Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №620/5265/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/5265/25 Головуючий у 1 інстанції: Виноградова Д.О.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Кузьмишиної О.М. Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просив:

- визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Чернігівській області щодо видачі довідки для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.93 № 3723-ХІІ з підстав відсутності відповідних повноважень, оформлену листом від 30.04.2025;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області видати довідки для призначення пенсії, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.93 № 3723-ХІІ, довідку про складові заробітної плати для призначення видати ОСОБА_1 пенсії, особі, яке має не менше як двадцять років стажу роботи на посадах, віднесених де категорії посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посад державної служби; довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державному службовцю (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, надбавка за інтенсивність праці, щомісячна премія).

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними відмови Головного управління ДПС у Чернігівській області у видачі ОСОБА_1 довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії. Зобов`язано Головне управління ДПС у Чернігівській області видати ОСОБА_1 довідки для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.93 № 3723-ХІІ: довідку про складові заробітної плати для призначення ОСОБА_1 пенсії, особі, яка має не менше як двадцять років стажу роботи на посадах, віднесених де категорії посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посад державної служби; довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державному службовцю (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, надбавка за інтенсивність праці, щомісячна премія).

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у Чернігівській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що, відповідно до пункту 2 Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 № 750, та пункту 6 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622, довідка видається органом, який є правонаступником ліквідованого державного органу, а у разі відсутності правонаступника чи перейменування (відсутності) посад - у порядку, встановленому Мінсоцполітики. При цьому, апелянт наголошує, що Державна фіскальна служба України та її територіальні орган,и згідно з відомостями ЄДР, перебувають у стані припинення, однак не є припиненими, у зв`язку із чим, у Головного управління ДПС у Чернігівській області відсутні підстави для видачі ОСОБА_1 спірних довідок. Також, апелянт зазначає, що у вересні 2024 року та квітні 2025 року звернення ОСОБА_1 щодо видачі довідок були розглянуті, а листами від 25.09.2024 № 13847/6/25-01-10-34 та від 30.04.2025 № 5306/6/25-01-10-34 йому надано відповідні відповіді. Крім того, посилається на судову практику у справах № 825/3933/14 та № 620/3861/22, вважаючи, що вона підтверджує відсутність у Головного управління ДПС у Чернігівській області повноважень щодо видачі позивачу таких довідок.

28 серпня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Головного управління ДПС у Чернігівській області надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 16.01.2021 звільнений з посади першого заступника начальника Головного управління ДФС у Чернігівській області, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки про встановлення стажу державної служби на дату звільнення працівника Головного управління ДФС у Чернігівській області ОСОБА_1 , стаж державної служби позивача на дату звільнення становив 36 років 11 місяців 05 днів.

На звернення ОСОБА_1 щодо видачі довідок про складові заробітної плати Головне управління ДПС у Чернігівській області листом від 25.09.2024 № 13847/6/25-01-10-34 повідомило, що останньою посадою державної служби, з якої позивача звільнено, була посада першого заступника начальника Головного управління ДФС у Чернігівській області.

У вказаному листі зазначено, що у штатному розписі Головного управління ДПС у Чернігівській області така посада відсутня та відсутня можливість її прирівняти до відповідних посад державної служби, у зв`язку з чим, Головне управління ДПС у Чернігівській області не має можливості надати запитувані довідки.

Крім того, Головне управління ДПС у Чернігівській області, посилаючись на пункт 6 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622, та пункт 3 Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 № 750, повідомило, що у разі ліквідації державного органу без правонаступника або якщо останнє місце роботи особи на посаді державної служби було в органі, який на час призначення особі пенсії відсутній чи у якому на час призначення пенсії перейменовані (відсутні) посади, у тому числі, відсутні відповідні посади державної служби, довідки для призначення пенсії видають органи з питань соціального захисту населення.

25.04.2025 ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління ДПС у Чернігівській області із заявою щодо видачі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

За результатами розгляду вказаної заяви, Головне управління ДПС у Чернігівській області листом від 30.04.2025 № 5306/6/25-01-10-34 відмовило ОСОБА_1 у видачі запитуваних довідок.

Не погоджуючись із даною відмовою, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

01 травня 2016 року набрав чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу».

За приписами підпункту 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно з пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Положеннями пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

В силу вимог частини першої статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу», на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Механізм призначення пенсій особам, які відповідно до пунктів 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу», визначено Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622.

Згідно з пунктом 6 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622, у разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.

Порядок видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад, затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 № 750, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 766/30634.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 750, довідка про заробітну плату для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» видається особам, які мають право на призначення пенсії згідно з пунктом 3 Порядку № 622.

За змістом пункту 3 Порядку № 750, довідка видається у разі ліквідації державного органу без правонаступника або якщо останнє місце роботи особи на посаді державної служби було в органі, який на час призначення особі пенсії відсутній чи у якому на час призначення пенсії перейменовані (відсутні) посади, у тому числі відсутні відповідні посади державної служби.

Приписами пункту 7 Порядку № 750 встановлено, що у разі відсутності або перейменування (відсутності) у державному органі посади, що була останньою, яку особа займала на державній службі, її посада визначається цим органом згідно з додатком 1 до цього Порядку або за відповідною категорією, підкатегорією з урахуванням юрисдикції державного органу. Довідка для призначення пенсії видається державним органом, в якому працювала особа, відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 622.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 2 цієї постанови, Державна податкова служба і Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Положеннями пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» передбачено реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2.

Згідно з додатком 2 до цієї постанови, Головне управління ДФС у Чернігівській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Чернігівській області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, до якого включено, зокрема, Головне управління ДПС у Чернігівській області.

Абзацом третім пункту 2 цієї постанови встановлено, що права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у Чернігівській області.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 16.01.2021 звільнений з посади першого заступника начальника Головного управління ДФС у Чернігівській області. Стаж державної служби ОСОБА_1 на дату звільнення становив 36 років 11 місяців 05 днів.

25.04.2025 ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління ДПС у Чернігівській області із заявою щодо видачі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, за результатами розгляду якої листом від 30.04.2025 № 5306/6/25-01-10-34 йому відмовлено у видачі запитуваних довідок.

Підставою для відмови Головне управління ДПС у Чернігівській області визначило, зокрема, відсутність у штатному розписі посади першого заступника начальника Головного управління ДФС у Чернігівській області та можливості її прирівняння до відповідних посад державної служби, а також відсутність у відповідача повноважень щодо видачі таких довідок.

Водночас, пунктом 6 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що у разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.

Пунктом 7 Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 № 750, встановлено механізм визначення посади у разі її відсутності або перейменування у державному органі.

З огляду на те, що останню посаду державної служби ОСОБА_1 займав після 01.05.2016, відсутність у штатному розписі відповідної посади сама по собі не є передбаченою законодавством підставою для відмови у видачі довідки, оскільки пунктом 7 Порядку № 750 визначено спеціальний порядок встановлення відповідної посади у разі її відсутності або перейменування.

Аналогічного висновку щодо застосування пункту 7 Порядку № 750 дійшов Верховний Суд у постанові від 29.05.2026 у справі № 560/6263/24, зазначивши, що у разі відсутності або перейменування посади державної служби, яку особа займала після 01.05.2016, така посада визначається відповідним державним органом згідно з додатком 1 до Порядку № 750 або за відповідною категорією, підкатегорією з урахуванням юрисдикції державного органу. Верховний Суд також зазначив, що пунктом 7 Порядку № 750 визначено видачу довідки державним органом, в якому працювала особа, відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 622.

Таким чином, посилання Головного управління ДПС у Чернігівській області на відсутність у його штатному розписі посади, яку ОСОБА_1 займав до звільнення, не свідчить про відсутність правового механізму визначення відповідної посади та не є достатньою підставою для відмови у видачі довідок.

Щодо доводів апелянта про відсутність правонаступництва колегія суддів враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 Державну фіскальну службу реорганізовано шляхом поділу та утворено Державну податкову службу України і Державну митну службу України, які визначено правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено відповідні територіальні органи ДПС, а додатком 2 до цієї постанови передбачено реорганізацію Головного управління ДФС у Чернігівській області шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Чернігівській області.

У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, при цьому прямо встановлено, що права та обов`язки таких територіальних органів переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529 утворено як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, зокрема, Головне управління ДПС у Чернігівській області.

Колегія суддів також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10.09.2026 у справі № 400/13366/25, у межах якої надавалася оцінка доводам щодо відсутності правонаступництва територіального органу ДПС у частині обов`язків, не пов`язаних безпосередньо з реалізацією державної податкової політики, а також щодо застосування положень Порядку № 750.

За результатами касаційного перегляду Верховний Суд у вищевказаній справі погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у відповідного територіального органу ДПС обов`язку видати довідки про заробітну плату для призначення пенсії та залишив судові рішення про задоволення позову без змін.

Крім того, у постанові від 29.05.2026 у справі № 560/6263/24 Верховний Суд дійшов висновку, що територіальний орган ДПС, утворений як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, є правонаступником прав та обов`язків відповідного територіального органу ДПС, до якого, своєю чергою, перейшли відповідні права та обов`язки у зв`язку з реорганізацією органів Державної фіскальної служби. Верховний Суд погодився з висновком про наявність у такого територіального органу ДПС обов`язку щодо видачі довідок про заробітну плату за останнім місцем роботи особи на державній службі.

З огляду на наведене, доводи апелянта про те, що перебування Головного управління ДФС у Чернігівській області у стані припинення та відсутність у Єдиному державному реєстрі запису про його припинення виключають можливість видачі спірних довідок Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, є необґрунтованими, оскільки, не враховують спеціального правового регулювання порядку видачі довідок для призначення пенсії державного службовця та нормативно визначеної послідовності реорганізації територіальних органів податкової служби.

Посилання апелянта у додаткових поясненнях на постанову Верховного Суду від 24.01.2023 у справі № 300/7605/21 також не спростовує зазначеного висновку.

При цьому, у постанові Верховного Суду від 10.09.2026 у справі № 400/13366/25 наведене рішення було зазначене серед судових рішень, на які податковий орган посилався на обґрунтування відсутності правонаступництва, однак за наслідками перевірки таких доводів Верховний Суд залишив без змін рішення про зобов`язання територіального органу ДПС видати відповідні довідки.

Так само наведені апелянтом судові рішення у справах № 825/3933/14 та № 620/3861/22 не спростовують установленого спеціальними нормами Порядку № 622 та Порядку № 750 порядку вирішення питання щодо видачі довідок для призначення пенсії державного службовця та не змінюють висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 29.05.2026 у справі № 560/6263/24 та від 10.09.2026 у справі № 400/13366/25.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про протиправність відмови Головного управління ДПС у Чернігівській області у видачі ОСОБА_1 довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та наявність підстав для зобов`язання відповідача видати такі довідки відповідно до вимог законодавства.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Кузьмишина О.М.

Ключкович В.Ю.