Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №420/4656/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/4656/26

Перша інстанція: суддя Самойлюк Г.П.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Єщенка О.В.,

Казанчук Г.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 травня 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2026р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ВЧ НОМЕР_1 , у якому просив:

- визнати бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 відносно непроведення компенсації втрати частини доходу ОСОБА_1 – індексації грошового забезпечення за період з 1.12.2015р. по 28.02.2018р., у зв`язку з порушенням строків її виплати, за період 1.12.2015р. по 13.12.2022р., протиправною;

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу – індексації грошового забезпечення за період з 1.12.2015р. по 28.02.2018р., у зв`язку з порушенням строків її виплати, за період 1.12.2015р. по 13.12.2022р..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13.12.2022р. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1.08.2022р. у справі №420/3612/22 відповідачем виплачено на користь позивача перераховане грошове забезпечення у сумі 84 638,93грн..

При цьому, відповідачем в порушення ст.4 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Не погодившись із такою бездіяльністю ВЧ НОМЕР_1 щодо виплати компенсації втрати доходів, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 4 травня 2026р. адміністративний позов задоволено.

Визнано бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу за період 1.12.2015р. по 13.12.2022р..

Зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за період 1.12.2015р. по 13.12.2022р. у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 1.12.2015р. по 28.02.2018р..

В апеляційній скарзі ВЧ НОМЕР_1 , посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти по справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги, скасування рішення суду з прийняттям по справі нового рішення про залишення позову без розгляду, з наступних підстав.

Відповідно до ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що судовими рішеннями встановлено, що відповідач порушив строки виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 1.12.2015р. по 28.02.2018р., а тому одночасно із виплатою суми заборгованості мав обов`язок виплати позивачу суму компенсації втрати частини доходів за період з 1.12.2015р. по 13.12.2022р..

При цьому, суд вважав, що строк звернення до суду позивачем не пропущено.

Проте, з таким висновком суду першої не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі, у зв`язку з чим допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нове рішення про залишення позову без розгляду, з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що згідно із витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_2 №246 від 3.11.2021р. підполковник ОСОБА_1 з 3.11.2021р. виключений зі списків особового складу частини та усіх видів грошового забезпечення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 1.08.2022р. у справі №420/3612/22, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо відмови нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 1.12.2015р. по 28.02.2018р.; зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1.12.2015р. по 28.02.2018р. включно, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року.

13.12.2022р. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1.08.2022р. по справі №420/3612/22 ВЧ НОМЕР_1 виплачено ОСОБА_1 кошти у загальному розмірі 84 638,93грн..

Не погодившись із такою бездіяльністю відповідача щодо виплати компенсації втрати частини доходу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи правомірність та законність дій ВЧ НОМЕР_1 у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст.122 КАС України не містять норми, які б урегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Такі правовідносини регулюються положеннями ст.233 КЗпП України.

Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022р., частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Так, питання, пов`язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

За правилами ст.4 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Вказаними положеннями закону встановлено обов`язок підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадян провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості.

При цьому умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.

За обставинами цієї справи, 13.12.2022р. ВЧ НОМЕР_1 виплатила позивачу заборгованість з індексації грошового забезпечення.

Згідно з приписами ст.1, 2, 4 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» у відповідача одночасно виник обов`язок щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати сум індексації грошового забезпечення.

Водночас при виплаті індексації грошового забезпечення за період з 2015 року по звільнення позивача, відповідачем не виплачено останній компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

Таким чином, саме з дати виплати позивачу належного грошового забезпечення (13.12.2022р.) позивач був обізнаний про порушення свого права, і саме із цією датою пов`язано перебіг строку звернення до суду з позовом про виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Такий підхід до обчислення строків звернення до суду з позовом у спорах про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати застосовано Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02 квітня 2024 року у справі №560/8194/20.

Натомість, лише 17.02.2026р. ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, тобто в порушення вимог ч.2 ст.233 КЗпП України, яка діяла у редакції Закону №2352-IX.

Разом з тим, судом першої інстанції при відкритті провадження не було досліджено питання про дотримання позивачем строку звернення до суду із даним позовом. Суд першої інстанції вважав, що процесуальні строки звернення до суду не пропущено.

Ухвалою П`ятою апеляційного адміністративного суду від 14.09.2026р. було залишено адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії без руху та надано ОСОБА_1 строк протягом 10 днів з дня вручення вказаної ухвали для усунення зазначених недоліків.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа вищевказана ухвала доставлена в електронний кабінет ОСОБА_1 15.09.2026р. о 17:04.

Станом на 8 жовтня 2026р. (з урахуванням наданого в ухвалі строку для усунення недоліків апеляційної скарги) скаржником не виконано вимоги ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2026р. про залишення адміністративного позову без руху.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначено ст.123 КАС України.

За правилами ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі, і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 ст.123 цього Кодексу (п.8 ч.1 ст.240 КАС України).

Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового про дотримання позивачем строку звернення до суду із даним позовом, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та залишити позов без розгляду з вищенаведених підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317,319,325 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_3 задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 травня 2026р. скасувати.

Прийняти по справі нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: О.В. Єщенко

Г.П. Казанчук