Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №280/1253/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/1253/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року (суддя Стрельникова Н.В.)

у справі №280/1253/26

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

третя особа: Військова частина НОМЕР_1

про визнання дій протиправними, визнання протиправною бездіяльність, скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: Військова частина НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного взяття ОСОБА_1 на військовий облік;

- визнати протиправним та скасувати рішення про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації від 10.11.2025;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення відомостей про виключення Позивача з військового обліку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості про виключення позивача з військового обліку до Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача було виключено з військового обліку, що підтверджується довідкою, виданою ІНФОРМАЦІЯ_4 АДРЕСА_1 . Оригінал зазначеної довідки знаходиться у ІНФОРМАЦІЯ_5 , який вилучив її під час оновлення облікових даних 23.01.2023. Незважаючи на факт виключення позивача з військового обліку, 10.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_6 поновив позивача на військовому обліку, про що було зроблено відповідні записи у його військовому квитку. Після цього позивача було призвано на військову службу під час мобілізації та направлено до військової частини НОМЕР_1 . Жодного рішення про повторне взяття на військовий облік позивачу не вручалося. Позивач зазначає, що повторне взяття на військовий облік було здійснено без належної правової підстави. Зауважує, що тимчасове посвідчення є допустимим доказом стосовно того, що позивач вже не має статусу військовозобов`язаного та виключений з військового обліку військовозобов`язаних через непридатність до військової служби як громадянин України, який був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що незважаючи на те, що позивач був виключений з військового обліку військовозобов`язаних на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній до 18.05.2024), у зв`язку зі зміною законодавства з 18.05.2024 позивач підлягає взяттю на військовий облік військовозобов`язаних, оскільки відпала підстава, за якою його було виключено з військового обліку, та може бути призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В апеляційній скарзі та поданих суду апеляційної інстанції додаткових поясненнях з викладенням правової позиції та посиланням на судову практику, скаржник вказує, що раніше був засуджений та відбував покарання у вигляді позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітньої особи та з 2001 року був виключений з військового обліку. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно поширив дію нового закону на правовідносини, які виникли до набрання ним чинності, оскільки законодавець у змінах від травня 2024 року прямо підтвердив існування спеціальної категорії осіб, мобілізація яких є неможливою в принципі.

Також позивач подав суду апеляційної інстанції клопотання про уточнення відомостей щодо третьої особи та виправлення технічної помилки, в якому просить уточнити відомості щодо найменування третьої особи у справі № 280/1253/26, вважати правильним найменуванням третьої особи: Військова частина НОМЕР_2 (замість помилково вказаного «Військова частина НОМЕР_1 »).

У клопотанні позивач вказує, що під час підготовки та подання апеляційної скарги ним була допущена технічна помилка (описка) при зазначенні номера військової частини, яка залучена до участі у справі як третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. У тексті апеляційної скарги помилково вказано найменування: «Військова частина НОМЕР_1 », але правильним є «Військова частина НОМЕР_2 ». Так, відповідно до офіційних документів, які містяться в матеріалах справи та кримінального провадження № 62026080100000091, що розслідується ТУ ДБР у м. Мелітополі (з дислокацією у м. Запоріжжя), а саме: Направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією від 05.05.2026 р. за вих. № 6840 та Картки обстеження та медичного огляду у в/ч НОМЕР_3 , — належним, повним та юридично правильним найменуванням третьої особи є Військова частина НОМЕР_2 .

З приводу вказаного клопотання, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2026 позовну заяву залишено без руху, роз`яснено, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, в якій, зокрема, зазначити як рішення суду у даній справі може вплинути на права чи обов`язки третьої особи Військової частина НОМЕР_1 .

На виконання вказаної ухвали суду, позивачем подано уточнену позовну заяву, в якій серед іншого, зазначено, що Військова частина НОМЕР_1 здійснює облік та проходження ним військової служби виключно на підставі наказу про мобілізацію, виданого відповідачем-1. Після скасування цього наказу судом у військової частини виникне обов`язок виключити позивача зі списків особового складу та оформити звільнення з військової служби на підставі судового рішення.

Також позивач просив залучити Військову частину НОМЕР_1 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Судом першої інстанції відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: Військова частина НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправною бездіяльність, скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії та за результатом розгляду справи по суті спору постановлено рішення.

Наведене свідчить, що безпідставними є посилання позивача на те, що помилку в найменуванні третьої особи (Військова частина НОМЕР_1 ) допущено ним в апеляційній скарзі.

Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотань позивача про перевірку повноважень представників відповідачів, визнання відзивів на позовну заяву неналежними доказами та неврахування вказаних відзивів під час апеляційного перегляду з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач не ставив під сумнів підтвердження повноважень представників відповідачів при поданні відзиву на позову, а звертався з клопотанням про залишення такого відзиву без розгляду, у задоволенні якого судом було відмовлено, тому що відзив було подано у встановлений судом строк. У подальшому позивач подав заперечення на відзив. Як наслідок, судом першої інстанції враховано відзив на позов та надану до суду письмову правову позицію позивача, викладену в запереченні на відзив.

Ураховуючи викладене, приймаючи до уваги, що наявні у справі документи, які підтверджують повноваження представників відповідачів, є належними, не виникають сумнівів, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для перевірки повноважень представників відповідачів, визнання відзивів на позовну заяву неналежними доказами та неврахування вказаних відзивів під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому відповідно до ч.5 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

До того ж, відповідно до ч.1 ст.303 КАС України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.

Отже, викладені в поданих суду апеляційної інстанції клопотаннях вимоги, які не охоплюються позовними вимогами, в тому, числі вимоги про зобов`язання військову частину НОМЕР_2 вчинити певні дії, судом апеляційної інстанції не розглядаються.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного - ОСОБА_1 № 433/3, виданого начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 23.08.2023, ОСОБА_1 17.01.1996 взятий на військовий облік, 18.06.2001 – знятий з військового обліку (п.13 тимчасового посвідчення «відмітки про військовий облік»).

Відповідно до п.14 тимчасового посвідчення ОСОБА_1 18.06.2001 виключений з військового обліку військовозобов`язаних на підставі ст. 37 п.5 «г» Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» (як засуджений за скоєння тяжкого злочину).

Вказані обставини підтверджені також довідкою ІНФОРМАЦІЯ_7 від 15.12.2006 №4/751, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_9 03.06.1994 зарахований у запас за ст.101 Наказу МО СРСР № 280-87 як засуджений до позбавлення волі, виключений з військового обліку 18.06.2001 за ст. 37 п.5-г Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу», як засуджений за скоєння тяжкого злочину.

10.11.2025 позивачу виданий військовий квиток серії НОМЕР_4 , відповідно до відомостей в якому ОСОБА_1 з 09.11.2025 взято на військовий облік військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_6 .

10.11.2025 ОСОБА_1 знято з військового обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до облікової картки * НОМЕР_5 до військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 (т.2 а.с.220) в розділі 37 «Відмітки про взяття, зняття або виключення з обліку» міститься така інформація:

Взято на військовий облік 11.11.2024 09:21 у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Знято з військового обліку 09.11.2025 – вибув у зв`язку із: (абз.2 п.2 ч.5 ст.37 Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» (військовозобов`язані, які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання);

Взято на військовий облік 09.11.2025 16:55 у ІНФОРМАЦІЯ_10 ( АДРЕСА_2 ) – абз.5 п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» (військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання);

Взято на військовий облік 09.11.2025 20:27 у ІНФОРМАЦІЯ_11 . Знято з військового обліку 10.11.2025 – вибув у зв`язку із: (абз.3 п.2 ч.5 ст.37 Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» (військовозобов`язані, які призвані чи прийняті на військову службу (мобілізація)).

Також з даних облікової картки до військового квитка серії НОМЕР_4 вбачається та підтверджується наявними у справі доказами (довідка військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_12 від 09.11.2025 № 2025-1109-2034-0404-0), що за результатами медичного огляду 09.11.2025 ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби, що підтверджується відповідною довідкою від 09.11.2025 № 2025-1109-2034-0404-0.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 10.11.2025 №2173 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» солдата ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_2 .

За поясненнями відповідача-2 ОСОБА_1 взято на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_5 11.11.2024 шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.

Отже, відповідно до відміток, що наявні у військово-обліковому документі позивача, він 18.03.2001 був виключений з військового обліку військовозобов`язаних на підставі п.5 ст.37 Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу». В той же час відповідно до даних, зазначених в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивач перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних з 11.11.2024 (взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_13 - відповідач-2).

Позивач не погоджуючись із діями ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного взяття позивача на військовий облік, призовом позивача на військову службу під час загальної мобілізації, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Фактично спір між сторонами виник у зв`язку з непогодженням позивача із взяттям його на військовий облік на підставі змін, внесених до Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу», після виключення позивача з обліку як особи, засудженої до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Приписи ст. 1 Закону № 2232-XII передбачають, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно приписів п.2 ч.1 ст. 37 Закону №2232-XII (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) взяттю на військовий облік військовозобов`язаних підлягають громадяни України:

які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву;

призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону;

які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних;

військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;

які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних;

зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;

які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби;

які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;

які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;

які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку;

які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань;

призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу, молодшого, середнього складу поліції;

жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону;

які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу;

які є кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону.

Згідно приписів ч.6 ст. 37 Закону №2232-XII (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;

6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Указаний перелік підстав для виключення з військового обліку є вичерпним.

Згідно п.6 ч.6 ст.37 Закону № 2232-XII (в редакції чинній до 18.05.2024) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які зокрема були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

З прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX, який набрав законної сили 18.05.2024, редакція частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII зазнала змін.

Також суд апеляційної інстанції враховує, що 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.

Пунктом 4 розділу «Загальні питання» Порядку №560 передбачено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:

- особи, звільнені з військової служби у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною 3 або 4 статті 1 Закону України «Про очищення влади». Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;

- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;

- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;

- засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, що засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджені за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засуджені службові особи, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище. Зазначені особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що законодавство не передбачає збереження стану (статусу) виключення з військового обліку для осіб, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Водночас такі особи підлягають взяттю на військовий облік, зокрема військовий облік військовозобов`язаних, на загальних підставах, передбачених частиною 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», якщо відсутні передбачені діючою редакцією частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» підстави для виключення з військового обліку.

За такого правового регулювання обставини, на які посилається позивач, не є підставою для виключення його з військового обліку, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин приписи частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII не передбачають підстав для виключення з військового обліку осіб, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, а в силу приписів ч.1 ст. 37 Закону №2232-XII позивач є громадянином України, який підлягає взяттю на військовий облік військовозобов`язаних.

Стосовно посилання позивача на те, що він вже виключений з військового обліку у 2021 році, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

У Рішенні від 09.02.1999 року №1-рп/99 (справа №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто, дія нормативно-правового акта в часі пов`язується із набранням чинності і з моментом втрати ним юридичної сили.

За колом осіб дія нормативно-правового акта поділяється на такі види: загальні (розраховані на все населення), спеціальні (розраховані на певне коло осіб) та виняткові (роблять винятки із загальних і спеціальних).

На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб`єктами відносин, на яких він розрахований. Коло осіб, на яких поширює свою дію той чи інший нормативно-правовий акт, може визначатися також за ознакою статі, віком, професійної приналежності (наприклад, військовослужбовці), станом здоров`я.

Внесення змін до законодавства, яке призводить до погіршення становища особи, може суперечити принципу незворотності дії закону в часі (ст.58 Конституції України), якщо йдеться про ретроактивну дію закону.

Разом з тим, законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає інтересам держави, і це не означає погіршення становища особи.

У зв`язку із внесенням змін до Закону №2232-XII звужено коло підстав для виключення осіб з військового обліку. Впроваджуючи такі зміни, законодавець мав на меті вирішити питання мобілізації задля забезпечення обороноздатності держави в умовах дії правового режиму воєнного стану внаслідок збройної агресії російської федерації, що обґрунтовано державним інтересом.

Наведені законодавчі зміни не мають ретроактивного характеру, а є нормами прямої дії, що застосовуються до правовідносин, які виникають після набрання ними чинності. Їх метою не є погіршення становища конкретної особи, а забезпечення публічного інтересу - національної безпеки.

Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що взяття позивача на військовий облік 11.11.2024 як особи, що не досягла граничного віку та була раніше знята з обліку з підстав «як раніше засуджений», не є порушенням діючого законодавства.

Судом першої інстанції правильно зазначено, що громадяни України, які раніше перебували на військовому обліку та були виключені з військового обліку військовозобов`язаних на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній до 18.05.2024), підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних, оскільки відпала підстава, за якою їх було виключено з військового обліку.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що приписи законодавства не передбачають необхідності отримання від позивача згоди для взяття на військовий облік.

Також відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 №932 Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, дозволяється автоматичне взяття особи на військовий облік без особистої присутності в ТЦК та СП.

Щодо виключення позивача з військового обліку, оскільки в спірному випадку законодавчо встановлені підстави (ч.6 ст.37 Закону № 2232-ХІІ) для виключення позивача з військового обліку відсутні, відтак, є відсутніми підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача-2, яка полягає у невнесенні відомостей щодо виключення позивача з військового обліку.

Наявність одночасної інформації у додатку Резерв+, що позивач не є військовозобов`язаним, не створює для позивача відповідних правових наслідків, оскільки за встановлених вище обставин не змінює фактичного статусу позивача як особи, що відповідно до норм чинного законодавства підлягає взяттю на військовий облік військовозобов`язаних на загальних підставах, передбачених ч.1 ст.37 Закону № 2232-ХІІ, і може бути призваний на військову службу за призовом під час мобілізації згідно ст.39 Закону № 2232-ХІІ.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного взяття позивача на військовий облік, як з`ясовано судом апеляційної інстанції вище, позивач взятий на військовий облік 09.11.2025 на підставі абз.5 п.2 ч.1 ст.37 Закону № 2232-ХІІ (взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання).

При цьому 09.11.2025 позивач був знятий з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_14 на підставі абз.2 п.2 ч.5 ст.37 Закону № 2232-ХІІ (вибув в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і став на військовий облік за новим місцем проживання).

Таким чином, підставою для взяття позивача на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_12 09.11.2025 стали інші обставини, ніж ті, про які вказує позивач.

Виходячи з визначених позивачем підстав позову, суд дійшов висновку, що в межах цієї справи в оскаржуваних діях відповідача-1 відсутні ознаки протиправності, оскільки такі дії відповідача не пов`язані з обставинами, покладеними в основу позовних вимог. Інші підстави позову в частині вимог до відповідача-1 позивачем не визначались, тому в силу наведеної вище норми ч.5 ст.308 КАС України судом апеляційної інстанції не розглядаються.

Стосовно оскарження позивачем рішення про призов позивача на військову службу під час мобілізації (наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 10.11.2025 №2173) суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції належним чином з`ясував фактичні обставини і надав їм та наведеним позивачем доводам належну оцінку.

Відповідно до ст. 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 23 та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).

Відповідно до п. 2 вказаного вище Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов`язок і військову службу» та цим Порядком.

Відповідно до п.3 Порядку № 560 призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Згідно п.81 Порядку №560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють: військовозобов`язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.

У разі призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Таким чином, наведені правові норми передбачають можливість призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку із попереднім постановленням на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов, як то правильно зазначено судом першої інстанції.

В спірному випадку наявні у справі доказі підтверджують, що призову позивача на військову службу (прийняттю начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 наказу від 10.11.2025 №2173) передувало взяття позивача на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_12 09.11.2025, що свідчить про дотримання відповідачем-1 вимог Порядку №560.

Також судом з матеріалів справи з`ясовано, що позивач 09.11.2025 пройшов медичний огляд і за висновком військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_12 (довідка від 09.11.2025 № 2025-1109-2034-0404-0) визнаний придатним до військової служби.

Отже, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що доводи, якими позивач обґрунтовує протиправність його призову на військову службу під час мобілізації, спростовуються встановленими обставинами, тому є правомірними дії відповідача-1 щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації, відповідно, відсутні підстави для визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_15 наказу від 10.11.2025 №2173 в частині призову позивача на військову службу у зв`язку з мобілізацією та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 .

Питання проходження позивачем військово-лікарської комісії (ВЛК) та медичного огляду, а також перебування позивача на військовій службі не є предметом спору у цій справі, тому судом апеляційної інстанції не досліджується. Також суд апеляційної інстанції не застосовує висновки Верховного Суду, на які посилається позивач, оскільки вони не є релевантними до обставин цієї справи.

Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст.317 КАС України підстави скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року у справі № 340/1253/26 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя О.В. Головко

суддя Я.В. Семененко