Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №160/4232/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/4232/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року (суддя 1-ї інстанції Олійник В.М.) в адміністративній справі №160/4232/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

23.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якій з урахуванням уточнень, просив суд:

1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо незарахування до пільгового стажу роботи за Списком №1 наступних періодів роботи:

з 15.11.1999 по 06.06.2003 рік - (2 роки 11 місяців 5 днів) у ТОВ «Інкорпорація»;

з 06.04.2012 по 14.06.2017 рік - (5 років 2 місяці 9 днів) у ПАТ «Суха Балка»;

з 26.07.1993 по 30.08.1993 рік - (1 місяць 5 днів) та 20.06.2017 по 06.06.2024 рік - (6 років 11 місяців 17 днів) у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», підтверджених виписками про пільговий стаж;

з 06.06.2024 по 30.09.2024 - (3 місяці 27 днів) у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» підтвердженого випискою з ПФУ;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати вищезазначені періоди до пільгового стажу роботи за Списком №1.

3) зобов`язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 13.03.2024 року із застосуванням: ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» абз.3 ч.1 ст.28 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ч.3 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ст.1 ч.2 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни».

В обґрунтування позову позивач зазначив, що з 13.03.2024 відповідно до рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області № 046150015299 йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1. Згідно з листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 18.02.2025 страховий стаж позивача становить 38 років 7 місяців 7 днів, у тому числі стаж за Списком № 1 - 8 років. Позивач вважає протиправним незарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи в ТОВ «Інкорпорація», ПАТ «Суха Балка» та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд безпідставно надав перевагу даним Пенсійного фонду та відомостям ОК-5, не дослідивши суперечності між ними та первинними документами роботодавців. При цьому посилається на практику Верховного Суду, відповідно до якої неповнота або відсутність відомостей персоніфікованого обліку сама по собі не може бути підставою для незарахування стажу, підтвердженого первинними документами. Також скаржник зазначає, що суд першої інстанції безпідставно врахував висновки, викладені в інших судових рішеннях у справах № 160/4344/25 та № 160/14446/25, як преюдиційні, хоча, на його думку, у цій справі відсутня тотожність сторін, предмета та підстав спору, а доказова база та спірні періоди роботи є іншими. Крім того, позивач посилається на неврахування судом правових висновків Верховного Суду, рішень Конституційного Суду України та практики ЄСПЛ щодо захисту соціальних прав, належної оцінки доказів і пенсії як майна.

Позивачем також були подані додаткові пояснення у справі в яких останній зазначив, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, оскільки суд не встановив фактичну тривалість його пільгового стажу, не надав належної оцінки первинним документам, безпідставно послався на висновки суду в іншій справі та не навів розрахунку, який би підтверджував недосягнення 15 років пільгового стажу. На думку позивача, ці обставини свідчать про неповне з`ясування обставин справи та неправильне застосування норм процесуального права, у зв`язку з чим рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за заявою про призначення пенсії за віком від 19.06.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 13.03.2024 відповідно до рішення №046150015299 призначено позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV.

Пенсію ОСОБА_1 обчислено відповідно до статей 27 і 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виходячи із заробітної плати за даними, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з 01.07.2000 по 30.11.2023.

Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становить 2,61600.

Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2021, 2022, 2023 роки складає 35471,42 грн. (13559,41 грн. х 2,61600).

Загальний розмір пенсії ОСОБА_1 складає 14387,02 грн. у тому числі:

13685,94 грн. – основний розмір пенсії (35471,42 грн х 0,38583);

70,83 грн. – доплата за 3 роки понаднормативного стажу (2361,00 грн. х 3%);

40,00 грн. – цільова допомога учасникам бойових дій;

590,25 грн. – підвищення учасникам бойових дій (25% від 2361 грн.).

06.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просив повідомити, які показники та періоди стажу враховані при призначенні пільгової пенсії.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №8473-5072/В-01/8-0400/25 від 18.02.2025 позивачеві повідомлено, що страховий стаж зарахований по 17.11.2023, складає 38 років 7 місяців 7 днів, в тому числі стаж за списком №1 - 8 років, військова служба в особливий період - 5 років 10 місяців 22 дні.

Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% становить 0,38583.

Пенсію обчислено відповідно до статей 27 і 28 Закону №1058, виходячи із заробітної плати за даними, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з 01.07.2000 по 30.11.2023.

Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становить 2,61600.

Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2021, 2022, 2023 роки складає 35471,42 грн. (13559,41 грн. х 2.61600).

Загальний розмір пенсії з 01.02.2024 року складає 14387,02 грн., у тому числі:

13685,94 грн. - основний розмір пенсії (35471,42 грн. х 0,38583);

70,83 грн. - доплата за 3 років понаднормативного стажу (2361,00 грн. х 3%):

40,00 грн. - цільова допомога учасникам бойових дій;

590,25 грн. - підвищення учасникам бойових дій (25% від 2361 грн).

ОСОБА_1 вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо незарахування до пільгового стажу роботи за Списком №1 наступних періодів роботи: з 15.11.1999 по 06.06.2003 рік у ТОВ «Інкорпорація»; з 06.04.2012 по 14.06.2017 року у ПАТ «Суха Балка»; з 26.07.1993 по 30.08.1993 року, 20.06.2017 по 06.06.2024 року у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», з 06.06.2024 по 30.09.2024 року у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що спірні періоди роботи вже зараховано позивачу до пільгового стажу за Списком № 1. Крім того, суд зазначив, що позивач не звертався до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії у порядку, передбаченому Порядком № 22-1, а тому нове рішення про відмову в перерахунку не приймалося. Звернення позивача у довільній формі до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, на думку суду, не створює у відповідача обов`язку щодо призначення чи перерахунку пенсії.

Переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає таке.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003 №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті (абзац другий частини третьої статті 114 Закону №1058-IV).

За змістом частини п`ятої статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» (далі Постанова №202).

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Приписами частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Отже, положення частини першої статті 14 Закону № 1788-ХІІ за своїм змістом є аналогічними положенням частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону № 1788-XII, статтею 14 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників, професії яких містяться у Списку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. № 202, або мати стаж роботи провідних професій, визначених статтею 14 Закону № 1788-XII, частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV - не менше 20 років.

При цьому, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637 в редакції на час спірних відносин), визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.

Наведені норми права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29 березня 2023 року у справі №360/4129/20, від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.

Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05 березня 2024 року у справі № 500/5342/21, від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.

У межах спірних правовідносин підлягає вирішенню питання щодо наявності у позивача права на зарахування до пільгового стажу за Списком № 1, що дає право на пенсію на пільгових умовах та на обчислення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періодів роботи з 15.11.1999 по 06.06.2003, з 06.04.2012 по 14.06.2017, з 26.07.1993 по 30.08.1993, з 20.06.2017 по 06.06.2024 та з 06.06.2024 по 30.09.2024. Також спір стосується наявності підстав для перерахунку пенсії позивача із застосуванням абзацу третього частини першої статті 28 Закону № 1058-IV.

Щодо періоду роботи позивача з 26.07.1993 по 30.08.1993 колегія суддів зазначає, що згідно з формою РС-право цей період роботи зараховано позивачу до пільгового стажу за статтею 14 Закону № 1788-ХІІ у загальній кількості 1 місяць 5 днів, а тому підстав для його повторного зарахування до пільгового стажу не вбачається.

Щодо періоду роботи позивача з 15.11.1999 по 06.06.2003 колегія суддів зазначає таке.

Згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 у спірний період позивач працював у ТОВ «Інкорпорація» кріпильником на підземних роботах із повним робочим днем під землею.

Відповідно до довідок ТОВ «Інкорпорація» № 5 та № 6 від 28.05.2024 про підтвердження трудового стажу та кількість відпрацьованих днів у пільгових умовах за Списком № 1, долучених позивачем до матеріалів справи, згідно з табелями обліку робочого часу за п`ятиденного робочого тижня позивачем відпрацьовано 747 днів, що становить 2 роки 11 місяців 5 днів пільгового стажу за Списком № 1. У довідці № 5 від 28.05.2024 також зазначено, що інших періодів роботи, які дають право на пенсію за Списком № 1, у цей час позивач не виконував.

З форми РС-право вбачається, що період роботи з 15.11.1999 по 19.10.2002 зараховано позивачу до пільгового стажу за статтею 14 Закону № 1788-ХІІ у загальній кількості 2 роки 11 місяців 5 днів, тоді як період з 20.10.2002 по 06.06.2003 - до страхового стажу.

Враховуючи, що пенсійним органом фактично зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи позивача тривалістю 2 роки 11 місяців 5 днів, що відповідає даним довідок ТОВ «Інкорпорація», колегія суддів не вбачає правових підстав для зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу період роботи з 15.11.1999 по 06.06.2003 у повному обсязі.

Щодо періоду роботи позивача з 06.04.2012 по 14.06.2017 суд апеляційної інстанції виходить із такого.

За даними трудової книжки позивач у зазначений період працював у ПАТ «Суха Балка» кріпильником підземним.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з довідкою ПАТ «Суха Балка» № 213 від 04.06.2024 пільговий період роботи позивача з 06.04.2012 по 14.06.2017 становить 5 років 2 місяці 9 днів. Водночас у довідці зазначено, що позивач перебував у відпустках без збереження заробітної плати тривалістю по одному календарному дню 22.08.2012, 27.12.2012, 18.09.2013, 24.12.2014, 21.05.2015, 12.06.2015, 20.11.2015, 17.05.2016 та 04.04.2017.

З форми РС-право вбачається, що всі інші періоди роботи в межах зазначеного періоду зараховано позивачу до пільгового стажу за статтею 14 Закону № 1788-ХІІ.

Враховуючи встановлені обставини, оскільки 22.08.2012, 27.12.2012, 18.09.2013, 24.12.2014, 21.05.2015, 12.06.2015, 20.11.2015, 17.05.2016 та 04.04.2017 позивач перебував у відпустках без збереження заробітної плати та не виконував підземних робіт, колегія суддів доходить висновку, що пенсійний орган правомірно не зарахував ці дні до пільгового стажу за Списком № 1, у зв`язку з чим підстав для задоволення позовних вимог у цій частині не вбачається.

Щодо періоду роботи позивача з 20.06.2017 по 17.11.2023 суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з відомостями трудової книжки позивач з 20.06.2017 працював у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на посаді перекидальника (підземного) з повним робочим днем під землею.

Довідкою ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» № 55-969 від 06.06.2024 підтверджено пільговий характер роботи позивача у періоди з 20.06.2017 по 27.11.2017, з 30.11.2017 по 03.12.2017, з 05.12.2017 по 12.12.2017, з 15.12.2017 по 17.12.2017 та з 19.12.2017 по теперішній час. У примітці до довідки зазначено, що з 26.12.2017 позивач перебуває на військовій службі у Збройних Силах України за контрактом. Всього за зазначені періоди за Списком № 1 відпрацьовано 7 років 17 днів.

З форми РС-право вбачається, що періоди роботи з 20.06.2017 по 27.11.2017, з 30.11.2017 по 03.12.2017, з 05.12.2017 по 12.12.2017, з 15.12.2017 по 17.12.2017 та з 19.12.2017 по 17.11.2023 зараховано позивачу до пільгового стажу за статтею 14 Закону № 1788-ХІІ відповідно до даних зазначеної довідки.

Відтак суд апеляційної інстанції не вбачає протиправності дій пенсійного органу в цій частині позовних вимог.

Щодо періоду з 18.11.2023 по 30.09.2024 колегія суддів повторно звертає увагу, що у примітці до довідки № 55-969 від 06.06.2024 зазначено про перебування позивача з 26.12.2017 на військовій службі за контрактом у Збройних Силах України. Зазначене також підтверджується записами у військовому квитку серії НОМЕР_2 , долученому до позовної заяви.

Відповідно до відомостей Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), у 2023-2024 роках ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не нараховувало та не виплачувало позивачу заробітну плату. Натомість у період із січня по жовтень 2023 року позивач отримував грошове забезпечення у військовій частині НОМЕР_3 , а з жовтня по листопад 2023 року - у військовій частині НОМЕР_4 .

Таким чином, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували виконання позивачем у період з 18.11.2023 по 30.09.2024 підземних робіт за умов, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1, зокрема відповідної довідки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». За таких обставин колегія суддів не вбачає правових підстав для зарахування зазначеного періоду до пільгового стажу за Списком № 1.

З урахуванням установленого колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо правомірності обчислення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області розміру пенсії позивача за результатами розгляду його заяви.

Щодо наявності у позивача права на обчислення розміру пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону №1058-IV, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи в розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 8 Закону України № 345-VI передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

З преамбули Закону № 345-VI вбачається, що цей Закон спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів.

Відповідно до статті 1 Закону №345-VI дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей.

Виходячи з положень наведеної норми, колегія суддів зазначає, що положеннями Закону №345-VI чітко визначено коло осіб, які мають право на особливі умови праці та соціального захисту через специфіку своєї роботи. Це працівники, зайняті на надзвичайно шкідливих і важких роботах, пов`язаних з видобутком корисних копалин та обслуговуванням шахт, посади яких передбачені Списком № 1, а саме:

- працівники, які видобувають корисні копалини (вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди);

- працівники шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день;

- працівники державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб у вугільній промисловості.

Таким чином, Закон № 345-VI забезпечує диференційований соціальний захист осіб, чия професійна діяльність пов`язана з підвищеними ризиками, небезпечними умовами праці та негативним впливом на здоров`я. Розмежування цих категорій має правове обґрунтування, оскільки кожна з них виконує специфічні функції в гірничій промисловості, що відрізняються за рівнем ризику, характером роботи та умовами праці.

При цьому означена стаття також містить чітко визначений перелік корисних копалин, видобуток яких є підставою для визнання особи шахтарем у розумінні цього Закону. Зокрема, до таких корисних копалин відносяться залізна руда.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, з 13.03.2024 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з довідкою форми РС-право, долученою до позовної заяви, страховий стаж позивача становить 30 років 05 місяців 17 днів, а пільговий стаж за Списком № 1 на підземних роботах – 14 років 07 місяців 06 днів.

Враховуючи, що у межах цієї справи судом встановлено правомірність обчислення розміру пенсії позивача, а його пільговий стаж на підземних роботах становить менше 15 років, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача з урахуванням положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» № 345-VI та абзацу третього частини першої статті 28 Закону № 1058-IV з 11.09.2025.

Крім того, суд першої інстанції правильно зазначив, що позивач із заявою про перерахунок пенсії в порядку, передбаченому Порядком № 22-1, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не звертався, у зв`язку з чим цим органом відповідного рішення про відмову в перерахунку пенсії не приймалося.

Відтак звернення позивача у довільній формі до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області без подання відповідної заяви у встановленому порядку дійсно не створює для пенсійного органу обов`язку щодо призначення або перерахунку пенсії.

З огляду на викладене, з урахуванням норм законодавства та встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року в адміністративній справі №160/4232/26 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 07 жовтня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак