Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №420/28942/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/28942/25

Перша інстанція: суддя Потоцька Н.В.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Єщенка О.В.,

Казанчук Г.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2026р. про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку, визначеному ст.383 КАС України, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання внести зміни до реєстру,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» стосовно виключення з військового обліку ОСОБА_1 , відповідно до запису у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» стосовно виключення з військового обліку ОСОБА_1 відповідно до запису у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 та надати копію Наказу про виключення ОСОБА_1 з військового обліку підставі п.6 ч.6 ст.37 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-ХІІ, як особи, яка раніше була засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2026р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» стосовно виключення з військового обліку ОСОБА_1 , відповідно до запису у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 .

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.07.2025р. щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» стосовно виключення з військового обліку ОСОБА_1 , відповідно до запису у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 .

У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять гривень) грн. 20коп. за рахунок бюджетних асигнувань Білгород-Дністровського РТЦКСП.

21.04.2026р. на виконання рішення суду від 17 березня 2026р. Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи.

19.05.2026р. ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просив:

- визнати протиправними дії Білгород-Дністровського РТЦКСП Одеської області, вчинені при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/28942/25;

- визнати, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.03.2026р. у справі №420/28942/25 не виконано належним чином відповідачем.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2026р. заяву ОСОБА_1 , яка надійшла до суду за вх.№54831/26 – залишено без задоволення.

Не погодившись із даним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву, подану в порядку ст.383 КАС України.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Залишаючи заяву, подану в порядку ст.383 КАС України, без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що ІНФОРМАЦІЯ_3 було виконано рішення суду в повному обсязі та у наданій відповіді міститься обґрунтування щодо поставленого у заяві питання і висновок за результатом її розгляду.

Перевіряючи правомірність та законність ухвали суду про залишення заяви без задоволення, поданої в порядку, визначеному ст.383 КАС України, судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до приписів ч.1 ст.370 України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Конституційний Суд України в рішенні від 26.06.2013р. у справі №1-7/2013 звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012р. №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012р. №11-рп/2012).

Згідно з ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції», пункт 68).

Отже, судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у тому числі, і приписами ст.383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, КАС України передбачений такий вид судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справа, як визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду.

Вказані вище положення КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.03.2026р. зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.07.2025р. щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» стосовно виключення з військового обліку ОСОБА_1 , відповідно до запису у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 .

На виконання вказаного рішення Білгород-Дністровський РТЦКСП розглянув заяву щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» стосовно виключення з військового обліку ОСОБА_1 та надав відповідь від 6.05.2026р. за №4251.

Позивач зазначає, що при наданні відповіді відповідач:

- не усунув суперечності між Реєстром та тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного;

- не надав оцінки запису у тимчасовому посвідченні;

- не навів жодного рішення про скасування або визнання недійсним тимчасового посвідчення;

- не навів жодного адміністративного акту або рішення, на підставі якого було змінено відомості Реєстру щодо заявника;

- фактично обмежився формальною листом-відповіддю без реального виконання рішення суду по суті.

Надаючи оцінку вказаному, судова колегія зазначає, що виходячи з наведеної вище ст.383 КАС України, в порядку визначеного цією нормою виду судового контролю за виконанням рішення суду підлягає з`ясуванню питання правильності та повноти виконання суб`єктом владних повноважень рішення суду, яке ухвалено на користь особи-позивача, виходячи із суті та змісту ухваленого рішення в порівнянні з діями, які вчинені суб`єктом владних повноважень на виконання такого рішення.

Тобто, оцінка діям/рішенням суб`єкта владних повноважень, вчинених/прийнятих на виконання рішення суду, може бути зроблена виключно виходячи із суті та змісту судового рішення, яке виконується суб`єктом владних повноважень.

Апеляційний суд зазначає, що в даному випадку, предметом розгляду у цій справі було питання щодо не надання ІНФОРМАЦІЯ_3 відповіді на заяву ОСОБА_1 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» стосовно виключення його з військового обліку, відповідно до запису у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 .

Отже, твердження позивача про формальний розгляд заяви без надання оцінки наданим ним документам не знаходять свого підтвердження в процесі розгляду справи, оскільки з наданої Білгород-Дністровським РТЦКСП відповіді з посиланням на норми ч.6 ст.37 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу», якою передбачено вичерпний перелік осіб, які підлягають виключенню з військового обліку, вбачається відсутність у нього правових підстав для внесення до Реєстру такого запису щодо ОСОБА_1 на підставі того, що його було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що судом першої інстанції у рішенні від 17.03.2026р. було попереджено позивача про те, що із прийняттям ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024р. за №3633-IX, який набрав законної сили 18.05.2024р., редакція ч.6 ст.37 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу» зазнала змін, внаслідок яких, п.6 ч.6 було виключено.

Що стосується посилань апелянта на те, що предметом розгляду його заяви покладеного в основу рішення від 17.03.2026р. було усунення існуючих суперечностей між офіційним військово-обліковим документом та даними Реєстру, то судова колегія вважає такі посилання необґрунтованими, оскільки саме в цій частині судом було відмовлено у задоволенні позову.

При цьому судова колегія звертає увагу на те, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.03.2026р. було спрямовано виключно на повторний розгляд заяви від 31.07.2025р. адже під час судового розгляду не було встановлено взагалі факту її розгляду.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку у задоволенні заяви ОСОБА_1 поданої в порядку ст.383 КАС України, слід відмовити.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що ухвала суду прийнята з додержанням норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316,328,383 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2026р. про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку, визначеному ст.383 КАС України, -залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді О.В. Єщенко

Г.П. Казанчук