Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №420/6947/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/6947/26

Перша інстанція: суддя Завальнюк І.В.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Єщенка О.В.,

Казанчук Г.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Білгород-Дністровського РТЦКСП, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Білгород-Дністровського РТЦКСП, яка полягає у невнесенні за заявою ОСОБА_1 від 2.03.2026р. на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про внесення змін (виправлень) до персональних та службових даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, яка отримана у Білгород-Дністровському РТЦКСП 3.03.2026р., до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів змін до персональних та службових даних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , номер в реєстрі АІТС «Оберіг» - 280520210640429500030, про проходження медичного огляду військово-лікарської комісії 12.01.2024р. з метою визначення ступеня придатності до військової служби, про результати медичного огляду військово-лікарської комісії – непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, та про виключення з військової обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів за заявою ОСОБА_1 від 2.03.2026р. на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про внесення змін (виправлень) до персональних та службових даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, яка отримана у ІНФОРМАЦІЯ_2 3.03.2026р., зміни до персональних та службових даних ОСОБА_1 про проходження медичного огляду військово-лікарської комісії 12.01.2024р. з метою визначення ступеня придатності до військової служби, про результати медичного огляду військово-лікарської комісії – непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, та про виключення з військової обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12.01.2024р. він пройшов медичний огляд ВЛК, за результатами якого був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що належним чином зафіксовано в його паперовому тимчасовому посвідченні та довідці ВЛК.

Однак, у лютому 2026р. через застосунок «Резерв+» позивач виявив, що в електронному реєстрі інформація про його виключення з обліку та проходження ВЛК відсутня.

2.03.2026р. позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів зміни до його персональних та службових даних.

Однак, листом відповідача від 10.03.2026р. повідомлено про необхідність особистого звернення до РТЦКСП для оновлення даних та повторного проходження комісії.

Не погодившись із такою бездіяльністю РТЦКСП, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2026р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо нерозгляду по суті звернення ОСОБА_1 від 2.03.2026р..

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву ОСОБА_1 від 2.03.2026р. та прийняти рішення по суті.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 331,2грн..

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги та скасування рішення суду, із прийняттям по справі нового рішення про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримавши звернення позивача 2.03.2026р., допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у не розгляді по суті заяви про виключення з військового обліку та невжитті заходів щодо актуалізації даних у Реєстрі.

Натомість ТЦК та СП обмежився пропозицією позивачу особисто прибути до ТЦК та СП задля оновлення (актуалізації) даних.

Отже, оскільки відповідач є суб`єктом владних повноважень, він був зобов`язаний у встановлений законом строк розглянути подані документи та прийняти відповідне рішення, повідомивши про нього заявника, чого зроблено не було.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі, у зв`язку з чим допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає нове рішення про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 12.01.2024р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії (ВЛК) при ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатами якого його було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується Довідкою ВЛК №139 (протокол №9 від 12.01.2024р.).

У тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного НОМЕР_2 (номер у реєстрі «Оберіг» НОМЕР_3 ) зроблено запис про те, що ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за графою ІІ статті « 13а, 40б, 4г» Наказу МОУ № 402-08.

У пункті 13 тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного НОМЕР_2 проставлено відмітку «знято з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 », завірено відповідним підписом відповідальної особи.

У пункті 14 тимчасового посвідчення вчинено запис про виключення позивача з військового обліку на підставі ст.37 п.6 пп.3 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», що засвідчено гербовою печаткою та підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 .

21.02.2026р. позивач через електронний кабінет у застосунку «Резерв+» згенерував військово-обліковий документ в електронній формі та виявив неточності: у реєстрі зазначено, що він з 18.10.2009р. перебуває на обліку як військовозобов`язаний, проте відомості про його зняття/виключення з обліку, дата проходження ВЛК та сама постанова ВЛК відсутні.

3.03.2026р. ОСОБА_1 звернувся до Білгород-Дністровського РТЦКСП із заявою про внесення змін та виправлень до його персональних і службових даних в ЄДРПВР (системи «Оберіг»), додавши роздруківку з «Резерв+», розширені дані реєстру, а також нотаріально завірені копії паспорта, РНОКПП, тимчасового посвідчення та довідки ВЛК від 12.01.2024р..

10.03.2026р. позивач електронними засобами зв`язку отримав лист-відповідь від Білгород-Дністровського РТЦКСП №2383, яким його проінформували про необхідність особисто з`явитися до установи для оновлення даних, подати документи для отримання відстрочки та повторно пройти ВЛК згідно з Постановою КМУ №560, замість безпосереднього внесення змін до реєстру на підставі вже наявних документів.

Не погодившись із такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи правомірність та законність дій ІНФОРМАЦІЯ_2 у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений Постановою КМУ від 30.12.2022р. №1487, визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Відповідно до п.2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017р. №1951-VIII (далі – Закон №1951-VIII).

Статтею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Так, ч.1 ст.5 Закону №1951-VIII передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 2 ч.1 ст.9 №1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

На виконання ч.1 ст.14 Закону №1951-VIII, ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (ч.3 ст.14 Закону №1951-VIII).

Відповідно до п.8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024р. №559 (далі – Порядок №559), військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності):

1) прізвище;

2) власне ім`я (усі власні імена);

3) по батькові (за наявності);

4) дата народження;

5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку;

8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів;

9) військове звання (для військовозобов`язаних та резервістів);

10) військово-облікова спеціальність;

11) відомості про виконання військового обов`язку (категорія обліку);

12) відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку);

13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення;

14) адреса місця проживання;

15) номери засобів зв`язку;

16) адреси електронної пошти (за наявності);

17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов`язаним та резервістом;

18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.

Згідно з абз.5 п.7 Порядку №559, у разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.

Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Згідно з абз.1 п.3 Порядку №559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з ч.8 ст.1 Закону №2232 положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджено Постановою КМУ від 23.02.2022р. №154 (далі – Положення №154).

Відповідно до п.1 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Згідно з п.2 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.

Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.

Пунктом 3 Положення №154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки очолюють керівники, які організовують діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються оперативному командуванню, в зоні відповідальності якого вони перебувають згідно з військово-адміністративним поділом території України.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Безпосереднє керівництво територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки і контроль за їх діяльністю здійснюють відповідні оперативні командування, а загальне - ІНФОРМАЦІЯ_5 , яке узгоджує основні питання діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з відповідними структурними підрозділами Генерального штабу Збройних Сил та Міноборони.

Відповідно до абз.1 п.4 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки виконують покладені на них завдання у взаємодії з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також з органами військового управління, з`єднаннями, військовими частинами, установами, організаціями, вищими військовими навчальними закладами та військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти Збройних Сил та інших військових формувань, Держспецзв`язку, правоохоронними та розвідувальними органами, державними органами спеціального призначення з правоохоронними функціями, громадськими об`єднаннями (організаціями).

Пунктом 7 Положення №154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, […].

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя. […]

Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Завдання та функції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки визначені п.8 Положення №154.

Відповідно до п.8 Положення №154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Згідно із п.9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, з-поміж іншого, ведуть військовий облік […], військовозобов`язаних […]; оформлюють та видають військово-облікові документи […], військовозобов`язаним […].

Відповідно до п.11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, організовують з визначеною періодичністю (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) проведення медичних оглядів та психологічних обстежень військово-лікарськими комісіями військовозобов`язаних і резервістів; оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних; забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов`язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов`язаними.

Також з аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_2 ОСОБА_1 . Рішенням ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.01.2024р. визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі графи ІІ ст. « 13А, 40б, 4г» Наказом МОУ №402-08. В графі 14 посвідчення, як підставу виключення з військового обліку зазначено ст.37 п.6 пп.3 (по хворобі) ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу».

Вказані обставини підтверджуються довідкою ВЛК №113, згідно якої 12.01.2024р. проведено медичний огляд ВЛК ОСОБА_1 та визнано останнього непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (протокол №0 від 12.01.2024р.).

Проте відповідачем не надано доказів внесення зазначених відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Колегія суддів зазначає, що саме відповідач зобов`язаний був внести відомості про позивача, а саме про те, що останній, виключений з військового обліку у зв`язку з тим, що він визнаний непридатним до військової служби військово-лікарською комісією та виключений з військового обліку.

Обов`язок дотримання процедури виключення особи з військового обліку, як вже зазначалось вище, покладено на посадових осіб районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Відтак, недотримання відповідним ТЦК певних вимог щодо реалізації процедури виключення позивача з військового обліку, може створювати негативні наслідки для позивача у майбутньому.

Відтак, відповідач всупереч приписам закону, своєю протиправною бездіяльністю не завершив процедуру виключення позивача з військового обліку, а саме щодо невнесення відомостей до Реєстру про виключення позивача з військового обліку, що не узгоджується і порушує вищенаведені норми законодавства.

Апеляційний суд зауважує, що невнесення відомостей у Реєстр про виключення позивача з військового обліку через неналежне виконання посадовими особами відповідача певних етапів процедури такого виключення суперечить принципу правової визначеності.

Так, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України (справа №1-25/2010 від 29.06.2010р.) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями.

Себто, обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Право позивача на виконання відносно нього встановлених законом гарантій, а саме не внесення відомостей до Реєстру про виключення позивача з військового обліку, тобто не належне (електронне, документальне) оформлення такого виключення не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за здійснення процедури виключення осіб з військового обліку.

Відтак, оскільки позивач був виключений ІНФОРМАЦІЯ_4 з військового обліку на підставі визнання його непридатним до військової служби згідно висновку ВЛК, відповідач зобов`язаний був внести відповідну інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що позовні вимоги в частині безпосереднього зобов`язання РТЦК внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості (дані) про проходження медичного оглядку ВЛК, визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та про виключення його з військового обліку є передчасними.

Так як відповідач взагалі не розглядав звернення позивача від 2.03.2026р. по суті, суд не може перебирати на себе дискреційні повноваження органу військового управління та самостійно визначати статус особи в Реєстрі без попередньої перевірки РТЦК актуальності медичних даних та наявності законних підстав для виключення з військового обліку.

Проте, колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Судова колегія зазначає, що відповідачем не надано будь-яких доказів, що довідка ВЛК від 12.01.2024р. №139 та рішення (запис) про виключення позивача з військового обліку скасовані (визнані нечинними) у встановленому законодавством порядку.

Згідно з Рекомендацією №R(80)2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно з п.4 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Суд звертає увагу, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Засіб юридичного захисту має бути «ефективним» в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey), №21987/93, пункт 95).

При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення у справі «Джорджевич проти Хорватії» (Djordjevic v Croatia), №41526/10, пункт 101; рішення у справі «Ван Остервійк проти Бельгії» (Van Oosterwijck v Belgium), №7654/76 пункти 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 підкреслив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

З урахуванням тієї обставини, що дії відповідача у спірних правовідносинах не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб`єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову у частині дій зобов`язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

За таких обставин, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції вказані обставини не дослідив, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2026р. скасувати.

Прийняти по справі нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів змін до персональних та службових даних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) про проходження медичного огляду ВЛК 12.01.2024р. з метою визначення ступеня придатності до військової служби, про результати медичного огляду військово-лікарської комісії – непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, та про виключення з військової обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів зміни до персональних та службових даних ОСОБА_1 про проходження медичного огляду військово-лікарської комісії 12.01.2024р. з метою визначення ступеня придатності до військової служби, про результати медичного огляду військово-лікарської комісії – непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, та про виключення з військової обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 3 328грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень).

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: О.В. Єщенко

Г.П. Казанчук