Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №420/22365/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/22365/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Голуб В.А. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року (суддя Марин П.П., м. Одеса, повний текст рішення складений 27.01.2026) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробник України» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

08.07.2025 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТОВ «Виробник України» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просив:

· визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.02.2025 № 12461956/44835629;

· зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробник України» від 30.11.2024 № 10 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що позивачем надано договір, укладений з контрагентом ТОВ «АГРОФІРМА ДНІПРОАГРОЛАН», який придбав послугу зберігання зерна у кількості 10 925,889 тонни (зерно кукурудзи 3-го класу кормової) за період з 01.11.2024 по 30.11.2024, проте так і не надано розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків про сплату грошових коштів за надання послуг, які в подальшому були надані. Договір складського зберігання зерна та послуг елеватора від 30.08.2024 № 29/08-2024ВЕ складений з порушенням законодавства, адже цивільно-правовий договір є основною підставою виникнення зобов`язально-правових відносин, що встановлює певні суб`єктивні права і суб`єктивні обов`язки для сторін, які його уклали (ст. 11 Цивільного кодексу України). За наслідками дослідження документів, долучених до матеріалів справи, встановлено, що Договір складського зберігання зерна та послуг елеватора № 29/08-2024ВЕ не містить підписів усіх уповноважених осіб сторін господарської операції. У випадку подання на розгляд податкового органу такого договору, у результаті якого той відмовляє в реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН без направлення платнику податку повідомлення з пропозицією надати додаткові пояснення, це свідчить про необґрунтованість та передчасність такого рішення. Відсутність договорів з контрагентами унеможливлює підтвердження контролюючим органом ланцюга постачання товарів, фактів надання послуг.

Апелянт також наголошує, що станом на час зупинення реєстрації вищезазначених податкових накладних, згідно з інформаційною системою контролюючого органу, відсутня подана таблиця даних платника податку на додану вартість з кодами УКТЗЕД / ДКПП товару / послуг 52.10, що відповідає проведеним операціям, на які складені вищевказані податкові накладні. Отже, відомості щодо кодів УКТЗЕД / ДКПП товару / послуг 52.10 є непідтвердженими.

Поряд з цим, апелянт вказує, що повноваження щодо реєстрації податкової накладної після зупинення покладені на Державну податкову службу України.

З огляду на вказане, апелянт просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробник України» є юридичною особою, яку зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань за номером 1005561020000080797 від 29.06.2022. Види діяльності ТОВ «Виробник України»: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); 10.39 Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів; 10.72 Виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання; 10.82 Виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів; 10.89 Виробництво інших харчових продуктів, н. в. і. у.; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.24 Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах; 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 56.29 Постачання інших готових страв; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н. в. і. у.; 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 52.10 Складське господарство; 52.24 Транспортне оброблення вантажів.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 серпня 2024 року між ТОВ «ВИРОБНИК УКРАЇНИ» та ТОВ «АГРОФІРМА ДНІПРОАГРОЛАН» було укладено Договір складського зберігання зерна та послуг елеватора № 29/08-2024ВЕ (далі — Договір) та додаткову угоду № 1.

Відповідно до п. 1.1 Договору Поклажодавець за умовами цього Договору зобов`язується передати, а Зерновий склад зобов`язується прийняти на зберігання зернові, зернобобові та олійні культури врожаю 2024 року (далі — Зерно) та в установлений строк повернути їх Поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених цим Договором.

Положенням п. 6.1 Договору передбачено, що розмір плати за зберігання Зерна і надання додаткових послуг визначається за чинними тарифами, які затверджені Зерновим складом згідно з додатком 1 до Договору, який є невід`ємною частиною цього Договору. Відвантаження у вихідні та святкові дні розраховується за зазначеними тарифами Зернового складу в подвійному розмірі.

Відповідно до п. 6.2 Договору оплата послуг, що надані Зерновим складом зі зберігання, відвантаження, переоформлення Зерна, а також інших послуг, які можуть бути надані Зерновим складом на підставі додаткової угоди, укладеної між Сторонами, проводяться Поклажодавцем щомісячно коштами, шляхом перерахування їх на рахунок Зернового складу протягом 3-х банківських днів після підписання Акта виконаних робіт та виставленого рахунку Зернового складу. Послуги зі зберігання вважаються наданими після підписання Актів виконаних робіт.

30.11.2024 року між ТОВ «ВИРОБНИК УКРАЇНИ» та ТОВ «АГРОФІРМА ДНІПРОАГРОЛАН» оформлено акт надання послуг №7, згідно якого ТОВ «ВИРОБНИК УКРАЇНИ» надано послуги зберігання 10925,889 т. (Кукурудзи 3 класу кормові потреби) за період 01.11.2024-30.11.2024р. на загальну суму 983 330, 10 грн., сума ПДВ 196 666,02, всього із ПДВ 1 179 996,12 грн.

За результатом здійсненої господарської операції ТОВ «ВИРОБНИК УКРАЇНИ» на виконання положень п. 201.10 ст. 201 ПК України було направлено до Державної податкової служби України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №10 від 30.11.2024 року з дотриманням граничних строків реєстрації (в останній день строку).

17.12.2024 року ТОВ «ВИРОБНИК УКРАЇНИ» отримано квитанцію №2, в якій вказано: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від №10 від 30.11.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяги постачання товару/послуг 52.10 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

24 січня 2025 року ТОВ «ВИРОБНИК УКРАЇНИ» до Головного управління ДПС в Одеській області подано Пояснення та копії документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено – податкова накладна №10 від 30.11.2024 року. Разом з Поясненням Позивач надав: Договір складського зберігання зерна та послуг елеватору №29/08-202 4ВЕ разом з додатками, додаткову угоду №1 від 30.08.2024р., Акт надання послуг №7 від 30.11.2024р., рахунок на оплату №А0000000009 від 30.11.2024р., розрахунок плати за зберігання за 01.11.2024- 30.11.2024рр., лабораторні картки за період 31.08.24-22.09.24рр., складські квитанції за період 31.08.24-22.09.24рр., реєстри ТТН за період 31.08.24-22.09.24 рр., ТТН за період 31.08.24-22.09.24 рр., наказ №ЕК-2 про прийняття на роботу Самойленко Т.А з посадовою інструкцією, наказ №ЕК-3 про прийняття на роботу Кіщенко С.В з посадовою інструкцією.

04 лютого 2025 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Комісія) за результатами розгляду наданих ТОВ «ВИРОБНИК УКРАЇНИ» пояснень та доданих до пояснень підтверджуючих господарські операції документів, були прийняті Рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН: №12461956/44835629 від 04.02.2025 року.

Вищевказаним рішенням відмовлено в реєстрації податкової накладної, у зв`язку з наданням платником податку копій документів, копій документів із порушенням законодавства, а саме: “первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні”.

Не погоджуючись з рішенням Комісії ГУ ДПС про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з не доведення податковим органом правомірності спірного рішення. При цьому суд першої інстанції звернув увагу, що наявні в матеріалах справи документи підтверджують господарську операцію та у повній мірі достатні для реєстрації податкової накладної.

З метою відновлення порушеного права суд першої інстанції зобов`язав ДПС зареєструвати податкову накладну позивача в ЄРПН датою подання.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Так, частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі – ПК України).

Пунктами 201.1, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За правилами п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, за приписами п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин, далі Порядок №1165), податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Відповідно до п. п. 4, 5 Порядку від 11.12.2019 року №1165 (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п.п. 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. №520.

Додатком 3 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості здійснення операцій.

При зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктами 4, 5 та Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, оскільки обсяг постачання товару/послуги 52.10, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Також позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

У зв`язку з чим варто наголосити, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, який може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 44 Порядку №1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, з аналізу даних норм законодавства видно, що ухвалений суб`єктом владних повноважень акт індивідуальної дії як акт правозастосування повинен бути обґрунтованим та вмотивованим, що передбачає наведення в цьому випадку податковим органом конкретних підстав його ухвалення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його ухвалення. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН/РК прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку документів, які пропонується надати платнику податків. Вживання податковим органом загального посилання на п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій без наведення чіткого переліку документів, які необхідно надати, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

У постанові від 21 лютого 2023 року по справі №2240/3271/18 Верховним Судом висловлено правову позицію, згідно якої можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Застосовуючи ці приписи до обставин справи, апеляційний суд зауважує, що реєстрацію спірної податкової накладної було зупинено з тієї підстави, що позивача віднесено контролюючим органом до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В постанові від 12 листопада 2020 року у справі №240/3906/19 Верховний Суд зазначив, що віднесення особи до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси, оскільки не породжує правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин. Включення комісією контролюючого органу особи до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідність критеріям ризиковості має бути спростована платником податків поданням на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Лише ненадання платником податку відповідних письмових пояснень і запитуваних копій документів на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній / розрахунку коригування, є підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Відтак, віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, дає підстави для зупинення реєстрації податкової накладної такого платника податків, проте не виключає обов`язку контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації зазначати конкретний перелік документів, які платник податків повинен був додатково подати до Комісії ГУ ДПС для реєстрації податкової накладної №10 від 30.11.2024 та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація податкової накладної стала можливою.

Натомість, квитанція про зупинення реєстрації спірної податкової накладної містила лише загальний перелік первинних документів безвідносно до господарської операції позивача і його контрагента, яка поставлена контролюючим органом під сумнів.

Це свідчить про невідповідність цієї квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165, оскільки у разі зупинення реєстрації податкової накладної, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Отже, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Також колегія суддів звертає увагу, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної прямо вказує на те, що рішення, яке прийнято на наступному етапі, тобто рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №819/330/18.

Позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до контролюючого органу разом з поясненнями подані копії документів: договір складського зберігання зерна та послуг елеватору №29/08-202 4ВЕ разом з додатками, додаткову угоду №1 від 30.08.2024р., Акт надання послуг №7 від 30.11.2024р., рахунок на оплату №А0000000009 від 30.11.2024р., розрахунок плати за зберігання за 01.11.2024- 30.11.2024рр., лабораторні картки за період 31.08.24-22.09.24рр., складські квитанції за період 31.08.24-22.09.24рр., реєстри ТТН за період 31.08.24-22.09.24 рр., ТТН за період 31.08.24-22.09.24 рр., наказ №ЕК-2 про прийняття на роботу ОСОБА_1 з посадовою інструкцією, наказ №ЕК-3 про прийняття на роботу Кіщенко С.В з посадовою інструкцією.

У вказаних документах зазначено вид, зміст та обсяг господарських операцій.

Надані позивачем первинні документи відповідають вимогам ст.ст. 187, 198, 201 ПК України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та мають відповідну юридичну силу.

Законодавство не висуває вимоги до платника податків у разі зупинення реєстрації податкової накладної сканувати та надавати на адресу контролюючого органу всю власну бухгалтерію.

Наявні в матеріалах справи документи у повній мірі підтверджують реальність вищевказаних господарських операцій, за наслідками яких складено та направлено для реєстрації податкової накладної.

Оскаржуване рішення містить посилання на відмову в зв`язку з «ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку»

При цьому, відповідачами не наведено аргументів щодо неврахування поданих позивачем документів, що підтверджують господарську операцію з контрагентом.

Аналіз змісту оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації ПН/РК дає підстави стверджувати, що Комісія, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведеної господарської операції та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження здійснення цієї операції з урахуванням її змісту і обсягу.

Здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

При вирішенні питання про реєстрацію ПН/РК адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23 квітня 2021 року у справі №140/2456/18, від 29 червня 2023 року у справі №500/2655/22.

У постанові від 21 лютого 2023 року по справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі №460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагента позивача, нікчемності або недійсності угод укладених позивачем з вказаним контрагентом або відсутності реального характеру цієї операції, доказів надання позивачем копій документів, складених із порушенням законодавства матеріали справи не містять, а відповідачами таких доказів до суду не надано.

Відповідачами не спростовано надання на розгляд контролюючого органу для реєстрації податкової накладної документів, яка складена з дотриманням вимог законодавства.

Щодо доводів апелянта, що надані платником до контролюючого органу документи, зокрема Договір складського зберігання зерна та послуг елеватору №29/08-2024ВЕ не містить підписи усіх уповноважених осіб сторін господарської операції, то колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 1 частини 1 пункту 15 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис. Частиною 6 статті 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» передбачено, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

В той же час, що додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому пункту 9 Порядку №520, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Окрім того, наведені невідповідності у документах не були зазначені контролюючим органом ані у квитанції, ані у рішення контролюючого органу, що оскаржується, яким, серед іншого, не витребувано вказані документи додатково у позивача, що позбавило його можливості виправити встановлені недоліки.

Отже, колегія суддів не бере до уваги твердження апелянта про те, що відсутня подана таблиця даних платника податку на додану вартість з кодами УКТЗЕД / ДКПП товару / послуг 52.10, оскільки таблиця була відсутня у витребуваних контролюючим органом документах. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення, втім, із змісту цього рішення вбачається, що відповідач жодної оцінки поданим позивачем документам не надав, жодної інформації щодо їх невідповідності вимогам законодавства не навів, як і не спростував, що надані позивачем пояснення та документи підтверджують реальність здійснення господарської операції з надання послуг за наданою податковою накладною і є достатніми для реєстрації цієї податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем і його контрагентом, а також враховуючи те, що такі документи були надані контролюючому органу, у ГУ ДПС в Одеській області не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації досліджуваної податкової накладної.

При цьому, ухвалюючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Колегія суддів наголошує, що предметом розгляду в цій справі є виключно правомірність зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом зупинення реєстрації податкових накладних.

Таким чином, ГУ ДПС в Одеській області не доведено правомірність рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області №12461956/44835629 від 04.02.2025 року щодо відмови у реєстрації податкової накладної, внаслідок чого спірне рішення підлягає скасуванню.

Враховуючи, що контролюючий орган належним чином не дослідив подані позивачем матеріали для підтвердження кількісних і вартісних показників податкової накладної, а висновки в оскаржуваному рішенні не містять належних обґрунтувань неможливості провести реєстрацію податкової накладної, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з урахуванням правильної оцінки обставин справи та застосуванням норм матеріального права дійшов вірного висновку про наявність підстав для скасування рішення суб`єкта владних повноважень.

При цьому, відповідно до положень п. п. 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Із врахуванням вищевикладених обставин, а також того, що надані позивачем документи підтверджують здійснення господарської операції по поданій податковій накладній, та те, що відповідачами не доведено наявність обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної №10 від 30.11.2024р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну позивача в ЄРПН датою її первинної реєстрації, оскільки це є гарантією, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Аналогічний підхід щодо обрання способу захисту порушеного права застосовано Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 31 січня 2018 року у справі №825/849/17 та від 06 березня 2018 року у справі №826/4475/16.

При цьому, колегія суддів зауважує, що в силу частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на підтвердження обґрунтованості своєї позиції на правову позицію Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №825/3990/14 та від 06.03.2018 у справі №804/5444/16, оскільки обставини даних справ не є подібними.

Підсумовуючи вищевикладене, проаналізувавши інші доводи апеляційної скарги відповідача, колегія суддів дійшла висновків, що вони також не містять належних, переконливих доводів та аргументів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, чи давали підстави вважати інакше. Адже суд першої інстанції правильно та повно з`ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку, відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга ГУ ДПС в Одеській області задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною четвертою та пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя В.А.Голуб

Суддя Ю.В.Осіпов