Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №160/2500/26
Суддя: Круговий О.О.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
07 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/2500/26
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2026 в адміністративній справі №160/2500/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
04.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.01.2026 №047150024891 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII з 19 січня 2026 року, у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках від 07.01.2026 №7.5-22/3 та від 07.01.2026 №7.5-22/4, виданих Південно-Східною митницею, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи на посадах в митних органах з 11.06.1991 по 12.04.2016 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що з 09.12.2023 року перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З метою призначення іншого виду пенсії – за віком відповідно до ЗУ «Про державну службу» звернувся 19.01.2026р. з заявою про переведення на інший вид пенсії. Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №047150024891 йому було відмовлено у призначенні іншого виду пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Позивач вважає неправомірним оскаржуване рішення оскільки при призначенні її пенсії не було враховано всього наявного стажу державної служби.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.01.2026 №047150024891 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.01.2026р. про перехід на пенсію за віком, згідно з Прикінцевими положеннями Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 №889-VIII з урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог було відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обгрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що період роботи - з 11.06.1991 по 12.04.2016 у митних органах, - не можуть бути враховані до стажу державної служби зважаючи на те, що відповідно до частини другої ст. 573 Митного кодексу України присвоювалися спеціальні звання. Оскільки відповідно до ст. 573, надбавка за ранг державного службовця не виплачується, то відповідно ці посади не належать до посад, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25. Закону №3723.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необгрунтованість доводів скарги, просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ), 19.01.2026 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
За принципом екстериторіальності заяву позивача передано для розгляду до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області.
За результатами розгляду заяви Позивача з доданими документами Головним управлінням ПФУ в Одеській області прийнято рішення від 27.01.2026 №047150024891, яким позивачу відмовлено в переведенні та виплаті пенсії державного службовця відповідно до Прикінцевих положень Закону № 889-VIII з підстав відсутності стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ.
Не погоджуючись з рішенням про відмову у перерахунку пенсії та вважаючи його протиправним позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.01.2026 №047150024891 не відповідає принципам, визначеним частиною другою статті 2 КАС України
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Згідно пункту 1 частини першої статті 8 цього Закону, право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку, чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідно виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За приписами ст. 9, 10 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за вибором.
Відповідно до частини третьої ст. 45 Закону №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Відповідно до частини першої ст. 40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
Страховий стаж, це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24 Закону №1058-IV).
Із змісту наведених правових норм Закону №1058-IV, вбачається, що:
- право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку;
- в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати як пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника;
- особі яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за вибором;
- переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду;
- розрахунок розміру пенсійних виплат згідно із пенсією на яку було переведено особу за її заявою проводиться тільки із заробітної плати (доходу) за періоди страхового стажу, протягом якого особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, визначені Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», який набрав чинності 01.05.2016 (далі - Закон №889-VIII).
Відповідно до статті 90 Закону №889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Згідно пп. 1 п. 2 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 Розділу XI «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон №3723-XII), на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», затверджено «Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб» (далі - Порядок №622).
Пунктом 2 Порядку №622, встановлено, що згідно із пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу»:
- мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;
- займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Згідно пункту 3 Порядку №622, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII Про державну службу не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають:
чоловіки, які досягли віку 62 роки. До досягнення зазначеного віку право на призначення пенсії мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
61 рік - які народилися по 31 грудня 1954 р.;
61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 р. по 31 грудня 1955 р.;
Отже, відповідно до наведених правових норм Законів України №3723-XII, №889-VIII, Порядку №622, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» мають жінки, а саме:
- державні службовці та особи, за наявності не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців;
- державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом (01.05.2016), займали посади державної служби (працювали на посадах державних службовців), та мають не менш як 10 років стажу на посадах державної служби у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців та на час досягнення віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працювали на посадах державних службовців;
- особи, які на день набрання чинності цим Законом (01.05.2016), мали не менш як 20 років стажу на посадах державної служби, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
- державні службовці та особи, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме: за наявності страхового стажу 30 років;
- особи, яким не призначали пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» за умови наявності достатнього страхового стажу, стажу державної служби та досягнення певного віку.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.Як видно з матеріалів справи, підставою для відмови позивачу у переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» були висновки відповідача про те, що станом на 01.05.2016 заявник не працював на посадах, які відносяться до категорії посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та не має 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України (в наявності 7 місяців).
Як вбачається з матеріалів справи, трудова книжка позивача серія НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 містить наступні записи:
- Криворізька митниця;
-11.06.1991 призначено на посаду інспектора оперативного відділу митниці шляхом переводу. Наказ №24 від 10.06.1991р.;
-01.01.1993 призначено на посаду старшого інспектора Криворізької митниці. Наказ №64к від 28.12.1992р.;
-14.06.1995р. прийняв присягу державного службоця. Ст. 17 ЗУ «Про державну службу»;
-27.12.1991 присвоєно персональне звання «Інспектор митної служби ІІІ рангу». Наказ ДМКУ №25А від 29.12.1991р.;
-01.02.1995 присвоєно персональне звання «Інспектор митної служби ІІ рангу». Наказ ДМКУ №45к від 01.02.1995;
-14.08.1997 звільнений з займаної посади у зв`язку з ліквідацією митниці згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України. Наказ № 203к від 14.08.1997р.;
-Криворізька митниця;
-15.08.1997 прийнятий на роботу на посаду старшого інспектора Криворізької митниці. Наказ №32к від 15.08.1997р.;
-14.11.1997 присвоєно персональне звання «Інспектор митної служби І рангу». Наказ ДМСУ №514к від 14.11.1997р.;
-17.03.2000 присвоєно персональне звання «Радник митної служби 3 рангу» . Наказ ДМУ №129к від 17.03.2000р.;
-01.04.2004 присвоєно спеціальне звання « Інспектор митної служби 3 рангу». Наказ ДМСУ №290-к від 30.03.2004р.;
-01.07.2005 присвоєно спеціальне звання «Інспектор митної служби 2 рангу». Наказ ДМСУ №1117к від 01.07.2005р.;
-01.05.2006 переведений на посаду старшого інспектора м/п «Кривбас». Наказ №152-к від 28.04.2006р.;
-21.06.2006 присвоєно спеціальне звання «Радник митної служби 3 рангу». Наказ ДМСУ №556-к від 21.06.2006р.;
-14.08.2006 переведений на посаду старшого інспектора сектору митного оформлення «Кривий Ріг – Аеропорт» митного поста «Крибас». Наказ №336-к від 14.08.2006р.;
-16.04.2007 переведений на посаду старшого інспектора відділу митного оформлення №1. Наказ №90-к від 16.04.2007р.;
-22.12.2008 переведений на посаду старшого інспектора сектору контролю за майном, що перейшло у власність державної служби фінансів, бухгалтерського обліку та звітності. Наказ №459к від 22.12.2008р.;
-16.03.2009 року переведений на посаду старшого інспектора сектору ведення розрахунків та обліку матеріальних цінностей на баласових та позабалнсових рахунках служби фінансів, бухгалтерського обліку та звітності. Наказ №50к від 12.03.2009р.;
-05.08.2009 переведений на посаду старшого інспектора митного поста «Кривбас». Наказ №237-к від 04.08.2009р.;
-Криворізька митниця припинена шляхом приєднання її до Дніпропетровської митниці. Наказ ДМСУ № 1218 від 14.10.2010р.;
-Дніпровська митниця;
-22.10.2010 переведений на посаду старшого інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Кривий Ріг». Наказ №1050-к від 22.10.2010;
-20.01.2012 переведений на посаду старшого інспектра митного поста «Кривий Ріг». Наказ від 19.01.2012р. № 49-к;
-Дніпропетровську митницю реорганізовано шляхом приєднання до Дніпропетровської митниці Міндоходів. ПКМ України від 20.03.2013 №229;
-01.06.2013 переведений на посаду старшого інспектра відділу митного формлення «Кривбас» митного поста «Кривий Ріг». Наказ від 31.05.2013 №12-О;
-01.06.2013 присвоєно 12 ранг державного службовця. Наказ від 31.05.2013№120;
-01.11.2013 переведений на посаду державного інспектра відділу митного оформлення «Кривбас» Митного поста «Кривий Ріг». Наказ від 31.10.2013 №334-о;
-01.01.2014 присвоєне спеціальне звання радника податкової та митної служби ІІІ рангу. Наказ від 30.12.2013 №426-о;
-Дніпропетровську митницю Міндоходів реорганізовано шляхом приєднання до Дніпропетровської митниці ДФС. ПКМ України від 06.08.2014 №311;
-15.12.2014 переведено на посаду державного інспектра відділу митного формлення «кривбас» митного поста «Кривий Ріг». Наказ №173-о від 15.12.2014;
-12.04.2016 звільнений відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку зі змінами в організації виробництва праці – скороченням штату працівників.
Як видно з рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії, останнє не містить інформації щодо періодів, які не були зараховані пенсійним органом до страхового стажу позивача, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993.
При цьому, відповідач вказав, що відповідно до статті 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ визначені категорії посад державних службовців. Підстави незарахування відповідачем стажу державної служби позивача відповідачем не конкретизовані. Так, відповідач дійшов висновку, що право на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» позивач не має, оскільки відсутній стаж роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців.
Також, в апеляційній скарзі позивачем було зазначено, що період роботи - з 11.06.1991 по 12.04.2016 у митних органах, - не можуть бути враховані до стажу державної служби зважаючи на те, що відповідно до частини другої ст. 573 Митного кодексу України присвоювалися спеціальні звання.
Отже, із зазначеного видно, що до страхового стажу позивача, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993, відповідачем не зараховано періоди роботи останнього на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Відповідно до даних трудової книжки ОСОБА_1 присвоєно:
-14.06.1995р. прийняв присягу державного службоця. Ст. 17 ЗУ «Про державну службу»;
-27.12.1991 присвоєно персональне звання «Інспектор митної служби ІІІ рангу». Наказ ДМКУ №25А від 29.12.1991р.;
-01.02.1995 присвоєно персональне звання «Інспектор митної служби ІІ рангу». Наказ ДМКУ №45к від 01.02.1995;
-14.11.1997 присвоєно персональне звання «Інспектор митної служби І рангу». Наказ ДМСУ №514к від 14.11.1997р.;
-17.03.2000 присвоєно персональне звання «Радник митної служби 3 рангу» . Наказ ДМУ №129к від 17.03.2000р.;
-01.04.2004 присвоєно спеціальне звання « Інспектор митної служби 3 рангу». Наказ ДМСУ №290-к від 30.03.2004р.;
-01.07.2005 присвоєно спеціальне звання «Інспектор митної служби 2 рангу». Наказ ДМСУ №1117к від 01.07.2005р.;
-21.06.2006 присвоєно спеціальне звання «Радник митної служби 3 рангу». Наказ ДМСУ №556-к від 21.06.2006р.;
-01.06.2013 присвоєно 12 ранг державного службовця. Наказ від 31.05.2013№120;
-01.01.2014 присвоєне спеціальне звання радника податкової та митної служби ІІІ рангу. Наказ від 30.12.2013 №426-о.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 283 цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), серед іншого, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 283 документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Пунктом 5 Порядку № 283 визначено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Відповідно до статті 408 Митного кодексу України (в редакції Закону від 11 липня 2002 року № 92-IV) (далі Митний кодекс) правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України Про державну службу.
Згідно з частиною першою статті 413 Митного кодексу у вказаній вище редакції, особи, які вперше зараховуються на посади державної служби у митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях, приймають Присягу державного службовця.
Відповідно до частин першої та другої статті 569 Митного кодексу (у редакції Закону від 13.03.2012 № 4495-VI) посадовими особами митної служби України є працівники митних органів України, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності митної служби України і яким присвоєно спеціальні звання митної служби. Посадові особи митної служби України є державними службовцями.
Правове становище посадових осіб митної служби України визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
Частиною першою статті 569 Митного кодексу України, встановлено, працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.
Відповідно до ч. 1 статті 588 МКУ - пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Отже, законодавством, яке діяло в період роботи (служби) позивача, та яке діє на теперішній час, визначено, що посадові особи державної митної служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
В ході розгляду справи судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач працював на посадах, віднесених до посад державних службовців та має необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про державну службу».
Таким чином, з огляду на вказані обставни справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності та необхідності скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.01.2026 №047150024891 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII та необхідності зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.01.2026р. про перехід на пенсію за віком, згідно з Прикінцевими положеннями Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 №889-VIII з урахуванням висновків суду.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області – залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2026 в адміністративній справі №160/2500/26 – залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Н.І. Малиш
суддя А.В. Шлай
Оригінал: reyestr.court.gov.ua