Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №160/29668/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/29668/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ОСОБА_3

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2026 року (суддя Ільков Василь Васильович) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ОСОБА_3

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом, в якому просили: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які виразились у призначенні пенсії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по втраті годувальника - ОСОБА_4 , починаючи з 01 липня 2025 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 пенсії в разі втрати годувальника - ОСОБА_4 , починаючи з дня смерті останнього, а саме - з 12 червня 2025 року; визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які виразились у обчисленні пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виходячи із розміру грошового забезпечення їх померлого батька ОСОБА_4 , яке зазначено у довідці, виданій на виконання п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», а саме - 8145 грн.; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області обчислити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (кожній окремо) пенсію в разі втрати годувальника - їх батька ОСОБА_4 , у розмірі 30 відсотків грошового забезпечення останнього (кожній окремо), з якого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, станом на 12 червня 2025 року, повинна була обчислена пенсія ОСОБА_4 , а також виплатити різницю між фактично отриманими ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та належними до сплати сумами пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2025 року позовну заяву залишено без задоволення.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.05.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року в адміністративній справі № 160/29668/25 скасовано та прийнято у справі нове судове рішення. Позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які виразились у обчисленні пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виходячи із розміру грошового забезпечення їх померлого батька ОСОБА_4 , яке зазначено у довідці, виданій на виконання п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», а саме – 8 145 грн. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.07.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника на неповнолітню дочку ОСОБА_2 , виходячи з розміру грошового забезпечення ОСОБА_4 (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень та премії), зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.02.2024 № ФД106763 станом на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.07.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_3 пенсії в разі втрати годувальника, виходячи з розміру грошового забезпечення ОСОБА_4 (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень та премії), зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.02.2024 № ФД106763 станом на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідно до ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2026 року заяву позивачів про встановлення судового контролю задоволено. Встановлено судовий контроль у справі № 160/29668/25 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати до суду протягом 90 днів з дня отримання копії цієї ухвали звіт про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.05.2026 по справі № 160/29668/25.

Позивачами подано до суду заяву в порядку ст. 383 КАС України, у якій позивачі просять суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які виразились у невиконанні з 13 травня 2026 року: рішення Третього апеляційного адміністративного суду від 13.05.2026 (справа № 160/29668/25). Застосувати до керівника та посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заходи, передбачені ст. 249 КАС України, в тому числі частинами 1-3,9 цієї статті.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2026 року заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії залишено без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, зокрема не надано звернення позивача до відповідача з приводу виконання рішення суду, листи Пенсійного органу щодо виконання/невиконання рішення суду. Отже, доказів саме невиконання судового рішення, винесеного на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення у такій справі, в матеріалах справи відсутні. Суд також вказав про те, що ухвалою суду від 18.06.2026 заяву позивачів про встановлення судового контролю задоволено. Встановлено судовий контроль у справі № 160/29668/25 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати до суду протягом 90 днів з дня отримання копії цієї ухвали звіт про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.05.2026 року по справі № 160/29668/25.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просять її скасувати та прийняти нове судове рішення, яким заяву задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи. Зазначає, що момент виконання обов`язку у відповідача судового рішення є набрання таким рішенням законної сили, а саме 13 травня 2026 року. На день звернення до суду першої інстанції із заявою в порядку ст. 383 КАС України та на день подання апеляційної скарги, відповідачем рішення суду не виконано в повному обсязі, про що свідчить незмінний розмір пенсії, отриманий протягом травня – серпня 2026 року. ОСОБА_3 виплата пенсії взагалі припинена. На думку позивачів така бездіяльність відповідача є протиправною. Вказує, що покладання судом першої інстанції на позивача обов`язку довести факт вжиття усіх можливих та необхідних заходів виконання судового рішення та відсутності за наслідком цих заходів очікуваного результату вже на стадії судового контролю, фактично перекладає тягар доказування на сторону, на корить якої ухвалено судове рішення та звільняє суб`єкта владних повноважень від процесуального обов`язку з виконання судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Відповідно до положень частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

З цією метою у процесуальний закон введені спеціальні норми, які спрямовані на забезпечення належного виконання судового рішення, не покладаючи на позивача додатковий процесуальний тягар у вигляді звернення до суду у загальному порядку з окремим позовом.

Суд апеляційної інстанції акцентує увагу, що тлумачення змісту ст. 383 КАС України дає можливість дійти висновку, що підставою для звернення до суду з заявою в порядку ст. 383 КАС є незгода позивача з порядком виконання судового рішення або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, в процесі виконання рішення або внаслідок його невиконання.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2026 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати до суду протягом 90 днів з дня отримання копії цієї ухвали звіт про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.05.2026 по справі № 160/29668/25.

Натомість, до спливу цього строку позивачі подали заяву в порядку статті 383 КАС України, обґрунтовуючи її невиконанням рішення суду.

Колегія суддів звертає увагу апелянтів, що встановлення судового контролю за правилами статті 382 КАС України є правовим механізмом спонукання відповідача до належного виконання рішення суду. При цьому межами судового контролю в порядку ст. 382 КАС України є перевірка судом повноти та належності виконання судового рішення. Також суд наділений повноваженнями щодо застосування заходів реагування до відповідача, який не виконує або неналежно виконує рішення суду.

З матеріалів електронної справи вбачається, що відповідачем 16.09.2026 до суду першої інстанції подано звіт про виконання рішення суду, оцінка якому судом першої інстанції не надана станом на день ухвалення цієї постанови.

Враховуючи встановлені обставини, суд апеляційної доходить висновку, що звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є передчасним, адже питання судового контролю у порядку статті 382 КАС України є не завершеним, встановлений судом строку для подання звіту не закінчений.

Відтак, підстави для задоволення заяви відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2026 року в адміністративній справі № 160/29668/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 08 жовтня 2026 року та оскарженню не підлягає згідно з приписами статті 328 КАС України.

Повна постанова складена 08 жовтня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко