Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №420/19232/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/19232/26

Перша інстанція: суддя Андрухів В.В.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Єщенка О.В.,

Казанчук Г.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2026р. по справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2026р. ГУ ПФУ в Одеській області звернулось до суду із позовом до Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 , у якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову ВПВР УЗПВР в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ВП №73902404 від 18.06.2026р. про накладення штрафу в розмірі 5100грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду не було враховано, що невиконання боржником рішення суду відбулось з поважних причин, а саме через відсутність відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.

Посилаючись на вказане просило позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2026р. у задоволенні адміністративний позову – відмовлено.

В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Одеській області, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти у справі нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявності поважних причин невиконання рішення суду, а тому державним виконавцем правомірно та обґрунтовано прийнято постанову про накладення штрафу на боржника.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2021р. у справі №420/3861/20, яке набрало законної сили 23.04.2021р., адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 12.03.2020р. №822788 про відмову у перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Одеській області №951370822788 від 20.05.2020р. про відмову у перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .

Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 згідно з довідкою Прокуратури Одеської області від 12.03.2020р. №461.

В іншій частині позовних вимог – відмовлено.

27.04.2021р. Одеським окружним адміністративним судом видано ОСОБА_1 виконавчий лист по справі №420/3861/20, з урахуванням ухвал про виправлення описки від 1.04.2021р. та від 19.04.2021р., на вимогу про зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 згідно з довідкою Прокуратури Одеської області від 12.03.2020р. №461 з 13.12.2019р. та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою від 9.06.2021р. виправлено описку в резолютивній частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2021р. в адміністративній справі №420/3861/20, зазначивши в абз.4 вірну дату довідки №461 «від 04.03.2020 року» замість невірної «від 12.03.2020 року».

19.01.2024р. старшим державним виконавцем ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косютою В.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №73902404 за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду №420/3861/20, виданим 27.04.2021р., про зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 згідно з довідкою Прокуратури Одеської області від 4.03.2020р. №461 з 13.12.2019р. та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум.

Боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів з моменту винесення постанови.

Цією ж постановою стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 28 400грн.

Проте, пенсійний орган своїм листом від 1.02.2024р. за вих. 1500-0305-5/16580 “Про надання інформації” повідомив Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), зокрема, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2021р. (з урахуванням ухвал суду від 1.04.2021р. та 19.04.2021р.) по справі №420/3861/20, яке набрало законної сили 20.04.2021р., Головним управлінням ОСОБА_1 рішенням 951370822788 проведено перерахунок пенсії з 13.12.2019р. згідно з довідкою Прокуратури Одеської області від 4.03.2020р. №461 з урахуванням фактично виплачених сум. Розмір пенсії за вислугу років, призначеної на умовах ЗУ “Про прокуратуру” з 13.12.2019р. складає 16 380грн. Сума доплати за період з 13.12.2019 по 30.09.2020 з урахуванням фактично виплачених сум склала 86 023,94грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Пенсія призначена по ЗУ “Про прокуратуру” виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету. Відповідно до частини першої статті 121 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства винні особи несуть відповідальність згідно із законом. Кабінетом Міністрів України бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік не затверджено. Тому Головне управління на сьогодні діє на підставі тимчасового розпису доходів і видатків Пенсійного фонду України на 1 квартал 2024 року, яким не передбачені кошти на виплати за рішенням суду. Станом на 31.01.2024 за рахунок виділеного Пенсійним фондом України фінансування Головним управлінням здійснено погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з датою набрання рішеннями законної сили по 20.09.2020 включно. Враховуючи вищезазначене, погашення заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. У зв`язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1279 “Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги”, починаючи з 1 квітня 2021 року асигнування з державного бюджету, які виділяються для забезпечення пенсійних виплат, розподіляє та спрямовує на фінансування пенсій та інших виплат Пенсійний фонд України. Таким чином, покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати до пенсії за вислугу років ОСОБА_1 за період з 13.12.2019 по 30.09.2020 в сумі 86023,94 грн. буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України.

До зазначеного листа ГУ ПФУ додано копії копію рішення №951370822326 та копію розрахунку суми, що підлягає доплаті.

В подальшому, 18.06.2026р. старший державний виконавець ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Косюта В.І. за невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений виконавцем строк на ГУ ПФУ в Одеській області було накладено штраф у розмірі 5 100грн.

Так, у вказаній постанові державний виконавець зазначив, що боржником до відділу не надано доказів внесення Головним управлінням інформації про виконання рішення до автоматизованої бази даних обробки пенсійної документації, не надано належних доказів на підтвердження відсутності коштів, які спрямовуються на погашення заборгованості, не надано інформації щодо обсягу коштів, які надійшли на виконання судових рішень, а також не зазначено обсяг коштів, сплачений іншим стягувачам в порядку черговості надходження судових рішень, що набрали законної сили. Отже, державний виконавець вважав, що Головне управління не вжило всіх належних заходів для повного та належного виконання судового рішення. Також державний виконавець зазначив, що боржник не надав доказів на підтвердження направлення документів до Пенсійного фонду України з метою вирішення питання виділення коштів або ж їх перерозподілу для виплати стягувачу нарахованої доплати за рішенням суду.

Не погоджуючись із вказаною постановою про накладення штрафу, пенсійний орган звернувся в суд із даним позовом.

Перевіряючи правомірність оскаржуваної постанови, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує її незаконність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

В силу приписів ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013р., звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012р. № 11-рп/2012).

Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями ч.2,4 ст.372 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.1 ЗУ "Про виконавче провадження" за №1404-VIII від 2.06.2016р. (надалі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (надалі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1, 2 ст.63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч.6 ст.26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню,- протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч.1 ст.75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб-200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу-300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання судового рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Апеляційний суд зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови слугувало саме невиконання в повному обсязі ГУ ПФУ в Одеській області судового рішення від 18.03.2021р. по справі за №420/3861/20.

Як вбачається із матеріалів справи, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2021р. (з урахуванням ухвал суду від 1.04.2021р. та 19.04.2021р.) по справі №420/3861/20, яке набрало законної сили 23.04.2021р., ГУ ПФУ в Одеській області ОСОБА_1 рішенням 951370822788 проведено перерахунок пенсії з 13.12.2019р. згідно з довідкою Прокуратури Одеської області від 4.03.2020р. №461 з урахуванням фактично виплачених сум.

Розмір пенсії за вислугу років, призначеної на умовах ЗУ «Про прокуратуру» з 13.12.2019р. складає 16 380грн.

Сума доплати за період з 13.12.2019р. по 30.09.2020р. з урахуванням фактично виплачених сум склала 86 023,94грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.

Апеляційний суд бере до уваги доводи пенсійного органу, що виконання судового рішення в повному обсязі можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.

Так, відповідно до ч.1 та 2 ст.8 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.1991р. №1788-XII виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов`язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Аналізуючи вищевказані норми, судова колегія зазначає, що виплати пенсій здійснюються територіальними управліннями Пенсійного фонду України області виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Тобто, інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління Пенсійного фонду не має.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до ст.23 та 116 БК України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Отже, негативні наслідки для боржника за невиконання рішення суду наступають лише у випадку, якщо це пов`язано з неповажними причин, а відтак державний виконавець, на час прийняття рішення про накладення штрафу, має встановити такий факт.

Судова колегія враховує те, що існує практика Верховного Суду з вирішення подібних судових спорів.

Так, в постанові від 31.03.2021р. у справі №360/3573/20 Верховний Суд пояснив, що поважними, в розумінні норм Закону №1404 VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 31.05.2021р. у справі №560/594/20 зауважив, що невиконання пенсійним органом рішення суду дозволяє державному виконавцю вжити заходи реагування у вигляді накладення штрафу, проте необхідно встановити, що послугувало причиною до невиконання рішення суду на момент накладення штрафу. Якщо встановлено, що невиконання відбулось без поважних причин, то наявні підстави для накладення штрафу, а у протилежному випадку (наявні реальні обставини, що є перешкодою до виконання), необхідно враховувати їх поважність та у кожному конкретному випадку виходити з цих обставин.

Також судова колегія бере до уваги те, що Верховний Суд в постановах від 7.11.2019р. у справі №420/70/19, від 23.04.2020р. у справі №560/523/19 та від 24.01.2018р. у справі №405/3663/13-а, від 13.10.2021р. у справі №360/4708/20 та від 13.10.2021р. у справі №360/4705/20 зазначав, що невиконання пенсійним органом судового рішення, в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

В наведених рішеннях, суд касаційної інстанції наголошував на тому, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.

Це, на думку Верховного Суду, не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, оцінюючи доводи позивача щодо поважності причин невиконання судового рішення у справі №420/3861/20, судова колегія бере до уваги, що ГУ ПФУ в Одеській області на постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.01.2024р. ВП №73902404 відповіло листом від 1.02.2024р. за вих. 1500-0305-5/16580 “Про надання інформації”, до якого додано лише копію рішення №951370822326 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 та копію розрахунку суми, що підлягає доплаті.

Як вірно вказав державний виконавець в оскаржуваній постанові про накладення штрафу від 18.06.2026р., боржником до відділу примусового виконання не надано доказів внесення ГУ ПФУ інформації про виконання рішення до автоматизованої бази даних обробки пенсійної документації, не надано належних доказів на підтвердження відсутності коштів, які спрямовуються на погашення заборгованості, не надано інформації щодо обсягу коштів, які надійшли на виконання судових рішень, а також не зазначено обсяг коштів, сплачений іншим стягувачам в порядку черговості надходження судових рішень, що набрали законної сили. Також боржник не надав доказів на підтвердження направлення документів до Пенсійного фонду України з метою вирішення питання виділення коштів або ж їх перерозподілу для виплати стягувачу нарахованої доплати за рішенням суду.

Як вбачається із матеріалів справи, що із перелічених документів до суду позивач надав лише скріншот з Реєстру судових рішень щодо наявності в ньому інформації по справі №420/3861/20 за позовом ОСОБА_1 . Натомість решти документів, які б підтверджували поважність причини невиконання судового рішення по вказаній справі в частині виплати доплати за період з 13.12.2019р. по 30.09.2020р., Головне управління ані державному виконавцю, ані до суду разом з цим позовом - не надало.

Апеляційний суд також звертає увагу на ту обставину, що ГУ ПФУ ще до відкриття виконавчого провадження 19.01.2024р., надавало ОСОБА_1 відповідь від 24.08.2023р., в якій зазначило, що судове рішення по справі №420/3861/20 станом на 24.08.2023р. обліковується в Реєстрі за №412759, і станом на вказану дату здійснено погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з датою набрання законної сили по 19.09.2020р. включно.

Датою ж набрання законної сили рішенням у справі №420/3861/20 є 23.04.2021р., що пізніше від дати рішень, за якими здійснено виплату, на 7 місяців.

Натомість, станом на дату прийняття постанови про накладення штрафу з 24.08.2023р. минуло більше 2 років і 9 місяців.

При цьому, боржник доказів на підтвердження відсутності коштів, які спрямовуються на погашення заборгованості, інформації щодо обсягу коштів, які надійшли на виконання судових рішень, щодо обсягу коштів, сплачених іншим стягувачам в порядку черговості, по яку дату набрання рішеннями законної сили здійснено виплати, яким за черговістю в Реєстрі є ОСОБА_1 - не надав ані на постанову про відкриття виконавчого провадження, ані протягом двох років примусового виконання рішення.

Також боржник не надав доказів на підтвердження направлення документів до Пенсійного фонду України з метою вирішення питання виділення коштів або ж їх перерозподілу для виплати стягувачу нарахованої доплати за рішенням суду.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що оскаржувана постанова про накладення штрафу є законною та обґрунтованою, відповідає іншим критеріям, наведеним у ч.2 ст.2 КАС України щодо рішень суб`єкта владних повноважень, оскільки матеріалами справи підтверджено, що ГУ ПФУ в Одеській області не вжило всіх належних заходів для повного та належного виконання судового рішення, і поважних причин невиконання судового рішення в частині виплати доплати до пенсії протягом більш ніж 5 років з дня набрання судовим рішенням у справі №420/3861/20 законної сили (23.04.2021р.) не має.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 315, 316, 322 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2026р. – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту постановлення, остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: О.В. Єщенко

Г.П. Казанчук