Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №160/35156/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/35156/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 травня 2026 року (суддя 1-ї інстанції Рищенко А.Ю.) в адміністративній справі №160/35156/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

10.12.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа - ОСОБА_2 , в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.06.2025 №1695436-2410-0462-UA12020010000033698 на оплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками житлових споруд за 2020 рік, на суму 1275,21 грн; податкове повідомлення-рішення від 24.06.2025 №1695435-2410-0462-UA12020010000033698 на оплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками житлових споруд за 2021 рік, на суму 1620,00 грн; податкове повідомлення-рішення від 24.06.2025 №1695435-2410-0462-UA12020010000033698 на оплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками житлових споруд за 2022 рік, на суму 1404,00 грн; податкове повідомлення-рішення від 24.06.2025 №1695435-2410-0462-UA12020010000033698 на оплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками житлових споруд за 2023 рік, на суму 1447,20 грн; податкове повідомлення-рішення від 24.06.2025 №1695435-2410-0462-UA12020010000033698 на оплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками житлових споруд за 2024 рік, на суму 1533,60 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ОСОБА_1 в електронному кабінеті платника податків виявив п`ять податкових повідомлень-рішень, винесених щодо податку на нерухоме майно за 2020– 2024 роки стосовно квартири, за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що сплатив визначені суми податкових зобов`язань за 2022, 2023 та 2024 роки. Проте 09.11.2025 позивач отримав рекомендованим поштовим відправленням податкові повідомлення-рішення за 2020, 2021, 2022 та 2024 роки. Оскільки позивач вже отримував ці рішення в електронному кабінеті, повторне їх надсилання є безпідставним, необґрунтованими. Окрім того, строк повноваження контролюючого органу щодо визначення грошового зобов`язання на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 та 2021 роки станом на 29.10.2025р. не відповідає приписам ст. 102 ПК України.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 травня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивачем на зазначене рішення суду подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги доводи позивача про те, що оскаржувані повідомлення рішення від 24.06.2025р. № 1695436-2410-0462-UA12020010000033698 на суму 1275,21 грн. за 2020 рік та від 24.06.2025р. № 1695435-2410-0462-UA12020010000033698 на суму 1620,00 грн. за 2021 рік винесені з порушенням базових засад податкового законодавства та принципу верховенства права, гарантованого ст. 8 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії.

Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні. У відзиві зазначено про те, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено обґрунтоване рішення.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги і відзиву, колегія суддів доходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_1 є власником квартири, загальна площа якої становить 78 кв.м, у тому числі житлова площа — 40,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пп. 266.7.2 та пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України, ГУ ДПС, в автоматичному режимі сформовано податкові повідомлення-рішення форми “Ф” з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – ППР), а саме:

- ППР від 24.06.2025 №1695436-2410-0462-UA12020010000033698 на суму 1 275,21 грн., за податковий період 2020 рік;

- ППР від 24.06.2025 №1695435-2410-0462-UA12020010000033698 на суму 1 620,00 грн., за податковий період 2021 рік;

- ППР від 24.06.2025 №1695430-2410-0462-UA12020010000033698 на суму 1404,00 грн., за податковий період 2022 рік;

- ППР від 30.09.2024 №2509466-2415-0465-UA12020010000033698 на суму 1447,20 грн., за податковий період 2023 рік;

- ППР від 24.06.2025 №1695437-2410-0462-UA12020010000033698 на суму 1 533,60 грн., за податковий період 2024 рік.

Вищезазначені рішення позивач отримував у електронному кабінеті.

Відповідно до платіжної інструкції № 2.286336017.1 від 31.08.2025 року ОСОБА_1 сплатив податок на нерухоме майно відмінне від земної ділянки сплачений фізичними особами за період з 01.2022 по 12.2022.

Відповідно до платіжної інструкції № 0.0.4279640786.1 від 29.03.2025 року ОСОБА_1 сплатив податок на нерухоме майно відмінне від земної ділянки сплачений фізичними особами за період з 01.2023 по 12.2023.

Відповідно до платіжної інструкції № 2.286317849.1 від 31.08.2025 року ОСОБА_1 сплатив податок на нерухоме майно відмінне від земної ділянки сплачений фізичними особами за період з 01.2024 по 12.2024.

Вищезазначені ППР, контролюючим органом, направлено на адресу: АДРЕСА_1 засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та повернуто до контролюючого органу з відміткою “Вручено особисто”.

Не погоджуючись з повторно надісланими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку, що направлення податкових повідомлень-рішень поштою не свідчить про їх протиправність та не породжує для позивача нових податкових обов`язків, фінансових зобов`язань або наслідків. Щодо ППР від 24.06.2025 №1695436-2410-0462-UA12020010000033698 за 2020 рік на суму 1275,21грн, то воно відкликано (скасовано) податковим органом.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Так позивач оскаржуючи податкові повідомлення-рішення послався на безпідставне повторне їх надсилання за відсутності на це правових підстав, оскільки визначені зобов`язання вже були сплачені, а також на недотримання відповідачем приписів ст. 102 ПК України щодо визначення зобов`язань за 2020 та 2021 роки.

Відповідно до пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Разом з тим, за усталеною судовою практикою, затримка у надсиланні (врученні) контролюючим органом у встановлений пп.266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України термін податкових повідомлень-рішень про визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може свідчити лише про порушення контролюючим органом процедури їх направлення (вручення), проте, це не змінює суті спірних рішень та не повинно сприйматись як безумовна підстава для висновку щодо їх протиправності і, як наслідок, для його скасування. Це є лише підставою для сплати податкового зобов`язання в більш пізній термін.

Відповідно до пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України, податкове зобов`язання за звітний рік з податку на нерухоме майно/, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно ст. 42.2 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Статтею 42.4 ПК України передбачено, що листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків/фінансового агента рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків/фінансовому агенту (його представнику).

Як свідчать встановлені обставини справи до електронного кабінету платника податків ОСОБА_1 /позивача у серпні 2025 надійшли податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 24.06.2025 №1695436-2410-0462-UA12020010000033698 на суму 1 275,21 грн., за податковий період 2020 рік; від 24.06.2025 №1695435-2410-0462-UA12020010000033698 на суму 1 620,00 грн., за податковий період 2021 рік; від 24.06.2025 №1695430-2410-0462-UA12020010000033698 на суму 1404,00 грн., за податковий період 2022 рік; від 24.06.2025 №1695437-2410-0462-UA12020010000033698 на суму 1 533,60 грн., за податковий період 2024 рік; від 30.09.2024 №2509466-2415-0465-UA12020010000033698 на суму 1447,20 грн., за податковий період 2023 рік.

Також не є спірним, що позивачем були оплачені визначені податковим органом грошові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковим повідомленням-рішенням від 30.09.2024 №2509466-2415-0465-UA12020010000033698 на суму 1447,20 грн., за податковий період 2023 рік відповідно до платіжної інструкції № 0.0.4279640786.1 від 29.03.2025 року; податковим повідомленням-рішенням від 24.06.2025 №1695430-2410-0462-UA12020010000033698 на суму 1404,00 грн., за податковий період 2022 рік; від 24.06.2025 №1695437-2410-0462-UA12020010000033698 на суму 1 533,60 грн., за податковий період 2024 рік відповідно до платіжної інструкції № 2.286336017.1 від 31.08.2025 року та № 2.286317849.1 від 31.08.2025 року, відповідно.

Зазначене підтверджуються і відомостями з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 .

Враховуючи вищезазначене, є правильними висновки суду першої інстанції, що враховуючи приписи ст. 38 ПК України, після сплати сум податку у позивача припинився його податковий обов`язок за оплаченими податковими повідомленнями-рішеннями.

Щодо отримання позивачем 09.11.2025 рекомендованим поштовим відправленням податкові повідомлення-рішення за 2020, 2021, 2022 та 2024 роки.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем у листопаді 2025 отримані засобами поштового зв`язку податкові повідомлення-рішення від 24.06.2025 №1695436-2410-0462-UA12020010000033698 на суму 1 275,21 грн., за податковий період 2020 рік; від 24.06.2025 №1695435-2410-0462-UA12020010000033698 на суму 1 620,00 грн., за податковий період 2021 рік; від 24.06.2025 №1695430-2410-0462-UA12020010000033698 на суму 1404,00 грн., за податковий період 2022 рік; від 30.09.2024 №2509466-2415-0465-UA12020010000033698 на суму 1447,20 грн., за податковий період 2023 рік; від 24.06.2025 №1695437-2410-0462-UA12020010000033698 на суму 1 533,60 грн., за податковий період 2024 рік, а отже ті ж самі, що і находили до електронного кабінету платника податків.

Оскільки це не є новими рішеннями податкового органу про визначення позивачу грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020, 2021, 2022 та 2024 роки, є правильними висновки суду першої інстанції про те, що повторне їх надсилання контролюючим органом не породжує для позивача нових податкових обов`язків, фінансових зобов`язань або наслідків, та не свідчить про їх незаконність.

Щодо посилання позивача на порушення відповідачем приписів ст. 102 ПК України при визначенні зобов`язань за 2020 та 2021 роки, колегія суддів зазначає наступне.

Так відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 52-2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.

Пунктом 2 розд. II Закону України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі – Закон №2120), який набрав чинності 17.03.2022, зупинено дію пп. 52-2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період дії воєнного, надзвичайного стану.

Водночас Законом №2120 ст. 102 ПКУ доповнено п. 102.9, яким на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Крім того, 07.03.2022 набрав чинності Закон України від 03.03.2022 №2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», яким підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ було доповнено п. 69.

Згідно з пп. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно із Законом України від 12.05.2022 №2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, п. 102.9 ПКУ доповнено словами «крім випадків, передбачених ПКУ» та пп. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ викладено в новій редакції, у частині часткового відновлення перебігу строків.

Згідно з пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, тимчасово до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків встановлених цим підпунктом.

Серед винятків із цих правил про нарахування податку на нерухоме майно не вказується.

Таким чином до 31.07.2023 строк давності було зупинено.

Отже, враховуючи зупинення перебігу строків, податкове повідомлення-рішення від 24.06.2025 №1695435-2410-0462-UA12020010000033698 на оплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками житлових споруд за 2021 рік на суму 1620,00 грн, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області з дотриманням приписів визначених ст. 102 ПК України.

Щодо нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік то судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що податкове повідомлення-рішення від 24.06.2025 №1695436-2410-0462-UA12020010000033698 за 2020 рік на суму 1275,21грн, була сформовано в автоматичному режимі повторно та у зв`язку з цим було скасовано (відкликано).

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про необхідність задовольнити позовні вимоги, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 травня 2026 року в адміністративній справі №160/35156/25 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 07 жовтня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак