Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №320/19184/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №320/19184/25

Суддя: Вівдиченко Тетяна Романівна

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/19184/25 Головуючий у 1 інстанції: Сас Є.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Кузьмишиної О.М. Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115 для забезпечення індексації пенсії.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 , в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2021.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 з 12.10.2024 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 12.10.2024 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197), у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796), у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії за період з 01.03.2021 по 11.10.2024 - залишено без розгляду.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що, відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку № 124, перерахунок пенсій проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, із застосуванням установлених Кабінетом Міністрів України коефіцієнтів збільшення. Зазначає, що показник середньої заробітної плати, який підлягає індексації відповідно до Порядку № 124, становив 3764,40 грн та у наступних роках збільшувався з урахуванням уже збільшеного у попередніх роках показника. Апелянт наголошує, що пенсію ОСОБА_1 призначено з 01.07.2020 із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2017- 2019 роки у розмірі 7763,17 грн, який перевищував показник, визначений відповідно до Порядку № 124, у зв`язку із чим, підстав для збільшення її пенсії внаслідок індексації у відповідні роки не було. Крім того, апелянт вказує, що з огляду на відсутність підвищення пенсії ОСОБА_1 їй установлювалися передбачені відповідними постановами Кабінету Міністрів України щомісячні доплати, а з 01.03.2024 та 01.03.2025 проведено перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнтів, установлених постановами № 185 та № 209.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, в апеляційному порядку підлягає перегляду рішення суду першої інстанції виключно в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 .

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та з 01.07.2020 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, з урахуванням даних про страховий стаж та заробітну плату.

При призначенні пенсії ОСОБА_1 для обчислення її розміру Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві враховано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2017- 2019 роки, у розмірі 7 763,17 грн.

29 січня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про проведення належної індексації пенсії, у якій, зокрема, просила пояснити причини непроведення індексації пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV та провести перерахунок пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховувався для обчислення її пенсії. Зазначена заява зареєстрована Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві 28.02.2025 за № 10956/С-2600-25.

За результатами розгляду вказаної заяви Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 21.03.2025 № 13249-10956/С-02/8-2600/25 повідомило ОСОБА_1 , що для забезпечення щорічної індексації пенсій, призначених за нормами Закону № 1058-IV, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який станом на 01.10.2017 становив 3 764,40 грн, із застосуванням відповідних коефіцієнтів збільшення. У цьому листі зазначено, що, з урахуванням відповідних коефіцієнтів, такий показник становив 5 426,60 грн у 2021 році, 6 186,32 грн у 2022 році, 7 405,03 грн у 2023 році, 7 994,47 грн у 2024 році та 8 913,83 грн у 2025 році.

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві також повідомило, що оскільки пенсію ОСОБА_1 призначено із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2017- 2019 роки у розмірі 7 763,17 грн, проведення перерахунку пенсії з 01.03.2021 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127, з 01.03.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 та з 01.03.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 є недоцільним. Водночас у листі зазначено, що з 01.03.2024 та 01.03.2025 проведено перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 та від 25.02.2025 № 209.

Крім того, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зазначило про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати за 2017-2019 роки у розмірі 7 763,17 грн та надало розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії від 01.07.2020, 01.03.2022, 01.04.2023 та 01.03.2024 з інформацією про враховані при обчисленні пенсії періоди страхового стажу та заробітної плати.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Законом України від 15.02.2022 № 2040-IX до абзаців першого та четвертого частини другої статті 42 Закону № 1058-IV внесено зміни, які застосовуються з 01.03.2022.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV у редакції, що застосовується з 01.03.2022, для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124).

Положеннями пункту 1 Порядку № 124 передбачено, що цим Порядком відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

В силу вимог пункту 2 Порядку № 124, перерахунку підлягають, зокрема, пенсії, обчислені відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з пунктом 3 Порядку № 124, перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок).

Пунктом 4 Порядку № 124 визначено порядок обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

За змістом пункту 5 Порядку № 124, у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Абзацом третім пункту 5 Порядку № 124 передбачено, що пенсії, які призначені відповідно до Закону та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону, пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 3 жовтня 2017 р. № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 124, збільшений відповідно до цього Порядку показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, застосовується під час проведення наступних перерахунків пенсій, переведення з одного виду пенсії на інший (крім умов, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону).

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» установлено, що у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з 1 березня 2022 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14.

Положеннями пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» установлено, що з 1 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.

Крім того, підпунктом 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 185 установлено, що до пенсій, призначених відповідно до Закону № 1058-IV за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2023 р. включно, які не підвищуються з 1 березня 2024 р. згідно з Порядком № 124, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127, пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 та пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

За приписами пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.

Як вбачається з матеріалів справи, пенсію за віком ОСОБА_1 призначено з 01.07.2020 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а під час обчислення її розміру застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017- 2019 роки у розмірі 7 763,17 грн.

Водночас, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві при проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 виходило з показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який станом на 01.10.2017 становив 3 764,40 грн, та його подальшого збільшення на відповідні коефіцієнти згідно з Порядком № 124. За результатами такого перерахунку у 2021- 2023 роках позивачу встановлювалися передбачені відповідними постановами Кабінету Міністрів України щомісячні доплати, а з 01.03.2024 та 01.03.2025 проведено перерахунки пенсії з урахуванням показника, сформованого на основі величини 3 764,40 грн.

Частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV безпосередньо передбачено проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

При цьому, визначення Кабінетом Міністрів України розміру та порядку відповідного збільшення здійснюється в межах правового регулювання, встановленого частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, та не змінює визначений законом показник середньої заробітної плати, який підлягає збільшенню при проведенні індексації пенсії.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.04.2025 у справі № 200/5836/24 зазначила, що Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV.

У цій же постанові Судова палата не знайшла підстав для відступлення від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23.

Зазначений висновок Верховного Суду підлягає врахуванню, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

Таким чином, при проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який був урахований при обчисленні її пенсії, а саме 7 763,17 грн.

За таких обставин, доводи Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо необхідності проведення індексації пенсії ОСОБА_1 виходячи з показника середньої заробітної плати у розмірі 3 764,40 грн, який у подальшому послідовно збільшувався на відповідні коефіцієнти згідно з Порядком № 124, не узгоджуються з положеннями частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, а тому, є необгрунтованими

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати для проведення перерахунку пенсій з 01.03.2021 установлено у розмірі 1,11, постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 з 01.03.2022 - у розмірі 1,14, постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 з 01.03.2023 - у розмірі 1,197, постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 з 01.03.2024 - у розмірі 1,0796, а постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 з 01.03.2025 - у розмірі 1,115.

Відповідно, при проведенні передбаченого частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV перерахунку пенсії ОСОБА_1 зазначені коефіцієнти підлягають застосуванню до показника середньої заробітної плати у розмірі 7 763,17 грн, який було враховано при призначенні її пенсії.

Щодо порядку застосування відповідних коефіцієнтів колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10.06.2026 у справі № 440/7571/25, відповідно до якого, такий механізм передбачає саме послідовне (накопичувальне) застосування встановлених коефіцієнтів, оскільки кожний наступний перерахунок проводиться з урахуванням збільшеного у попередні роки показника.

Отже, проведення перерахунку пенсії за відповідний рік передбачає врахування результатів збільшення показника середньої заробітної плати, здійсненого у попередніх роках, оскільки наступний перерахунок проводиться вже щодо показника, сформованого з урахуванням попередніх коефіцієнтів збільшення.

Залишення судом першої інстанції без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 за період з 01.03.2021 по 11.10.2024 не змінює визначеного законодавством механізму формування показника середньої заробітної плати, який використовується для обчислення пенсії на наступні періоди.

Зазначене процесуальне рішення обмежує період, за який заявлені позивачем вимоги підлягають судовому захисту, однак, не є підставою для неврахування при визначенні належного розміру пенсії з 12.10.2024 результатів індексації показника середньої заробітної плати, яка відповідно до положень законодавства мала бути проведена у попередні роки.

Таким чином, при визначенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 12.10.2024 показник середньої заробітної плати у розмірі 7 763,17 грн підлягає врахуванню із послідовним застосуванням установлених для 2021-2024 років коефіцієнтів 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796, а з 01.03.2025 - також коефіцієнта 1,115.

Доводи апелянта про встановлення ОСОБА_1 відповідних щомісячних доплат не спростовують наведеного висновку, оскільки, підставою для їх встановлення пенсійний орган визначив відсутність збільшення розміру пенсії внаслідок застосування показника середньої заробітної плати, сформованого виходячи з величини 3 764,40 грн.

Разом з тим, такий розрахунок не відповідає частині другій статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки здійснений без застосування відповідних коефіцієнтів збільшення до показника середньої заробітної плати, який фактично враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 .

З тих самих підстав проведення Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві перерахунків пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 та 01.03.2025 не свідчить про належне виконання вимог частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки, під час таких перерахунків не було забезпечено застосування відповідних коефіцієнтів збільшення до показника 7 763,17 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 12.10.2024 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197), у зв`язку з чим, провести перерахунок та виплату пенсії, а з 01.03.2025 - здійснити індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796), у зв`язку з чим провести відповідний перерахунок та виплату пенсії.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Кузьмишина О.М.

Ключкович В.Ю.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua