Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №400/6308/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/6308/26

Суддя першої інстанції - Біоносенко В. В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Дегтярьової С.В.,

суддів – Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року у справі №400/6308/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Миколаївській області щодо відмови здійснити з перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 липня 2025 року відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення від 07.05.2026 №9/1/5186, з 01 лютого 2026 року відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення від 07 травня 2026 року №9/1/5187;

- зобов`язати Головне управління ПФУ у Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 липня 2025 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07 травня 2026 року №9/1/5186, з 01 лютого 2026 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07 травня 2026 року №9/1/5187, без обмеження максимального розміру пенсії, без застосування з 01 січня 2026 року понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою КМУ від 30 грудня 2025 року №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяких категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", з урахуванням різниці від отриманої пенсії.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року позов задоволений.

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року у справі №400/6308/26.

Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області в апеляційній скарзі зазначило, що Головним управлінням до пенсії позивача Постанова №1778 не застосовувалася, тому здійснення перерахунку та виплати пенсії без застосування Постанови №1778 стосуються правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому. Отже, вимога про здійснення перерахунку та виплати пенсії без застосування Постанови №1778 є передчасною та задоволенню не підлягає.

Апелянт просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог в частині перерахунку пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів за Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року №1778.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2026 року відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року у справі №400/6308/26.

05 жовтня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року по справі №400/920/26 ІНФОРМАЦІЯ_3 надав довідку №9/1/5186 від 07 травня 2026 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18 червня 2025 року, в якій зазначені наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 5600 грн, оклад за військовим званням - 1760 грн, надбавка за вислугу років - 3680 грн, надбавка за особливості проходження служби - 7176 грн, премія - 27216 грн, всього 45432 грн; №9/1/5187 від 07.05.2026 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січян 2026 року, в якій зазначені наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 6160 грн, оклад за військовим званням - 1930 грн, надбавка за вислугу років - 4045 грн, надбавка за особливості проходження служби - 7887,75 грн, премія - 29937,60 грн, всього 49960,35 грн.

12 травня 2026 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок розміру пенсії на підставі довідок від 07 травня 2026 року за №9/1/5186 та №9/1/5187.

Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області листом від 26 травня 2026 року відмовило позивачу в перерахунку пенсії, посилаючись на те, що після визнання нечинними пунктів 1, 2 Постанови №103 інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсій Кабінетом Міністрів України не приймалось.

Згідно частини першої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану (який триває і на час апеляційного перегляду справи) тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Отже, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом №64/2022, не обмежені конституційні права і свободи людини і громадянина, які встановлені статтею 46 Конституції України.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» 9 квітня 1992 року №2262-XII (далі за текстом - Закон №2262-ХІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Статтею 11 Закону №2262-ХІІ встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Аналіз вищезазначених норм дозволяє зробити висновок про те, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, а також деяких інших осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, визначаються виключно положеннями спеціального закону - Закону №2262-ХІІ.

Частинами 1, 2 ст.63 Закону №2262-ХІІ встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Згідно з ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Згідно з частинами першою, третьою статті 43 Закону №2262-XII пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що у 2026 році, у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані), в тому числі відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання приписів статті 30 Закону №4695-IX Кабінет Міністрів України 30 грудня 2025 року прийняв Постанову №1778, якою визначено розміри і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій.

Відповідно до пункту 1 Постанови №1778, у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані), в тому числі відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

Колегія суддів дослідила матеріали справи та погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що позовна вимога в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року №1778, є передчасною.

Як убачається з матеріалів справи, на момент звернення позивача до суду та на момент розгляду справи відповідачем перерахунок пенсії на підставі довідок від 07 травня 2026 року №9/1/5186 та №9/1/5187 фактично не проведено. Отже, остаточний розмір пенсії позивача після такого перерахунку відповідачем не визначався.

Відтак, на час розгляду справи відсутні фактичні дані, які б свідчили про те, що після проведення перерахунку відповідач застосує до пенсії позивача саме ті коефіцієнти, незастосування яких позивач просить визнати судовим рішенням.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Отже, судовому захисту підлягає вже наявне та доведене порушення права, а не можливе порушення, яке може виникнути у майбутньому.

Таким чином, суд не може наперед окреслювати правомірність дій відповідача щодо застосування нормативного регулювання до перерахунку, який ще не проведений, та зобов`язувати суб`єкта владних повноважень утримуватися від застосування норми права у майбутньому за відсутності факту порушення прав позивача, а тому вимога про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок без застосування постанови №1778 не ґрунтується на порушеному праві позивача та заявлена на майбутнє.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що зазначена позовна вимога є передчасною та задоволенню не підлягає, а суд першої інстанції помилково задовольнив її, фактично здійснивши судовий захист в правовідносинах, які ще не виникли, та за відсутності допущених порушень.

Дані обставини не є перешкодою позивачу у разі фактичного застосування відповідачем положень постанови №1778 під час проведення перерахунку та виплати пенсії оскаржити відповідні дії (рішення) Пенсійного фонду, якщо він вважатиме їх такими, що порушують його права та законні інтереси.

Отже, рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимоги про проведення перерахунку та виплати пенсії без застосування коефіцієнтів, установлених постановою №1778, підлягає скасуванню з прийняттям у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 242-244, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області задовольнити, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року скасувати в частині задоволення вимоги про проведення перерахунку та виплати пенсії без застосування коефіцієнтів, установлених постановою №1778.

В цій частині ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя доповідач С.В. Дегтярьова

Судді А.В. Крусян

О.В. Яковлєв