Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №420/10442/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/10442/26

Перша інстанція: суддя Радчук А.А.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Єщенка О.В.,

Казанчук Г.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2026р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом ГУ ПФУ в Тернопільській області, ГУ ПФУ в Одеській області, у якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області від 17.03.2026р. №1560500031812 про відмову у призначені пенсії;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області призначити та виплачувати пенсію позивачу з моменту звернення, а саме з 9.03.2026р. довічно.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 9.03.2026р. він звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п.4 ч.1 ст.115 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 9.07.2003р. №1058-ІV (далі – Закон №1058-ІV).

Рішенням від 17.03.2026р. №1560500031812 ГУ ПФУ в Тернопільській області відмовило позивачу у призначенні дострокової пенсії, оскільки у довідці №4600 від 11.03.2026р., видану ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня інформація про безпосередню участь заявника в бойових діях в складі діючої армії в період бойових дій на території республіки Афганістан.

Позивач вважає вказану відмову протиправною та незаконною, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області №156050031812 від 17.03.2026р. про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ..

Зобов`язано ГУ ПФУ в Тернопільській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на підставі п.4 ч.1 ст.115 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 9.03.2026р..

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись із даним судовим рішенням, ГУ ПФУ в Тернопільській області подало апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки належність позивача до особи, яка має статус учасника бойових дій ніким не оскаржувалася, посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , видане 5.06.1996р. не визнано недійсним та не скасовано у встановленому Законом порядку, позивач має право на користування пільгами, встановленими ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зокрема, пільгами щодо призначення дострокової пенсії.

Суд зазначив, що позивач задовольняє усі вимоги законодавства щодо призначення пенсії відповідно до п.4 ч.1 ст.115 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Також суд першої інстанції вказав, що саме лише зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії не відновлює право позивача на призначення пенсії, яке, як встановлено судом позивач набув, а тому суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права у даному випадку є зобов`язання пенсійного органу призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на підставі п.4 ч.1 ст.115 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 9.03.2026р..

Суд зауважив про відсутність в даному випадку дискреції у відповідача в питанні призначення пенсії за віком, оскільки позивач задовольняє усі вимоги законодавства щодо призначення цього виду пенсії.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 9.03.2026р. ОСОБА_1 звернувся до територіального органу ПФУ із заявою про призначення пенсії про призначення пенсії за віком відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058-ІV.

Вказану заяву за принципом екстериторіальності розглядало ГУ ПФУ в Тернопільській області.

Рішенням ГУ ПФУ в Тернопільській області за №156050031812 від 17.03.2026р. відмовлено позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком.

У вказаному рішенні орган ПФУ зазначив, що необхідний страховий стаж визначений п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058-ІV становить 25 років.

Згідно із наданими документами страховий стаж позивача становить 25 років 08 місяців 28 днів.

Для визначення права на дострокову пенсію за віком взяти до уваги довідку №4600 від 11.03.2026р., видану Пересипським районним у м.Одесі ТЦКСП підстави відсутні, оскільки в довідці відсутня інформація про безпосередню участь заявника в бойових діях в складі діючої армії в період бойових дій на території республіки Афганістан.

Не погодившись із вказаним вище рішенням пенсійного органу, позивач звернувся до суду.

Перевіряючи правомірність та законність дій пенсійного органу у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян передбачене ст.115 Закону №1058- ІV.

Пунктом 4 ч.1 ст.115 Закону №1058- ІV право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20, 21 і 25 частини першої статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12, 13 і 16 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (крім працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів), особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до пунктів 3 і 4 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, пункту 5 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, а також пункту 6 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Особи, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення норм, що регулюють питання визначення категорій осіб, які визнаються ветеранами війни та членами сімей загиблих Захисників і Захисниць України, та надання їм соціальних гарантій" з числа осіб, зазначених у статтях 10 і 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", продовжують користуватися правом на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до цього пункту, передбаченим для членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, без заміни відповідного посвідчення.

Положеннями ч.1 ст.44 Закону №1058-IV встановлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (ч.5 ст.45 Закону №1058-IV).

Подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений Постанова правління ПФУ від 25.11.2005р. № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 7.07.2014р. №13-1) (далі – Порядок №22-1), пунктом 2.1 розділу ІІ якого визначено перелік документів, що подають разом із заявою про призначення пенсії.

Так, відповідно до підпункту 6 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку 22-1 до заяви про призначення пенсії додаються документи, що посвідчують спеціальний статус особи, зокрема, військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, які брали участь у бойових діях, безпосередню участь в АТО/ООС та/або в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації:

документи про проходження військової служби (служби);

довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації;

посвідчення учасника бойових дій;

особам, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19 (з числа резервістів, військовозобов`язаних, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), 20, 21 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»:

посвідчення учасника бойових дій (у разі відсутності в посвідченні учасника бойових дій пункту і статті Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до якого надано статус, такі відомості підтверджуються органом, що видав посвідчення, або додаються документи, які підтверджують безпосередню участь цих осіб в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації). Особами з числа резервістів і військовозобов`язаних, особами, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, додаються документи, які підтверджують їх належність до таких осіб (незалежно від наявності в посвідченні зазначених вище відомостей) (при призначенні пенсії учасникам бойових дій згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону).

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що документами, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення дострокової пенсії як учаснику бойових дій є: 1) посвідчення учасника бойових дій; або 2) довідка про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення.

Виключення з цього правила встановлено для осіб, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та яким також необхідно подати документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, визначені Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженим Постановою КМУ від 20.08.2014р. №413.

Отже, положення підпункту 6 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку 22-1 посвідчення учасника бойових дій та довідку про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення визначають як альтернативні документи, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій, які кожний окремо є достатнім документом, який засвідчує спеціальний статус особи, яка звернулась за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій.

Такий правовий висновок у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 9.06.2021р. у справі №340/576/19, від 17.01.2023р. у справі №580/8208/21.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з трудової книжки серії НОМЕР_2 позивач у період з 4.07.1987р. по 12.06.1989р. проходив службу в лавах Радянської Армії.

Пунктом 2 ст.6 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у редакції, чинній на момент видачі позивачу посвідчення) визначено, що учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем до заяви про призначення пенсії долучено посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 5.06.1996р., яке підтверджує статус позивача учасника бойових дій.

Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження періоду проходження військової служби надано копію військового квитка серії НОМЕР_3 ; копію довідки від 11.03.2026р. №4600, видану Пересипським районним у м.Одесі ТЦКСП, відповідно до якої позивач на підставі розпорядження Головного Політичного Управління Радянської Армії та Військово-Морського флоту та плану роботи ЧДСА ім.Фрунзе у складі гурту артистів окружного ансамбля п/п ОдВО виїжджав у відрядження для культурно художнього обслуговування радянських військ в республіку Афганістан з 19.03.1988р. по 20.04.1988р..

При цьому, відмовляючи позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком, ГУ ПФУ в Тернопільський області визначає лише одну підставі для відмови – відсутність у довідці від 11.03.2026р. №4600, виданої Пересипським районним у м.Одесі ТЦКСП, інформації про безпосередню участь позивача в бойових діях в складі діючої армії в період бойових дій на території Афганістану.

Надаючи оцінку вказаному, судова колегія звертає увагу, що норми законодавства на які посилається апелянт, не встановлюють обов`язку надання особою для призначення пенсії згідно із ст.115 Закону №1058 і посвідчення учасника бойових дій, і довідки про період (періоди) участі у бойових діях.

Також колегія суддів вважає слушним зауваження суду першої інстанції, що належність позивача до особи, яка має статус учасника бойових дій ніким не оскаржувалася, посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , видане 5.06.1996р. не визнано недійсним та не скасовано у встановленому законом порядку.

Апеляційний суд зауважує, що позивач, звертаючись до територіального пенсійного органу за призначенням дострокової пенсії, подав весь необхідний пакет документів, у тому числі й документ, який підтверджує спеціальний статус особи для призначення дострокової пенсії за віком - посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , видане 5.06.1996р..

Отже, оскільки ОСОБА_1 на час звернення до органу ПФУ 9.03.2026р. досяг 58-річного віку, має визначений п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058-VI необхідний страховий стаж - , 25 років, подав весь необхідний пакет документів, тому має право на призначення дострокової пенсії за віком згідно із п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058-VI.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області від 17.03.2026р. №1560500031812 про відмову у призначені пенсії позивачу є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, враховуючи вищевказане та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку наявні законні підстави для часткового задоволення позовних вимог.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026р. залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: О.В. Єщенко

Г.П. Казанчук