Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №640/14320/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/14320/22 Головуючий у 1 інстанції: Дмитрієв В.С.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Кузьмишиної О.М.

Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Сіті-Буд» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВ Сіті-Буд» (далі - ТОВ «ВВ Сіті-Буд») звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просив:

- визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №6948224/37736465 від 22.06.2022 та рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №20750/37736465/2 від 13.07.2022 про залишення без задоволення скарги ТОВ "ВВ Сіті- Буд" на рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №8 від 23.02.2022, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВ Сіті- Буд";

- зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8 від 23.02.2022, складену та подану Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВ Сіті- Буд" датою її фактичного подання - 07.06.2022.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №6948224/37736465 від 22.06.2022, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 8 від 23.02.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Сіті- Буд". Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №8 від 23.02.2022, що складена Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВ Сіті- Буд" фактичною датою її подання. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що ТОВ «ВВ СІТІ-БУД» не було надано розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків у належному вигляді, оскільки, надана виписка банку не була засвідчена, а також не надано додатків до договору, зокрема, проектної та кошторисної документації, що унеможливило підтвердження реальності здійснення господарської операції, за якою складено податкову накладну. При цьому, Головне управління ДПС у м. Києві наголошує, що оскаржуване рішення Комісії приймалося виключно на підставі документів, наданих платником податків на момент його прийняття, а тому посилання на документи, які не подавалися разом із повідомленням на підтвердження здійснення господарської операції, є необґрунтованим. Також, апелянт зазначає, що сама по собі наявність господарського договору не підтверджує фактичного здійснення господарської операції, яке має підтверджуватися відповідними первинними документами, що фіксують рух активів платника податків та його капіталу. Крім того, апелянт вважає, що зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки саме цей орган уповноважений приймати одне з передбачених законодавством рішень за результатами розгляду поданих платником документів.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, в апеляційному порядку підлягає перегляду рішення суду першої інстанції виключно в частині задоволених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Сіті-Буд».

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «ВВ СІТІ-БУД» (код ЄДРПОУ 37736465) зареєстроване як юридична особа. Основним видом економічної діяльності ТОВ «ВВ СІТІ-БУД» є будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20), до інших видів господарської діяльності товариства належать електромонтажні роботи (код КВЕД 43.21), інші будівельно-монтажні роботи (код КВЕД 43.29), монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (код КВЕД 43.22). ТОВ «ВВ СІТІ-БУД» є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом № 2226514500288 з реєстру платників податку на додану вартість.

15 лютого 2022 року між ТОВ «ВВ СІТІ-БУД» як підрядником та ТОВ «МІРАС СОЛЮШНС» як замовником укладено Договір підряду № 15/02/22, за умовами якого ТОВ «ВВ СІТІ-БУД» прийняло на себе зобов`язання виконати роботи з улаштування системи опалення та вентиляції на об`єкті замовника. Погоджена сторонами вартість підрядних робіт становила 110 000,00 грн відповідно до додатка № 1 до вказаного договору - кошторису робіт з улаштування системи опалення та вентиляції.

На виконання умов Договору підряду від 15.02.2022 № 15/02/22, на підставі рахунку на оплату від 23.02.2022 № 13, ТОВ «МІРАС СОЛЮШНС» перерахувало на рахунок ТОВ «ВВ СІТІ-БУД» кошти у розмірі 100 000,00 грн, що підтверджується випискою АТ «МР БАНК» по рахунку за 23.02.2022 та листом від 23.02.2022 № 23/02/22.

На підтвердження виконання робіт за вказаним договором 25.03.2022 між ТОВ «ВВ СІТІ-БУД» та ТОВ «МІРАС СОЛЮШНС» складено та підписано акт надання послуг № 17 на суму 110 000,00 грн.

За фактом отримання коштів від ТОВ «МІРАС СОЛЮШНС», як першої події, ТОВ «ВВ СІТІ-БУД» складено податкову накладну від 23.02.2022 № 8 на суму ПДВ 16 666,67 грн та подано її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з квитанцією від 07.06.2022 № 9067551893 податкову накладну прийнято, однак її реєстрацію зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, з огляду на те, що код ДКПП товару/послуги 43.29 відсутній у таблиці даних платника податку на додану вартість як товар/послуга, що на постійній основі постачається (виготовляється), та обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

У квитанції запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, для розгляду питання прийняття рішення про її реєстрацію або відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних; додатково зазначено показники «D» = 5,7893 %, «P» = 18 333,33. Інших додаткових вимог чи пропозицій квитанція не містила.

14 червня 2022 року ТОВ «ВВ СІТІ-БУД» направило до контролюючого органу пояснення щодо підтвердження реальності здійснення операції за податковою накладною від 23.02.2022 № 8 та копії первинних документів, зокрема договору та акта оренди приміщення у м. Києві, ліцензії та інформації з порталу ДАБІ, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2021 у справі № 320/10208/21, договорів оренди офісу та складу у м. Біла Церква, штатного розпису, договору з ФОП Лавренюк про надання послуг транспорту та спецтехніки, договору з ТОВ «МІРАС СОЛЮШНС», рахунку від 23.02.2022 № 13, банківської виписки за 23.02.2022 та листа про зміну призначення платежу, рахунку постачальника, акта надання послуг від 25.03.2022 № 17.

У поданих поясненнях ТОВ «ВВ СІТІ-БУД» також зазначило, що 20.06.2021 ним було подано до контролюючого органу таблицю даних платника податку на додану вартість, однак, рішенням комісії регіонального рівня від 23.06.2021 № 2793601/37736465 таку таблицю не враховано. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2021 у справі № 320/10208/21 рішення комісії від 23.06.2021 № 2793601/37736465 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість визнано протиправним та скасовано; зазначене судове рішення набрало законної сили 31.12.2021.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 22.06.2022 № 6948224/37736465 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 23.02.2022 № 8, у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів - розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

ТОВ «ВВ СІТІ-БУД» скористалося правом адміністративного оскарження та звернулося зі скаргою до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України прийнято рішення від 13.07.2022 № 20750/37736465/2, яким скаргу ТОВ «ВВ СІТІ-БУД» залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня - без змін, з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів.

Не погоджуючись із відмовою в реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері справляння податків і зборів, зокрема порядок адміністрування податків, права та обов`язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК ,України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

В силу вимог пункту 201.16 статті 201 ПК УкраїниЮ реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 7 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, що є додатком 3 до Порядку № 1165, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено такий критерій:

«Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом».

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положеннями пункту 11 Порядку № 1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: « 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації».

Порядок прийняття комісіями регіонального рівня рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, визначений Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

За змістом пункту 5 Порядку № 520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

За правилами пункту 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: «ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податкових накладних та розрахунках коригування, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246),.

Згідно з пунктом 19 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день настання однієї з визначених цим пунктом подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 20 Порядку № 1246 встановлено, що у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова накладна від 23.02.2022 № 8 складена ТОВ «ВВ СІТІ-БУД», у зв`язку з надходженням 23.02.2022 від ТОВ «МІРАС СОЛЮШНС» коштів у розмірі 100 000,00 грн, на виконання Договору підряду від 15.02.2022 № 15/02/22 та рахунку на оплату від 23.02.2022 № 13.

З урахуванням приписів пункту 187.1 статті 187 ПК України, саме зарахування коштів від замовника на банківський рахунок ТОВ «ВВ СІТІ-БУД» як оплати робіт, що підлягали виконанню за договором підряду, було першою з подій, з якою законодавець пов`язує виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а відтак і обов`язку платника податку скласти відповідну податкову накладну.

Реєстрацію податкової накладної від 23.02.2022 № 8 зупинено з посиланням на пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, про що ТОВ «ВВ СІТІ-БУД» направлено квитанцію від 07.06.2022 № 9067551893 із пропозицією надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, для розгляду питання прийняття рішення про її реєстрацію або відмову в реєстрації.

На виконання зазначеної пропозиції, ТОВ «ВВ СІТІ-БУД» подало до контролюючого органу пояснення та копії документів, серед яких, зокрема, Договір підряду від 15.02.2022 № 15/02/22, укладений з ТОВ «МІРАС СОЛЮШНС», рахунок на оплату від 23.02.2022 № 13, банківська виписка за 23.02.2022, лист щодо зміни призначення платежу, рахунок постачальника, акт надання послуг від 25.03.2022 № 17, а також документи щодо матеріально-технічного забезпечення та господарської діяльності товариства.

Водночас, рішенням Комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 22.06.2022 № 6948224/37736465 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 23.02.2022 № 8 з підстав ненадання платником податку копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. У додатковій інформації контролюючим органом зазначено, що виписка банку не завірена та не надано додатків до договору, зокрема, проектної і кошторисної документації.

Пунктом 5 Порядку № 520 у редакції, чинній на час прийняття спірного рішення, встановлено перелік документів, які можуть бути подані платником податку для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної, до якого віднесено, зокрема, договори з додатками до них, первинні документи щодо постачання/придбання товарів чи послуг, розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків.

При цьому, використане у зазначеній нормі формулювання «може включати» не передбачає обов`язку платника у кожному випадку подавати одночасно весь перелік наведених у цьому пункті документів.

Аналогічний підхід викладений Верховним Судом у постанові від 11.04.2024 у справі № 500/4244/22, у якій зазначено, що передбачений пунктом 5 Порядку № 520 перелік документів не є вичерпним, а обсяг документів, необхідних для усунення сумнівів контролюючого органу щодо операції, залежить від конкретних господарських правовідносин, змісту договору та особливостей відповідної діяльності. Верховний Суд також наголосив на необхідності уникнення надмірного формалізму при вирішенні питання про реєстрацію податкової накладної.

Зміст квитанції від 07.06.2022 № 9067551893 свідчить про те, що контролюючим органом запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, однак, конкретного переліку документів, надання яких вважалося необхідним саме щодо операції між ТОВ «ВВ СІТІ-БУД» та ТОВ «МІРАС СОЛЮШНС», у квитанції не визначено.

У постанові від 11.04.2024 у справі № 500/4244/22 Верховний Суд, узагальнюючи раніше сформовані висновки щодо застосування Порядків № 1165 та № 520, зазначив, що можливість платника податків надати перелік документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної пов`язана з чітким визначенням контролюючим органом критерію ризиковості та необхідних відповідно до нього документів. У цій же постанові Верховний Суд виходив з того, що неподання окремого документа саме по собі не є достатнім для відмови, якщо документи, фактично подані платником, відображають зміст відповідної господарської операції та є достатніми для вирішення питання про реєстрацію податкової накладної.

Колегія суддів зауважує, що, у даному випадку, надані ТОВ «ВВ СІТІ-БУД» до прийняття рішення від 22.06.2022 № 6948224/37736465 документи дозволяли встановити сторони господарських правовідносин, їх договірну підставу, зміст зобов`язань, суму погоджених робіт, підставу виставлення рахунку та факт надходження 23.02.2022 коштів у сумі 100 000,00 грн, у зв`язку з яким, позивачем і було складено податкову накладну від 23.02.2022 № 8.

Зокрема, Договір підряду від 15.02.2022 № 15/02/22 визначав правовідносини між ТОВ «ВВ СІТІ-БУД» та ТОВ «МІРАС СОЛЮШНС», рахунок від 23.02.2022 № 13 містив відомості щодо суми, яка підлягала сплаті за цим договором, а банківська виписка за 23.02.2022 містила відомості про надходження на рахунок ТОВ «ВВ СІТІ-БУД» коштів у розмірі 100 000,00 грн.

За таких фактичних обставин, зазначення у рішенні від 22.06.2022 № 6948224/37736465 про ненадання розрахункових документів та/або банківських виписок не відповідає складу документів, фактично поданих платником податку, оскільки, банківська виписка за 23.02.2022 контролюючому органу надавалась.

Посилання апелянта на те, що така банківська виписка не була засвідчена банком, правильності висновку суду першої інстанції не спростовує.

Пункт 5 Порядку № 520 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачав можливість подання розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, однак, не встановлював окремої вимоги щодо засвідчення банком копії такої виписки як умови її врахування комісією регіонального рівня.

Рішення від 22.06.2022 № 6948224/37736465 також не містить посилання на конкретну норму законодавства, порушення вимог якої щодо оформлення поданої виписки стало підставою для неврахування відомостей, що у ній містилися.

Крім того, зміст поданої виписки узгоджувався з іншими документами, наданими контролюючому органу, а саме Договором підряду від 15.02.2022 № 15/02/22, рахунком від 23.02.2022 № 13 та листом щодо призначення платежу. Будь-яких висновків про недостовірність відомостей, зазначених у банківській виписці, або про наявність між поданими документами таких суперечностей, які унеможливлювали ідентифікацію операції, рішення Комісії не містить.

Доводи апеляційної скарги щодо ненадання проектної та кошторисної документації також не є достатніми для висновку про правомірність відмови у реєстрації податкової накладної.

Податкова накладна від 23.02.2022 № 8 була складена не за результатом завершення всього комплексу підрядних робіт, а у зв`язку із зарахуванням 23.02.2022 на банківський рахунок ТОВ «ВВ СІТІ-БУД» попередньої оплати. Відповідно, для вирішення питання щодо реєстрації саме цієї податкової накладної значення мали документи, які дозволяли встановити правову підставу надходження коштів, їх суму, платника, отримувача та зв`язок платежу з договором підряду.

Договір від 15.02.2022 № 15/02/22, рахунок від 23.02.2022 № 13, банківська виписка за 23.02.2022 та інші подані документи містили зазначені відомості. Ненадання окремих додатків до договору за наявності документів, які безпосередньо підтверджували подію, з якою Податковий кодекс України пов`язує виникнення податкового зобов`язання, саме по собі не свідчить про наявність передбаченої пунктом 11 Порядку № 520 підстави для відмови у реєстрації податкової накладної.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 11.04.2024 у справі № 500/4244/22 звернув увагу, що при розгляді питання щодо реєстрації податкової накладної значення має зміст фактично поданих документів, а висновок щодо достатності таких документів має формуватися з урахуванням конкретної операції, за результатами якої складено податкову накладну. Верховний Суд також зазначив, що здійснення моніторингу податкових накладних є превентивним заходом і не повинно підміняти проведення податкової перевірки.

З огляду на це, доводи апелянта про непідтвердження реальності господарської операції не є належною підставою для висновку про правомірність спірного рішення. У межах процедури, визначеної пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядком № 1165 та Порядком № 520, контролюючий орган вирішує питання щодо достатності поданих платником пояснень та документів для підтвердження інформації, зазначеної у конкретній податковій накладній, а не здійснює повну перевірку фактичного виконання господарської операції в обсязі, властивому документальній податковій перевірці.

Верховний Суд у постанові від 05.06.2026 у справі № 380/17115/24 також зазначив, що у справах щодо відмови у реєстрації податкових накладних суд не підміняє контролюючий орган та не проводить повноцінної податкової перевірки реальності господарської операції, а перевіряє дотримання визначеної процедури, оцінку контролюючим органом поданих документів і наявність належних мотивів відмови. У цій же постанові Верховний Суд підтвердив, що моніторинг податкових накладних не може використовуватися як заміна податкової перевірки.

Колегія суддів також враховує доводи апелянта про те, що правомірність рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 22.06.2022 № 6948224/37736465 має перевірятися з урахуванням тих документів, які були подані контролюючому органу до прийняття цього рішення.

Такий підхід відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 05.06.2026 у справі № 380/17115/24, відповідно до якого, під час судової перевірки рішення про відмову у реєстрації податкової накладної врахуванню підлягають документи, що були подані суб`єкту владних повноважень у межах відповідної адміністративної процедури.

У зв`язку з цим, завірена АТ «МР БАНК» виписка, отримана ТОВ «ВВ СІТІ-БУД» після прийняття рішення від 22.06.2022 № 6948224/37736465, так само як документи, подані лише на стадії адміністративного оскарження, не можуть самостійно обумовлювати висновок про протиправність рішення комісії регіонального рівня.

Водночас, зазначена обставина не впливає на вирішення цієї справи, оскільки, до прийняття рішення від 22.06.2022 № 6948224/37736465 ТОВ «ВВ СІТІ-БУД» уже подало контролюючому органу договір підряду, рахунок на оплату, банківську виписку, лист щодо призначення платежу та акт надання послуг, тобто документи, які у своїй сукупності давали можливість встановити зміст господарських правовідносин та підтвердити інформацію, зазначену в податковій накладній від 23.02.2022 № 8.

Крім того, суб`єкт владних повноважень не вправі під час судового розгляду доповнювати фактичні та юридичні мотиви прийнятого ним індивідуального акта підставами, які не були покладені в основу відповідного рішення. Верховний Суд у постанові від 05.06.2026 у справі № 380/17115/24 зазначив, що предметом судового контролю є правомірність рішення з огляду на ті фактичні та юридичні підстави, які були покладені в основу його прийняття.

Тому, наведені в апеляційній скарзі загальні посилання на необхідність підтвердження реальності господарської операції усією сукупністю первинних документів не можуть замінити конкретного обґрунтування, чому документи, фактично подані ТОВ «ВВ СІТІ-БУД» до прийняття рішення, не підтверджували інформацію, відображену у податковій накладній від 23.02.2022 № 8.

Верховний Суд у постанові від 11.04.2024 у справі № 500/4244/22 зазначив, що саме лише посилання на відсутність окремих документів не є достатнім для відмови у реєстрації податкової накладної; контролюючий орган повинен враховувати документи, які фактично подані платником, та з огляду на конкретні обставини пояснити їх недостатність для прийняття рішення про реєстрацію.

Враховуючи зміст поданих ТОВ «ВВ СІТІ-БУД» пояснень та документів, підставу складення податкової накладної від 23.02.2022 № 8 та фактичні мотиви рішення від 22.06.2022 № 6948224/37736465, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність у Головного управління ДПС у м. Києві правових підстав для відмови у її реєстрації.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, саме на суб`єкта владних повноважень покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення.

Разом з тим, належних та достатніх доказів на підтвердження того, що фактично подані ТОВ «ВВ СІТІ-БУД» документи не дозволяли встановити інформацію, зазначену в податковій накладній, або що вони були складені з порушенням законодавства, відповідачем не наведено.

Доводи апеляційної скарги щодо втручання суду першої інстанції у дискреційні повноваження Державної податкової служби України також є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 передбачено можливість реєстрації податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено, на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідний Порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246.

У постанові від 05.06.2026 у справі № 380/17115/24 Верховний Суд дійшов висновку, що у разі встановлення протиправності рішення комісії регіонального рівня та достатності документів, поданих платником для реєстрації податкової накладної, належним і ефективним способом захисту є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати таку податкову накладну датою її подання. Верховний Суд окремо зазначив, що такий спосіб захисту не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки за встановлених обставин у суб`єкта владних повноважень залишається один правомірний варіант поведінки - реєстрація податкової накладної.

Оскільки у межах розгляду даної справи судом встановлено відсутність правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної від 23.02.2022 № 8, а подані ТОВ «ВВ СІТІ-БУД» документи були достатніми для прийняття рішення про її реєстрацію, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати зазначену податкову накладну датою її фактичного подання забезпечує повне та ефективне відновлення порушеного права позивача та не передбачає покладення на суд функцій контролюючого органу.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про протиправність рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 22.06.2022 № 6948224/37736465 і наявність підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 23.02.2022 № 8 датою її фактичного подання.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Сіті-Буд» та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Кузьмишина О.М.

Ключкович В.Ю.