Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №620/4333/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №620/4333/26

Суддя: Ганечко Олена Миколаївна

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/4333/26 Суддя (судді) першої інстанції: Олена ЛУКАШОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 та станом на 01.01.2026 для перерахунку пенсії;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 та станом на 01.01.2026, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів сімей'', з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" на 1 січня 2024 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" на 1 січня 2026 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно із додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2024 та з 01.02.2026.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року зупинено провадження у справі № 620/4333/26 до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 240/401/26.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції про зупинення провадження в справі, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову постанову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2026 та від 28.08.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у письмовому провадженні.

30.07.2026, під № 28258 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на перебування у провадженні об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справи № 240/401/26, щодо відступу від висновку викладеному у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24, згідно з яким до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного на 01.01.2024 відповідно до Постанови № 704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав та доцільність зупинення провадження у даній адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 240/401/26.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій стверджує, що суд першої інстанції безпідставно зупинив провадження в частині позовних вимог, які є повністю самостійними та жодним чином не залежать від результату розгляду справи № 240/401/26.

Зважаючи на наведене, колегія суддів звертає увагу на таке.

Так, дійсно, ухвалою Верховного Суду від 22.05.2026 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу № 240/401/26. Предметом оскарження у справі № 240/401/26, є правомірність застосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», у редакції, чинній з 29.01.2020, при обчисленні щодо нарахування та виплати позивачу з 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 10.12.2025 основних та додаткових видів грошового забезпечення.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 22.05.2026 у справі №240/401/26, мотивуючи необхідність передачі справи на розгляд Судової палати, зазначила, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми статті 7 та статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України в частині застосування положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, з якого, в тому числі, проводиться обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців. Тому, очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що передбаченою нею умовою для зупинення провадження, є здійснення палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду касаційного перегляду судового рішення в іншій справі, правовідносини у якій є подібними до тих, що виникли у справі, яка розглядається. Метою такого процесуального механізму є, зокрема, забезпечення єдності судової практики та можливості врахування судом при вирішенні спору правового висновку, сформованого палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Зупинення провадження на підставі норм п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України, є процесуальним правом суду. Водночас, реалізація такого права має бути мотивованою та ґрунтуватися на встановленні подібності правовідносин у справах, що порівнюються, а також значення правового висновку, який очікується за результатами касаційного перегляду палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду, для правильного вирішення справи, провадження у якій зупиняється.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції встановив, що ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2026 року справу № 240/401/26 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Необхідність такої передачі зумовлена наявністю різних підходів судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо застосування положень статей 7 та 265 КАС України при вирішенні питання про застосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704, у редакції постанови № 481 у період її чинності.

Водночас, на переконання колегія суддів, сам по собі факт перебування іншої справи на розгляді палати, об`єднаної палати чи Великої Палати Верховного Суду, не є безумовною підставою для зупинення провадження. Для застосування наведених норм, суд має встановити подібність спірних правовідносин та те, що правовий висновок, який очікується в іншій справі, матиме істотне значення для правильного вирішення спору.

Колегія суддів враховує постанову Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24, у якій сформульовано висновки щодо застосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 у правовідносинах, пов`язаних з оформленням довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Водночас, зміст правовідносин, щодо яких сформульовано висновки у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24, додатково свідчить, що правове питання, порушене у цій справі, стосується визначення нормативного регулювання для оформлення довідки з метою перерахунку пенсії, а не правомірності нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцю за період дії постанови № 481.

Так, у справі № 240/401/26 предметом судового розгляду є позов військовослужбовця Державної прикордонної служби України про перерахунок та виплату грошового забезпечення за минулі періоди, у межах якого одним із ключових питань є правомірність визначення розміру грошового забезпечення за період з 20 травня 2023 року по 18 червня 2025 року із застосуванням пункту 4 постанови №704, у редакції постанови № 481.

Натомість, у цій справі предметом спору є право на оформлення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 та станом на 01.01.2026. Заявлені вимоги пов`язані з обов`язком відповідача оформити довідку про розмір грошового забезпечення на конкретну дату для здійснення перерахунку пенсії особі.

Тому, вирішення об`єднаною палатою у справі № 240/401/26 питання щодо застосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704, у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 481 у період її чинності, саме по собі не визначатиме відповіді на питання про наявність у позивача права на отримання довідки та про нормативне регулювання, яке має застосовуватися при її оформленні.

До того ж, вимога щодо видачі довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2026, є автономною та не залежить від розгляду справи № 240/401/26 Об`єднаною палатою КАС ВС. Спірні періоди у справі № 240/401/26 обмежені часовими рамками з 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 10.12.2025, що виключає зв`язок між вимогами щодо видачі довідки станом на 01.01.2026

Спільність окремих нормативних актів, зокрема постанов Кабінету Міністрів України № 704 та № 481, не свідчить автоматично про подібність правовідносин для цілей пункту 5 частини другої статті 236 КАС України.

Отже, подальший розвиток судової практики щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України № 481, не змінює висновку про відсутність у цій справі необхідності очікувати рішення Об`єднаної палати, як передумови для продовження судового розгляду. Реалізація судом процесуального права на зупинення провадження, повинна узгоджуватися із завданням адміністративного судочинства, принципом розумності строків розгляду справи та правом особи на ефективний судовий захист. Тому, зупинення провадження не може ґрунтуватися лише на формальному збігу нормативних актів, які підлягають застосуванню у різних за змістом правовідносинах. За відсутності реальної необхідності очікування такого правового висновку, зупинення провадження призводить до невиправданого відкладення апеляційного перегляду та не відповідає вимозі розумного строку судового розгляду.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу постановлено з порушенням вимог процесуального законодавства, оскільки передбачених підстав для зупинення провадження у справі не було, а тому наведені у апеляційній скарзі доводи є слушними та обґрунтованими. Наведене, призвело до постановлення ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Під час апеляційного перегляду, колегією суддів враховується також правова позиція, висловлена у постанові Верховного Суду від 10.09.2026 у справі № 520/24377/25, від 27.08.2026 у справі № 520/24670/25.

Згідно п. ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню, справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року - скасувати.

Справу направити до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua