Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №400/13768/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/13768/25

Перша інстанція: суддя Брагар В. С.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Єщенка О.В.,

Казанчук Г.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026р. по справі за адміністративним позовом Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області до Південного офісу Держаудитслужби, Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2025р. Регіональний офіс водних ресурсів у Миколаївській області (далі – РОВР у Миколаївській області) звернувся до суду із позовом до Південного офісу Держаудитслужби, Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-11-11-010716-a від 9.12.2025р..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що РОВР у Миколаївській області було здійснено процедуру закупівлі за предметом «Паливно-мастильні матеріали бензин А-95, дизильне паливо, газ скраплений», яка не відбулася через не подання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк визначений замовником. Через це, позивачем було прийнято рішення про укладення договору з ТОВ «ПЕТРОЛ ПАРТНЕР» на підставі пп.6 п.13 Особливостей, про що було розміщено оголошення 11.11.2025р.

Однак, 9.12.2025р. начальником Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області затверджено та оприлюднено в електронній системі закупівель Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі закупівлі, в якому встановлено порушення вимог п.5 та пп.6 п.13 Особливостей. Аргументовано таке рішення тим, що замовником було змінено вимоги до суб`єкта з яким укладено договір про закупівлю, в частині відсутності у нього автозаправних станцій, що розташовані у м. Снігурівка Миколаївської області.

Зазначений висновок позивач вважає незаконним та протиправним, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-11-11-010716-a від 9.12.2025р..

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Південного офісу Держаудитслужби на користь Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області судовий збір в сумі 3028грн..

В апеляційній скарзі Південний офіс Держаудитслужби просить рішення суду скасувати та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2025-11-11-010716-a Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області було невірно здійснено тлумачення умови зазначеної в додатку №3 тендерної документації стосовно наявності «…на території Миколаївської області у м. Миколаїв, м. Нова Одеса, м. Снігурівка принаймні однієї заправної станції…», оскільки вона стосується наявності автозаправної станції хоча б у одному з перелічених міст у кількості хоча б однієї, а не в кожному з них. Про, що свідчить уточнення позивача «принаймні однієї заправної станції», а не наприклад по одній.

Вимога «…(у радіусі не більше 10 км від місць дислокації структурних підрозділів РОВР у Миколаївській області)» також дотримана, оскільки відстань від АЗС, наявних у учасника процедури закупівлі до відділень структурних підрозділів РОВР у Миколаївській області згідно з переліком адрес, наданих позивачем у позовній заяві не перевищує 10 км.. Отже, під час розгляду справи по суті не було підтверджено факту порушень зі сторони позивача при укладенні договору на підставі пп.6 п.13 Особливостей, про що зазначило у своєму висновку Управляння Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області.

Проте, з таким висновками суду першої не може погодитись судова колегія, оскільки вказаних висновків суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі, у зв`язку з чим допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.317 КАС України, рішення суду скасовує та приймає нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що 28.11.2025р. начальником Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області видано наказ №121-З про початок моніторингу процедури закупівлі UA-2025-11-11-010716-a за предметом «Паливно-мастильні матеріали бензин А-95, дизельне паливо, газ скраплений (ДК 021:2015 - 09130000-9 — Нафта і дистиляти)», яка не відбулась по причині не подання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з особливостями.

За результатами моніторингу відповідач встановив, що в п.6 додатку №3 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні вимоги до предмета закупівлі» до тендерної документації, затвердженої протоколом уповноваженої особи від 30.10.2025р. № 30/10/2 (далі – тендерна документація), в закупівлі UA-2025-11-11-010716-a Замовник встановив вимогу: «З метою забезпечення оперативності та економічної ефективності заправки транспортних засобів Замовника Учасник повинен мати мережу автозаправних станцій (власних, орендованих, партнерських) які мають щоденний, цілодобовий графік роботи та розташовані на території всієї України (крім тимчасового окупованих територій Луганської, Донецької областей та території АР Крим) і в обов`язковому порядку на території Миколаївської області у м.Миколаїв, м.Нова Одеса, м.Снігурівка принаймні однієї заправної станції (у радіусі не більше 10 км від місць дислокації структурних підрозділів РОВР у Миколаївській області)». А відповідно до додатку №2 до договору від 10.11.2025р. №040414-10/11/2025 МШК10780 (далі – Договір про закупівлю), укладеному за результатами закупівлі UA 2025-11-11-010716-a з ТОВ «ПЕТРОЛ ПАРТНЕР», у м.Снігурівка відсутні автозаправні станції (власні, орендовані, партнерські), що на думку Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, не відповідає вимогам замовника, встановленим у п.6 додатку №3 тендерної документації».

На підставі встановленого було оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-11-11-010716-a від 9.12.2025р., яким позивача зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язання за договором від 10.11.2025р. №040414-10/11/2025-МШК10780, укладеним з ТОВ «ПЕТРОЛ ПАРТНЕР», та застосувати правові наслідки недійсності договору, передбачені ст.216 ЦК України. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Вважаючи протиправним висновок Південного офісу Держаудитслужби від 9.12.2025р. про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-11-11-010716-a позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного висновку Держаудитслужби, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує його протиправність та незаконність, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993р. за №2939-XII (надалі – Закон №2939-XII).

Згідно з ч.1,2 ст.2 Закону №2939-XII, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до ст.5 Закону №2939-XII, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому ЗУ "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється КМУ. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон №922-VIІI).

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №922-VIІI моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до п.1 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 2.06.2016р. №23 «Про затвердження положень про офіси Держаудитслужби та їх підрозділи», у складі Південного офісу Держаудитслужби (надалі - Офіс) утворюються структурні підрозділи управління у Миколаївській та Херсонській областях .

Приписами п.7 Положення про Південний офіс визначено, що Держаужитслужби Офіс здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через управління. Офіс здійснює контроль за діяльністю управлінь.

Відповідно до п.10 Положення про Південний офіс Держаужитслужби Офіс очолює начальник, якого призначає на посаду відповідно до законодавства про державну службу Голова Держаудитслужби за погодженням з Міністром фінансів України та головою відповідної місцевої державної адміністрації. Начальника Офісу звільняє з посади Голова Держаудитслужби за погодженням з Міністром фінансів України.

Наказом Південного офісу Держаудитслужби від 13.12.2018р. за №349 «Про внесення змін до наказу Південного офісу Держаудитслужби від 12.10.2016р. №8 «Про затвердження Положень про Управління Південного офісу Держаудитслужби» внесено зміни до Положення про Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, Положення про Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, затверджених наказом Південного офісу Держаудитслужби від 12.10.2016р. №8, п.10 доповнено пп.15 такого змісту:

« 15) приймає рішення про початок моніторингу закупівлі, приймає рішення про призначення перевірки закупівлі, зупиняє рішення органу державного фінансового контролю пов`язані з проведенням моніторингу закупівлі, затверджує висновок про результати моніторингу закупівлі».

Отже, посилання позивача на неправомірність наказу, прийнятого начальником Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, про початок процедури моніторингу закупівлі є безпідставними.

Окрім того, положеннями ч.2 ст.8 Закону №922-VIІI передбачено випадки, в яких керівником органу державного фінансового контролю або його заступником (або уповноваженою керівником особою) приймається рішення про початок моніторингу процедури закупівлі, зокрема у разі виявлення органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, відтак судова колегія відхиляє посилання позивача на відсутність підстав для проведення моніторингу.

Щодо посилань позивача на невідповідність оформлення висновку, складеного за результатами процедури закупівлі, то судова колегія зазначає, що відповідно до п.7 розділу ІІ Наказу Міністерства Фінансів України від 8.09.2020р. №552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення» визначено, що інформація, зазначена в п.1-4 цього розділу заповнюється на підставі даних електронної системи закупівель, а в п.8 цього ж розділу вказано, що вступна частина форми висновку заповнюється електронною системою закупівель автоматично, отже судова колегія зазначає, що Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області не було порушено порядку оформлення та оприлюднення спірного висновку у п.2,3,4, оскільки ті заповнюються автоматично на підставі інформації розміщеної самим РОВР у Миколаївській області.

Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом №922-VIІI, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою КМУ від 12.10.2022р. №1178 (надалі - Особливості).

Відповідно п.5 Особливостей забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкритих торгів/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкритих торгів/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених п.9 і 13 цих особливостей).

Згідно з пп.6 п.13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 000грн., послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 000грн., робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. грн., може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли: відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб`єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених п.47 цих особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений у тендерній документації.

Отже, аналізуючи вищевикладені норми законодавства, судова колегія зазначає, що придбання замовниками товарів і послуг може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у випадках, зокрема, коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у відповідний строк. Разом з тим, предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб`єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.

Як вбачається із матеріалів справи, що під час моніторингу процедури закупівлі UA-2025-11-11-010716-a Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області встановлено, що у зв`язку з відміною відкритих торгів через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк установлений Замовником згідно з Особливостями, позивачем укладено договір про закупівлю без використання електронної системи закупівель відповідно до пп.6 п.13 Особливостей.

Однак, за результатами перевірки встановлено, що відповідно до додатку №2 до договору про закупівлю у ТОВ «ПЕТРОЛ ПАРТНЕР» у м.Снігурівка відсутні автозаправні станції, що не відповідає вимогам Замовника встановленим у п.6 додатку №3 тендерної документації. Отже, в порушення вимог пп.6 п.13 Особливостей змінено вимоги до суб`єкта з яким Замовником укладено договір про закупівлю.

З даного приводу, РОВР у Миколаївській області у позовній заяві зазначає, що при формулюванні вимоги тендерної документації «…на території Миколаївської області у м. Миколаїв, м. Нова Одеса, м. Снігурівка принаймні однієї заправної станції…» мав на увазі, що хоча б в одному з перелічених міст має бути розташована одна заправна станція, а не в кожному з них. На підтвердження цього дає перелік адрес, за якими знаходяться його структурні підрозділи та зазначає, що критерій відстані їх розташування в межах 10км дотримано.

Крім того, протоколом технічної ради Державного агентства водних ресурсів України РОВР у Миколаївській області №34/1 від 9.11.2025р. встановлено фактичну відсутність на території м.Снігурівка та в радіусі 10 км. від нього автозаправної станції ТОВ «ПЕТРОЛ ПАРТНЕР», однак ця обставина, на думку позивача, не є критичною оскільки членами технічної ради встановлено альтернативний та обґрунтований механізм забезпечення паливом працівників Снігурівської дільниці, зокрема, постачання пального буде здійснюватися шляхом щомісячного централізованого забезпечення під час виїздів службового автотранспорту Лабораторії моніторингу вод, задіяного у виконанні заходів державного моніторингу поверхневих вод.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач, посилається не те, що м.Снігурівка Миколаївської області внаслідок бойових дій зазнало значних руйнувань, а частини інфраструктури, у тому числі мережі АЗС, фактично не функціонує. Отже, вимагати від будь-якого учасника закупівлі обов`язкової наявності заправної станції саме у цьому місті з урахуванням цих об`єктивних обставин було б завідомо неможливим та дискримінаційним.

Однак, з таким твердженнями не може погодитися судова колегія з огляду на наступне:

- по-перше, позивач не повністю цитує відповідну вимогу, зокрема пропускає фразу «…в обов`язковому порядку на території…», отже РОВР в Миколаївській області перелічує міста, на території яких в імперативному порядку повинні бути розташовані АЗС контрагента, що узгоджується з переліком структурних підрозділів позивача, які розташовані у кожному з перерахованих міст;

- по-друге, за умови тлумачення спірного пункту в контексті розуміння РОВР в Миколаївській області щодо розташування принаймні однієї АЗС на території або м. Миколаєва, або м. Нова Одеса, або м. Снігурівка то в такому разі, обов`язково повинна бути дотримана друга уточнююча умова, щодо відстані від заправної станції до структурного підрозділу в межах 10км, однак ані перша, ані друга вимоги позивачем при укладенні договору закупівлі дотримані не були, що визнано ним під час прийняття протоколу від 9.11.2025р., де зазначено про відсутність АЗС ТОВ «ПЕТРОЛ ПАРТНЕР» у м. Снігурівка та в радіусі 10 км від нього, і встановлено альтернативний спосіб забезпечення Снігурівської дільниці пальним, отже такими діями було фактично змінено істотну умову предмету договору передбачену додатком №3 тендерної документації, яка висувалася під час процедури закупівлі;

- по-третє, позивач посилається на те, що на території м.Снігурівка частина інфраструктури була зруйнована в результаті бойових дій, в тому числі й АЗС, проте доказів відсутності заправних станцій інших суб`єктів підприємницької діяльності на території м. Снігурівка не наводить;

- по-четверте, як вбачається зі змісту позовної заяви, РОВР в Миколаївській області наводить перелік адрес, за якими розташовані його структурні підрозділи, проте навмисно не включає до нього Снігурівську дільницю, існування і фактичну діяльність якої під час судового розгляду не спростовує.

Отже, на підставі викладеного, судова колегія зазначає, що приписами пп.6 п.13 Особливостей визначено можливість придбання замовниками товарів і послуг шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару за умови, що вимоги до суб`єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, які були визначені замовником у тендерній документації, однак під час розгляду справи було встановлено, що позивачем при укладенні договору закупівлі свідомо було змінено його істотну умову щодо територіального розташування АЗС і як наслідок укладено договір закупівлі без використання електронної системи закупівель за відсутності правових підстав.

Посилання позивача на те, що ним не було допущено порушень пп.6 п.13 Особливостей, оскільки умови укладеного договору повністю відповідають умовам, визначеним додатком №3 до тендерної документації, судова колегія вважає необґрунтованими.

Спосіб усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель законом не визначається.

Водночас, приписами ч.8 ст.8 Закону №922-VIIІ визначено, що замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Виходячи із структури та змісту наведеної норми, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах №280/8475/20, №420/693/21, №200/10092/20, №620/6135/20.

Апеляційний суд зазначає, що оскаржуваний висновок лише зобов`язує усунути виявлені порушення у визначеному законом порядку та визначає, як один із способів усунення порушення шляхом припинення зобов`язань за договором.

При цьому вказаний спосіб у висновку не є вичерпним, а позивач, допустивши порушення законодавства у сфері публічних закупівель, має обов`язок, визначений законом, усунути такі порушення.

Відповідно до ч.6 ст.1 Закону №922-VIIІ договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Приписами ч.1 ст.41 Закону №922-VIIІ визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України за особливостями, визначеними цим Законом.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5-6 ст.203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Також, відповідно до пп.1 п.21 Особливостей договір про закупівлю є нікчемним у разі коли замовник уклав договір про закупівлю з порушенням вимог, визначених п.5 цих особливостей.

За змістом ч.1 ст.215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами вищевказаної закупівлі правочину є недодержання вимог Закону в момент його укладення.

Метою Закону 922-VIII є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону № 922-VIII закупівлі здійснюються за принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Зважаючи на вищенаведене, оскільки договір укладено, і такому укладенню передувало порушення вимог Закону №922-VIII та Особливостей, зобов`язання, викладені у висновку, щодо розірвання договору є правомірним, оскільки ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Аналогічні висновки були також викладені Верховним Судом у постановах від 26.10.2022р. у справі №420/693/21, від 10.11.2022р. у справі №200/10092/20-а, від 24.01.2023р. у справі №280/8475/20, від 31.01.2023р. у справі №260/2993/21, від 02.03.2023р. у справі №160/4436/21.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11(2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, приймаючи спірний Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-11-11-010716-a від 9.12.2025р. діяло в межах на підставі норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, а тому вважає за необхідним рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби - задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026р. -скасувати.

Прийняти по справі нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області до Південного офісу Держаудитслужби, Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування висновку - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: О.В. Єщенко

Г.П. Казанчук