серії ЕПР 1 №759709, який є документом, що в силу статті 251 КУпАП та в сукупності з іншими дослідженими доказами, засвідчує факт неправомірних дій Водія.
56. Таким чином, у діях Водія наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП, тобто повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп`яніння.
VІ. Накладення адміністративного стягнення за частиною другою статті 130 КУпАП.
57. Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП не встановлено.
58. Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП не встановлено.
59. Також Суд враховує, що санкція за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
60. Водночас Суд також враховує, що відповідно до частини третьої статті 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Залишок невідбутого покарання станом на 31.08.2026 становив 1 (один) місяць і 22 (двадцять два) дні.
61. Також згідно з частиною першою статті 28 КУпАП оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.
62. Водночас, Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є власником транспортного засобу, що підтверджується довідкою від 02.09.2026 № 109572-2026, за змістом якої відомості на транспортний засіб MERCEDES-BENZ 200Е, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в базі ІПНП “Цунамі” відсутні.
63. Як орієнтує Пленум Верховного Суду України у пункті 28 своєї постанови “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” від 23.12.2005 № 14, суди не вправі накладати адміністративне стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
64. Також Суд відмічає, що накладання на правопорушника основного адміністративного стягнення відповідає загальній меті запобігання та протидії адміністративного правопорушення, то накладання додаткового адміністративного стягнення має, насамперед, запобіжну мету.
65. При цьому матеріали справи не містять доказів системного характеру вчинення особою адміністративних правопорушень на транспорті або ж наявності значної шкоди, завданої інкримінованим правопорушенням, відверненню якої могло б запобігти у майбутньому додаткове адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення предмета, який став знаряддям вчинення правопорушення.
66. Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, Суд, відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом`якшують покарання та обтяжують адміністративну відповідальність, та вважає за доцільне застосувати до громадянина ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн 00 коп (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки 1 (один) місяць і 22 (двадцять два) дні та без оплатного вилучення транспортного засобу, і є достатнім для виховання вищезазначеної особи у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як нею, так і іншими особами.
67. Підстави для застосування іншого, більш м`якого або більш суворого стягнення, відсутні.
68. Відповідно до статті 40-1 КУпАП та статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір.
69. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 9, 23, 124, 130, 276-285, 307, 317 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд, –
П О С Т А Н О В И В :
1. Закрити провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
2. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
3. Призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн 00 коп (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки 1 (один) місяць і 22 (двадцять два) дні та без оплатного вилучення транспортного засобу.
4. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн 60 коп (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).
5. Відповідно до статті 317 Кодексу України про адміністративні правопорушення направити постанову для виконання відповідній посадовій особі органу Національної поліції, зазначеній в пунктах 2 і 3 частини другої статті 222 цього Кодексу.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Строк пред`явлення постанови до виконання становить 3 (три) місяці з моменту набрання нею законної сили.
Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, такий штраф стягується у подвійному розмірі штрафу визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.
Суддя
Бахмацького районного суду Сороколіт Євген Миколайович
Оригінал: reyestr.court.gov.ua