Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №400/11097/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/11097/25

Головуючий І інстанції: Ярощук В.Г.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Голуб В.А., Скрипченка В.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року (м.Миколаїв, дата складання повного тексту судового рішення - 03.12.2025р.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр ОПС» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

14.10.2025р. ТОВ «Центр ОПС» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ГУ ДПС у Миколаївській області та ДПС України, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.07.2025р. №13097517/41719204;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 25.12.2024р. №7 датою її подання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено за п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій», до контролюючого органу було надано письмові пояснення та копії документів, а в подальшому - додаткові пояснення та документи, однак комісія не надала їм належної оцінки та безпідставно відмовила у реєстрації податкової накладної.

Представник ГУ ДПС у Миколаївській області надав до суду 1-ї інстанції письмовий відзив, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. ДПС України правом на подання відзиву не скористалась.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року (ухваленим в порядку спрощеного (письмового) провадження) позов ТОВ «Центр ОПС» - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.07.2025р. №13097517/41719204. Зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 25.12.2024р. №7, складену ТОВ «Центр ОПС», датою її подання. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Миколаївській області та ДПС України на користь ТОВ «Центр ОПС» судовий збір у розмірі по 1211 грн. з кожного.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, ГУ ДПС у Миколаївській області 30.12.2025р. подало апеляційну скаргу, в якій зазначило, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення, було порушено норми матеріального та процесуального права, у зв`язку із чим просило скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.12.2025р. та прийняти нове - про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ГУ ДПС у Миколаївській області посилається на те, що за результатами розгляду поданих позивачем документів йому 10.07.2025р. було направлено Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів, однак витребувані документи надані ним лише частково, що відповідно до вимог п.9 «Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (затв. наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019р. №520) є підставою для відмови в реєстрації податкової накладної. Крім того, скаржник зазначає, що рішенням ДПС України від 12.08.2025р. №32625/41719204/2 скаргу позивача на рішення комісії регіонального рівня було залишено без задоволення, а правомірність спірного рішення має оцінюватись виключно за тими документами, які подавались безпосередньо до контролюючого органу.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2026р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Миколаївській області та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ТОВ «Центр ОПС» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом - 41719204.

Основним видом економічної діяльності позивача є (за кодом КВЕД 43.21) електромонтажні роботи, серед інших видів діяльності - (за кодом КВЕД 46.18) діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами.

20.12.2024р. між ТОВ «Центр ОПС» (постачальник) та АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» (покупець) укладено Договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ОД/НАС-24-879, предметом якого є зобов`язання позивача поставити та передати у власність покупця товар відповідно до Специфікації №1 (штативи та рейки до нівеліра).

Згідно з п.4.6 Договору, датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акта приймання-передачі товару або видаткової накладної. Оплата за товар здійснюється у безготівковій формі за кожну окрему партію поставленого товару на 45 календарний день з дати підписання акта приймання-передачі товару або видаткової накладної за умови реєстрації податкової накладної.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено покупцю першу партію товару за видатковою накладною №РН-0000019 від 25.12.2024р. на суму 60186 грн., у тому числі ПДВ - 10031 грн. (за фактом цієї поставки податкову накладну №4 від 25.12.2024р. зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних), а також наступну партію товару за видатковою накладною №0000020 від 25.12.2024р. на суму 19364,76 грн., у тому числі ПДВ - 3227,46 грн.

За фактом поставки другої партії товару позивачем складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7 від 25.12.2024р.

Реєстрацію цієї податкової накладної зупинено. У квитанції зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 8474 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій», з огляду на що запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній.

Позивачем до контролюючого органу направлено повідомлення про надання пояснень та копій документів, до якого було додано, зокрема: повідомлення за формою №20-ОПП від 10.06.2021р. та від 03.07.2025р.; штатний розпис від 01.11.2024р.; Договір №ОД/НАС-24-879 від 20.12.2024р. з додатком №1; видаткову накладну №20 від 25.12.2024р.; товарно-транспортну накладну №26 від 25.12.2024р.; виписку банку від 13.03.2025р. щодо оплати АТ «Укрзалізниця»; акт звірки за договором; договір оренди транспортного засобу; договір оренди №3/24 від 03.01.2024р.; а також видаткові накладні та платіжні доручення щодо придбання товару у грудні 2024 року у ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Етомі», ПП «Бром», ТОВ «Лазер Медіка» та ТОВ «Топтул».

10.07.2025р. контролюючим органом направлено позивачу Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів, а саме: копій договорів, первинних документів щодо придбання товарів, послуг, документів щодо зберігання, транспортування придбаної продукції.

17.07.2025р. позивачем надано додаткові письмові пояснення та копії документів.

22.07.2025р. рішенням комісії ГУ ДПС у Миколаївській області №13097517/41719204 позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 25.12.2024р. у зв`язку із ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів при отриманні Повідомлення. У графі «Додаткова інформація» зазначено: «Платником не надано договори, первинні та розрахункові документи на придбання послуг, ТТН на придбання товарів».

Вважаючи вищевказане рішення комісії ГУ ДПС у Миколаївській області від 22.07.2025р. №13097517/41719204 необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що надані позивачем документи у повній мірі відображають зміст спірної господарської операції, а контролюючий орган не навів обґрунтування того, чому цих документів було недостатньо для реєстрації податкової накладної.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Згідно з п.185.1 ст.185 ПК України, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, у силу положень п.187.1 ст.187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як передбачено абз.1 п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законом, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищезгаданої норми, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 11.12.2019р. №1165 (набрала чинності 01.02.2020р.), якою затверджено «Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Пунктом 4 вказаного Порядку закріплено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п.3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/ розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (п.5 Порядку №1165).

Відповідно до п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з «Критеріїв ризиковості платника податку» комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

За правилами п.7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/ розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.п.10,11 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної від 25.12.2024р. №7 слугувало те, що відображена в ній операція відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій» (Додаток 3 до Порядку №1165), який відносить до ознак ризиковості здійснення операцій відсутність товару/послуги, зазначеного в податковій накладній, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яку подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого товару/послуги та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017р. у Реєстрі.

Таким чином, аналіз наведених норм свідчить про те, що на контролюючий орган покладений обов`язок не лише зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної критерію ризиковості, на підставі якого зупинено реєстрацію, а й розрахованого показника за цим критерієм.

Однак, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної від 25.12.2024р. №7, окрім загального посилання на код товару та п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій», не містить жодного розрахованого показника (у тому числі обсягу придбання, обсягу постачання та величини залишку), а також конкретного переліку документів, які пропонувалось надати позивачу, що свідчить про її невідповідність вимогам п.11 Порядку №1165.

Загальне ж посилання податкового органу на «Критерії ризиковості здійснення операцій» призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Водночас, наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019р. за №520 було затверджено «Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Згідно з п.5 Порядку №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Реєстрі, може включати: договори з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, рахунки-фактури, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції.

Вжите у цій нормі словосполучення «може включати» переконує, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним і чітко залежить від змісту операції та підстави зупинення реєстрації.

Пунктом 9 Порядку №520 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної, або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів (далі - Повідомлення) за формою згідно з додатком 2, або приймає рішення про відмову в реєстрації у разі надання копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Платник податку має право подати додаткові пояснення та копії документів протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення, за результатами розгляду яких комісія приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної.

Згідно з п.10 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в разі ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів при отриманні Повідомлення та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

При цьому, форма рішення про відмову в реєстрації податкових накладних (додаток 1 до Порядку №520) передбачає, що контролюючий орган повинен визначити конкретні документи, яких не надано платником податків, а обсяг таких документів має відповідати змісту операції та критерію, за яким зупинено реєстрацію.

Як встановлено колегією суддів, підставою для прийняття комісією ГУ ДПС у Миколаївській області оскаржуваного рішення від 22.07.2025р. №13097517/41719204 стало часткове надання позивачем документів, витребуваних Повідомленням від 10.07.2025р., а саме договорів, первинних та розрахункових документів на придбання послуг (оренда складу та транспортних засобів) та товарно-транспортних накладних на придбання товарів.

Розглядаючи ці доводи апелянта, колегія суддів виходить з того, що право комісії регіонального рівня витребувати додаткові документи не є довільним. Обсяг таких документів має відповідати змісту господарської операції, відображеної в податковій накладній, та критерію, за яким зупинено її реєстрацію.

У даному випадку реєстрацію податкової накладної зупинено за п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій», тобто через перевищення обсягу постачання товару над величиною залишку його придбання. На підтвердження походження товару позивачем надано видаткові накладні та платіжні доручення щодо придбання товару у постачальників в грудні 2024р., тобто безпосередньо перед спірною поставкою, а також договір з покупцем, видаткову та товарно-транспортну накладні на спірну поставку, акт звірки та банківську виписку, що підтверджує оплату товару. Після отримання Повідомлення позивач у встановлений строк (17.07.2025р.) додатково надав письмові пояснення та копії документів, тобто сумлінно скористався наданим йому правом.

При цьому, документи щодо розрахунків за оренду складу та транспортних засобів, ненадання яких стало однією з підстав відмови, стосуються не спірної операції з постачання товару, а інших господарських відносин позивача, і жодним чином не впливають на величину залишку товару, невідповідність якої стала підставою для зупинення реєстрації. Водночас, комісія жодним чином не обґрунтувала, чому надані позивачем видаткові накладні та платіжні доручення щодо придбання товару є недостатніми для підтвердження його походження, та з яких причин відсутність товарно-транспортних накладних на придбання товару за наявності цих документів унеможливлює реєстрацію податкової накладної.

З цього приводу колегія суддів враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16.07.2026р. у справі №500/6492/25, згідно з яким часткове ненадання витребуваних комісією документів саме по собі не є підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, якщо сукупність фактично поданих платником матеріалів підтверджує відображену в ній операцію.

Колегія суддів також відхиляє довід апелянта про те, що суд першої інстанції надав оцінку документам, які не подавались до контролюючого органу, оскільки висновки суду ґрунтуються саме на тих документах, які були надані позивачем разом із поясненнями та на виконання Повідомлення. Також не спростовує висновків суду першої інстанції посилання апелянта на рішення ДПС України від 12.08.2025р. №32625/41719204/2 за результатами розгляду скарги, оскільки залишення скарги без задоволення не усуває вад оскаржуваного рішення комісії регіонального рівня.

Отже, з огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність встановлених законом підстав для відмови в реєстрації податкової накладної від 25.12.2024р. №7, оскільки:

- по-перше, квитанція про зупинення реєстрації не містила конкретного переліку документів, які пропонувалось надати позивачу;

- по-друге, позивачем надано документи, які у своїй сукупності підтверджують як придбання товару, так і його постачання покупцю, а ненадані документи не мають вирішального значення для спростування критерію, за яким зупинено реєстрацію;

- по-третє, контролюючий орган не вказав, чому саме надані позивачем пояснення та первинні документи не враховані ним при прийнятті оскаржуваного рішення.

Як наслідок, оскаржуване рішення комісії ГУ ДПС у Миколаївській області від 22.07.2025р. №13097517/41719204 не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України.

Невиконання контролюючим органом вимог стосовно змісту, форми та обґрунтованості актів індивідуальної дії має наслідком визнання їх протиправними.

До того ж, аналогічна правова позиція з цих питань неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019р. у справі №0940/1240/18, від 10.04.2020р. у справі №819/330/18 та від 18.06.2020р. у справі №824/245/19-а, яка, згідно з ч.5 ст.242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Щодо обраного судом першої інстанції способу захисту, то відповідно до п.п.19,20 Порядку №1246 та ч.3 ст.245 КАС України зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну датою її подання є належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 22.07.2019р. у справі №815/2985/18 та від 28.11.2019р. у справі №1640/2650/18.

Решта доводів апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

До того ж, також слід зазначити й про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

А згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову, що, у свою чергу, не було відповідним чином реалізовано апелянтом при розгляді справи в судах 1-ї та 2-ї інстанцій.

З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що суд 1-ї інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, згідно зі ст.316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено: 08.10.2026р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: В.А. Голуб

В.О. Скрипченко