Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №420/40038/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/40038/25

перша інстанція: суддя Катаєва Е.В.,

повний текст судового рішення

складено 10.07.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої-судді Казанчук Г.П.

суддів: Градовського Ю.М., Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року у справі № 420/40038/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВИКЛАД ОБСТАВИН :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 у справі № 420/40038/25, яке набрало законної сили 20.01.2026, адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі – ГУ ПФУ в Одеській області, відповідач) задоволено частково, а саме:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення з 01.02.2022 та з 01.02.2023 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 за довідками від 22.07.2025 року №ЮО92867 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року та станом на 01.01.2023 року, наданих ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року ОСОБА_1 на підставі довідок від 22.07.2025 року №ЮО92867 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року та станом на 01.01.2023 року, наданих ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

11.02.2026 Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 частково задоволено заяву позивача в порядку статті 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області подати у строк до 13.07.2026 звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 у справі № 420/40038/25, а також надати відомості про керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення; у задоволенні решти заяви відмовлено.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2026 заяву позивача про невиконання рішення суду в частині, яка залежить від суб`єкта владних повноважень (вх. №71958/26), повернуто заявнику без розгляду.

07.07.2026 до суду першої інстанції надійшов звіт ГУ ПФУ в Одеській області про виконання рішення суду (вх. №76395/26), у якому відповідач зазначив, що 08.05.2026 ним здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2022 та з 01.02.2023 на підставі довідок від 22.07.2025 №ЮО92867 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023, наданих ІНФОРМАЦІЯ_1 ; новий розмір пенсії позивача з 01.06.2026, встановлений після виконання зазначеного рішення, становить 34316,51 грн; станом на день подання звіту заборгованість становить 251835,09 грн; виплата перерахованої пенсії та нарахованої доплати до пенсії буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Відповідач просив прийняти звіт, а у разі відмови у його прийнятті – звільнити керівника від сплати штрафу та встановити новий тримісячний строк для повторного подання звіту.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 у справі № 420/40038/25 в частині здійснення перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.02.2022 та з 01.02.2023 на підставі довідок від 22.07.2025 №ЮО92867 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023, наданих ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 в частині виплати заборгованості - до 09.10.2026.

Ухвалюючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ГУ ПФУ в Одеській області 08.05.2026 здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.02.2022 та з 01.02.2023 на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, а отже рішення суду в частині перерахунку виконано. Водночас, оскільки згідно зі звітом станом на день його подання заборгованість становить 251835,09 грн, суд дійшов висновку, що відповідач фактично визнає, що рішення суду належним чином не виконано і сума заборгованості в повному обсязі не виплачена, а тому, з урахуванням частини одинадцятої статті 382-3 КАС України, прийняв звіт у частині здійсненого перерахунку пенсії та встановив новий строк для подання звіту в частині виплати заборгованості.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2026 у справі № 420/40038/25 в частині прийняття звіту ГУ ПФУ в Одеській області, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у прийнятті звіту відповідача, та встановити відповідачу новий строк для подання звіту про повне і належне виконання рішення без застосування будь-яких обмежень, про уточнення розміру заборгованості та про здійснення виплати пенсії у перерахованому з 01.03.2026 розмірі 68634,40 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що рішенням суду від 19.12.2025 відповідача зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії, тобто в повному обсязі, без обмеження максимальним розміром та без застосування будь-яких інших способів впливу на розмір пенсії, що, на його думку, підтверджується й мотивувальною частиною рішення, у якій зазначено, що спірні правовідносини регламентовані Конституцією України, Законом № 2262-XII, постановою КМУ № 704 та Порядком № 45.

Апелянт вказує, що суд першої інстанції обмежився цитуванням звіту відповідача щодо нового розміру пенсії 34316,51 грн та не дослідив правомірність формування цієї суми. За твердженням апелянта, згідно з розрахунком відповідача з 01.03.2026 перерахований підсумок його пенсії (з надбавками) становить 68634,40 грн, проте відповідач застосував подвійне обмеження: спочатку зменшив суму до 53510,06 грн з урахуванням максимального розміру пенсії, а потім, застосувавши постанову Кабінету Міністрів України № 1778 від 30.12.2025, – до 34316,51 грн. На думку апелянта, такі дії суперечать Конституції України, рішенню Конституційного Суду України № 7-р(II)/2022 та висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.09.2025 у справі № 420/3190/25, а надані відповідачем розрахунки є сфальшованими.

Також апелянт зазначає, що 26.06.2026 звертався до суду першої інстанції із заявою про невиконання рішення суду, проте ухвалою від 02.07.2026 її повернуто без розгляду; вважає, що частковий перерахунок пенсії за наявності недоплати у сумі 251835,09 грн та триваючого зменшення поточної пенсії з 68634,40 грн до 34316,51 грн не може вважатися виконанням судового рішення, а звіт не підлягав прийняттю.

Щодо права на оскарження ухвали про прийняття звіту апелянт посилається на постанову Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 200/10018/19-а.

Рух справи в апеляційній інстанції:

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2026 року відкрито апеляційне провадження, витребувано адміністративну справу та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції, -

УСТАНОВИВ:

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 у справі № 420/40038/25 ГУ ПФУ в Одеській області 08.05.2026 здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.02.2022 та з 01.02.2023 на підставі довідок від 22.07.2025 №ЮО92867; розмір пенсії позивача з 01.06.2026 визначено у сумі 34316,51 грн; станом на день подання звіту заборгованість становить 251835,09 грн, виплата якої, згідно зі звітом, буде здійснена після виділення відповідних коштів.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтями 14, 370 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню судового рішення та відновленню порушених прав особи-позивача.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Відповідно до статті 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382 - 382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.

Згідно з частиною одинадцятою статті 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Отже, закон прямо допускає прийняття звіту про виконання судового рішення, яке виконане не в повному обсязі, за умови одночасного встановлення суб`єкту владних повноважень нового строку для подання звіту щодо невиконаної частини, що забезпечує продовження судового контролю до повного виконання судового рішення.

Як зазначено вище, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 у справі № 420/40038/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року ОСОБА_1 на підставі довідок від 22.07.2025 року №ЮО92867 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року та станом на 01.01.2023 року, наданих ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, судовим рішенням на відповідача покладено два взаємопов`язані обов`язки – здійснити перерахунок основного розміру пенсії позивача на підставі довідок від 22.07.2025 №ЮО92867 та виплатити пенсію у перерахованому розмірі.

Як встановлено судом першої інстанції, перерахунок пенсії позивача з 01.02.2022 та з 01.02.2023 на підставі зазначених довідок відповідачем проведено 08.05.2026. Доводів щодо неправильності визначення основного розміру пенсії за довідками від 22.07.2025 №ЮО92867 апелянт не наводить, а розрахований відповідачем з 01.03.2026 підсумок пенсії (з надбавками) у сумі 68634,40 грн сам зазначає як належний розмір своєї пенсії. Отже, суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що в частині перерахунку пенсії рішення суду виконано.

Водночас нарахована на виконання рішення суду заборгованість у сумі 251835,09 грн станом на день подання звіту позивачу не виплачена, про що відповідач прямо зазначив у звіті. Суд першої інстанції цю обставину дослідив, дійшов висновку, що рішення суду в частині виплати не виконано, та, з урахуванням частини одинадцятої статті 382-3 КАС України, прийняв звіт виключно в частині здійснення перерахунку, одночасно встановивши відповідачу новий строк для подання звіту в частині виплати заборгованості – до 09.10.2026.

Отже, оскаржуваною ухвалою не констатовано повного виконання судового рішення: питання фактичної виплати позивачу коштів, нарахованих на виконання рішення суду, залишається під судовим контролем суду першої інстанції в межах встановленого нового строку для подання звіту. Доводи апелянта про те, що перерахунок пенсії за наявності невиплаченої заборгованості у сумі 251835,09 грн не може вважатися виконанням рішення, по суті збігаються з висновком суду першої інстанції і не свідчать про незаконність оскаржуваної ухвали.

Решта доводів апелянта зводиться до незгоди з визначеним відповідачем розміром пенсії 34316,51 грн, зменшеним, на його думку, внаслідок застосування обмеження максимальним розміром пенсії та постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» (далі – Постанова № 1778).

З приводу цих доводів колегія суддів зазначає наступне.

Предметом спору у справі № 420/40038/25 було право позивача на перерахунок основного розміру пенсії з 01.02.2022 та з 01.02.2023 на підставі нових довідок про розмір грошового забезпечення. Резолютивна частина рішення суду від 19.12.2025 не містить зобов`язання відповідача виплачувати пенсію без обмеження її максимальним розміром чи без застосування коефіцієнтів. Наведене апелянтом положення мотивувальної частини рішення про те, що спірні правовідносини стосуються права позивача на перерахунок пенсії та регламентовані Конституцією України, Законом № 2262-XII, постановою КМУ № 704 та Порядком № 45, лише підтверджує, що предметом судового розгляду був саме перерахунок пенсії за новими довідками. Постанова № 1778 прийнята 30.12.2025, тобто після ухвалення рішення суду, і правомірність її застосування до пенсії позивача предметом розгляду у цій справі не була.

Застосовуючи обмеження розміру пенсії на підставі інших нормативно-правових актів, які не були предметом судового розгляду, як-от положень про максимальний розмір пенсії та Постанови № 1778, відповідач не реалізує обов`язок, встановлений рішенням суду (перерахувати основний розмір пенсії за новими довідками), а діє в межах інших правовідносин, пов`язаних із визначенням загального розміру пенсії, що підлягає виплаті. Спірним для сторін є питання правомірності застосування після проведеного перерахунку пенсії обмеження її максимальним розміром та коефіцієнтів, передбачених Постановою № 1778, тобто питання застосування норм матеріального права, які регулюють інші правовідносини, ніж ті, яким було надано правову оцінку судовим рішенням.

Верховний Суд у пункті 40 постанови від 30.09.2026 у справі № 120/7326/26 зазначив, що сама по собі обставина, що неналежне виконання судового рішення проявилося у прийнятті відповідачем нового індивідуального акта, здійсненні нового розрахунку або застосуванні нормативного акта, не є достатньою для висновку про виникнення нового адміністративного спору. Вирішальним є встановлення того, чи виникли внаслідок таких дій нові самостійні правовідносини щодо іншого предмета, який не був охоплений первісним судовим рішенням, чи відповідні дії є лише способом реалізації обов`язку, вже встановленого цим рішенням.

Застосування обмеження максимальним розміром пенсії та коефіцієнтів, визначених Постановою № 1778, не є способом реалізації обов`язку перерахувати основний розмір пенсії на підставі довідок від 22.07.2025 №ЮО92867, а стосується іншого предмета, не охопленого рішенням суду від 19.12.2025. Отже, перевірка правомірності такого обмеження утворює самостійний склад нового публічно-правового спору, який не може бути вирішений у межах судового контролю за виконанням рішення суду в цій справі, а може бути предметом розгляду окремого судового провадження.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а дійшла висновку, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення. Отже, забезпечення виконання судового рішення не може породжувати нові спори та бути предметом їх розгляду. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 квітня 2026 року у справі № 9901/459/21.

Колегія суддів також зазначає про неможливість шляхом судового контролю вирішити позовні вимоги, у задоволенні яких судом було відмовлено, або вимоги, які не були предметом розгляду у справі.

З огляду на викладене, посилання апелянта на рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2022 та на постанову Верховного Суду від 24.09.2025 у справі № 420/3190/25, які стосуються правомірності застосування органами Пенсійного фонду України обмежень розміру пенсії, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки питання правомірності таких обмежень щодо пенсії позивача не є предметом перевірки під час розгляду звіту про виконання рішення суду у цій справі. Колегія суддів не надає оцінки правомірності застосування відповідачем зазначених обмежень, оскільки це питання може бути вирішене лише в окремому судовому провадженні.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 200/10018/19-а щодо права на оскарження ухвали про прийняття звіту не впливають на висновки колегії суддів, оскільки право апелянта на апеляційне оскарження ухвали реалізовано і його апеляційна скарга розглянута по суті.

Щодо вимог апеляційної скарги про відмову у прийнятті звіту та встановлення відповідачу нового строку для подання звіту колегія суддів зазначає, що вирішення питання про прийняття або відмову у прийнятті звіту та про встановлення строку для його подання у розумінні статей 382-1, 382-3 КАС України віднесено до компетенції суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, яким у даному випадку є Одеський окружний адміністративний суд.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року в оскаржуваній частині відповідає вищенаведеним критеріям.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, прийнявши звіт у частині здійсненого перерахунку пенсії та встановивши новий строк для подання звіту в частині виплати заборгованості, дійшов правильних висновків, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують. У зв`язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

Підстав для перерозподілу судових витрат немає.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 312, 316, 321, 322, 325, 382 КАС України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року у справі № 420/40038/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуюча суддя Г.П. Казанчук

Суддя Ю.М. Градовський

Суддя О.В. Єщенко