Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №320/17464/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/17464/21 Суддя (судді) першої інстанції: Конєва С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2025 року у справі №320/17464/21 (головуючий суддя в І-й інстанції - Конєва С.О.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЗБК» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області за №26414/0406 від 03.11.2021р. на суму 37168,70 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем проведено камеральну перевірку щодо своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, за результатами якої був складений акт від 12.10.2021р.

За висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем п.57.3 ст.57 ПК України, а саме: затримку сплати грошового зобов`язання (податків) у сумі 743373,81 грн. на 28,21,19,18 календарних днів, відповідно.

Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосований штрафу у розмірі 5%, що становить 37168,70 грн.

Грошове зобов`язання, яке виникло за податковим повідомленням-рішенням від 06.11.2019р. №0147050305 у зв`язку із набранням законної сили судовим рішенням від 06.04.2021р. у справі №640/1564/20, відображено в інтегрованій картці позивача 23.06.2021р., тобто після 01.03.2020р.

Відповідно до п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020р. по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання коронавірусної хвороби (СОVID-19), штрафні санкції не застосовуються.

Отже, податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №26414/0406 від 03.11.2021р.

Стягнуто з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь ТОВ «ЗБК» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 грн.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

ГУ ДПС у Київській області було проведено камеральну перевірку щодо своєчасності сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за результатами якої був складений акт від 12.10.2021р. №17087/10-36-04-06/39387901 та встановлено порушення позивачем вимог п.57.3 ПК України, а саме: терміни сплати грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом, у сумі 743373,81 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 06.11.2019р. №0147050305 з граничним терміном сплати 23.06.2021р., фактичною датою сплати згідно бази даних ДПС України АС «Податковий блок» «Облік платежів» - 12.07.2021, 13.07.2021, 15.07.2021,22.07.2021.

За результатами перевірки винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення від 03.11.2021р., за яким позивачем нараховано штраф у розмірі 5% у сумі 37168,70 грн. на підставі п.124.1 ст.124 ПК України.

Отже, позивачем несвоєчасно сплачено зобов`язання по податковому повідомленню-рішенню від 06.11.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості на загальну суму 929217,26 грн, в тому числі: податкових зобов`язань на суму 743373, 81 грн, штрафними санкціями - 185843,45 грн, а саме: заниження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 743373,81 грн, в тому числі за 2017 рік - 270978,40 грн, за 2018 рік - 343896,22 грн, 1-е півріччя 2019 року - 128499,19 грн.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, витребувана справа з суду першої інстанції, яка надійшла 20 листопада 2025 року.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року призначено розгляд справи у порядку письмового провадження, строк розгляду справи продовжено.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 25 червня 2026 року № 1291/0/15-26 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають у провадженні судді ОСОБА_1

09 вересня 2026 року справу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2026 року справу прийнято до провадження, строк розгляду справи продовжено.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗБК» 10.09.2014р. зареєстроване як юридична особа за адресою: місто Київ, вулиця 9 травня, будинок 49, перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у м. Києві.

Основним видом економічної діяльності товариства є 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, що підтверджується змістом копії Статуту позивача та копією Виписки з ЄДРПОУ станом на 02.02.2018р., наявних у справі (а.с.21-29 том 1).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021р. у справі №640/1564/20 позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.2019р. №014705030, яким товариству визначено грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 743373,81 грн. (а.с.10-18 том 1).

12.10.2021р. ГУ ДПС у Київській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 ПК України, у порядку визначеному статтею 76 ПК України, проведено камеральну перевірку своєчасності сплати з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ТОВ «ЗБК», за результатами якої складено акт камеральної перевірки №17087/10-36-04-06/39387901 від 12.10.2021р. (а.с.6 том 1, а.с.15,39 том 2).

За висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем граничних термінів сплати нарахованої контролюючим органом суми грошового зобов`язання (основного платежу) з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, власником нерухомого майна, чим порушено п.57.3 ст.57 ПК України, зокрема, суму узгодженого грошового зобов`язання у розмірі 743373,81 грн. (згідно податкового повідомлення-рішення від 06.11.2019р. №014705030) сплачено частинами із граничною датою сплати 23.06.2021р., а саме:

- 34156,60 грн. було сплачено 22.07.2021р., кількість днів затримки становить 28 днів;

- 207277,30 грн. сплачено 15.07.2021р., кількість днів затримки становить 21 день;

- 500000,00 грн. сплачено 13.07.2021р., кількість днів затримки становить 19 днів;

- 1940,00 грн. сплачено 12.07.2021р., кількість днів затримки становить 18 днів (а.с.6 том 1, а.с.15,39 том 2).

За наслідками перевірки, на підставі п.124.1 ст.124 ПК України відповідачем 03.11.2021р. прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №26414/0406 за яким за затримку на 28, 21, 19, 18 календарних днів сплати грошового зобов`язання у сумі 743373,81 грн. зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 5% у сумі 37168 грн. 70 коп., що підтверджується змістом копії наведеного податкового повідомлення-рішення та розрахунком штрафної санкції до нього (а.с.8-9 том 1, а.с.16-17, 41-42 том 2).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що застосування до позивача штрафу за порушення податкового законодавства у період дії мораторію з 01.03.2020 по 27.05.2022, запровадженого п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (порушення термінів сплати узгодженого грошового зобов`язання у сумі 743373,81 грн., встановлених п.57.3 ст.57 ПК України), яке мало місце у період з 23.06.2021 по 22.07.2021, є протиправним, суперечить приписам п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, тому податкове повідомлення-рішення №26414/0406 від 03.11.2021р є протиправним та підлягає скасуванню.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

На підставі пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань (…), передбачених цим Кодексом або іншим законодавством (…), якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи (…)

Згідно з пунктом 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення (…).

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як свідчать матеріали справи на наслідками перевірки контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням від 06.11.2019р. №014705030 ТОВ «ЗБК» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 929217,26 грн, в тому числі: за податковими зобов`язаннями на суму 743373,81 грн., за штрафними санкціями на суму 185843,45 грн.

ТОВ «ЗБК» оскаржило вказане податкове повідомлення-рішення в судовому порядку.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року у справі №640/1564/20 товариству відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.2019р. №014705030. (а.с.10-18 том 1).

Таким чином, сума грошового зобов`язання в розмірі 743373,81 грн. є узґодженою, та відповідно до приписів п.57.3 ст.57 ПК України позивач був зобов`язаний самостійно погасити цю узгоджену суму грошового зобов`язання.

Граничний термін сплати становив 23 червня 2021 року, фактична дата сплати 12.07.2021 року, 13.07.2021 року, 15.07.2021 року, 22.07.2021 року.

Відповідно до пункту 124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку зі сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

На підставі пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Таким чином, оскільки ТОВ «ЗБК» своєчасно не сплатило узгоджену суму грошового зобов`язання в розмірі 743373,81 грн, яке визначено позивачу податковим повідомленням-рішенням від 06.11.2019р. №014705030, тому до ТОВ «ЗБК» повинні бути застосовані штрафні (фінансові) санкції в порядку, визначеному п.124.1 ст.124 ПК України.

З огляду на зазначене податковим органом 03 листопада 2021 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №26414/0406, за яким до ТОВ «ЗБК» за затримку на 28, 21, 19, 18 календарних днів сплати грошового зобов`язання у сумі 743373,81 грн. застосовані штрафні (фінансові) санкції - штраф у розмірі 5% у сумі 37168,70 грн.

В той же час, 18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року №533- IX.

У зв`язку із набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

- здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

- порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати (…)

Таким чином, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення строків сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у відповідний період.

Необхідно зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року.

Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

При цьому, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Проте, суд не надає оцінки дії мораторію на період воєнного стану, з огляду на прийняття спірного податкового повідомлення-рішення форми «Ш» №26414/0406 03 листопада 2021 року, тобто в період дії карантину до впровадження воєнного стану в Україні.

З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин суд зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за порушення строків сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на період дії карантину, а саме з 01 березня 2020 року по 27 травня 2022 року (з урахуванням норм Закону №2260-ІХ).

Оскільки в даному спорі порушенням податкового законодавства позивачем є порушенням ним строків сплати узгодженого грошового зобов`язання (є узґодженим з 06 квітня 2021 року, повинен був сплатити 743373,81 грн до 23 червня 2021 року включено, проте сплатив фактично 12.07.2021 року, 13.07.2021 року, 15.07.2021 року, 22.07.2021 року), це порушення є триваючим, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем сплати грошового зобов`язання, а припиняється таке порушення в день фактичної сплати грошового зобов`язання в повному обсязі, тому, у випадку, коли строки сплати грошового зобов`язання порушуються в період дії мораторію, відповідальність за порушення строків не застосовується.

Є безпідставними доводи апелянта, що в даному випадку позивач вчинив порушення податкового законодавства до введення в дію мораторію, а саме занизив податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік, за 2018 рік та за 1-е півріччя 2019 року, оскільки спірним податковим повідомленням-рішенням позивачу визначена відповідальність не за порушення п.п.266.7.5 п.266.7 ст.266 ПК України (обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), а за несвоєчасну сплату узґодженого грошового зобов`язання (від 06.11.2019р. №014705030), тобто порушення п.57.3 ст.57 ПК України, яке є узгодженим після закінчення процедури судового оскарження в 2021 році, тобто під час дії мораторію, встановленого п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Враховуючи вищевикладене, застосування відповідачем штрафу у період дії мораторію з 01.03.2020 по 27.05.2022, запровадженого п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, за порушення термінів сплати узгодженого грошового зобов`язання у сумі 743373,81 грн., встановлених п.57.3 ст.57 ПК України, яке мало місце у період з 23.06.2021 по 22.07.2021, є протиправним, тому податкове повідомлення-рішення від 03 листопада 2021 року форми «Ш» №26414/0406 підлягає скасуванню.

За наведених вище обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Як визначено пунктом 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2025 року у справі №320/17464/21 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2025 року у справі №320/17464/21 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 07 жовтня 2026 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 07 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді О.В. Карпушова

М.І. Кобаль